√лава 2. Ѕёƒ∆≈“Ќј —»—“≈ћј ” –јѓЌ»
“ј ѓѓ ѕ–»Ќ÷»ѕ»
—татт¤ 5. —труктура бюджетноњ системи ”крањни
1. Ѕюджетна система ”крањни складаЇтьс¤ з державного бюджету
та м≥сцевих бюджет≥в.
2. Ѕюджетами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ визнаютьс¤ бюджети
територ≥альних громад с≥л, селищ, м≥ст та њх об'Їднань.
3. ћ≥сцевими бюджетами визнаютьс¤ бюджет јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, обласн≥, районн≥ бюджети, бюджети район≥в у
м≥стах та бюджети м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
—татт¤ 6. «ведений бюджет
1. «ведений бюджет Ї сукупн≥стю показник≥в бюджет≥в, що
використовуютьс¤ дл¤ анал≥зу ≥ прогнозуванн¤ економ≥чного ≥
соц≥ального розвитку держави.
2. «ведений бюджет ”крањни включаЇ показники ƒержавного
бюджету ”крањни, зведеного бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим та
зведених бюджет≥в областей та м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤.
3. «ведений бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим включаЇ
показники бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим, зведених бюджет≥в њњ
район≥в та бюджет≥в м≥ст республ≥канського значенн¤.
4. «ведений бюджет област≥ включаЇ показники обласного
бюджету, зведених бюджет≥в район≥в ≥ бюджет≥в м≥ст обласного
значенн¤ ц≥Їњ област≥.
5. «ведений бюджет району включаЇ показники районних
бюджет≥в, бюджет≥в м≥ст районного значенн¤, селищних та с≥льських
бюджет≥в цього району.
6. «ведений бюджет м≥ста з районним под≥лом включаЇ показники
м≥ського бюджету та бюджет≥в район≥в, що вход¤ть до його складу. ”
раз≥, коли м≥сту або району у м≥ст≥ адм≥н≥стративно п≥дпор¤дкован≥
≥нш≥ м≥ста, селища чи села, зведений бюджет м≥ста або району в
м≥ст≥ включаЇ показники бюджет≥в цих м≥ст, селищ та с≥л.
—татт¤ 7. ѕринципи бюджетноњ системи ”крањни
1. Ѕюджетна система ”крањни грунтуЇтьс¤ на таких принципах:
1) принцип Їдност≥ бюджетноњ системи ”крањни - Їдн≥сть
бюджетноњ системи ”крањни забезпечуЇтьс¤ Їдиною правовою базою,
Їдиною грошовою системою, Їдиним регулюванн¤м бюджетних в≥дносин,
Їдиною бюджетною класиф≥кац≥Їю, Їдн≥стю пор¤дку виконанн¤ бюджет≥в
та веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥;
2) принцип збалансованост≥ - повноваженн¤ на зд≥йсненн¤
витрат бюджету повинн≥ в≥дпов≥дати обс¤гу надходжень до бюджету на
в≥дпов≥дний бюджетний пер≥од;
3) принцип самост≥йност≥ - ƒержавний бюджет ”крањни та
м≥сцев≥ бюджети Ї самост≥йними. ƒержава коштами державного бюджету
не несе в≥дпов≥дальност≥ за бюджетн≥ зобов'¤занн¤ орган≥в влади
јвтономноњ –еспубл≥ки рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ќргани влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим та органи м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ коштами в≥дпов≥дних бюджет≥в не несуть
в≥дпов≥дальност≥ за бюджетн≥ зобов'¤занн¤ одне одного, а також за
бюджетн≥ зобов'¤занн¤ держави. —амост≥йн≥сть бюджет≥в
забезпечуЇтьс¤ закр≥пленн¤м за ними в≥дпов≥дних джерел доход≥в,
правом в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади, орган≥в влади
јвтономноњ –еспубл≥ки рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на
визначенн¤ напр¤м≥в використанн¤ кошт≥в в≥дпов≥дно до
законодавства ”крањни, правом ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки
рим та в≥дпов≥дних рад самост≥йно ≥ незалежно одне в≥д одного
розгл¤дати та затверджувати в≥дпов≥дн≥ бюджети;
4) принцип повноти - до складу бюджет≥в п≥дл¤гають включенню
вс≥ надходженн¤ до бюджет≥в та витрати бюджет≥в, що зд≥йснюютьс¤
в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в орган≥в державноњ влади,
орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤;
5) принцип обгрунтованост≥ - бюджет формуЇтьс¤ на
реал≥стичних макропоказниках економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку
держави та розрахунках надходжень до бюджету ≥ витрат бюджету, що
зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до затверджених методик та правил;
6) принцип ефективност≥ - при складанн≥ та виконанн≥ бюджет≥в
ус≥ учасники бюджетного процесу мають прагнути дос¤гненн¤
запланованих ц≥лей при залученн≥ м≥н≥мального обс¤гу бюджетних
кошт≥в та дос¤гненн¤ максимального результату при використанн≥
визначеного бюджетом обс¤гу кошт≥в;
7) принцип субсид≥арност≥ - розпод≥л вид≥в видатк≥в м≥ж
державним бюджетом та м≥сцевими бюджетами, а також м≥ж м≥сцевими
бюджетами повинен грунтуватис¤ на максимально можливому наближенн≥
наданн¤ сусп≥льних послуг до њх безпосереднього споживача;
8) принцип ц≥льового використанн¤ бюджетних кошт≥в - бюджетн≥
кошти використовуютьс¤ т≥льки на ц≥л≥, визначен≥ бюджетними
призначенн¤ми;
9) принцип справедливост≥ ≥ неупередженост≥ - бюджетна
система ”крањни будуЇтьс¤ на засадах справедливого ≥
неупередженого розпод≥лу сусп≥льного багатства м≥ж громад¤нами ≥
територ≥альними громадами;
10) принцип публ≥чност≥ та прозорост≥ - ƒержавний бюджет
”крањни та м≥сцев≥ бюджети затверджуютьс¤, а р≥шенн¤ щодо зв≥ту
про њх виконанн¤ приймаютьс¤ в≥дпов≥дно ¬ерховною –адою ”крањни,
¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим та в≥дпов≥дними радами;
11) принцип в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в бюджетного процесу -
кожен учасник бюджетного процесу несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњ д≥њ
або безд≥¤льн≥сть на кожн≥й стад≥њ бюджетного процесу.
—татт¤ 8. Ѕюджетна класиф≥кац≥¤
1. Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ ”крањни застосовуЇтьс¤ дл¤
зд≥йсненн¤ контролю за ф≥нансовою д≥¤льн≥стю орган≥в державноњ
влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, ≥нших розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в, проведенн¤
необх≥дного анал≥зу в розр≥з≥ доход≥в, а також орган≥зац≥йних,
функц≥ональних та економ≥чних категор≥й видатк≥в, забезпеченн¤
загальнодержавноњ ≥ м≥жнародноњ пор≥вн¤нност≥ бюджетних
показник≥в.
2. « метою дос¤гненн¤ ц≥л≥сност≥ бюджетних категор≥й доход≥в
≥ видатк≥в та дл¤ забезпеченн¤ взаЇмозв'¤зку м≥ж функц≥ональними
призначенн¤ми ≥ економ≥чним характером видатк≥в бюджету ћ≥н≥стр
ф≥нанс≥в ”крањни затверджуЇ бюджетну класиф≥кац≥ю, а також зм≥ни
до нењ та ≥нформуЇ про це в обов'¤зковому пор¤дку ¬ерховну –аду
”крањни.
3. Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ маЇ так≥ складов≥ частини:
1) класиф≥кац≥¤ доход≥в бюджету;
2) класиф≥кац≥¤ видатк≥в (в тому числ≥ кредитуванн¤ за
вирахуванн¤м погашенн¤) бюджету;
3) класиф≥кац≥¤ ф≥нансуванн¤ бюджету;
4) класиф≥кац≥¤ боргу.
—татт¤ 9. ласиф≥кац≥¤ доход≥в бюджету
1. ƒоходи бюджету класиф≥куютьс¤ за такими розд≥лами:
1) податков≥ надходженн¤;
2) неподатков≥ надходженн¤;
3) доходи в≥д операц≥й з кап≥талом;
4) трансферти.
2. ѕодатковими надходженн¤ми визнаютьс¤ передбачен≥
податковими законами ”крањни загальнодержавн≥ ≥ м≥сцев≥ податки,
збори та ≥нш≥ обов'¤зков≥ платеж≥.
3. Ќеподатковими надходженн¤ми визнаютьс¤:
1) доходи в≥д власност≥ та п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
2) адм≥н≥стративн≥ збори та платеж≥, доходи в≥д
некомерц≥йного та поб≥чного продажу;
3) надходженн¤ в≥д штраф≥в та ф≥нансових санкц≥й;
4) ≥нш≥ неподатков≥ надходженн¤.
4. “рансферти - це кошти, одержан≥ в≥д ≥нших орган≥в
державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, орган≥в
м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ≥нших держав або м≥жнародних орган≥зац≥й
на безоплатн≥й та безповоротн≥й основ≥.
—татт¤ 10. ласиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджету
1. ¬идатки бюджету класиф≥куютьс¤ за:
1) функц≥¤ми, з виконанн¤м ¤ких пов'¤зан≥ видатки
(функц≥ональна класиф≥кац≥¤ видатк≥в);
2) економ≥чною характеристикою операц≥й, при проведенн≥ ¤ких
зд≥йснюютьс¤ ц≥ видатки (економ≥чна класиф≥кац≥¤ видатк≥в);
3) ознакою головного розпор¤дника бюджетних кошт≥в (в≥домча
класиф≥кац≥¤ видатк≥в);
4) за бюджетними програмами (програмна класиф≥кац≥¤
видатк≥в).
2. ‘ункц≥ональна класиф≥кац≥¤ видатк≥в маЇ так≥ р≥вн≥
детал≥зац≥њ:
1) розд≥ли, в ¤ких визначаютьс¤ видатки бюджет≥в на
зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дно загальних функц≥й держави, јвтономноњ
–еспубл≥ки рим чи м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
2) п≥дрозд≥ли та групи, в ¤ких конкретизуютьс¤ напр¤ми
спр¤муванн¤ бюджетних кошт≥в на зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дно функц≥й
держави, јвтономноњ –еспубл≥ки рим чи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
3. «а економ≥чною класиф≥кац≥Їю видатки бюджету под≥л¤ютьс¤
на поточн≥ видатки, кап≥тальн≥ видатки та кредитуванн¤ за
вирахуванн¤м погашенн¤, склад ¤ких визначаЇтьс¤ ћ≥н≥стром ф≥нанс≥в
”крањни.
4. ¬≥домча класиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджету визначаЇ перел≥к
головних розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в. Ќа њњ основ≥ ƒержавне
казначейство ”крањни та м≥сцев≥ ф≥нансов≥ органи ведуть реЇстр
ус≥х розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в.
5. ѕрограмна класиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджету застосовуЇтьс¤ при
формуванн≥ бюджету за програмно-ц≥льовим методом.
—татт¤ 11. ласиф≥кац≥¤ ф≥нансуванн¤ бюджету
1. ласиф≥кац≥¤ ф≥нансуванн¤ бюджету визначаЇ джерела
отриманн¤ ф≥нансових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ покритт¤ деф≥циту
бюджету, ≥ напр¤ми витрачанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, що утворилис¤ в
результат≥ перевищенн¤ доход≥в бюджету над його видатками (до ц≥Їњ
категор≥њ належать платеж≥ з погашенн¤ основноњ суми боргу).
2. ласиф≥кац≥¤ ф≥нансуванн¤ бюджету зд≥йснюЇтьс¤ за такими
ознаками:
1) ф≥нансуванн¤ за типом кредитора - за категор≥¤ми
кредитор≥в або власник≥в боргових зобов'¤зань;
2) ф≥нансуванн¤ за типом боргового зобов'¤занн¤ - за
засобами, що використовуютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ деф≥циту або
проф≥циту.
—татт¤ 12. ласиф≥кац≥¤ боргу
1. ласиф≥кац≥¤ боргу систематизуЇ ≥нформац≥ю про вс≥ боргов≥
зобов'¤занн¤ держави, јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевого
самовр¤дуванн¤.
2. Ѕорг класиф≥куЇтьс¤ за типом кредитора та за типом
боргового зобов'¤занн¤.
—татт¤ 13. —кладов≥ частини бюджету
1. Ѕюджет може складатис¤ ≥з загального та спец≥ального
фонд≥в.
2. «агальний фонд бюджету включаЇ:
1) вс≥ доходи бюджету, кр≥м тих, що призначен≥ дл¤
зарахуванн¤ до спец≥ального фонду;
2) вс≥ видатки бюджету за рахунок надходжень до загального
фонду бюджету;
3) ф≥нансуванн¤ загального фонду бюджету.
3. —пец≥альний фонд бюджету включаЇ:
1) бюджетн≥ призначенн¤ на видатки за рахунок конкретно
визначених джерел надходжень;
2) гранти або дарунки (у варт≥сному обрахунку), одержан≥
розпор¤дниками бюджетних кошт≥в на конкретну мету;
3) р≥зницю м≥ж доходами ≥ видатками спец≥ального фонду
бюджету.
4. –озпод≥л бюджету на загальний та спец≥альний фонди
визначаЇтьс¤ законом про ƒержавний бюджет ”крањни. ƒжерела
формуванн¤ спец≥ального фонду визначаютьс¤ виключно законами
”крањни.
5. ѕ≥дставою дл¤ р≥шенн¤ в≥дпов≥дноњ ради про створенн¤
спец≥ального фонду у склад≥ м≥сцевого бюджету може бути виключно
закон про ƒержавний бюджет ”крањни.
6. ѕередача кошт≥в м≥ж загальним та спец≥альним фондами
бюджету дозвол¤Їтьс¤ т≥льки в межах бюджетних призначень шл¤хом
внесенн¤ зм≥н до закону про ƒержавний бюджет ”крањни чи р≥шенн¤
в≥дпов≥дноњ ради.
7. ѕлатеж≥ за рахунок спец≥ального фонду зд≥йснюютьс¤ в межах
кошт≥в, що над≥йшли до цього фонду на в≥дпов≥дну мету.
8. —творенн¤ позабюджетних фонд≥в органами державноњ влади,
органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органами м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ та ≥ншими бюджетними установами не допускаЇтьс¤.
|
