¬»ў»… ј–Ѕ≤“–ј∆Ќ»… —”ƒ ” –јѓЌ»
– ќ «'я — Ќ ≈ Ќ Ќ я
N 02-5/744 в≥д 27.06.2001
јрб≥тражн≥ суди ”крањни
ѕро де¤к≥ питанн¤ практики вир≥шенн¤ спор≥в, пов'¤заних
≥з застосуванн¤м законодавства про охорону навколишнього
природного середовища
Ќа п≥дстав≥ вивченн¤ практики вир≥шенн¤ спор≥в, пов'¤заних ≥з
застосуванн¤м законодавства про охорону навколишнього природного
середовища, ≥ з метою забезпеченн¤ однакового ≥ правильного
застосуванн¤ арб≥тражними судами норм законодавства, ¤ке регулюЇ
в≥дпов≥дн≥ правов≥дносини, презид≥¤ ¬ищого арб≥тражного суду
”крањни вважаЇ за необх≥дне дати так≥ роз'¤сненн¤.
1. «агальн≥ питанн¤, пов'¤зан≥ ≥з застосуванн¤м законодавства
про охорону навколишнього природного середовища.
1.1. ¬≥дносини у галуз≥ охорони навколишнього природного
середовища в ”крањн≥ регулюютьс¤ онституц≥Їю ”крањни,
м≥жнародними угодами ”крањни, ÷ив≥льним кодексом
”крањни (дал≥ - ÷ив≥льний кодекс), «аконом ”крањни
"ѕро охорону навколишнього природного середовища"
(дал≥ - «акон), а також розроблюваним в≥дпов≥дно до нього
земельним, водним, л≥совим законодавством, законодавством про
надра, про охорону атмосферного пов≥тр¤, про охорону ≥
використанн¤ рослинного ≥ тваринного св≥ту та ≥ншим спец≥альним
законодавством.
” вир≥шенн≥ спор≥в, пов'¤заних ≥з застосуванн¤м законодавства
про охорону навколишнього природного середовища, сл≥д керуватис¤
нормами природноресурсового, природоохоронного законодавства про
забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, а з питань, не врегульованих цим
законодавством, - в≥дпов≥дними правилами цив≥льного законодавства.
1.2. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 69 «акону шкода,
запод≥¤на внасл≥док порушенн¤ природоохоронного законодавства,
п≥дл¤гаЇ компенсац≥њ, ¤к правило, в повному обс¤з≥ без
застосуванн¤ норм зниженн¤ розм≥ру ст¤гненн¤ та незалежно в≥д
сплати збору за забрудненн¤ навколишнього природного середовища та
пог≥ршенн¤ ¤кост≥ природних ресурс≥в.
Ўкода, запод≥¤на внасл≥док порушенн¤ цього законодавства,
повинна в≥дшкодовуватись у розм≥рах, ¤к≥ визначаютьс¤ на п≥дстав≥
затверджених у встановленому пор¤дку такс ≥ методик обрахуванн¤
розм≥р≥в шкоди, що д≥ють на час зд≥йсненн¤ порушенн¤ або, у раз≥
неможливост≥ встановленн¤ часу зд≥йсненн¤ порушенн¤, - на час його
ви¤вленн¤.
¬≥дсутн≥сть таких такс або методик не може бути п≥дставою дл¤
в≥дмови у в≥дшкодуванн≥ шкоди. ” такому випадку шкода
компенсуЇтьс¤ за фактичними витратами на в≥дновленн¤ порушеного
стану навколишнього природного середовища з урахуванн¤м завданих
збитк≥в, у тому числ≥ неодержаних доход≥в, тобто загальними
правилами природоохоронного законодавства ≥ статт¤ми 440, 453
÷ив≥льного кодексу.
« метою визначенн¤ розм≥ру збитк≥в, запод≥¤них природному
середовищу, арб≥тражний суд зг≥дно з вимогами статей 41-43
јрб≥тражного процесуального кодексу ”крањни (дал≥ -
јѕ ) може призначити в≥дпов≥дну експертизу.
1.3. –озгл¤даючи справи про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
внасл≥док порушенн¤ природноресурсового, природоохоронного
законодавства про забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, арб≥тражн≥
суди повинн≥ обов'¤зково враховувати на¤вн≥сть таких умов
в≥дпов≥дальност≥ ¤к безпосередн≥й причинний зв'¤зок м≥ж
в≥дпов≥дними д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) ≥ шкодою та вина в≥дпов≥дача.
ƒо позовноњ за¤ви повинен бути доданий обгрунтований
розрахунок суми, що ст¤гуЇтьс¤ на в≥дшкодуванн¤ запод≥¤ноњ шкоди.
1.4. ” вир≥шенн≥ в≥дпов≥дних спор≥в арб≥тражн≥ суди повинн≥
керуватись також главою 40 ÷ив≥льного кодексу,
зокрема, статтею 453 цього одексу, зг≥дно з ¤кою арб≥тражний суд,
присуджуючи в≥дшкодуванн¤ шкоди, може зобов'¤зати в≥дпов≥дальну за
шкоду особу в≥дшкодувати њњ в натур≥.
“аким чином, ¤кщо в судовому зас≥данн≥ буде встановлено
можлив≥сть в≥дновленн¤ навколишнього природного середовища за
рахунок особи, ¤ка порушила природноресурсове, природоохоронне
законодавство про забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, у р≥шенн≥
арб≥тражного суду необх≥дно зазначити конкретн≥ заходи щодо
в≥дновленн¤ навколишнього природного середовища та строки њх
зд≥йсненн¤.
” раз≥ ухиленн¤ сторони в≥д виконанн¤ р≥шенн¤ арб≥тражний суд
на п≥дстав≥ статт≥ 121 јѕ вправ≥ зм≥нити спос≥б
виконанн¤ р≥шенн¤.
1.5. ¬иход¤чи з вимог статт≥ 69 «акону, особи, що
волод≥ють джерелами п≥двищеноњ еколог≥чноњ небезпеки, зобов'¤зан≥
компенсувати запод≥¤ну ними навколишньому природному середовищу
шкоду в≥дпов≥дно до статт≥ 450 ÷ив≥льного кодексу ”крањни.
“акий же пор¤док в≥дшкодуванн¤ (компенсац≥њ)
запроваджено ≥ дл¤ шкоди, запод≥¤ноњ довк≥ллю у зв'¤зку з
д≥¤льн≥стю ≥нвестора, пов'¤заною з виконанн¤м угоди про розпод≥л
продукц≥њ (статт¤ 29 «акону ”крањни "ѕро угоди про розпод≥л
продукц≥њ".
ѕитанн¤ про в≥днесенн¤ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й до числа
таких, що ¤вл¤ють собою п≥двищену еколог≥чну небезпеку,
вир≥шуютьс¤ в≥дпов≥дно до вимог частини третьоњ статт≥ 66 «акону
та постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27.07.95
N 554 "ѕро перел≥к вид≥в д≥¤льност≥ та об'Їкт≥в, що
становл¤ть п≥двищену еколог≥чну небезпеку" (з подальшими зм≥нами).
“ак≥ п≥дприЇмства зв≥льн¤ютьс¤ в≥д в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
навколишньому природному середовищу, т≥льки у раз≥, коли доведуть,
що шкода виникла внасл≥док стих≥йних природних ¤вищ чи навмисних
д≥й потерп≥лих. Ќа¤вн≥сть у цьому раз≥ вини потерп≥лого у форм≥
необережност≥ не Ї п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ в≥дпов≥дного
п≥дприЇмства в≥д обов'¤зку щодо в≥дшкодуванн¤ шкоди.
ўо ж до п≥дприЇмств, не в≥днесених до власник≥в джерел
п≥двищеноњ еколог≥чноњ небезпеки, але д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з
п≥двищеною еколог≥чною небезпекою, то вони зв≥льн¤ютьс¤ в≥д
в≥дшкодуванн¤ шкоди, ¤кщо доведуть, що шкоду запод≥¤но не з њх
вини.
1.6. ¬ир≥шуючи сп≥р про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
навколишньому природному середовищу, арб≥тражному суду сл≥д
виходити з презумпц≥њ вини правопорушника (статт≥ 440 та 442
÷ив≥льного кодексу. ќтже позивач не повинен доводити
на¤вн≥сть вини в≥дпов≥дача у запод≥¤нн≥ шкоди навколишньому
природному середовищу, навпаки, в≥дпов≥дач повинен довести, що у
д≥¤х його прац≥вник≥в в≥дсутн¤ вина у запод≥¤нн≥ шкоди.
1.7. ” вир≥шенн≥ питанн¤ про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
природному середовищу, арб≥тражному суду сл≥д перев≥р¤ти, чи не Ї
дане правопорушенн¤ насл≥дком д≥¤льност≥ або безд≥¤льност≥ к≥лькох
п≥дприЇмств. ” раз≥ коли з матер≥ал≥в справи вбачаЇтьс¤, що шкоду
запод≥¤но к≥лькома п≥дприЇмствами, арб≥тражний суд повинен
визначити розм≥р в≥дпов≥дальност≥ кожного з них, дл¤ чого у раз≥
необх≥дност≥ може бути призначена в≥дпов≥дна експертиза.
якщо у процес≥ вир≥шенн¤ спору буде ви¤влено факт порушенн¤
природоохоронного законодавства, зумовленого недол≥ками у робот≥
проектувальноњ чи буд≥вельноњ орган≥зац≥њ, у арб≥тражного суду
немаЇ п≥дстав дл¤ задоволенн¤ позовних вимог. ” такому випадку
позивач, з урахуванн¤м характеру ≥ строк≥в ви¤вленн¤ недол≥к≥в, не
позбавлений права на зверненн¤ з позовом до згаданоњ орган≥зац≥њ.
1.8. «астосуванн¤ щодо громад¤н-суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ заход≥в дисципл≥нарноњ, адм≥н≥стративноњ або
крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно з≥ статтею 68 «акону
не зв≥льн¤Ї винних в≥д компенсац≥њ шкоди, запод≥¤ноњ
забрудненн¤м навколишнього природного середовища та пог≥ршенн¤м
¤кост≥ природних ресурс≥в. ” даному раз≥ штраф хоча й маЇ
матер≥альний характер, але Ї заходом в≥дпов≥дальност≥, а не
в≥дшкодуванн¤ шкоди.
1.9. ѕереб≥г строку позовноњ давност≥ у спорах, пов'¤заних ≥з
ст¤гненн¤м завданоњ природ≥ шкоди, починаЇтьс¤ з дн¤ складанн¤
акта про в≥дпов≥дне порушенн¤, а у раз≥ несвоЇчасного складанн¤
акту - з дн¤, коли цей акт в≥дпов≥дно до вимог законодавства мав
бути складений.
2. ѕ≥дв≥домч≥сть та п≥дсудн≥сть справ, пов'¤заних з охороною
навколишнього природного середовища.
2.1. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 67 «акону спори у
галуз≥ охорони навколишнього природного середовища вир≥шуютьс¤
судом, арб≥тражним судом, радами чи утвореними ними органами
в≥дпов≥дно до њх компетенц≥њ ≥ в пор¤дку, встановленому
законодавством ”крањни.
” раз≥ виникненн¤ питанн¤ про п≥дв≥домч≥сть спору
арб≥тражному суду сл≥д виходити з суб'Їктного складу та характеру
правов≥дносин. јрб≥тражному суду в такому випадку необх≥дно
враховувати також викладене у роз'¤сненн≥ презид≥њ ¬ищого
арб≥тражного суду ”крањни в≥д 08.02.96 N 02-5/62
"ѕро де¤к≥ питанн¤ п≥дв≥домчост≥ ≥ п≥дсудност≥ справ" (з
подальшими зм≥нами ≥ доповненн¤ми).
—пори у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища,
що виникають м≥ж п≥дприЇмствами ”крањни та п≥дприЇмствами ≥нших
крањн, п≥дл¤гають вир≥шенню спец≥альними ком≥с≥¤ми, утвореними на
паритетних засадах з представник≥в стор≥н, або третейським судом ≥
отже арб≥тражному суду не п≥дв≥домч≥.
2.2. ѕунктом "ж" статт≥ 21 «акону громадським
природоохоронним об'Їднанн¤м надане право зверненн¤ до
арб≥тражного суду з позовами про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
внасл≥док порушенн¤ законодавства про охорону навколишнього
природного середовища, в тому числ≥ здоров'ю громад¤н ≥ майну
громадських об'Їднань. «г≥дно з≥ статтею 14 «акону ”крањни "ѕро
об'Їднанн¤ громад¤н" останн≥ набувають статусу
юридичноњ особи лише у раз≥ реЇстрац≥њ (оф≥ц≥йного визнанн¤). “ому
спори за позовами громадських об'Їднань, не зареЇстрованих у
встановленому пор¤дку, арб≥тражним судам не п≥дв≥домч≥.
2.3. ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, ¤к≥ порушують законодавство про
охорону навколишнього природного середовища, може бути обмежена,
зупинена чи припинена за р≥шенн¤м орган≥в, перел≥к ¤ких наведений
у пункт≥ 3 ѕор¤дку обмеженн¤, тимчасовоњ заборони (зупиненн¤) чи
припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥
об'Їкт≥в, у раз≥ порушенн¤ ними законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, затвердженого ѕостановою
¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 29.10.92 N 2751-XII, або за
позовом прокурора (статт¤ 37 «акону, поданим
в≥дпов≥дно до вимог статт≥ 2 јѕ .
–≥шенн¤ орган≥в, зазначених у пункт≥ 3 названого ѕор¤дку,
можуть бути визнан≥ арб≥тражним судом нед≥йсними за
за¤вами за≥нтересованих п≥дприЇмств або прокурора чи його
заступника.
ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства не зв≥льн¤Ї його в≥д
обов'¤зку в≥дшкодувати шкоду, запод≥¤ну внасл≥док порушенн¤
законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
ѕерел≥к п≥дстав, з ¤ких д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, що порушують
законодавство про охорону навколишнього природного середовища,
може бути припинена, встановлено пунктом 5 того ж ѕор¤дку.
Ќа¤вн≥сть одн≥Їњ або к≥лькох таких п≥дстав маЇ бути
п≥дтверджена в≥дпов≥дними доказами, ¤кими можуть бути, зокрема,
складен≥ посадовими особами спец≥ально уповноважених орган≥в
державного управл≥нн¤ у галуз≥ охорони навколишнього природного
середовища та ≥нших уповноважених державних орган≥в акти, дов≥дки,
службов≥ записки тощо.
2.4. «г≥дно ≥з статтею 20 «акону спец≥ально
уповноваженим органам державного управл≥нн¤ у галуз≥ охорони
навколишнього природного середовища та використанн¤ природних
ресурс≥в надано право звертатис¤ до арб≥тражного суду з позовами
про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ≥ втрат, запод≥¤них в результат≥
порушенн¤ законодавства про охорону навколишнього природного
середовища.
« огл¤ду на вимоги частини другоњ статт≥ 1 јѕ
арб≥тражним судам сл≥д у раз≥ зверненн¤ в≥дпов≥дного органу з
позовом з'¤совувати на¤вн≥сть у нього в≥дпов≥дних повноважень.
3. ѕитанн¤, пов'¤зан≥ з призначенн¤м та проведенн¤м
еколог≥чноњ експертизи.
3.1. ƒержавна еколог≥чна експертиза проводитьс¤ з п≥дстав ≥ у
пор¤дку, визначеному «аконом ”крањни "ѕро еколог≥чну експертизу"
та постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31.10.95
N 870 "ѕро ѕор¤док наданн¤ документац≥њ на державну
еколог≥чну експертизу". ” раз≥ ¤кщо така експертиза призначаЇтьс¤
арб≥тражним судом, ним повинн≥ бути дотриман≥ вимоги статей 41, 42
названого «акону. јрб≥тражному суду в такому випадку сл≥д також
керуватис¤ роз'¤сненн¤м презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни
в≥д 11.11.98 N 02-5/424 "ѕро де¤к≥ питанн¤
практики призначенн¤ судовоњ експертизи".
3.2. ¬исновки державноњ еколог≥чноњ експертизи можуть бути
визнан≥ нед≥йсними в судовому пор¤дку у випадках, зазначених у
статт≥ 45 «акону ”крањни "ѕро еколог≥чну експертизу".
ќднак видпов≥дний висновок, зроблений за дорученн¤м арб≥тражного
суду, не може бути предметом судового спору.
” раз≥ незгоди з р≥шенн¤ми в≥дпов≥дних орган≥в, прийн¤тими на
п≥дстав≥ висновк≥в державноњ еколог≥чноњ експертизи,
за≥нтересоване п≥дприЇмство вправ≥ на власний розсуд вир≥шувати
питанн¤ про оскарженн¤ цих р≥шень за п≥дпор¤дкован≥стю або про
захист своњх ≥нтерес≥в шл¤хом зверненн¤ до арб≥тражного суду. ¬
останньому випадку попереднЇ зверненн¤ з≥ скаргою до в≥дпов≥дного
вищого органу не Ї обов'¤зковим.
4. ѕитанн¤, пов'¤зан≥ ≥з ст¤гненн¤м збор≥в за спец≥альне
використанн¤ природних ресурс≥в та за забрудненн¤ навколишнього
природного середовища.
4.1. «г≥дно з≥ статтею 14 «акону ”крањни "ѕро систему
оподаткуванн¤" збори за спец≥альне використанн¤
природних ресурс≥в ≥ за забрудненн¤ навколишнього природного
середовища в≥днесен≥ до загальнодержавних. ” раз≥ несплати цих
збор≥в у встановлений строк в≥дпов≥дн≥ суми недоњмки ст¤гуютьс¤ з
платник≥в в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро пор¤док погашенн¤
зобов'¤зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними
ц≥льовими фондами".
4.2. —таттею 46 «акону визначено розм≥ри
перерахуванн¤ (ст¤гненн¤) названих збор≥в до в≥дпов≥дних фонд≥в
охорони навколишнього природного середовища.
” раз≥ незгоди п≥дприЇмства з розм≥ром чи п≥дставою
зд≥йсненого нарахуванн¤ збору воно вправ≥ звернутись до
арб≥тражного суду ≥з за¤вою про визнанн¤ нед≥йсним в≥дпов≥дного
р≥шенн¤ податкового органу.
4.3. ѕраво зв≥льн¤ти п≥дприЇмства повн≥стю або частково в≥д
внесенн¤ обов'¤зкових платеж≥в за забрудненн¤ навколишнього
природного середовища надано т≥льки радам базового р≥вн¤ ≥ лише
стосовно збиткових та низькорентабельних п≥дприЇмств. “ому
арб≥тражн≥ суди не повинн≥ задовольн¤ти за¤ви позивач≥в
(прокурор≥в та њх заступник≥в, що подали позов) про поверненн¤
частини чи вс≥Їњ списаноњ суми платежу за в≥дсутност≥ у матер≥алах
справи в≥дпов≥дного акта ради. ” раз≥ необх≥дност≥ розгл¤д справи
може бути в≥дкладено з метою витребуванн¤ такого акта.
4.4. ѕовне чи часткове зв≥льненн¤ низькорентабельних або
збиткових п≥дприЇмств в≥д внесенн¤ названих обов'¤зкових платеж≥в
не зв≥льн¤Ї ц≥ п≥дприЇмства в≥д обов'¤зку в≥дшкодувати шкоду,
запод≥¤ну порушенн¤м природоохоронного законодавства.
4.5. ” вир≥шенн≥ питань, пов'¤заних ≥з ст¤гненн¤м збору за
спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в, арб≥тражним судам сл≥д
виходити зокрема з такого.
4.5.1. —пец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в
зд≥йснюЇтьс¤ за на¤вност≥ дозволу, що видаЇтьс¤ в≥дпов≥дним
державним органом зг≥дно з "ѕоложенн¤м про пор¤док видач≥ дозвол≥в
на спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в", затвердженим
постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 10.08.92 N 459
(з подальшими зм≥нами ≥ доповненн¤ми) за на¤вност≥
за¤вки п≥дприЇмства, а також документа, що засв≥дчуЇ внесенн¤
плати.
«г≥дно з пунктом 8 названого ѕоложенн¤ спори
щодо в≥дмови у погодженн≥ клопотанн¤ або видач≥ дозволу на
спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в вир≥шуютьс¤ в пор¤дку,
передбаченому статтею 67 «акону. “ому у раз≥ в≥дмови у
видач≥ такого дозволу або неодержанн¤ в≥дпов≥д≥ у встановлений
терм≥н в≥д державного органу, ¤кий уповноважений видавати дозв≥л,
за≥нтересоване п≥дприЇмство маЇ право звернутис¤ до арб≥тражного
суду ≥з за¤вою про спонуканн¤ названого органу видати такий
дозв≥л. ѕопереднЇ зверненн¤ з≥ скаргою до вищого за
п≥дпор¤дкован≥стю державного органу у такому випадку не Ї
обов'¤зковим. ƒозв≥л на спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в
може бути скасовано органом, ¤кий його видав. ” вир≥шенн≥
в≥дпов≥дних спор≥в арб≥тражним судам сл≥д враховувати, зокрема,
вимоги пункту 6 згаданого ѕоложенн¤, де встановлено вичерпний
перел≥к п≥дстав, з ¤ких може бути скасовано дозв≥л на спец≥альне
використанн¤ природних ресурс≥в.
јрб≥тражному суду сл≥д у р≥шенн≥ встановлювати строк дл¤
видач≥ дозволу.
4.5.2. ¬икористанн¤ природних ресурс≥в без в≥дпов≥дного
дозволу Ї самов≥льним. «а зм≥стом статей 68, 69 «акону
з запод≥¤н≥ держав≥ внасл≥док такого використанн¤ збитки
п≥дл¤гають в≥дшкодуванню незалежно в≥д сплати збору за спец≥альне
використанн¤ природних ресурс≥в. –озм≥р цих збитк≥в обчислюЇтьс¤
на п≥дстав≥ затверджених у встановленому пор¤дку такс ≥ методик.
4.5.3. ѕрипиненн¤ права спец≥ального використанн¤ природних
ресурс≥в не зв≥льн¤Ї в≥д виконанн¤ обов'¤зку в≥дшкодувати збитки,
запод≥¤н≥ внасл≥док порушенн¤ законодавства про охорону
навколишнього природного середовища.
¬ласникам ≥ користувачам об'Їктами правовоњ охорони
навколишнього природного середовища в≥дшкодовуютьс¤ збитки,
завдан≥ припиненн¤м права або зм≥ною умов спец≥ального
використанн¤ природних ресурс≥в, за вин¤тком випадк≥в, коли таке
припиненн¤ (зм≥на умов) було зд≥йснено з вини самого власника або
користувача чи за його клопотанн¤м.
«вертаючись з позовом про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих
припиненн¤м права або зм≥ною умов спец≥ального використанн¤
природних ресурс≥в, користувач вправ≥ вимагати ≥ в≥дшкодуванн¤
витрат, пов'¤заних з проведенн¤м ним експертизи.
4.5.4. ” раз≥, коли визначен≥ у виданих дозволах обс¤ги
використанн¤ природних ресурс≥в повн≥стю або частково не були
реал≥зован≥ платниками, внесена за них плата не повертаЇтьс¤.
¬несенн¤ плати за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в
не даЇ права на њх використанн¤ без одержанн¤ в≥дпов≥дного
дозволу.
4.6. ¬ир≥шуючи спори, пов'¤зан≥ ≥з ст¤гненн¤м збору за
забрудненн¤ навколишнього природного середовища, арб≥тражн≥ суди
повинн≥ виходити з такого.
4.6.1. «б≥р за забрудненн¤ навколишнього природного
середовища сплачуЇтьс¤ п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми та њх
в≥докремленими п≥дрозд≥лами незалежно в≥д форми власност≥,
на¤вност≥ чи в≥дсутност≥ порушень природоохоронного законодавства.
” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ, що сплачуЇ
згаданий зб≥р, його платником стаЇ правонаступник.
4.6.2. ¬икиди, скиди ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в допускаютьс¤ в
обс¤гах, визначених за правилами, викладеними у пунктах 5-8
ѕор¤дку встановленн¤ норматив≥в збору за забрудненн¤ навколишнього
природного середовища ≥ ст¤гненн¤ цього збору, затвердженого
постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 01.03.99 N 303
(з подальшими зм≥нами ≥ доповненн¤ми, дал≥ -
ѕор¤док). «г≥дно з абзацом другим пункту 8 ѕор¤дку в раз≥
в≥дсутност≥ у платник≥в збору затверджених у встановленому пор¤дку
л≥м≥т≥в викид≥в, скид≥в ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в зб≥р справл¤Їтьс¤ ¤к
за понадл≥м≥тн≥ викиди, скиди та розм≥щенн¤ в≥дход≥в в≥дпов≥дно до
њх обс¤г≥в. “ому арб≥тражн≥ суди не повинн≥ брати до уваги
посиланн¤ п≥дприЇмств на в≥дсутн≥сть у них л≥м≥т≥в викид≥в, скид≥в
≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в ¤к на п≥дставу зв≥льненн¤ њх в≥д сплати
збору або зменшенн¤ його розм≥ру.
4.6.3. ќстаточний р≥чний розрахунок збору подаЇтьс¤
платниками до орган≥в державноњ податковоњ служби за
м≥сцезнаходженн¤м платника (за попередн≥м погодженн¤м з органами
ћ≥некоресурс≥в) до 15 лютого року, що настаЇ за зв≥тним. ќтже
вир≥шуючи питанн¤ про обгрунтован≥сть ст¤гненн¤ з п≥дприЇмства
пен≥ за прострочку сплати збору, арб≥тражний суд повинен
витребувати в≥д позивача докази того, що в≥н подаЇ зв≥ти про
к≥льк≥сть викид≥в, скид≥в, розм≥щенн¤ в≥дход≥в та використаного
пального.
5. ѕитанн¤, пов'¤зан≥ з порушенн¤м законодавства про охорону
та використанн¤ атмосферного пов≥тр¤.
5.1. «г≥дно з ћетодикою розрахунку розм≥р≥в в≥дшкодуванн¤
збитк≥в, ¤к≥ запод≥¤н≥ держав≥ в результат≥ наднормативних викид≥в
забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр¤, затвердженою наказом
ћ≥некобезпеки ”крањни в≥д 18.05.95 N 38, факт
наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр¤
встановлюЇтьс¤ спец≥ал≥стами ƒержавноњ еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ п≥д
час перев≥рки п≥дприЇмств. «а результатами обстеженн¤ складаЇтьс¤
акт.
јкти обстеженн¤ та контрольних перев≥рок фактичного усуненн¤
порушенн¤, складен≥ спец≥ал≥стами ƒержавноњ еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ,
не можуть вважатис¤ актами державного органу у розум≥нн≥ статт≥ 5
јѕ , оск≥льки не Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤
п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми, д≥¤льн≥сть ¤ких перев≥р¤Їтьс¤, ≥
отже не можуть бути й предметом спору в арб≥тражному суд≥.
”с≥ контрольн≥ перев≥рки факт≥в усуненн¤ ви¤влених порушень
роботи джерел в режим≥ наднормативного викиду в≥дпов≥дно до
п≥дпункту 6.2.3 пункту 6 названоњ ћетодики
зд≥йснюютьс¤ за рахунок п≥дприЇмств. “ому за позовом в≥дпов≥дного
органу витрати, пов'¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м контрольноњ перев≥рки,
можуть бути в≥дшкодован≥ в судовому пор¤дку.
5.2. ” раз≥, коли в процес≥ вир≥шенн¤ спору буде з'¤совано,
що атмосферне пов≥тр¤ забруднено власником транспортного засобу
внасл≥док недол≥к≥в у робот≥ орган≥зац≥њ, що зд≥йснювала
проектуванн¤, виробництво транспортного засобу або виробництво чи
постачанн¤ пального, арб≥тражний суд повинен ст¤гнути варт≥сть
запод≥¤ноњ шкоди з власника транспортного засобу, ¤кий, у свою
чергу, вправ≥ звернутис¤ з в≥дпов≥дними вимогами до орган≥зац≥њ,
що зд≥йснювала проектуванн¤, виробництво транспортного засобу або
виробництво чи постачанн¤ пального.
6. ѕитанн¤, пов'¤зан≥ з порушенн¤м л≥сового законодавства.
6.1. ” вир≥шенн≥ спор≥в про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
л≥сопорушенн¤ми, арб≥тражним судам сл≥д враховувати, що розм≥р
такоњ шкоди маЇ обчислюватис¤ зг≥дно з постановою аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 05.12.96 N 1464 "ѕро такси дл¤
обчисленн¤ розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ л≥совому господарству". ÷≥
такси застосовуютьс¤ також дл¤ обчисленн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
знищенн¤м, пошкодженн¤м чи незаконною рубкою окремих дерев, груп
дерев, чагарник≥в на с≥льськогосподарських уг≥дд¤х, садибах,
присадибних, дачних ≥ садових д≥л¤нках, що не належать до л≥сового
фонду.
ƒл¤ обчисленн¤ розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ зеленим насадженн¤м
та ≥ншим об'Їктам озелененн¤ загального використанн¤ в межах
населених пункт≥в внасл≥док знищенн¤ або пошкодженн¤ дерев ≥
чагарник≥в чи газон≥в ≥ кв≥тник≥в, а також шкоди, запод≥¤ноњ
паркам, скверам, г≥дропаркам, ≥ншим об'Їктам озелененн¤ загального
використанн¤ в межах населених пункт≥в чи земельним д≥л¤нкам,
в≥дведеним дл¤ створенн¤ цих об'Їкт≥в, внасл≥док самов≥льного њх
використанн¤, влаштуванн¤ см≥ттЇзвалищ, випалюванн¤ рослинност≥,
випасанн¤ худоби та засм≥ченн¤ водоймищ на њх територ≥¤х,
застосовуютьс¤ такси, встановлен≥ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни в≥д 08.04.99 N 559 "ѕро такси дл¤ обчисленн¤
розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ зеленим насадженн¤м у межах м≥ст та
≥нших населених пункт≥в".
ƒоказами на¤вност≥ зелених насаджень до њх знищенн¤ можуть
бути оф≥ц≥йн≥ документи п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, до компетенц≥њ
¤ких в≥днесено зд≥йсненн¤ реЇстрац≥њ, обл≥ку, догл¤ду зелених
насаджень.
” вир≥шенн≥ спору про ст¤гненн¤ шкоди з п≥дприЇмств та
орган≥зац≥й, з вини ¤ких виникли пожеж≥ в л≥сах та на торф¤них
родовищах, арб≥тражним судам сл≥д виходити з того, що
в≥дшкодуванню п≥дл¤гають не т≥льки шкода, що виникла у зв'¤зку ≥з
знищенн¤м л≥су й торфу, але й ус≥ витрати, пов'¤зан≥ з гас≥нн¤м
пожеж≥, понесен≥ органами л≥совоњ охорони та залученими до гас≥нн¤
п≥дприЇмствами.
” розгл¤д≥ справ з≥ спор≥в про в≥дшкодуванн¤ шкоди,
запод≥¤ноњ зеленим насадженн¤м њх незаконною вирубкою, арб≥тражним
судам сл≥д перев≥р¤ти, ¤ким чином (зокрема ≥з застосуванн¤м ¤ких
вим≥рювальних засоб≥в) проводилис¤ зам≥ри пн≥в та чи в≥дображен≥
ц≥ дан≥ у акт≥. «а в≥дсутност≥ в≥дпов≥дних даних у арб≥тражного
суду немаЇ п≥дстав дл¤ задоволенн¤ позову.
6.2. –озгл¤даючи справи з≥ спор≥в, пов'¤заних з в≥дпуском
деревини на пн≥, арб≥тражн≥ суди повинн≥ мати на уваз≥ таке.
6.2.1. ѕравила в≥дпуску деревини на пн≥ в л≥сах ”крањни,
затверджен≥ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29.07.99 N
1378 (дал≥ - ѕравила), Ї обов'¤зковими дл¤ суб'Їкт≥в
господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ ведуть л≥сове господарство,
заготовл¤ють деревину, живицю та зд≥йснюють ≥нш≥ л≥сов≥
користуванн¤.
«а зм≥стом пункту 54 ѕравил п≥дставою дл¤
остаточних розрахунк≥в з л≥сокористувачами можуть бути: л≥сорубн≥
квитки (ордери), л≥сов≥ квитки, акти огл¤ду м≥сць загот≥вл≥
деревини, ≥нших продукт≥в л≥су та використанн¤ корисних
властивостей л≥с≥в, а також ≥нш≥ документи, що п≥дтверджують
к≥льк≥сть фактично заготовленоњ деревини.
—троки складанн¤ акту огл¤ду м≥сць загот≥вл≥ деревини, ≥нших
продукт≥в л≥су та використанн¤ корисних властивостей л≥с≥в
визначен≥ пунктом 61 ѕравил. ѕереб≥г строку позовноњ
давност≥ дл¤ ст¤гненн¤ сум за порушенн¤ ѕравил починаЇтьс¤ з дн¤
складанн¤ акту огл¤ду, ¤кщо такий акт складено своЇчасно, або з
дн¤, коли в≥н мав бути складений.
якщо л≥сопорушенн¤ ви¤влено до дн¤ огл¤ду м≥сць загот≥вл≥
деревини, ≥нших продукт≥в л≥су та використанн¤ корисних
властивостей л≥с≥в, про що було складено акт про л≥сопорушенн¤,
переб≥г строку давност≥ починаЇтьс¤ з дн¤ складанн¤ акту про
л≥сопорушенн¤, ¤кщо його складено своЇчасно або з дн¤, коли цей
акт мав бути складений.
” випадку, коли л≥согосподарському п≥дприЇмству стало в≥домо
про л≥сопорушенн¤ з дов≥дки чи ≥нших документ≥в л≥сокористувача
про к≥льк≥сть фактично заготовленоњ деревини та ≥нших продукт≥в
л≥су, переб≥г строку позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ з дн¤ одержанн¤
ц≥Їњ дов≥дки чи документ≥в.
¬≥дпов≥дачами у справах названоњ категор≥њ можуть бути
власники або користувач≥ земель л≥сового фонду незалежно в≥д форм
власност≥.
6.2.2. Ћ≥согосподарське п≥дприЇмство зобов'¤зане за 15 дн≥в
до початку огл¤ду письмово пов≥домити л≥сокористувача про день
огл¤ду м≥сць рубок. –езультати огл¤ду м≥сць загот≥вл≥ деревини,
≥нших продукт≥в л≥су необх≥дн≥ дл¤ повного розрахунку з
л≥сокористувачем; до того ж його зауваженн¤, зроблен≥ п≥д час
огл¤ду, зазначаютьс¤ в акт≥, що п≥дписуЇтьс¤ представниками
л≥согосподарського п≥дприЇмства ≥ л≥сокористувача.
6.2.3. ¬ир≥шуючи сп≥р про ст¤гненн¤ сум за невивезенн¤
деревини з л≥су у встановлений терм≥н з урахуванн¤м наданоњ
в≥дстрочки, сл≥д виходити з того, що ц¤ сума ст¤гуЇтьс¤ ≥ у
випадку, коли в≥дстрочку надано на загот≥влю деревини, а на
вивезенн¤ деревини не надано в≥дстрочки.
Ќе може бути ст¤гнута з л≥сокористувач≥в сума за невивезенн¤
деревини з л≥су у встановлений терм≥н, ¤кщо останн¤ знаходитьс¤ на
складах пункт≥в в≥двантаженн¤ (переробки) або ≥нших складах,
зазначених у л≥сорубному квитку, оск≥льки в≥дпов≥дно до пункту 43
ѕравил у цих випадках деревина вважаЇтьс¤ вивезеною
з м≥сць загот≥вл≥.
6.2.4. ¬≥дпов≥дно до абзацу дев'¤того пункту 5 ѕравил
л≥сокористувач зобов'¤заний проводити очищенн¤
л≥сос≥к в≥д порубкового залишку способами ≥ в строки, визначен≥
ѕравилами рубок головного користуванн¤ в л≥сах ”крањни, що
затверджен≥ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27.07.95
N 559 (з подальшими зм≥нами). якщо л≥сокористувач не
виконав цей обов'¤зок, в≥н повинен провести очищенн¤ л≥сос≥к у
встановлений л≥согосподарським п≥дприЇмством строк. ” раз≥ коли
л≥сокористувач ≥ прот¤гом цього строку не зд≥йснив очищенн¤ м≥сць
рубок, арб≥тражному суду за позовом згаданого п≥дприЇмства сл≥д
застосовувати майнов≥ ст¤гненн¤, зазначен≥ в абзац≥ тринадц¤тому
пункту 62 ѕравил незалежно в≥д того, що так≥ суми ран≥ше було
ст¤гнуто з л≥сокористувача за незадов≥льне очищенн¤ м≥сць рубок
одночасно з загот≥влею деревини та ≥нших продукт≥в л≥су.
” розгл¤д≥ позов≥в про застосуванн¤ цих ст¤гнень до
л≥сокористувач≥в сл≥д мати на уваз≥, що варт≥сть витрат на
очищенн¤ м≥сць рубок повинна обчислюватись за чинними у
л≥согосподарському п≥дприЇмств≥ нормами ≥ розц≥нками. ѓх чинн≥сть
маЇ визначатись на момент ви¤вленн¤ порушенн¤.
6.2.5. –озгл¤даючи справи з≥ спор≥в про ст¤гненн¤ сум за
залишенн¤ недоруб≥в, арб≥тражн≥ суди не повинн≥ брати до уваги
доводи в≥дпов≥дача пов'¤зан≥ з тим, що недоруби або нерозпочат≥
рубкою л≥сос≥ки попереднього року передан≥ йому в рубку на
наступний р≥к, оск≥льки ц≥ обставини не можуть бути п≥дставою дл¤
зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥, встановленоњ абзацом восьмим
пункту 62 ѕравил.
6.2.6. ”суненн¤ порушень п≥сл¤ складанн¤ акта про
л≥сопорушенн¤ або акта огл¤ду не може бути п≥дставою дл¤
зв≥льненн¤ л≥сопорушника в≥д встановленоњ в≥дпов≥дальност≥.
6.2.7. ѕриймаючи р≥шенн¤ з≥ справи, арб≥тражний суд не маЇ
права зменшувати розм≥р передбаченого розд≥лом VIII ѕравил
майнового в≥дшкодуванн¤, ¤ке п≥дл¤гаЇ ст¤гненню ≥з
сторони, що порушила ц≥ ѕравила, з посиланн¤м на пункт 3 статт≥ 83
јѕ . ÷¤ норма не може застосовуватис¤ ≥ у випадках,
коли позивач вимагаЇ в≥дшкодуванн¤ шкоди запод≥¤ноњ л≥совому
господарству, розм≥р ¤коњ обчислюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до названоњ
постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 05.12.96 N 1464.
ќск≥льки розд≥лом VIII ѕравил за њх порушенн¤
встановлено майнову в≥дпов≥дальн≥сть, ¤ка маЇ характер неустойки,
то зг≥дно з≥ статтею 204 ÷ив≥льного кодексу збитки
в≥дшкодовуютьс¤ в частин≥, не покрит≥й неустойкою.
7. ѕитанн¤, пов'¤зан≥ з порушенн¤м водного законодавства.
7.1. —пец≥альне водокористуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥
дозволу, пор¤док погодженн¤ та видач≥ ¤кого встановлено аб≥нетом
ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬одночас ¬одним кодексом ”крањни
(дал≥ - ¬одний кодекс) встановлено випадки (статт≥ 52, 53, 69),
коли водокористуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ без оформленн¤ такого дозволу.
ƒогов≥р водокористуванн¤, укладений м≥ж первинним ≥ вторинним
водокористувачем без погодженн¤ з органом, ¤кий видав дозв≥л
первинному водокористувачев≥, може бути визнаний нед≥йсним на
п≥дстав≥ статт≥ 48 ÷ив≥льного кодексу.
7.2. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 51 ¬одного кодексу ¬ерховна
–ада јвтономноњ –еспубл≥ки рим та обласн≥ ради
мають право надавати в оренду водн≥ об'Їкти м≥сцевого значенн¤. ”
вир≥шенн≥ спор≥в про визнанн¤ нед≥йсними в≥дпов≥дних р≥шень рад
про в≥дмову у наданн≥ водного об'Їкту в оренду та про спонуканн¤
укласти догов≥р оренди арб≥тражним судам сл≥д виходити з того, що
у користуванн¤ на умовах оренди в≥дпов≥дно до частини першоњ
згаданоњ норми водн≥ об'Їкти (њх частини) м≥сцевого значенн¤
можуть надаватис¤ водокористувачам лише дл¤ риборозведенн¤,
виробництва с≥льськогосподарськоњ ≥ промисловоњ продукц≥њ, а також
л≥кувальних ≥ оздоровчих ц≥л¤х. “ому позивач повинен довести, що
водн≥ об'Їкти будуть використовуватис¤ саме у таких ц≥л¤х.
7.3. ” справах про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
забрудненн¤м вод та ≥ншими порушенн¤ми законодавства про охорону
та рац≥ональне використанн¤ водних ресурс≥в, сл≥д керуватис¤
приписами статей 440, 453 ÷ив≥льного кодексу, статт≥
111 ¬одного кодексу та статтею 68 «акону.
–озм≥р шкоди у таких випадках визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до
ћетодики розрахунку розм≥р≥в в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них
держав≥ внасл≥док порушенн¤ законодавства про охорону та
рац≥ональне використанн¤ водних ресурс≥в, затвердженоњ наказом
ћ≥некобезпеки в≥д 18.05.95 N 37 (з подальшими
зм≥нами), ¤к правило, у повному обс¤з≥ без застосуванн¤ норм
зниженн¤ розм≥ру ст¤гненн¤ та незалежно в≥д плати за забрудненн¤
навколишнього природного середовища та пог≥ршенн¤ ¤кост≥ природних
ресурс≥в.
ѕункти 5.2.7 - 5.2.10 названоњ ћетодики не
стосуютьс¤ розрахунку збитк≥в, запод≥¤них внасл≥док забрудненн¤ ≥з
суден, корабл≥в та ≥нших плавучих засоб≥в територ≥альних ≥
внутр≥шн≥х морських вод ”крањни, оск≥льки пор¤док розрахунку
розм≥р≥в таких збитк≥в визначений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни в≥д 03.07.95 N 484 "ѕро затвердженн¤ такс дл¤
обчисленн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них внасл≥док
забрудненн¤ ≥з суден, корабл≥в та ≥нших плавучих засоб≥в
територ≥альних ≥ внутр≥шн≥х морських вод ”крањни" та ѕоложенн¤м
про пор¤док обчисленн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ та сплати збитк≥в,
запод≥¤них внасл≥док забрудненн¤ ≥з суден корабл≥в та ≥нших
плавучих засоб≥в територ≥альних ≥ внутр≥шн≥х морських вод ”крањни,
затвердженим наказом ћ≥некобезпеки в≥д 26.10.95 N 116.
7.4. ѕротоколи, складен≥ посадовими особами еколог≥чних
≥нспекц≥й територ≥альних орган≥в виконавчоњ влади з питань
еколог≥њ та природних ресурс≥в за фактом скиду забруднюючих
речовин з плавучих засоб≥в, не Ї актами державних чи ≥нших
орган≥в, зазначених у статт≥ 12 јѕ , ≥ тому не можуть
бути оспорен≥ в арб≥тражному суд≥.
7.5. якщо шкода спричинена витоками або скидами забруднюючих
речовин з к≥лькох суден, корабл≥в, ≥нших плавучих засоб≥в ≥
неможливо визначити к≥льк≥сть ст≥чних вод або забруднюючих
речовин, скинутих кожним з них, ц¤ к≥льк≥сть д≥литьс¤ пропорц≥йно
водотоннажност≥ згаданих засоб≥в з урахуванн¤м обстеженн¤ вантаж≥в
та речовин, ¤к≥ спричинили забрудненн¤.
ќбстеженн¤ вантаж≥в ≥ забруднюючих речовин та обчисленн¤
розм≥ру в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них внасл≥док забрудненн¤ ≥з
суден, корабл≥в, ≥нших плавучих засоб≥в, проводитьс¤ в≥дпов≥дними
п≥дрозд≥лами ƒержавноњ еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ.
” раз≥ одночасного скиду у водне середовище дек≥лькох
забруднюючих речовин загальний розм≥р в≥дшкодуванн¤ збитк≥в
обчислюЇтьс¤ ¤к сума збитк≥в в≥д кожноњ ≥з забруднюючих речовин.
«битки не п≥дл¤гають в≥дшкодуванню, ¤кщо в≥дпов≥дач доведе,
що забрудненн¤ з плавучих засоб≥в сталос¤ внасл≥док д≥њ
непереборних сил, воЇнних д≥й ≥ т.≥н., ¤к це передбачено статтею
305 одексу торговельного мореплавства ”крањни.
” раз≥ забрудненн¤ водойм паливно-мастильними речовинами у
в≥дпов≥дному протокол≥ маЇ бути в≥дображено, ¤ким чином, ≥з
застосуванн¤м ¤ких ор≥Їнтир≥в визначавс¤ розм≥р пл¤ми забрудненн¤.
8. ѕитанн¤, пов'¤зан≥ з порушенн¤м законодавства про охорону,
використанн¤ ≥ в≥дтворенн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту.
8.1. ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ зд≥йснюють веденн¤ мисливського ≥
рибного господарства, в≥дпов≥дно до частини другоњ статт≥ 25
«акону ”крањни "ѕро тваринний св≥т" мають право
оскаржувати у встановленому пор¤дку р≥шенн¤ державних орган≥в ≥
посадових ос≥б, що порушують њх права на використанн¤ об'Їкт≥в
тваринного св≥ту. ќтже вони вправ≥, зокрема, подавати до
арб≥тражного суду позови, пов'¤зан≥ з охороною ≥ використанн¤м
об'Їкт≥в тваринного св≥ту, що знаход¤тьс¤ на територ≥њ закр≥плених
за ними мисливських уг≥дь та л≥согосподарських водойм.
«а зм≥стом пункту 5 статт≥ 48 та статт≥ 50 «акону ”крањни
"ѕро власн≥сть" назван≥ п≥дприЇмства мають право
вимагати поверненн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту з чужого незаконного
волод≥нн¤. ” розгл¤д≥ таких справ арб≥тражним судам сл≥д мати на
уваз≥, що зазначен≥ п≥дприЇмства також мають право вимагати
в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ цим об'Їктам, належним до
поверненн¤, а також доход≥в, неодержаних у зв'¤зку ≥з запод≥¤нн¤м
в≥дпов≥дноњ шкоди. –озм≥р ц≥Їњ шкоди визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до
вимог статт≥ 450 ÷ив≥льного кодексу та розд≥лу VII
«акону ”крањни "ѕро власн≥сть".
¬ласники та користувач≥ об'Їкт≥в тваринного св≥ту мають право
оспорювати в арб≥тражному суд≥ р≥шенн¤ державних та ≥нших орган≥в,
що порушують њх права власност≥ або користуванн¤ цими об'Їктами, а
також вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них в результат≥
прийн¤тт¤ таких р≥шень.
ѕраво колективноњ та приватноњ власност≥ на об'Їкти
тваринного св≥ту припин¤Їтьс¤ у випадках, перел≥чених у статт≥ 29
«акону ”крањни "ѕро тваринний св≥т". ѕрипиненн¤ права
власност≥ на об'Їкти тваринного св≥ту у випадках, передбачених
абзацом другим частини першоњ ц≥Їњ норми, провадитьс¤ у судовому
пор¤дку за позовами орган≥в контролю у галуз≥ охорони,
використанн¤ ≥ в≥дтворенн¤ тваринного св≥ту або прокурора чи його
заступника.
8.2. —пец≥альне використанн¤ тваринного св≥ту зд≥йснюЇтьс¤
лише за спец≥альними дозволами. јрб≥тражним судам сл≥д мати на
уваз≥, що ц¤ вимога «акону поширюЇтьс¤ також на
власник≥в чи користувач≥в земельними д≥л¤нками, на ¤ких
перебувають (знаход¤тьс¤) об'Їкти тваринного св≥ту.
8.3. ¬изначаючи розм≥р шкоди, запод≥¤ноњ незаконним
добуванн¤м або знищенн¤м диких зв≥р≥в ≥ птах≥в (кр≥м вид≥в,
занесених до „ервоноњ книги ”крањни), у тому числ≥ у результат≥
нањзду на них транспортних засоб≥в, знищенн¤м њх жител,
б≥отехн≥чних споруд тощо, сл≥д керуватис¤ таксами, затвердженими
наказом ƒержкомл≥сгоспу та ћ≥некобезпеки в≥д 12.03.96 N 24/32.
–озрахунок розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ тваринам ≥
рослинам, занесеним до „ервоноњ книги ”крањни, зд≥йснюЇтьс¤
в≥дпов≥дно до постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 01.06.93
N 399 "ѕро розм≥ри компенсац≥њ за добуванн¤
(збиранн¤) та шкоду, запод≥¤ну видам тварин ≥ рослин, занесеним до
„ервоноњ книги ”крањни" (з подальшими зм≥нами ≥ доповненн¤ми).
8.4. ¬ир≥шуючи сп≥р про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
рибному господарству внасл≥док скиду забруднюючих речовин у
водойми, арб≥тражному суду у визначенн≥ розм≥ру збитк≥в сл≥д
враховувати вимоги ћетодики розрахунку збитк≥в, запод≥¤них рибному
господарству внасл≥док порушенн¤ законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, затвердженоњ наказом
ћ≥некобезпеки в≥д 18.05.95 N 36.
ƒана ћетодика визначаЇ пор¤док розрахунку
розм≥р≥в збитк≥в, запод≥¤них рибному господарству внасл≥док
забрудненн¤ рибогосподарських водойм ст≥чними водами, шк≥дливими
речовинам та проведенн¤м на водоймах будь-¤ких роб≥т з порушенн¤м
природоохоронного законодавства, що призвели до загибел≥ риби,
знищенн¤ нерестовищ, зниженн¤ рибопродуктивност≥ водойм юридичними
та ф≥зичними особами, в т.ч. ≥ноземними, у рибогосподарських
водоймах ”крањни. ¬она не стосуЇтьс¤ питань, пов'¤заних з
визначенн¤м розм≥р≥в шкоди, що запод≥¤на рибному господарству
внасл≥док незаконного добуванн¤ або знищенн¤ ц≥нних вид≥в риб, ¤к≥
встановлюютьс¤ на п≥дстав≥ такс, затверджених постановою аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19.01.98 N 32 "ѕро затвердженн¤
такс дл¤ обчисленн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ
внасл≥док незаконного добуванн¤ або знищенн¤ ц≥нних вид≥в риб та
≥нших об'Їкт≥в водного промислу".
Ќеобх≥дно також мати на уваз≥, що в≥дпов≥дно до статт≥ 65
«акону ”крањни "ѕро природно-запов≥дний фонд ”крањни"
розм≥р шкоди, запод≥¤ноњ внасл≥док порушенн¤ законодавства про
природнозапов≥дний фонд, у тому числ≥ внасл≥док незаконного
добуванн¤ чи знищенн¤ тварин, визначаЇтьс¤ на основ≥ кадастровоњ
екологоеконом≥чноњ оц≥нки включених до цього «акону ≥ такс,
затверджених постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21.04.98
N 521.
9. ” зв'¤зку з виданн¤м цього роз'¤сненн¤ вважати таким, що
втратило чинн≥сть, роз'¤сненн¤ презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду
”крањни в≥д 23.06.95 N 02-5/458 "ѕро де¤к≥ питанн¤
практики вир≥шенн¤ спор≥в, пов'¤заних з застосуванн¤м «акону
”крањни "ѕро охорону навколишнього природного середовища".
√олова ¬ищого арб≥тражного
суду ”крањни ƒ.ѕритика
|
