ј–Ѕ≤“–ј∆Ќ»… —”ƒ ћ. »™¬ј
в≥д 17.01.2001
м. ињв
vd20010117
¬изнанн¤ договор≥в неукладеними: причини ≥ насл≥дки
(огл¤д арб≥тражноњ практики ≥ чинного законодавства)
ќстанн≥м часом в арб≥тражних судах почаст≥шали випадки
визнанн¤ договор≥в неукладеними. ÷≥ р≥шенн¤ за своњми п≥дставами ≥
насл≥дками суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д р≥шень про визнанн¤ угод
нед≥йсними. —воњ нюанси маЇ й оподаткуванн¤ угод, визнаних
неукладеними. ƒе¤к≥ з аспект≥в ц≥Їњ проблеми вже висв≥тлювались у
N 12\2000 "¬≥сника податковоњ служби ”крањни".
ѕравов≥ п≥дстави
ѕравовою п≥дставою дл¤ визнанн¤ договор≥в неукладеними Ї ст.
153 ÷ив≥льного кодексу ”крањни (дал≥ - ÷ ), ¤кою
передбачено, що догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним, ¤кщо м≥ж сторонами
дос¤гнуто згоди по вс≥х ≥стотних умовах такого договору.
¬≥дсутн≥сть под≥бноњ згоди м≥ж сторонами (незалежно в≥д причин) ≥
Ї головною правовою п≥дставою дл¤ визнанн¤ договору неукладеним.
Ќа практиц≥ здеб≥льшого йдетьс¤ про так≥ ситуац≥њ: 1) з на¤вних
документ≥в неможливо зрозум≥ти, про що саме домовились сторони; 2)
дос¤гнут≥ домовленост≥ неможливо виконати саме через
невизначен≥сть умов ≥ вимог до виконавц¤. “ак, справа N 8736/8-82
неодноразово розгл¤далас¤ р≥зними судовими ≥нстанц≥¤ми (арх≥в
арб≥тражного суду ’арк≥вськоњ област≥). …шлос¤ про визнанн¤
нед≥йсним договору про поставку товар≥в. Ќарешт≥ ¬ищий арб≥тражний
суд ”крањни (дал≥ - ¬ј—”) встановив, що у сп≥рному договор≥ не
визначено його предмета, в≥дсутн≥ вимоги до ¤кост≥ товару, що мав
поставл¤тис¤, не вбачаЇтьс¤ домовленост≥ щодо ц≥ни товару тощо. «а
своњми фактичними ознаками цей документ можна класиф≥кувати ¤к
протокол нам≥р≥в на куп≥влю-продаж невизначеноњ к≥лькост≥
загальноњ групи товар≥в, а не ¤к угоду. ƒал≥ ¬ј—” зазначив, що
складений сторонами документ на поставку товар≥в не м≥стить
≥стотних умов договору поставки, не встановлюЇ, не зм≥нюЇ ≥ не
припин¤Ї цив≥льних прав та обов'¤зк≥в стор≥н, тобто не м≥стить
ознак угоди в≥дпов≥дно до ст. 41 ÷ . —п≥рний догов≥р визнано
зам≥сть нед≥йсного (чого вимагала районна ƒѕ≤) неукладеним. “аким
чином, саме в≥дсутн≥сть у договор≥ ≥стотних умов т¤гне визнанн¤
його неукладеним. «г≥дно ≥з ч. 2 ст. 153 ÷ ≥стотними Ї умови
договору, ¤к≥:
визнан≥ такими за законом. …детьс¤ про конкретн≥
нормативно-правов≥ акти (не лише закони), що пр¤мо вказують на
окрем≥ умови ¤к на ≥стотн≥. ѕрикладом може бути ст. 10 «акону
”крањни в≥д 10.04.92 р. N 2269-XII "ѕро оренду
державного та комунального майна";
необх≥дн≥ дл¤ договор≥в даного виду. …детьс¤ про ≥стотн≥
умови, що пр¤мо не визначен≥ ¤к так≥ у в≥дпов≥дних
нормативно-правових актах, але конче потр≥бн≥ дл¤ договор≥в
конкретного виду. ” цьому випадку сл≥д проанал≥зувати весь
комплекс в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в. “ак, комплектн≥сть
де¤ких вид≥в продукц≥њ по договорах поставки Ї необх≥дною умовою
њњ подальшого використанн¤ за призначенн¤м (комп'ютери, побутова
техн≥ка тощо). якщо ж поставлено некомплектну продукц≥ю, то в
цьому випадку догов≥р втрачаЇ сенс дл¤ покупц¤. ќтже, у наведеному
приклад≥ комплектн≥сть продукц≥њ Ї ≥стотною умовою, в≥дсутн≥сть
¤коњ у договор≥ може спричинити визнанн¤ такого договору
неукладеним;
вимагаЇ включити до договору одна ≥з стор≥н, наприклад,
п≥двищену майнову в≥дпов≥дальн≥сть (штраф, пен¤). якщо з цього
питанн¤ сторони не д≥йшли згоди, то догов≥р не можна вважати
укладеним. —л≥д також розр≥зн¤ти звичайн≥ ≥ випадков≥ умови
договор≥в («обов'¤зальне право. - ., 1998. - —тор. 30). «вичайн≥
умови - це умови, що встановлен≥ чинним законодавством ≥ стають
обов'¤зковими внасл≥док самого лише факту укладенн¤ в≥дпов≥дного
договору сторонами. ¬≥д ≥стотних вони в≥др≥зн¤ютьс¤ тим, що не
потребують погодженн¤ м≥ж сторонами (не потребують згоди стор≥н) ≥
про них не обов'¤зково застер≥гати у текст≥ договору. ѕрикладом
можуть бути в≥дносини з приводу перевезень, поставки або
кап≥тального буд≥вництва, що здеб≥льшого врегульован≥ в≥дпов≥дними
нормативно-правовими актами ≥ не можуть бути предметом ¤кихось
домовленостей (в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н, пор¤док розрахунк≥в тощо).
“ак, основою правового регулюванн¤ автоперевезень Ї —татут
автомоб≥льного транспорту, затверджений постановою –ади ћ≥н≥стр≥в
”–—– в≥д 27.06.69 р. N 401, ≥ ѕравила перевезень
вантаж≥в автомоб≥льним транспортом в ”крањн≥, затверджен≥ наказом
ћ≥н≥стерства транспорту ”крањни в≥д 14.10.97 р. N 363.
ѕорушенн¤ вищевказаного загального принципу
застосуванн¤ звичайних умов робить под≥бн≥ договори нед≥йсними
повн≥стю або частково (ст. 48 ÷ ).
ўо стосуЇтьс¤ випадкових умов договору, то це умови, ¤к≥: 1)
передбачен≥ чинним законодавством ≥ у конкретному договор≥ зм≥нен≥
сторонами або ж 2) умови, про ¤к≥ у законодавств≥ взагал≥ не
згадуЇтьс¤ (законодавством не регулюютьс¤). ƒо першоњ групи сл≥д
в≥днести умови, встановлен≥ в≥дпов≥дними нормативно-правовими
актами, ¤кщо зм≥на таких умов допускаЇтьс¤ за згодою стор≥н.
Ќаприклад, на п≥дстав≥ ст. 433 ÷ витрати ≥ збитки за
договором про сп≥льну д≥¤льн≥сть розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж учасниками
пропорц≥йно њх внескам, ¤кщо ≥нше не передбачено договором.
ѕрикладом умов другоњ групи може бути вимога про розм≥щенн¤
матер≥ал≥в рекламного характеру на тар≥ вантажу п≥д час
перевезень.
—л≥д зазначити, що вс≥ вищезгадан≥ умови - ≥стотн≥, звичайн≥
≥ випадков≥ - п≥сл¤ укладенн¤ в≥дпов≥дного договору стають
обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ (¬. Ћуць. онтракти у п≥дприЇмницьк≥й
д≥¤льност≥. - ., 1999. - —тор. 34 ). ¬т≥м, насл≥дки њх
в≥дсутност≥ у договорах суттЇво р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою. “ак,
п≥дставою дл¤ визнанн¤ договор≥в неукладеними може бути
в≥дсутн≥сть лише ≥стотних умов. ¬≥дсутн≥сть ≥нших вид≥в умов може
бути п≥дставою дл¤ визнанн¤ договору нед≥йсним або ж спричин¤ти
≥нш≥ насл≥дки (в≥дмова у позов≥). « приводу ≥стотних умов по
окремих видах договор≥в можна дов≥датись ≥з публ≥кац≥й "¬≥сника
податковоњ служби ”крањни". “ак, ¤кщо йдетьс¤ про поставку
товар≥в, то б≥льш детально про це можна дов≥датись з публ≥кац≥њ у
N 28\2000, про куп≥влю-продаж - N 30\2000, про позику - N 23\2000,
про догов≥р п≥др¤ду - N 7\2000 тощо. Ќа в≥дм≥ну в≥д справ про
визнанн¤ угод нед≥йсними суди поки що здеб≥льшого визнають
договори неукладеними у справах за позовами з ≥нших п≥дстав, тобто
тод≥, коли сторони окремо под≥бних вимог не висувають. “аке право
надано арб≥тражним судам на п≥дстав≥ ст. 83 ÷ , де передбачено
можлив≥сть виходити за меж≥ позовних вимог, ¤кщо це необх≥дно дл¤
захисту прав ≥ законних ≥нтерес≥в п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.
¬т≥м, вимоги про визнанн¤ конкретного договору неукладеним можуть
бути предметом окремого позову. ¬иход¤чи з вищенаведеного можна
спрогнозувати зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ таких справ саме за позовами
зац≥кавлених ос≥б, зокрема, у випадку пред'¤вленн¤ до них ¤кихось
вимог на п≥дстав≥ сумн≥вних документ≥в. "√рупою п≥двищеного
ризику" сл≥д вважати господарськ≥ операц≥њ, де сторони зам≥сть
складанн¤ повноц≥нного договору обмежуютьс¤ оплатою
рахунку-фактури, передачею накладних, складанн¤м акт≥в "передач≥ з
балансу на баланс" тощо. јби уникнути неприЇмних неспод≥ванок,
господарюючим суб'Їктам варто вжити таких заход≥в ≥з залученн¤м
квал≥ф≥кованих юрист≥в:
по кожному виду цив≥льно-правових угод, що Ї характерними дл¤
конкретного суб'Їкта господарюванн¤, скласти перел≥к ≥стотних умов
таких угод (форми типових договор≥в) ≥ надал≥ використовувати це
¤к ор≥Їнтир;
провести своЇр≥дний "юридичний аудит" ус≥х своњх договор≥в, ≥
там, де необх≥дно ≥ можливо, внести необх≥дн≥ зм≥ни. —л≥д
зазначити, що на в≥дм≥ну в≥д позов≥в про визнанн¤ угод нед≥йсними,
особливо за ст. 49 ÷ ”крањни, визнанн¤ договору
неукладеним не потребуЇ доказ≥в на¤вност≥ ¤когось умислу у стор≥н.
—уб'Їктивн≥ моменти у цьому випадку юридичного значенн¤ не мають.
√оловним Ї доведенн¤ лише одн≥Їњ обставини - в≥дсутн≥сть ≥стотних
умов у сп≥рному договор≥.
ёридичн≥ насл≥дки визнанн¤ договор≥в неукладеними
Ќа в≥дм≥ну в≥д насл≥дк≥в визнанн¤ договор≥в нед≥йсними (ст.
48-58 ÷ ) насл≥дки визнанн¤ договор≥в неукладеними
ч≥тко не визначен≥ чинним законодавством. —удова практика
св≥дчить, що найчаст≥ше це в≥дмова у задоволенн≥ вимог одн≥Їњ з≥
стор≥н такого договору. “ак, по справ≥ N 14/433 (арх≥в
арб≥тражного суду м. иЇва), що неодноразово розгл¤далас¤ судовими
органами, орендодавцю постановою ¬ј—” було в≥дмовлено у позов≥ до
орендар¤ про ст¤гненн¤ заборгованост≥ по орендн≥й плат≥ саме через
визнанн¤ договору оренди ≥ додатковоњ угоди до нього неукладеними.
ѕричина - в≥дсутн≥сть у сп≥рному договор≥ ≥ додатков≥й угод≥
≥стотних дл¤ оренди умов, а саме - визначенн¤ розм≥ру орендноњ
плати (суд виклав у своњй постанов≥ сумн≥ви з приводу того, чи Ї
вказана у сп≥рних документах грошова сума розм≥ром орендноњ плати
за об'Їкт оренди в ц≥лому, чи це ставка орендноњ плати за 1 кв. м
орендованоњ площ≥), в≥дсутн≥сть пор¤дку використанн¤
амортизац≥йних в≥драхувань. ƒал≥ суд зазначив: "ћатер≥али справи
св≥дчать, що сторони по-р≥зному розум≥ють умову додатковоњ угоди
(саме ц¤ обставина спричинила даний сп≥р), у зв'¤зку з чим не
можна вважати, що сторонами дос¤гнуто згоди з такоњ умови
договору, ¤к орендна плата". ќтже, визнана судом в≥дсутн≥сть
певноњ угоди м≥ж сторонами одночасно означаЇ в≥дсутн≥сть
в≥дпов≥дних прав ≥ обов'¤зк≥в стор≥н (у будь-¤кому раз≥ таких, ¤к≥
б користувалис¤ судовим захистом). ѕричому це стосуЇтьс¤ ¤к
позивача, так ≥ в≥дпов≥дача. ” наведен≥й справ≥ не т≥льки
псевдоорендодавець втратив можлив≥сть дл¤ примусового виконанн¤
умов договору оренди (ст¤гненн¤ орендноњ плати), а й його
контрагент (псевдоорендар) фактично втратив своЇ право на подальше
перебуванн¤ в орендованому прим≥щенн≥ (¤кщо вимогу про виселенн¤
буде пред'¤влено орендодавцем). “очн≥ше буде сказати, що вказан≥
права у стор≥н не виникали взагал≥. ÷е Ї сп≥льним з визнанн¤м угод
нед≥йсними, бо вони визнаютьс¤ нед≥йсними також з моменту
укладенн¤ (ст. 59 ÷ ). ј ¤к бути, ¤кщо одна ≥з стор≥н договору,
визнаного судом неукладеним, отримала щось за таким договором,
наприклад, кошти (передоплату) за договором поставки? ѕосилатись
на догов≥р, аби повернути втрачене, покупець вже не може. ‘актично
кошти передано без будь-¤ких правових п≥дстав. —аме тому тут
можливе застосуванн¤ ст. 469 ÷ . ÷≥Їю нормою передбачено, що
особа, ¤ка одержала майно за рахунок ≥ншоњ особи без достатньоњ
п≥дстави, встановленоњ законом або договором, зобов'¤зана
повернути безп≥дставно придбане майно ц≥й особ≥. ј у ст. 470 ÷
передбачено ситуац≥ю, коли безп≥дставно придбане майно потрапл¤Ї
до ≥ншоњ особи внасл≥док д≥й, вчинених з метою, ¤ка зав≥домо
суперечить ≥нтересам держави та сусп≥льства (не плутати з≥ ст. 49
÷ ). “аке майно ст¤гуЇтьс¤ в дох≥д держави. ¬≥дпов≥дно до п. 11
ст. 10 «акону ”крањни в≥д 04.12.90 р. N 509-XII "ѕро
державну податкову службу в ”крањн≥" податков≥ органи можуть
подавати до загальних ≥ арб≥тражних суд≥в позови про ст¤гненн¤
кошт≥в, одержаних без установлених законом п≥дстав (не плутати з
позовами про визнанн¤ угод нед≥йсними). ќтже, можна д≥йти
висновку, що податков≥ органи на п≥дстав≥ ст. 470 ÷ мають право
подавати позови про ст¤гненн¤ кошт≥в, придбаних внасл≥док д≥й, що
вчинен≥ з метою, ¤ка зав≥домо суперечить ≥нтересам держави та
сусп≥льства. ƒо под≥бних д≥й за певних умов можна в≥днести й
угоди, визнан≥ судом неукладеними, особливо ¤кщо сторони св≥домо
≥гнорували вимоги чинного законодавства до таких угод. ÷е, ¤к
правило, св≥дчить про бажанн¤ ухилитись в≥д оподаткуванн¤ або про
≥нш≥ протизаконн≥ нам≥ри. ÷¤ п≥дстава дл¤ зверненн¤ податкового
органу до суду можлива у випадку, коли немаЇ п≥дстав дл¤ позову
про визнанн¤ угоди нед≥йсною або ж коли у такому позов≥ вже
в≥дмовлено судом. —прави про визнанн¤ договору неукладеним сл≥д
в≥др≥зн¤ти в≥д справ про визнанн¤ угод нед≥йсними передус≥м за
правовими п≥дставами (ст. 49 ≥ ст. 153, 470 ÷ ). ¬т≥м, подекуди
на практиц≥ податков≥ органи не розр≥зн¤ють ц≥ п≥дстави. “ак, по
вже згадан≥й справ≥ N 8736/8-82 (арх≥в арб≥тражного суду
’арк≥вськоњ област≥) районна ƒѕ≤ звернулас¤ до арб≥тражного суду з
позовом про визнанн¤ угоди нед≥йсною через порушенн¤ в≥дпов≥дачем
вимог податкового законодавства (не виписано податков≥ накладн≥,
не подаЇтьс¤ зв≥тн≥сть тощо). ¬т≥м, ¬ј—” у своњй постанов≥ по ц≥й
справ≥ зазначив, що визнавати нед≥йсним можна лише укладений
догов≥р, а сп≥рний догов≥р визнано неукладеним. „ерез це ƒѕ≤ у
позов≥ було в≥дмовлено. Ќа нашу думку, у цьому випадку сл≥д було
подавати позов про визнанн¤ договору неукладеним (ст. 153 ÷ ) з
насл≥дками по ст. 470 ÷ (ст¤гненн¤ безп≥дставно
придбаного майна у дох≥д держави).
ѕодатков≥ аспекти
¬изнанн¤ договор≥в неукладеними впливаЇ на податковий ≥
бухгалтерський обл≥к в≥дпов≥дних господарських операц≥й, на
оподаткуванн¤ конкретних суб'Їкт≥в господарюванн¤, а отже, не може
лишатись поза увагою податкових орган≥в. « цього приводу сл≥д
зазначити, що юридичною п≥дставою дл¤ зд≥йсненн¤ господарських
операц≥й можуть бути ¤к певн≥ цив≥льно-правов≥ договори (догов≥рн≥
зобов'¤занн¤), так й ≥нш≥ юридичн≥ п≥дстави (позадогов≥рн≥
зобов'¤занн¤, юридичн≥ факти). —аме за таким принципом побудовано
де¤к≥ пон¤тт¤, що використовуютьс¤ у податковому законодавств≥:
продаж товар≥в або результат≥в роб≥т (послуг), оренда, бартер,
л≥зинг, безнад≥йна заборгован≥сть тощо (ст. 1 «акону ”крањни "ѕро
оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств". «в≥дси постаЇ
питанн¤ про законн≥сть певних господарських операц≥й, що
зд≥йснювались за договорами, визнаними неукладеними.
“ут ми п≥д≥йшли до б≥льш складноњ проблеми сп≥вв≥дношенн¤
положень цив≥льного (господарського, комерц≥йного), податкового
законодавства ≥ бухгалтерського та податкового обл≥ку. Ќов≥
нормативн≥ акти з бухгалтерського обл≥ку (стандарти) розробл¤лис¤
вже з урахуванн¤м норм цив≥льного права, отже, протир≥ч м≥ж ними
значно поменшало. ¬иход¤чи з≥ зм≥сту пункт≥в 1.18, 1.19, 1.25,
1.31 ст.1 «акону "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств"
можна д≥йти висновку, що законн≥сть в≥дпов≥дних
господарських операц≥й серед ≥ншого визначаЇтьс¤ ≥ законн≥стю тих
цив≥льно-правових договор≥в, ¤к≥ Ї юридичним п≥дгрунт¤м цих
операц≥й (оренда, куп≥вл¤-продаж тощо). “аким чином, визнанн¤
певного договору неукладеним означаЇ в≥дсутн≥сть будь-¤ких
юридичних п≥дстав дл¤ зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних господарських
операц≥й або зм≥ну таких п≥дстав. ѕод≥бне, безперечно, т¤гне за
собою й зм≥ни в оподаткуванн≥ конкретного суб'Їкта господарськоњ
д≥¤льност≥. ¬т≥м, питанн¤, що виникають у зв'¤зку з цим, можуть
розв'¤зуватись по-р≥зному ≥ тому потребують роз'¤снень ƒѕј
”крањни. –озгл¤немо лише де¤к≥ насл≥дки на одному конкретному
приклад≥ договору поставки, що виконаний сторонами ≥ надал≥
визнаний судом неукладеним (тобто таким, ¤кого не ≥снуЇ). Ќа нашу
думку, тут Ї вс≥ ознаки п. 1.22 ≥ п. 1.23 ст. 1 «акону ”крањни
"ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств", де йдетьс¤ про
безповоротну ф≥нансову допомогу ≥ безкоштовно надан≥ товари
(роботи, послуги). ЌагадаЇмо, що все це може зд≥йснюватись ¤к на
п≥дстав≥ в≥дпов≥дних угод (даруванн¤), так ≥ без будь-¤ких угод
взагал≥ (¤к у нашому випадку). ƒл¤ покупц¤, ¤кий встиг отримати
товар, маЇмо зб≥льшенн¤ валового доходу (пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4)
так само, ¤к ≥ дл¤ постачальника, що встиг отримати за товар
грош≥. «розум≥ло, що вс≥ ц≥ операц≥њ у податковому бухгалтерському
обл≥ку стор≥н в≥дображено зовс≥м по-≥ншому, тобто ¤к поставка
товар≥в. ÷е даЇ п≥дстави дл¤ застосуванн¤ до стор≥н в≥дпов≥дних
ф≥нансових санкц≥й за заниженн¤ податку на прибуток по так≥й
господарськ≥й операц≥њ. ѕричому не маЇ значенн¤, чи брали
податков≥ органи участь у судов≥й справ≥ про визнанн¤
вищенаведеного договору неукладеними. ѕерекрученн¤ матимуть м≥сце
≥ при нарахуванн≥ та сплат≥ ѕƒ¬, при визначенн≥ податкового
кредиту по договорах, що визнан≥ неукладеними, тощо.
"¬≥сник податковоњ служби ”крањни", N 1\2001, 17.01.2001.
|
