ѕ ќ — Ћ ј Ќ Ќ я
ѕ–≈«»ƒ≈Ќ“ј ” –јѓЌ»
до ¬ерховноњ –ади ”крањни та аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
2001 р≥к
ѕро основн≥ напр¤ми бюджетноњ пол≥тики на 2002 р≥к
«г≥дно з≥ статтею 106 онституц≥њ ”крањни
ѕрезидент ”крањни вперше звертаЇтьс¤ до ¬ерховноњ –ади, а також до
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в з ѕосланн¤м, присв¤ченим проблемам бюджетноњ
пол≥тики. Ќеобх≥дн≥сть такого кроку продиктована не лише складними
та масштабними завданн¤ми у ф≥нансов≥й сфер≥, що потребують свого
вир≥шенн¤ у 2002 р. та в наступний пер≥од, а насамперед потребою
внести корективи, ¤к≥ дозволили б суттЇво посилити д≥Їв≥сть
бюджетноњ пол≥тики, њњ конструктивний вплив на реал≥зац≥ю
стратег≥њ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на 2000-2004
роки. ƒос¤гненн¤ ц≥Їњ мети можливе лише за консол≥дованих,
узгоджених та в≥дпов≥дальних д≥й законодавчоњ та виконавчоњ г≥лок
влади.
I. ќсновн≥ п≥дсумки бюджетноњ пол≥тики у 2000 роц≥
2000-й р≥к став переломним в економ≥чн≥й динам≥ц≥. ѕ≥сл¤
тривалоњ кризи дос¤гнуто в≥дчутного зростанн¤ макроеконом≥чних та
галузевих параметр≥в розвитку в≥тчизн¤ноњ економ≥ки. ѕол≥пшилас¤
структура торговельного та плат≥жного балансу держави. ѕоглибилис¤
започаткован≥ у попередн≥ роки позитивн≥ зрушенн¤ ≥ у систем≥
бюджетних в≥дносин. ѕосилилас¤ збалансован≥сть ф≥нансових ресурс≥в
держави - доход≥в та видатк≥в. якщо у 1997 р. деф≥цит державного
бюджету склав 6,75 % ¬¬ѕ, 1998 р. - 2,06, 1999 р. - 1,55, то
2000-й бюджетний р≥к завершено з проф≥цитом 0,44 % ¬¬ѕ.
ќздоровленню ф≥нансовоњ системи спри¤ло ≥стотне скороченн¤
взаЇмозал≥к≥в та вексельних розрахунк≥в з бюджетом. «агалом за
минулий р≥к обс¤г таких розрахунк≥в скоротивс¤ щодо державного
бюджету пор≥вн¤но з 1999 р. з 10,2 до 0,1 %, м≥сцевих бюджет≥в - з
28 до 1,7 %. ÷е позитивно вплинуло на зб≥льшенн¤ надходжень у
грошов≥й форм≥. ™диними сферами, де на к≥нець 2000 р.
застосовувалос¤ погашенн¤ взаЇмноњ заборгованост≥ через спец≥альн≥
схеми грошових розрахунк≥в, були енергетика та комунальне
господарство. ÷е не спри¤ло зм≥цненню ф≥нансовоњ дисципл≥ни у
розрахунках п≥дприЇмств паливно-енергетичного комплексу з бюджетом
≥ заклало певн≥ ризики у виконанн¤ бюджету 2001 року.
” 2000 р. ”крањна зробила в≥дчутний крок до впровадженн¤
передбаченоњ стратег≥Їю економ≥чного та соц≥ального розвитку на
2000-2004 рр. пол≥тики поступового скороченн¤ державного боргу.
ѕор≥вн¤но з 1999 р. в≥н зменшивс¤ з 15,3 млрд. дол. до
14,1 млрд. дол., у т.ч. зовн≥шн≥й борг - з 12,4 млрд. до
10,3 млрд. долар≥в. „астка загального обс¤гу державного боргу в
структур≥ ¬¬ѕ скоротилас¤ з 62,8 до 49,9 % ≥ нин≥ не Ї критичною.
ƒос¤гненню таких результат≥в спри¤ли конструктивна пол≥тика
Ќац≥онального банку ”крањни, усп≥шне зд≥йсненн¤ на початку 2000 р.
реструктуризац≥њ зовн≥шнього боргу перед приватними кредиторами.
”досконалювалас¤ система управл≥нн¤ державними ф≥нансами,
зокрема видатками державного бюджету. √оловними напр¤мами ц≥Їњ
роботи були п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ центральних орган≥в
виконавчоњ влади за проведенн¤ державноњ пол≥тики у в≥дпов≥дних
галуз¤х ≥ сферах, упор¤дкуванн¤ ≥ рац≥онал≥зац≥¤ мереж≥
п≥дв≥домчих установ, суттЇве скороченн¤ к≥лькост≥ головних
розпор¤дник≥в кошт≥в державного бюджету та переведенн¤ на
казначейське обслуговуванн¤ практично вс≥х операц≥й державного
бюджету. ” 2000 р. до бюджету вперше включено позабюджетн≥ кошти
бюджетних установ та орган≥зац≥й, що дало можлив≥сть б≥льш реально
оц≥нити ф≥нансове забезпеченн¤ в≥дпов≥дних структур ≥ п≥двищити
прозор≥сть державних ф≥нанс≥в.
¬одночас позитивн≥ результати останн≥х рок≥в ще не дають
п≥дстав дл¤ висновку про кардинальн≥ зрушенн¤ у систем≥ державних
ф≥нанс≥в. ” бюджетн≥й сфер≥ залишаЇтьс¤ ще багато нерозв'¤заних
проблем. √оловна з них - дос¤гненн¤ реальноњ збалансованост≥
бюджетноњ системи, њњ доход≥в ≥ видатк≥в. ’оча державний бюджет на
2001 р. формально затверджено бездеф≥цитним, у його доходн≥й
частин≥ закладено майже 6 млрд. грн. надходжень в≥д приватизац≥њ
державного майна, ¤к≥ не мають характеру пост≥йних надходжень ≥
можуть розгл¤датис¤ лише ¤к додаткове (тимчасове) джерело
бюджетного ф≥нансуванн¤. «а своњм зм≥стом зазначен≥ надходженн¤ -
це сума фактичноњ незбалансованост≥ доход≥в та видатк≥в бюджету.
Ќе можна погодитис¤ з погл¤дами на приватизац≥йний процес у суто
ф≥скальному контекст≥. Ќе виконуЇтьс¤ положенн¤ ”казу ѕрезидента
”крањни щодо спр¤муванн¤ 25 % надходжень в≥д приватизац≥њ на
≥нвестуванн¤ стратег≥чних п≥дприЇмств. ѕрактично вс≥ отриман≥ в≥д
приватизац≥њ кошти продовжують використовуватис¤ виключно на ц≥л≥
поточного споживанн¤.
”кор≥нилас¤ деструктивна практика кредитуванн¤ державного
бюджету за рахунок несвоЇчасного в≥дшкодуванн¤ суб'Їктам
господарюванн¤ нарахувань з ѕƒ¬. Ќа к≥нець 2000 р. обс¤г його
неповерненн¤ склав близько 3 млрд. гривень. ” нин≥шньому роц≥
в≥дпов≥дна заборгован≥сть зросла ще б≥льше ≥ на початок травн¤
склала 4,7 млрд. гривень. «бер≥гаютьс¤ значн≥ обс¤ги кредиторськоњ
заборгованост≥ установ ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ утримуютьс¤ за рахунок
державного та м≥сцевих бюджет≥в. —таном на 01.01.2001 р. загальна
њњ сума дос¤гла 5003,4 млн. гривень.
” 1999-2000 рр. розпочато реформуванн¤ бюджетноњ системи
”крањни. ќднак зм≥ст бюджетноњ реформи ще не повною м≥рою
в≥дпов≥даЇ завданн¤м п≥сл¤кризового розвитку. «алишаЇтьс¤
обмеженим поле реформи, ¤ке зводитьс¤ лише до удосконаленн¤
системи управл≥нн¤ державними ф≥нансами. Ќа противагу принципам
проголошеноњ в ѕосланн≥ ѕрезидента ”крањни стратег≥њ економ≥чного
та соц≥ального розвитку держави, ¤к≥ стосуютьс¤ в≥дчутного
посиленн¤ стимулюючоњ функц≥њ бюджетноњ пол≥тики, першочергового
зм≥цненн¤ ф≥нанс≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤, ≥нших юридичних ос≥б
та домашн≥х господарств, бюджет продовжуЇ розгл¤датис¤ лише ¤к
ф≥скальний план доход≥в ≥ витрат, виконанню ¤кого фактично
п≥дпор¤дковуютьс¤ вс≥ ≥нш≥ ≥нструменти економ≥чних та соц≥альних
перетворень.
ƒаЇтьс¤ взнаки недосконал≥сть бюджетних розрахунк≥в, ¤к≥ не
враховують реальний баланс ф≥нансових ресурс≥в держави, ф≥нансов≥
потоки в економ≥ц≥.
¬се це призводить до абсолютизац≥њ ф≥скальноњ функц≥њ
бюджету, а в≥дтак ≥ до посиленн¤ податкового тиску. ѕоглиблюЇтьс¤
вкрай небезпечна функц≥ональна в≥дособлен≥сть бюджетноњ пол≥тики
в≥д нев≥дкладних завдань розвитку реальноњ економ≥ки. ÷е обмежуЇ
можливост≥ розширеного витворенн¤ ф≥нансових ресурс≥в держави,
призводить до звуженн¤ ф≥нансовоњ бази бюджетних призначень.
Ќадм≥рний податковий тиск Ї одн≥Їю з причин низькоњ
конкурентоспроможност≥ украњнськоњ економ≥ки. «алишаЇтьс¤ значною
збитков≥сть п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. ¬и¤вом ≥ насл≥дком цього Ї
щор≥чне зростанн¤ бюджетноњ недоњмки, обс¤ги ¤коњ на 01.05.2001 р.
перевищили 10,9 млрд. гривень. ѕоглиблюЇтьс¤ плат≥жна криза.
«агальний р≥вень деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥ вс≥х
суб'Їкт≥в господарюванн¤ (кр≥м бюджетних установ) зб≥льшивс¤ за
2000 р. в≥дпов≥дно на 8,8 та 12,7 %. ” I кв. цього року ситуац≥¤
не пол≥пшилас¤, зазначен≥ види заборгованост≥ зросли в≥дпов≥дно на
4,9 та 4,2 %.
Ќе зменшуЇтьс¤ р≥вень т≥н≥зац≥њ економ≥ки, що також Ї
насл≥дком надм≥рност≥ податкового тиску. «а експертними оц≥нками,
втрати бюджету в≥д т≥н≥зац≥њ доход≥в щор≥чно перевищують
12-13 млрд. гривень. «бер≥гаЇтьс¤ значне податкове навантаженн¤ на
фонд оплати прац≥ та доходи громад¤н. ” сукупност≥ на кожну
зароблену гривню припадаЇ понад 80 коп≥йок податк≥в.
” 2000 р. посилилас¤ соц≥альна спр¤мован≥сть бюджету. ќднак з
урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥йних процес≥в заходи ”р¤ду в соц≥альн≥й сфер≥,
зокрема погашенн¤ заборгованост≥ з пенс≥й та зароб≥тноњ плати
(часткове), ви¤вилис¤ недостатньо ефективними. «береглас¤
сформована за роки економ≥чноњ кризи тенденц≥¤ зниженн¤ реальноњ
зароб≥тноњ плати та пенс≥й. «низилас¤ питома вага оплати прац≥ у
структур≥ ¬¬ѕ. ¬супереч оч≥куванн¤м, пов'¤заним з економ≥чними
зрушенн¤ми, зб≥льшивс¤ р≥вень б≥дност≥. ѕродовжуЇ загострюватис¤
демограф≥чна ситуац≥¤.
” 2000 р. закладено основи реформи м≥жбюджетних в≥дносин.
«д≥йснено б≥льш ч≥ткий, пор≥вн¤но з попередн≥ми роками, розпод≥л
доходних джерел м≥ж державним ≥ м≥сцевими бюджетами. ¬одночас у
процес≥ реформуванн¤ м≥жбюджетних в≥дносин допущено зменшенн¤
частки ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ розпод≥л¤ютьс¤ через м≥сцев≥
бюджети. “ака л≥н≥¤ не в≥дпов≥даЇ стратег≥њ ф≥нансового зм≥цненн¤
рег≥он≥в, посиленн¤ њхнього впливу на економ≥чн≥ та соц≥альн≥
процеси. якщо тор≥к частка доход≥в державного бюджету зросла проти
1999 р. з 15,4% в≥д ¬¬ѕ до 20,4, то питома вага доход≥в м≥сцевих
бюджет≥в зменшилас¤ - в≥дпов≥дно з 9,9 до 7,3 %. « 9,9 до 7,1 %
в≥д ¬¬ѕ зменшилас¤ ≥ частка видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в. ” 2000 р.
частка видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в у «веденому бюджет≥ ”крањни
зменшилас¤ з 36 до 31 %.
” контекст≥ цих та ≥нших факт≥в стаЇ очевидним, що зб≥льшенн¤
бюджетних надходжень у 2000 р. стало результатом не в≥дчутного
розширенн¤ ф≥нансовоњ бази, а насамперед спри¤тливоњ
зовн≥шньоеконом≥чноњ кон'юнктури та в≥дпов≥дного прискоренн¤
темп≥в виробництва (розрахунками до бюджету 2000 р. передбачалос¤
зростанн¤ ¬¬ѕ не на 6 %, ¤к це мало м≥сце, а на р≥вн≥ 1 %),
включенн¤ до бюджету позабюджетних кошт≥в, а також суттЇвого
зб≥льшенн¤ ≥нфл¤ц≥йного податку. ожна четверта гривн¤ бюджетних
надходжень мала у 2000 р. ≥нфл¤ц≥йну природу. ÷е означаЇ, що
ф≥нансуванн¤ у реальних ц≥нах значноњ частки бюджетних видатк≥в, у
т.ч. на соц≥альну сферу, мало пор≥вн¤но з попередн≥м роком
в≥д'Їмн≥ результати.
Ќаведен≥ дан≥ переконують: незважаючи на загальне
оздоровленн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ, кризов≥ процеси у ф≥нансов≥й
сфер≥ украњнськоњ економ≥ки остаточно ще не подолано. ÷е один з
визначальних ризик≥в, ¤кий стримуЇ можливост≥ виходу економ≥ки на
траЇктор≥ю сталого зростанн¤, зд≥йсненн¤ глибоких структурних та
≥нновац≥йних перетворень. «м≥на ситуац≥њ на краще маЇ стати
визначальним завданн¤м економ≥чноњ пол≥тики ”р¤ду у 2002 роц≥.
«авданн¤ ”р¤ду - опрацювати та зд≥йснити додатков≥ заходи, що
мають забезпечити суттЇве поглибленн¤ бюджетноњ реформи. ритер≥Їм
њњ ефективност≥ повинен стати конструктивний вплив бюджетноњ сфери
на реал≥зац≥ю базових завдань економ≥чних та соц≥альних
перетворень ¤к у середньостроков≥й, так ≥ довгостроков≥й
перспектив≥. ¬≥дпов≥дно до св≥товоњ практики бюджет маЇ стати
основним ≥нструментом економ≥чноњ пол≥тики, насамперед п≥двищенн¤
конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, зм≥цненн¤ пол≥тичноњ
та соц≥альноњ стаб≥льност≥ у держав≥.
II. ќсновн≥ завданн¤ бюджетноњ пол≥тики ”крањни
на 2002 р≥к
1. орекц≥¤ бюджетноњ пол≥тики ”крањни маЇ бути спр¤мована
насамперед на забезпеченн¤ розширеного в≥дтворенн¤ ф≥нансових
ресурс≥в держави, закр≥пленн¤ дос¤гнутих темп≥в економ≥чного
зростанн¤, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ дет≥н≥зац≥њ економ≥ки,
розвитку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йного
кл≥мату.
Ѕюджетна пол≥тика покликана спри¤ти дос¤гненню таких
макроеконом≥чних показник≥в:
ѕоказники 2000 р. 2001 р. 2002 р.
зв≥тн≥ оч≥куваний прогноз
дан≥ результат
¬¬Ћ ном≥нальний, млрд. грн. 173,0 210,0 246,7
¬¬ѕ реальний, темп зростанн¤, % 5,8 6,2 6,0
ќбс¤г продукц≥њ промисловост≥,
у % до попереднього року 12,9 10,7 7,0
ќбс¤г валовоњ продукц≥њ
с≥льського господарства, у % до
попереднього року 9,2 6,5 3,8
ѕрибуток п≥дприЇмств, млрд. грн. 38,7 46,1 51,3
ќбс¤г ≥нвестиц≥й в основний
кап≥тал за рахунок ус≥х джерел
ф≥нансуванн¤, млрд. грн. 23,6 25,9 29,0
2. Ќеобх≥дне суттЇве посиленн¤ соц≥альноњ функц≥њ державного
бюджету, зростанн¤ частки соц≥альних витрат, ≥нвестиц≥й у людський
кап≥тал - осв≥ту, охорону здоров'¤, соц≥альн≥ компенсац≥њ.
Ѕюджет 2002 р. повинен спри¤ти випереджаючому зростанню
темп≥в реальних доход≥в населенн¤, в т.ч. зароб≥тноњ плати по
в≥дношенню до ¬¬ѕ, вир≥внюванню соц≥ального розшаруванн¤, зниженню
р≥вн¤ б≥дност≥, п≥двищенню ¤кост≥ житт¤ громад¤н. «а розрахунками
ћ≥н≥стерства економ≥ки та ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ
пол≥тики, передбачаЇтьс¤ дос¤гненн¤ таких показник≥в у соц≥альн≥й
сфер≥:
ѕоказники 2000 р. 2001 р. 2002 р.
зв≥тн≥ оч≥куваний прогноз
дан≥ результат
–еальн≥ грошов≥ доходи
населенн¤, % до
попереднього року 6,3 5,9 5,5
«ароб≥тна плата роб≥тник≥в ≥
службовц≥в (без с/г)
середньор≥чна, грн. 256,4 310,0 367,5
реальна, р≥к до року у % 3,0 5,8 6,5
3. ” 2002 р. необх≥дно зберегти проф≥цитн≥сть державного
бюджету, забезпечене зниженн¤ р≥вн¤ державного споживанн¤. ÷е
спри¤тиме дальшому зменшенню державного боргу ”крањни та повн≥шому
використанню кредитних ресурс≥в, спр¤мованих на розвиток реального
сектору економ≥ки. —тавитьс¤ за мету дос¤гненн¤ таких бюджетних
параметр≥в:
ѕоказники 2000 р. 2001 р. 2002 р.
зв≥тн≥ оч≥куваний прогноз
дан≥ результат
«ведений бюджет, % в≥д ¬¬ѕ
доходи 27,7 25,4 25,0
видатки 27,0 25,1 24,0
сальдо 0,7 0,3 1,0
4. ѕотр≥бно посилити взаЇмод≥ю м≥ж бюджетною пол≥тикою ”р¤ду
та грошово-кредитною пол≥тикою ЌЅ”, забезпечити дальшу
стаб≥л≥зац≥ю нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, зм≥цненн¤ њњ валютних
позиц≥й, зб≥льшенн¤ валютних резерв≥в. ¬≥дпов≥дно до прогнозних
розрахунк≥в ЌЅ” та ћ≥н≥стерства економ≥ки сл≥д забезпечити так≥
показники:
ѕоказники 2000 р. 2001 р. 2002 р.
зв≥тн≥ оч≥куваний прогноз
дан≥ результат
≤ндекс споживчих ц≥н, %,
грудень до грудн¤
попереднього року 125,8 112,3 109,8
≤ндекс ц≥н виробник≥в, %,
грудень до грудн¤
попереднього року 120,8 110,0 109,4
ќбм≥нний курс гривн≥
до долара —Ўј,
середн≥й за р≥к 5,44 5,46 5,75
“емпи приросту монетарноњ
бази до початку року, % 140,0 111,4 109,0
“емпи приросту грошовоњ маси
до початку року, % 145,4 117,6 118,0
5. Ѕюджетна пол≥тика 2002 р. маЇ бути скоординованою ≥з
зовн≥шньоеконом≥чною пол≥тикою держави. ” ц≥й сфер≥ ор≥Їнтиром Ї
так≥ параметри:
ѕоказники 2000 р. 2001 р. 2002 р.
зв≥тн≥ дан≥ оч≥куваний прогноз
результат
≈кспорт товар≥в ≥ послуг до
попереднього року, % 112,8 104,3 105,0
≤мпорт товар≥в ≥ послуг
до попереднього року, % 118,9 104,7 105,6
—альдо, млн. дол. —Ўј 1095 1105 1060
6. ѕотребуЇ дальшого удосконаленн¤ система управл≥нн¤
державними ф≥нансами, п≥двищенн¤ ефективност≥ виконанн¤ бюджету на
вс≥х р≥вн¤х. ƒл¤ цього треба забезпечити:
- п≥двищенн¤ ¤кост≥ основних макроеконом≥чних прогноз≥в з
обов'¤зковим проведенн¤м попередньоњ незалежноњ експертизи њх
коректност≥;
- зд≥йсненн¤ розрахунк≥в балансу ф≥нансових ресурс≥в держави
та вдосконаленн¤ на ц≥й основ≥ бюджетно-ф≥нансових та
грошово-кредитних пропорц≥й економ≥ки ”крањни;
- перех≥д до середньострокового бюджетного плануванн¤ ¤к
основи формуванн¤ державного бюджету на визначений р≥к;
- перех≥д в≥д багатоканальноњ до одноканальноњ системи
ф≥нансуванн¤ заклад≥в, установ та орган≥зац≥й бюджетноњ сфери, а
також окремих бюджетних програм, зокрема в частин≥ передач≥
функц≥й ф≥нансуванн¤ лише одному головному розпор¤днику;
- зд≥йсненн¤ витрат державного та м≥сцевих бюджет≥в виключно
на конкурсн≥й основ≥;
- поглибленн¤ реформи м≥жбюджетних в≥дносин ¤к необх≥дноњ
умови залученн¤ потенц≥алу рег≥он≥в до забезпеченн¤ сталого
економ≥чного зростанн¤ та п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤;
- удосконаленн¤ касового виконанн¤ державного та м≥сцевих
бюджет≥в;
- реальне запровадженн¤ бюджет≥в розвитку на державному,
рег≥ональному та м≥сцевому р≥вн¤х;
- визначенн¤ критер≥њв, оц≥нки ефективност≥ бюджетних
видатк≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ головними розпор¤дниками бюджетних
кошт≥в, зокрема нижчого р≥вн¤;
- децентрал≥зац≥ю оплати рахунк≥в бюджетних установ;
- скороченн¤ к≥лькост≥ головних розпор¤дник≥в кошт≥в
державного бюджету;
- приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть з м≥жнародними стандартами
функц≥ональноњ класиф≥кац≥њ видатк≥в бюджет≥в;
- переведенн¤ вс≥х операц≥й державного бюджету на
казначейську систему обслуговуванн¤.
7. ƒл¤ пол≥пшенн¤ прозорост≥ та обгрунтованост≥ бюджету в
частин≥ конкретних видатк≥в державних орган≥в, п≥двищенн¤
ефективност≥ д≥¤льност≥ розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в, а також
посиленн¤ зв'¤зку м≥ж њхн≥ми завданн¤ми та бюджетним ф≥нансуванн¤м
проект ƒержавного бюджету на 2002 р. маЇ складатис¤ на основ≥
програмно-ц≥льового методу.
8. ќбов'¤зковою складовою бюджетноњ пол≥тики повинн≥ стати
удосконаленн¤ системи ф≥нансового контролю, запровадженн¤ нових
механ≥зм≥в щодо забезпеченн¤ повноњ прозорост≥, посиленн¤ контролю
за формуванн¤м та ефективним використанн¤м бюджетних ресурс≥в,
залученн¤ до цього широкоњ громадськост≥, «ћ≤, громадських
орган≥зац≥й. ÷е передбачаЇ:
- створенн¤ ц≥л≥сноњ системи ф≥нансового контролю а ”крањн≥
та њњ законодавче забезпеченн¤;
- визначенн¤ ≥ розмежуванн¤ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього
ф≥нансового контролю, орган≥зац≥¤ њх ефективноњ взаЇмод≥њ;
- створенн¤ системи ф≥нансового контролю за дотриманн¤м
чинного законодавства органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у
використанн≥ бюджетних кошт≥в;
- створенн¤ правових механ≥зм≥в залученн¤ громадськост≥ до
контролю за ефективним використанн¤м державних ф≥нансових
ресурс≥в.
III. ќсновн≥ завданн¤ бюджетноњ пол≥тики
на 2002 р≥к у сфер≥ доход≥в
«б≥льшенн¤ доход≥в державного бюджету маЇ в≥дбуватис¤ не за
рахунок посиленн¤ податкового навантаженн¤ на економ≥ку, а шл¤хом
глибокоњ л≥берал≥зац≥њ податкового законодавства, розширенн¤ бази
оподаткуванн¤, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ розвитку
виробництва, приватного п≥дприЇмництва, скороченн¤ нелегального
т≥ньового об≥гу.
1. Ќеобх≥дною умовою зм≥цненн¤ доходноњ бази бюджет≥в ус≥х
р≥вн≥в Ї нев≥дкладне прийн¤тт¤ ѕодаткового кодексу, проведенн¤ на
його основ≥ радикальноњ податковоњ реформи. ћетою реформи Ї
реал≥зац≥¤ триЇдиного завданн¤:
- в≥дчутне послабленн¤ податкового тиску;
- спрощенн¤ процедур податкового адм≥н≥струванн¤;
- над≥йний захист прав платник≥в податк≥в.
ѕередбачене ѕодатковим кодексом, прийн¤тим ¬ерховною –адою
”крањни у першому читанн≥, зниженн¤ податкового навантаженн¤ маЇ
проводитис¤ поетапно. ¬же у 2002 р. маЇ бути забезпечено:
- скороченн¤ з 39 до 23 к≥лькост≥ податк≥в та збор≥в
(обов'¤зкових платеж≥в);
- зниженн¤ з 20 до 17 % ставки податку на додану варт≥сть;
- зниженн¤ з 30 до 25 % ставки податку на прибуток
п≥дприЇмств;
- введенн¤ новоњ шкали ставок оподаткуванн¤ громад¤н
прибутковим податком на р≥вн≥, що не перевищуЇ 25 %;
- зниженн¤ з 30 до 15% ставок оподаткуванн¤ див≥денд≥в;
- зменшенн¤ розм≥ру ставок нарахувань на фонд оплати прац≥,
що спр¤мовуютьс¤ у соц≥альн≥ фонди, при збереженн≥ передбачених
законодавством соц≥альних гарант≥й;
- удосконаленн¤ практики справл¤нн¤ акцизного збору, зокрема
в частин≥ пол≥пшенн¤ його адм≥н≥струванн¤ та запровадженн¤
≥ндексац≥њ ставок з урахуванн¤м ≥ндексу споживчих ц≥н;
- удосконаленн¤ процедур в≥дшкодуванн¤ ѕƒ¬, забезпеченн¤
належноњ прозорост≥ цього процесу.
2. ” процес≥ податковоњ реформи передбачаЇтьс¤ скасуванн¤ у
2002 р. податкових п≥льг, ¤к≥ надаютьс¤ за галузевим принципом, а
також припиненн¤ економ≥чних експеримент≥в, пов'¤заних з п≥льговим
оподаткуванн¤м.
ќдночасно повинн≥ бути передбачен≥ можливост≥ стимулюванн¤
≥нновац≥йноњ та ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤
незалежно в≥д того, до ¤коњ галуз≥ вони належать, а також
зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤ доход≥в громад¤н, що ≥нвестуютьс¤ у
ц≥нн≥ папери.
ѕотребують дальшоњ ф≥скальноњ п≥дтримки спец≥альн≥ (в≥льн≥)
економ≥чн≥ зони, а також територ≥њ пр≥оритетного розвитку та з
спец≥альним режимом ≥нвестуванн¤, ¤к≥ довели свою спроможн≥сть
залучати та ефективно освоювати ≥нвестиц≥йн≥ ресурси, в т.ч. й
≥ноземн≥.
3. ”р¤д повинен визначитис¤ з доц≥льн≥стю та економ≥чною
ефективн≥стю вжитт¤ додаткових заход≥в податковоњ реформи:
- введенн¤ (поетапне) податку на нерухоме майно;
- введенн¤ Їдиного соц≥ального податку;
-поступове п≥двищенн¤ до 5 млн. грн. на р≥к обс¤г≥в
реал≥зац≥њ продукц≥њ, за ¤к≥ суб'Їкти п≥дприЇмництва сплачують
Їдиний податок;
- запровадженн¤ диференц≥йованоњ ставки ѕƒ¬ на р≥зн≥ групи
товар≥в та послуг, зокрема б≥льш глибоке зниженн¤ ставок на товари
≥ послуги першоњ необх≥дност≥;
- скасуванн¤ неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н з
одночасним компенсуючим п≥двищенн¤м р≥вн¤ доход≥в у вс≥х сферах
д≥¤льност≥;
- зв≥льненн¤ експортер≥в високотехнолог≥чноњ продукц≥њ в≥д
сплати податку з прибутку на прир≥ст обс¤г≥в експортноњ продукц≥њ
пор≥вн¤но з попередн≥м роком.
4. –еформуванн¤ податковоњ системи маЇ супроводжуватись
ефективними структурними заходами, спр¤мованими на дос¤гненн¤
необх≥дноњ результативност≥ пол≥тики доход≥в. ƒо них належать:
- виключенн¤ негрошових розрахунк≥в та будь-¤ких форм
взаЇмозал≥к≥в з практики виконанн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в;
- заборона реструктуризац≥њ або списанн¤ заборгованост≥
(недоњмки) суб'Їкт≥в господарюванн¤ за податками, зборами
(обов'¤зковими платежами), а також встановленн¤ моратор≥ю на
наданн¤ п≥льг в оподаткуванн≥;
- реструктуризац≥¤ та списанн¤ зобов'¤зань держави у
в≥дшкодуванн≥ податку на додану варт≥сть з урахуванн¤м обс¤г≥в вже
проведеноњ реструктуризац≥њ та списанн¤ заборгованост≥ в≥дпов≥дних
платник≥в податк≥в перед бюджетом;
- зменшенн¤ обс¤гу простроченоњ заборгованост≥ (недоњмки) з
податкових платеж≥в до бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в за рахунок суттЇвого
пол≥пшенн¤ стану збиранн¤ податк≥в ≥ неподаткових надходжень на
основ≥ застосуванн¤ сучасних технолог≥й податкового
адм≥н≥струванн¤;
- удосконаленн¤ системи розрахунк≥в п≥дприЇмств
паливно-енергетичного комплексу з бюджетом;
- зб≥льшенн¤ доход≥в в≥д державноњ частки власност≥ за
рахунок б≥льш ефективного њњ використанн¤;
- п≥двищенн¤ ефективност≥ приватизац≥њ державного ≥
комунального майна з дотриманн¤м в≥дкритост≥ та прозорост≥ њњ
процедури, забезпеченн¤ приватизац≥њ об'Їкт≥в за њх реальною
ринковою варт≥стю, подоланн¤ зловживань, що мають м≥сце у ц≥й
сфер≥.
IV. ќсновн≥ завданн¤ бюджетноњ пол≥тики
на 2002 р≥к у сфер≥ державного боргу
та державних запозичень
Ќев≥дкладним завданн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ї дальше
зменшенн¤ борговоњ залежност≥ та удосконаленн¤ системи управл≥нн¤
державним боргом ”крањни. Ќа к≥нець 2002 р. цей борг не повинен
перевищувати 60 % ¬¬ѕ. Ќеобх≥дно вжити заход≥в щодо удосконаленн¤
управл≥нн¤ борговими ризиками, пол≥пшенн¤ прогнозуванн¤ борговоњ
пол≥тики та њњ координац≥њ з бюджетною, податковою та
грошово-кредитною пол≥тикою. –еал≥зац≥¤ цих завдань передбачаЇ:
1. ѕродовженн¤ пол≥тики бездеф≥цитност≥ державного бюджету.
«атвердженн¤ проф≥циту загального фонду ƒержавного бюджету ”крањни
на 2002 р. у розм≥р≥ до 1 % ¬¬ѕ.
2. ¬икористанн¤ залежно в≥д ситуац≥њ на внутр≥шньому та
м≥жнародному ф≥нансових ринках можливостей виваженого
трансформуванн¤ зовн≥шнього боргу у внутр≥шн≥й, що у свою чергу
вимагаЇ в≥д ”р¤ду, ЌЅ” ≥ ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та
фондового ринку енерг≥йних зусиль у радикальному вдосконаленн≥
внутр≥шнього ф≥нансового ринку.
3. ѕродовженн¤ пол≥тики активноњ сп≥впрац≥ з м≥жнародними
ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми. «алученн¤ в≥дпов≥дних запозичень на
вир≥шенн¤ пр≥оритетних завдань економ≥чного та соц≥ального
розвитку. аб≥нет ћ≥н≥стр≥в маЇ зд≥йснити нев≥дкладн≥ заходи, ¤к≥
повинн≥ забезпечити повну прозор≥сть таких запозичень на вс≥х
стад≥¤х - в≥д розгл¤ду њх доц≥льност≥ до остаточного погашенн¤.
4. ѕродовженн¤ практики заборони наданн¤ державних гарант≥й
при одержанн≥ кредит≥в суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та
заборони реструктуризац≥њ або списанн¤ заборгованост≥ за
кредитами, залученими державою, або п≥д державн≥ гарант≥њ.
5. —пр¤муванн¤ пол≥тики управл≥нн¤ державним боргом на
пом'¤кшенн¤ "п≥к≥в" платеж≥в, пол≥пшенн¤ структури боргу ≥
зниженн¤ вартост≥ його обслуговуванн¤, у тому числ≥ за рахунок
дострокового викупу боргових зобов'¤зань держави. ÷е потребуЇ
значних обс¤г≥в проф≥циту, що може бути забезпечено лише достатньо
високим р≥внем доходноњ частини бюджету та жорсткою пол≥тикою
обмеженн¤ видатк≥в.
6. Ѕ≥льш т≥сну сп≥впрацю ”р¤ду та ЌЅ” у проведенн≥ борговоњ
та валютноњ пол≥тики, посиленн¤ валютного контролю та
запровадженн¤ ефективних заход≥в, спр¤мованих на легал≥зац≥ю та
поверненн¤ в ”крањну вивезених кошт≥в.
7. ѕрийн¤тт¤ «акону "ѕро державний борг ”крањни",
забезпеченн¤ прозороњ та ефективноњ борговоњ пол≥тики, у тому
числ≥ через визначенн¤ оптимальних засад управл≥нн¤ державним
боргом, удосконаленн¤ орган≥зац≥йноњ структури в≥дпов≥дних
орган≥в.
V. ќсновн≥ завданн¤ бюджетноњ пол≥тики
на 2002 р≥к у сфер≥ видатк≥в
1. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в законодавч≥ акти, програми та ≥нш≥
нормативн≥ документи, що визначають обс¤ги видатк≥в державного та
м≥сцевих бюджет≥в, у переважн≥й б≥льшост≥ приймалис¤ без належного
врахуванн¤ можливостей економ≥ки та населенн¤ у сплат≥ податк≥в
дл¤ формуванн¤ доход≥в бюджету. ÷е призвело до структурноњ
розбалансованост≥ ф≥нанс≥в держави, значних (прихованих та
на¤вних) деф≥цит≥в державного бюджету. –озрив м≥ж потребою у
видатках та обс¤гом ресурс≥в бюджету, в т.ч. потенц≥йних, може
бути подоланий лише за умови призупиненн¤ ¬ерховною –адою чинност≥
окремих законодавчих акт≥в, видатки на виконанн¤ ¤ких у бюджет≥ не
передбачен≥ або передбачен≥ не в повному обс¤з≥. ÷е дасть змогу
суттЇво оздоровити бюджетну систему ≥ водночас запоб≥гти зростанню
заборгованост≥ за зобов'¤занн¤ми держави, ¤к≥ не можуть бути
виконан≥.
“ак≥ конче важлив≥ заходи доц≥льно зд≥йснити заздалег≥дь - до
остаточного затвердженн¤ парламентом ƒержавного бюджету ”крањни на
2002 р≥к. ¬одночас потр≥бно запропонувати механ≥зми, ¤к≥ не
дозвол¤тимуть у майбутньому приймати закони без урахуванн¤ њх
впливу на бюджет, а також заходи щодо обмеженн¤ д≥њ вже прийн¤тих
законодавчих акт≥в, не забезпечених бюджетними асигнуванн¤ми.
2. јктуальним завданн¤м ”р¤ду Ї рац≥онал≥зац≥¤ мереж≥
заклад≥в та установ, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ з державного ≥ м≥сцевих
бюджет≥в, дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ та ¤кост≥ послуг, що надаютьс¤
громад¤нам, виконанн¤ у повному обс¤з≥ ц≥льових програм
соц≥ально-економ≥чного та гуман≥тарного розвитку, п≥двищенн¤
ефективност≥ використанн¤ бюджетних кошт≥в. ѕрограми та заходи, що
не належать до пр≥оритетних, повинн≥ бути призупинен≥ або
переведен≥ на ф≥нансуванн¤ за рахунок небюджетних ресурс≥в.
3. лючовим завданн¤м бюджетноњ пол≥тики маЇ стати дальше
посиленн¤ соц≥альноњ спр¤мованост≥ бюджету. Ќа реал≥зац≥њ програм
соц≥альноњ спр¤мованост≥ маЇ бути зосереджено не менше 50 %
видатк≥в зведеного бюджету на 2002 р≥к. ѕр≥оритетними напр¤мами
бюджетноњ пол≥тики у соц≥альн≥й сфер≥ Ї:
- поетапне наближенн¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати до
прожиткового м≥н≥муму, п≥двищенн¤ њњ розм≥р≥в не менш ¤к до
140 грн. на м≥с¤ць;
- остаточне розмежуванн¤ пенс≥йних виплат з бюджету ≥
ѕенс≥йного фонду, зб≥льшенн¤ середнього розм≥ру пенс≥йних виплат
не менш ¤к на 12 %;
- ≥ндексац≥¤ грошових доход≥в прац≥вник≥в бюджетноњ сфери
в≥дпов≥дно до чинного законодавства;
- рац≥онал≥зац≥¤ системи соц≥альних п≥льг через запровадженн¤
з 1 с≥чн¤ 2002 р. наданн¤ адресних п≥льг ≥ субсид≥й населенню
виключно у грошов≥й форм≥;
- забезпеченн¤ у повному обс¤з≥ виплати допомог
малозабезпеченим громад¤нам та с≥м'¤м з д≥тьми, повне погашенн¤
заборгованост≥ ≥з соц≥альних виплат;
- погашенн¤ заборгованост≥ ≥з соц≥альних виплат громад¤нам,
¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи;
- п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вникам бюджетноњ сфери та
стипенд≥й студентам не менш, ¤к на 25%;
- визначенн¤ додаткових механ≥зм≥в погашенн¤ знец≥нених
грошових заощаджень громад¤н в установах ќщадного банку ≥
страхових внеск≥в до колишнього ”крдержстраху.
¬≥дпов≥дальним завданн¤м ”р¤ду Ї в≥дчутне пол≥пшенн¤ системи
ф≥нансуванн¤ загальноосв≥тньоњ школи, виконанн¤ у повному обс¤з≥
положень ст. 57 «акону ”крањни "ѕро осв≥ту", дальший
розвиток ≥нформатизац≥њ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в,
комп'ютеризац≥¤ с≥льських шк≥л та ≥нше.
Ќеобх≥дно зб≥льшити частку видатк≥в та пол≥пшити структуру
використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ спр¤мовуютьс¤ на розвиток
охорони здоров'¤, зокрема на забезпеченн¤ ≥нсул≥ном хворих на
цукровий д≥абет, боротьбу з такими хворобами, ¤к —Ќ≤ƒ, туберкульоз
та ≥нш≥.
ѕри зд≥йсненн≥ соц≥альноњ пол≥тики ”р¤д маЇ забезпечити:
- визначенн¤ перел≥ку платних ≥ безоплатних послуг, ¤к≥
можуть надаватис¤ бюджетними установами та орган≥зац≥¤ми;
- завершенн¤ процесу в≥докремленн¤ державних позабюджетних
фонд≥в, ¤к≥ формуютьс¤ на страхов≥й основ≥, в≥д державного
бюджету;
- розвиток страхових систем формуванн¤ соц≥альних бюджет≥в.
4. ѕр≥оритетним завданн¤м Ї удосконаленн¤ в≥дпов≥дно до
чинного законодавства системи державного ф≥нансуванн¤ розвитку
в≥тчизн¤ноњ науки та культури.
5. ѕри формуванн≥ державного бюджету сл≥д передбачити видатки
на оборону в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро оборону"
та з урахуванн¤м реал≥зац≥њ програми реформуванн¤ та розвитку
«бройних —ил ”крањни.
6. ѕотр≥бно передбачити бюджетн≥ видатки на реал≥зац≥ю
програми адм≥н≥стративноњ реформи, а також на проведенн¤ судовоњ
реформи в ”крањн≥.
7. Ќаступний р≥к повинен стати роком принципово нових
п≥дход≥в до пол≥тики кап≥тальних видатк≥в держави. ¬они повинн≥
скласти основу бюджету розвитку.
ƒо бюджету розвитку повинн≥ бути включен≥ передбачен≥ у
бюджет≥ централ≥зован≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤, видатки на науку,
галузев≥ програми розвитку та ≥нш≥ кап≥тальн≥ видатки. Ѕюджет
розвитку маЇ складатись за програмно-ц≥льовим п≥дходом та
подаватись разом з проектом державного бюджету ¤к складова частина
програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку на 2002 р≥к.
ѕотребуЇ перегл¤ду ≥снуючий пор¤док розпод≥лу та
використанн¤ кап≥тальних вкладень. ѓх обс¤г повинен бути не менше
1 % видатк≥в загального фонду державного бюджету ≥ спр¤мовуватись
на вир≥шенн¤ загальнодержавних та рег≥ональних
соц≥ально-економ≥чних проблем, пов'¤заних з енергозбереженн¤м,
реформуванн¤м земельних в≥дносин, створенн¤м державноњ
≥нформац≥йно-анал≥тичноњ системи, буд≥вництвом об'Їкт≥в
комунальноњ та виробничоњ ≥нфраструктури, соц≥ального призначенн¤,
газо- та водопровод≥в, запоб≥ганн¤м еколог≥чним катастрофам тощо.
Ќа ф≥нансуванн¤ об'Їкт≥в виробничого призначенн¤ маЇ
спр¤мовуватис¤ частина надходжень в≥д приватизац≥њ державного
майна, ¤к≥ повинн≥ використовуватись на кредитн≥й основ≥ виключно
на структурну перебудову, ≥нновац≥йне оновленн¤, модерн≥зац≥ю
виробництв та технолог≥чний розвиток п≥дприЇмств.
” бюджет≥ наступного року мають бути передбачен≥ кошти на
формуванн¤ статутного фонду ”крањнського банку реконструкц≥њ та
розвитку та розширенн¤ практики компенсац≥њ частини процентних
ставок за кредитами комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ надаватимутьс¤
суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥ дл¤ реал≥зац≥њ державних
програм ≥нновац≥йного розвитку.
VI. ќсновн≥ завданн¤ бюджетноњ пол≥тики
на 2002 р≥к у сфер≥ м≥сцевих бюджет≥в та м≥жбюджетних в≥дносин
1. ќсновним у сфер≥ м≥сцевих бюджет≥в та м≥жбюджетних
в≥дносин маЇ бути проведенн¤ бюджетноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на
забезпеченн¤ гармон≥йного поЇднанн¤ принцип≥в бюджетного
ун≥таризму з елементами децентрал≥зац≥њ, реформуванн¤ цих в≥дносин
з удосконаленн¤м пор¤дку розпод≥лу трансферт≥в з державного
бюджету на основ≥ прозорих та об'Їктивних критер≥њв, що
грунтуютьс¤ на ч≥ткому розмежуванн≥ бюджетних повноважень та
стаб≥льн≥й систем≥ закр≥пленн¤ дох≥дних джерел за бюджетами.
–озмежуванн¤ функц≥й ≥ повноважень м≥ж органами державноњ влади та
органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ р≥зних р≥вн≥в, у тому числ≥ ≥ в
сфер≥ м≥жбюджетних в≥дносин, маЇ в≥дпов≥дати положенн¤м та
принципам схваленоњ ”казом ѕрезидента ”крањни онцепц≥њ державноњ
рег≥ональноњ пол≥тики. ” бюджет≥ 2002 р. необх≥дно
вт≥лити в≥дпов≥дн≥ њњ позиц≥њ.
2. ѕотребуЇ суттЇвого удосконаленн¤ розпод≥л податкових
надходжень м≥ж центром та рег≥онами, переведенн¤ на власну дох≥дну
базу бюджет≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, удосконаленн¤ пор¤дку
закр≥пленн¤ за ними дох≥дних джерел на пост≥йн≥й основ≥. —л≥д
забезпечити запровадженн¤ державних соц≥альних стандарт≥в
видатк≥в, удосконаленн¤ практики наданн¤ трансферт≥в з ƒержавного
бюджету ”крањни на основ≥ об'Їктивних критер≥њв, неухильне
дотриманн¤ принципу збалансованост≥ м≥сцевих бюджет≥в,
3. Ќов≥ механ≥зми м≥жбюджетних в≥дносин повинн≥ передбачати
поступове вир≥внюванн¤ забезпеченост≥
адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць бюджетними коштами при
одночасному створенн≥ стимул≥в дл¤ м≥сцевих орган≥в влади ≥
самовр¤дуванн¤ до рац≥онал≥зац≥њ показник≥в м≥сцевих бюджет≥в та
нарощуванн¤ њх дох≥дноњ бази. ”р¤д повинен п≥двищити фактичну
частку м≥сцевих бюджет≥в у зведеному бюджет≥ з урахуванн¤м
субвенц≥й на соц≥альний захист населенн¤ з 31 % у 2000 р. та 36,9
- у 2001 р. до 40 % - у 2002 роц≥.
4. ¬ажливою складовою бюджетноњ пол≥тики 2002 р. маЇ стати
впор¤дкуванн¤ взаЇмов≥дносин м≥ж м≥сцевими бюджетами. …детьс¤
передус≥м про ч≥тке розмежуванн¤ повноважень м≥ж м≥сцевими
органами виконавчоњ влади, обласними та районними органами
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ територ≥альних громад щодо формуванн¤
бюджет≥в. ѕотр≥бно стимулювати сол≥дарне ф≥нансуванн¤ сп≥льноњ
власност≥ територ≥альних громад.
ѕочинаючи з 2002 р., у склад≥ державного бюджету повинн≥
окремо затверджуватис¤ обс¤ги трансферт≥в дл¤ бюджету јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, обласних бюджет≥в, бюджет≥в м≥ст иЇва та
—евастопол¤, м≥ст республ≥канського та обласного значенн¤ ≥
бюджет≥в район≥в.
5. ƒл¤ детал≥зац≥њ законодавчих норм щодо ч≥ткого ≥
конкретного розмежуванн¤ повноважень, компетенц≥њ та
в≥дпов≥дальност≥ м≥ж центральними та м≥сцевими органами державноњ
влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ус≥х р≥вн≥в необх≥дно внести
в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до «акон≥в "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в
”крањн≥" та "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ".
VII. ¬исновки
ѕри опрацюванн≥ та затвердженн≥ бюджету на 2002 р. органи
законодавчоњ та виконавчоњ влади мають виходити з необх≥дност≥
вир≥шенн¤ трьох головних завдань:
- сформувати проект бюджету на нов≥й податков≥й основ≥, ¤ка
передбачаЇ в≥дчутне зниженн¤ податкового навантаженн¤ на виробника
та розширенн¤ податковоњ бази;
- сформувати бюджет з проф≥цитом, що дасть змогу пол≥пшити
ситуац≥ю з обслуговуванн¤м та погашенн¤м державного боргу у
середньостроков≥й перспектив≥;
- продовжити реал≥зац≥ю започаткованих у попередн≥ роки
соц≥альних програм з посиленн¤м њх адресних засад.
ќдночасне ≥ комплексне зд≥йсненн¤ зазначених завдань вимагаЇ
виважених, економ≥чно обгрунтованих ≥ пол≥тичне виправданих р≥шень
у процес≥ реформуванн¤ бюджетноњ та податковоњ системи, включаючи
складанн¤ ≥ затвердженн¤ бюджету на 2002 р≥к. ”сп≥х реал≥зац≥њ
—тратег≥њ економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни на
2000-2004 рр. значною м≥рою залежить в≥д спроможност≥ державноњ
влади ≥ насамперед ”р¤ду забезпечити практичне вт≥ленн¤ в житт¤
саме таких принцип≥в та завдань бюджетноњ пол≥тики.
ѕрезидент ”крањни Ћ. ”„ћј
м. ињв, 31 травн¤ 2001 р.
Ќадруковано: "”р¤довий кур'Їр", N 102 в≥д 12 червн¤ 2001 року.
|
