” ј «
ѕ–≈«»ƒ≈Ќ“ј ” –јѓЌ»
ѕро —тратег≥ю подоланн¤ б≥дност≥
« метою зменшенн¤ масштаб≥в б≥дност≥ та усуненн¤ њњ
найгостр≥ших про¤в≥в п о с т а н о в л ¤ ю:
1. «атвердити —тратег≥ю подоланн¤ б≥дност≥ (додаЇтьс¤).
2. аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни за участю Ќац≥онального банку
”крањни розробити у трим≥с¤чний строк омплексну програму
забезпеченн¤ реал≥зац≥њ —тратег≥њ подоланн¤ б≥дност≥.
ѕрезидент ”крањни Ћ. ”„ћј
м. ињв, 15 серпн¤ 2001 року
N 637/2001
«ј“¬≈–ƒ∆≈Ќќ
”казом ѕрезидента ”крањни
в≥д 15 серпн¤ 2001 року N 637/2001
—“–ј“≈√≤я ѕќƒќЋјЌЌя Ѕ≤ƒЌќ—“≤
ќстанн≥ми роками соц≥ально-економ≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥
докор≥нно зм≥нила житт¤ населенн¤. ѕеребудова економ≥чних в≥дносин
в умовах спаду виробництва, ≥нфл¤ц≥њ, зм≥ни форм власност≥
призвела до р≥зкого зниженн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤, зменшенн¤ його
платоспроможност≥, розшаруванн¤ сусп≥льства за р≥внем доход≥в,
зростанн¤ безроб≥тт¤.
«а 1990 - 1999 роки валовий внутр≥шн≥й продукт скоротивс¤
майже на 60 в≥дсотк≥в, обс¤ги виробництва промисловоњ продукц≥њ -
на 48,9, с≥льського господарства - на 51,5 в≥дсотка. –еальна
зароб≥тна плата зменшилась у 3,8, а реальна пенс≥¤ - в 4 рази.
” 2000 роц≥ при в≥дчутних темпах зростанн¤ ц≥лоњ низки
макроеконом≥чних та галузевих показник≥в розвитку (валовий
внутр≥шн≥й продукт зр≥с на 6 в≥дсотк≥в, промислове виробництво -
на 12,9, валова продукц≥¤ с≥льського господарства - на 9,2
в≥дсотка), п≥двищенн≥ економ≥чноњ активност≥ населенн¤ пом≥тного
в≥дновленн¤ втрачених внасл≥док кризи доход≥в ще не в≥дбулос¤.
«бер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до дальшого розшаруванн¤ населенн¤ за
р≥внем доход≥в ≥ зб≥льшенн¤ масштаб≥в б≥дност≥.
≤стотно зм≥нилис¤ величина та структура доход≥в ≥ витрат
населенн¤. ” структур≥ грошових доход≥в питома вага зароб≥тноњ
плати зменшилась.
ќсновн≥ доходи с≥м'њ отримують ≥з традиц≥йних джерел, зокрема
це зароб≥тна плата, ¤ка становить 40,1 в≥дсотка сукупного ≥ 56,9
в≥дсотка грошового доходу, та надходженн¤ в≥д особистого
п≥дсобного господарства (20,2 в≥дсотка сукупного доходу). ¬агомою
Ї частка пенс≥й (12,8 в≥дсотка сукупного та 18,2 в≥дсотка
грошового доходу).
ѕ≥двищенн¤ ц≥н у попередн≥ роки призвело до пог≥ршенн¤
структури та ¤кост≥ споживанн¤ населенн¤. –еальна зароб≥тна плата
залишаЇтьс¤ на р≥вн≥, що не забезпечуЇ обс¤г≥в споживанн¤
матер≥альних благ, достатн≥х дл¤ в≥дновленн¤ ф≥зичноњ та
≥нтелектуальноњ здатност≥ до прац≥.
ѕро зростанн¤ масштаб≥в б≥дност≥ св≥дчать дан≥ про розпод≥л
к≥лькост≥ прац≥вник≥в за розм≥рами нарахованоњ њм зароб≥тноњ
плати, ¤к≥ в≥дпрацювали 50 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в робочого часу,
встановленого за станом на грудень 2000 року. ћ≥с¤чну зароб≥тну
плату нижчу в≥д м≥н≥мальноњ отримували 22,3 в≥дсотка прац≥вник≥в у
галуз¤х економ≥ки, нижчу в≥д прожиткового м≥н≥муму - 70 в≥дсотк≥в
прац≥вник≥в. «алишаютьс¤ низькими розм≥ри пенс≥й, допомоги та
соц≥альних виплат.
Ќе втратила гостроти проблема безроб≥тт¤, ¤ка Ї одним ≥з
головних фактор≥в поширенн¤ б≥дност≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤
с≥мейного безроб≥тт¤ (коли безроб≥тними Ї дек≥лька член≥в с≥м'њ).
ѕотребують посиленоњ уваги питанн¤ працевлаштуванн¤ ос≥б з
обмеженими ф≥зичними можливост¤ми, молод≥ та випускник≥в
навчальних заклад≥в.
√оловними причинами виникненн¤ та поширенн¤ б≥дност≥ Ї
зменшенн¤ р≥вн¤ зайн¤тост≥ населенн¤, зростанн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤,
низький р≥вень оплати прац≥ та пенс≥йного забезпеченн¤,
заборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати ≥ соц≥альних виплат, що мають
суто економ≥чне п≥дгрунт¤, в≥дсутн≥сть розвинутоњ системи
страхуванн¤ життЇвих ризик≥в та адресноњ соц≥альноњ допомоги.
“ака ситуац≥¤ зумовила необх≥дн≥сть розробленн¤ —тратег≥њ
подоланн¤ б≥дност≥ (дал≥ - —тратег≥¤), основними принципами ¤коњ
мають стати забезпеченн¤ економ≥чного зростанн¤, п≥двищенн¤ р≥вн¤
продуктивноњ зайн¤тост≥ населенн¤ та вжитт¤ заход≥в щодо
блокуванн¤ найгостр≥ших про¤в≥в б≥дност≥, реформуванн¤ системи
соц≥альноњ п≥дтримки населенн¤ шл¤хом консол≥дац≥њ вс≥х соц≥альних
програм ≥ вид≥в допомоги на основ≥ оц≥нки сукупного доходу с≥м'њ,
≥нтеграц≥њ ос≥б з обмеженими ф≥зичними можливост¤ми у сусп≥льне
житт¤.
—тратег≥¤ визначаЇ основн≥ напр¤ми проведенн¤ пол≥тики
подоланн¤ б≥дност≥ шл¤хом:
створенн¤ економ≥чно-правових умов дл¤ зб≥льшенн¤ доход≥в ≥
зростанн¤ економ≥чноњ активност≥ працездатних громад¤н;
п≥двищенн¤ ефективност≥ соц≥альноњ п≥дтримки найб≥льш
уразливих груп населенн¤ шл¤хом реформуванн¤ системи соц≥ального
захисту.
ѕол≥тика подоланн¤ б≥дност≥ маЇ поЇднуватис¤ з пол≥тикою
становленн¤ середнього класу.
¬изначенн¤ терм≥н≥в
“ерм≥ни, що вживаютьс¤ у —тратег≥њ, мають таке значенн¤:
б≥дн≥сть - неможлив≥сть унасл≥док нестач≥ кошт≥в п≥дтримувати
спос≥б житт¤, притаманний конкретному сусп≥льству в конкретний
пер≥од часу;
глибина б≥дност≥ - в≥дхиленн¤ величини доход≥в або витрат
б≥дних в≥д визначеноњ меж≥ б≥дност≥;
межа б≥дност≥ - р≥вень доходу, нижче в≥д ¤кого Ї неможливим
задоволенн¤ основних потреб. Ќин≥ межа б≥дност≥ встановлюЇтьс¤ ¤к
частка прожиткового м≥н≥муму на одну особу в розрахунку на м≥с¤ць.
Ќа њњ основ≥ визначаютьс¤ с≥м'њ, ¤к≥ належать до категор≥њ б≥дних;
крайн¤ форма б≥дност≥ - б≥дн≥сть, ¤ка пор≥вн¤но з≥
стандартами цив≥л≥зац≥њ асоц≥юЇтьс¤ з межею виживанн¤;
домогосподарство - сукупн≥сть ос≥б, ¤к≥ проживають в одному
жилому будинку (прим≥щенн≥) та ведуть сп≥льне господарство (мають
сп≥льн≥ витрати з утриманн¤ житла, харчуванн¤ тощо). ¬ сучасних
умовах пон¤тт¤ "домогосподарство" та "с≥м'¤" дуже близьк≥. „астка
домогосподарств, у склад≥ ¤ких Ї особи, не пов'¤зан≥ родинними
стосунками, становить 0,61 в≥дсотка загальноњ к≥лькост≥
домогосподарств. ” окремих випадках домогосподарство може бути
представлено одн≥Їю особою;
оп≥куваний державою доход - р≥вень доходу, що не б≥льш ¤к на
10 - 20 в≥дсотк≥в перевищуЇ межу б≥дност≥ ≥ обумовлюЇ значну
ймов≥рн≥сть с≥м'њ потрапити в будь-¤кий час через не залежн≥ в≥д
нењ причини до категор≥њ б≥дних;
р≥вень б≥дност≥ - питома вага с≥мей (домогосподарств), у ¤ких
р≥вень споживанн¤ (доход≥в) на одну особу Ї нижчим в≥д визначеноњ
меж≥ б≥дност≥.
ќц≥нка р≥вн¤ та масштаб≥в
б≥дност≥ населенн¤ в ”крањн≥
¬≥дпов≥дно до прийн¤тих у м≥жнародн≥й практиц≥ критер≥њв та
на основ≥ даних комплексного обстеженн¤ умов житт¤ домогосподарств
установлено Їдиний критер≥й в≥днесенн¤ р≥зних верств населенн¤ до
категор≥њ б≥дних, ¤кий визначаЇтьс¤ за ф≥ксованою часткою
середньодушового доходу (витрат), що даЇ змогу виокремити групу
населенн¤, ¤ке живе в нестатках в≥дносно життЇвого стандарту
даного конкретного сусп≥льства.
Ќа сучасному етап≥ найб≥льш прийн¤тним Ї використанн¤
в≥дносного критер≥ю - 75 в≥дсотк≥в мед≥анних сукупних витрат у
розрахунку на умовного дорослого. “акий критер≥й ураховуЇ низький
р≥вень житт¤, поширенн¤ незареЇстрованих вид≥в д≥¤льност≥, значн≥
обс¤ги незареЇстрованих доход≥в населенн¤ ”крањни ≥ в≥дпов≥даЇ
м≥жнародн≥й практиц≥.
—п≥вв≥дношенн¤ варт≥сноњ величини меж≥ обраного в≥дносного
критер≥ю б≥дност≥ з прожитковим м≥н≥мумом визначаЇ межу б≥дност≥,
р≥вень ¤коњ в 2000 роц≥ становив 56,6 в≥дсотка прожиткового
м≥н≥муму.
¬иход¤чи з установленого критер≥ю, у 2000 роц≥ до категор≥њ
б≥дних в ”крањн≥ належали 26,7 в≥дсотка населенн¤, вкрай б≥дних -
14,7 в≥дсотка.
ќсновну частину (75 в≥дсотк≥в) б≥дних становл¤ть
домогосподарства, в ¤ких Ї д≥ти в≥ком до 18 рок≥в. —еред б≥дних -
с≥м'њ з д≥тьми, де вс≥ доросл≥ працездатного в≥ку, становл¤ть 47,2
в≥дсотка, с≥м'њ, в ¤ких ус≥ доросл≥ працюють, - 18,5 в≥дсотка.
«начною за масштабами групою б≥дних Ї пенс≥онери: 44,5
в≥дсотка б≥дних становл¤ть домогосподарства, де Ї пенс≥онери,
причому 41,8 в≥дсотка з них - це домогосподарства, де Ї непрацююч≥
пенс≥онери, ≥ 9,3 в≥дсотка - домогосподарства, у склад≥ ¤ких
т≥льки пенс≥онери, ¤к≥ не працюють.
ѕрацююче населенн¤ також не гарантоване в≥д ризику потрапити
до категор≥њ б≥дних.
Ќадзвичайно зб≥льшуЇ ризик б≥дност≥ безроб≥тт¤, особливо в
малих м≥стах. якщо в с≥м'њ, де немаЇ безроб≥тних, р≥вень б≥дност≥
становить 22,6 в≥дсотка, то за на¤вност≥ трьох ≥ б≥льше
безроб≥тних в≥н п≥двищуЇтьс¤ до 41,5 в≥дсотка, при цьому грошов≥
доходи в розрахунку на умовного дорослого (споживанн¤ голови
домогосподарства враховуЇтьс¤ з коеф≥ц≥Їнтом 1, а кожного ≥ншого
члена домогосподарства - 0,7) зменшуютьс¤ майже на 60 в≥дсотк≥в.
Ќайвищ≥ показники б≥дност≥ (36 - 43 в≥дсотки) - в
ћиколањвськ≥й, Ћуганськ≥й та „ерн≥вецьк≥й област¤х. Ќайменше
б≥дн≥сть поширена у м. иЇв≥ (10,6 в≥дсотка), а також в ќдеськ≥й,
≥ровоградськ≥й, «акарпатськ≥й та ’арк≥вськ≥й област¤х (20 - 23
в≥дсотки).
ƒ≥юча система п≥льг не забезпечуЇ наданн¤ допомоги виключно
б≥дним верствам населенн¤, а спри¤Ї пом≥тному зб≥льшенню доход≥в
заможних верств населенн¤, зростанню економ≥чноњ нер≥вност≥. якщо
б≥дна с≥м'¤ одержуЇ у вигл¤д≥ п≥льг 6,1 гривн≥ на м≥с¤ць у
розрахунку на умовного дорослого, то заможна - 13,1 гривн≥. ѕри
цьому питома вага п≥льг у сукупних доходах населенн¤ зб≥льшуЇтьс¤
в≥д 5,5 в≥дсотка у дес¤ти в≥дсотк≥в найб≥дн≥ших с≥мей до 8,1
в≥дсотка у дес¤ти в≥дсотк≥в найзаможн≥ших.
«ростанн¤ б≥дност≥ супроводжуЇтьс¤ поглибленн¤м майнового
розшаруванн¤ населенн¤ та по¤вою багатих прошарк≥в, чи¤ заможн≥сть
асоц≥юЇтьс¤ з т≥ньовою та крим≥нальною д≥¤льн≥стю. якщо серед
найб≥дн≥шого населенн¤ розм≥р незареЇстрованих доход≥в становить
1,7 гривн≥ на одну особу на м≥с¤ць, то серед найзаможн≥ших - 208,2
гривн≥.
ѕри значному зб≥льшенн≥ частки витрат, зд≥йснених дес¤тьма
в≥дсотками найзаможн≥ших з обстежених громад¤н, р≥вень б≥дност≥
зменшивс¤ з 27,9 в≥дсотка за дев'¤ть м≥с¤ц≥в 1999 року до 26,7
в≥дсотка за такий же пер≥од 2000 року. ѕри цьому варт≥сна величина
меж≥ б≥дност≥ зросла на 26,4 в≥дсотка.
« б≥дн≥стю пов'¤зан≥ також так≥ ¤вища, ¤к безпритульн≥сть ≥
жебрацтво. «а даними ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, у 2000
роц≥ зареЇстровано 26,4 тис. брод¤г, з них 9,7 тис. - молод≥ люди.
ќтже, вс≥ зусилл¤ орган≥в виконавчоњ влади мають бути
спр¤мован≥ на розв'¤занн¤ найголовн≥шоњ соц≥ально-економ≥чноњ
проблеми держави - подоланн¤ б≥дност≥.
≈тапи реал≥зац≥њ —тратег≥њ
÷¤ —тратег≥¤ реал≥зовуватиметьс¤ в три етапи:
перший (2001-2002 роки) - реал≥зац≥¤ комплексу заход≥в щодо
стаб≥л≥зац≥њ р≥вн¤ житт¤, усуненн¤ найгостр≥ших про¤в≥в б≥дност≥;
другий (2003-2004 роки) - створенн¤ об'Їктивних передумов дл¤
стаб≥льного зростанн¤ реальних грошових доход≥в населенн¤,
забезпеченн¤ оптимального р≥вн¤ зайн¤тост≥;
трет≥й (2005 - 2009 роки) - посиленн¤ ор≥Їнтац≥њ економ≥чних
процес≥в на б≥льш ефективне задоволенн¤ потреб людини, зменшенн¤
глибини б≥дност≥ серед найб≥льш уразливих верств населенн¤,
створенн¤ передумов дл¤ переходу в≥д ц≥Їњ —тратег≥њ до —тратег≥њ
запоб≥ганн¤ б≥дност≥. Ќа даному етап≥ активно д≥¤тимуть ус≥
розроблен≥ програми соц≥ального захисту та ефективна система
соц≥ального страхуванн¤.
ќч≥куЇтьс¤, що проведенн¤ соц≥альних реформ надасть змогу
справедливо розпод≥л¤ти економ≥чн≥ результати шл¤хом:
забезпеченн¤ динам≥чного зростанн¤ р≥вн¤ реальних доход≥в
населенн¤;
створенн¤ умов дл¤ закр≥пленн¤ середнього класу.
¬≥дбудетьс¤ ≥стотне пол≥пшенн¤ матер≥ального становища
б≥льшост≥ населенн¤ та всього комплексу соц≥альних показник≥в, що
характеризують ¤к≥сть житт¤ людей.
ѕередбачаЇтьс¤, що на пер≥од до 2010 року прогнозн≥ показники
б≥дност≥ становитимуть:
(у в≥дсотках)
------------------------------------------------------------------
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2010
| р≥к | р≥к | р≥к | р≥к | р≥к | р≥к
------------------------------------------------------------------
–≥вень б≥дност≥ 26,7 26,2 26 25,5 25 21,5
–≥вень крайньоњ 14,7 13 12 10 8 3
б≥дност≥
√либина б≥дност≥ 22,9 22,5 21,5 20,5 19 18
—тратег≥чн≥ напр¤ми подоланн¤ б≥дност≥
ѕ≥двищенн¤ зайн¤тост≥ населенн¤
та розвиток ринку прац≥
Ѕ≥дн≥сть не можна подолати лише шл¤хом п≥дтримки нужденних.
ѕотр≥бн≥ комплексн≥ п≥дходи, ор≥Їнтован≥ ¤к на б≥дн≥, так ≥ на
в≥дносно забезпечен≥ верстви населенн¤.
Ќеобх≥дною передумовою подоланн¤ б≥дност≥ Ї створенн¤
працездатним верствам населенн¤ умов дл¤ самост≥йного розв'¤занн¤
проблем п≥двищенн¤ власного добробуту, що можливо лише в раз≥
забезпеченн¤ продуктивноњ зайн¤тост≥, збалансуванн¤ попиту ≥
пропозиц≥њ на ринку прац≥, запоб≥ганн¤ безроб≥ттю.
Ќа першому етап≥ передбачаЇтьс¤ зупиненн¤ скороченн¤
зайн¤тост≥ в ус≥х сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥ та стаб≥л≥зац≥¤
тривалост≥ пошуку роботи.
ƒругий етап характеризуватиметьс¤ поступовим зниженн¤м
безроб≥тт¤ з одночасним зб≥льшенн¤м обс¤г≥в зайн¤тост≥.
ћетою третього етапу визначено зростанн¤ сукупного попиту на
робочу силу та забезпеченн¤ к≥льк≥сноњ ≥ ¤к≥сноњ збалансованост≥
робочих м≥сць та робочоњ сили.
ƒержавна пол≥тика зайн¤тост≥ населенн¤ зд≥йснюватиметьс¤
шл¤хом реал≥зац≥њ державноњ та рег≥ональних програм зайн¤тост≥ за
такими основними напр¤мами:
збереженн¤ на¤вних та створенн¤ нових високопродуктивних
робочих м≥сць;
формуванн¤ профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йного складу робочоњ сили
в≥дпов≥дно до потреб ринку прац≥;
забезпеченн¤ активноњ участ≥ у м≥жнародному розпод≥л≥ прац≥;
створенн¤ умов дл¤ розвитку самозайн¤тост≥ населенн¤ та
п≥дприЇмницькоњ ≥н≥ц≥ативи, поширенн¤ вторинноњ зайн¤тост≥
працездатного населенн¤;
створенн¤ правовоњ основи соц≥ально-трудових в≥дносин на
сел≥, що виникають внасл≥док розпаюванн¤ та передач≥ земл≥ у
приватну власн≥сть;
п≥дтримка рег≥он≥в, у ¤ких склалас¤ критична ситуац≥¤ на
ринку прац≥, шл¤хом створенн¤ механ≥зму спри¤нн¤ розвитку колишн≥х
депресивних територ≥й;
спри¤нн¤ працевлаштуванню неконкурентоздатних на ринку прац≥
верств населенн¤ (ос≥б з обмеженими ф≥зичними можливост¤ми,
молод≥, ж≥нок, ос≥б, ¤к≥ зв≥льн¤ютьс¤ з м≥сць позбавленн¤ вол≥ або
примусового л≥куванн¤) ≥ створенн¤ над≥йного економ≥чного
механ≥зму забезпеченн¤ њх зайн¤тост≥;
забезпеченн¤ роботою працездатних ос≥б ≥з с≥мей з д≥тьми;
розвиток громадських роб≥т, що оплачуютьс¤ за рахунок
бюджет≥в.
«б≥льшенн¤ доход≥в в≥д трудовоњ д≥¤льност≥
Ќа першому етап≥ реал≥зац≥њ —тратег≥њ пр≥оритетним напр¤мом
маЇ бути зб≥льшенн¤ р≥вн¤ зароб≥тноњ плати - основного джерела
доход≥в населенн¤ та забезпеченн¤ випереджального зростанн¤
ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати пор≥вн¤но з ростом споживчих ц≥н.
ƒ≥њ другого етапу спр¤мовуватимутьс¤ на п≥двищенн¤
платоспроможност≥ населенн¤ шл¤хом невпинного зниженн¤ к≥лькост≥
та питомоњ ваги прац≥вник≥в, ¤к≥ отримують зароб≥тну плату, меншу
за прожитковий м≥н≥мум, поступового наближенн¤ ≥нших основних
соц≥альних стандарт≥в та гарант≥й (пенс≥й, допомоги) до
прожиткового м≥н≥муму.
“рет≥й етап передбачаЇ забезпеченн¤ динам≥чного зростанн¤
р≥вн¤ реальноњ зароб≥тноњ плати та ≥нших доход≥в в≥д трудовоњ
д≥¤льност≥, п≥двищенн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤,
закр≥пленн¤ середнього класу, що зд≥йснюватиметьс¤ шл¤хом:
посиленн¤ мотивац≥й до продуктивноњ прац≥, запровадженн¤
погодинноњ системи оплати прац≥ ≥з застосуванн¤м м≥н≥мального
розм≥ру погодинноњ зароб≥тноњ плати;
встановленн¤ економ≥чно та соц≥альне обгрунтованих р≥вн≥в
м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати з поетапним наближенн¤м њњ розм≥ру до
прожиткового м≥н≥муму;
забезпеченн¤ своЇчасноњ виплати зароб≥тноњ плати та
недопущенн¤ виникненн¤ заборгованост≥ з њњ виплати;
розвитку соц≥ального партнерства ≥ догов≥рного регулюванн¤
трудових в≥дносин у сфер≥ оплати прац≥, вдосконаленн¤ процедури
укладанн¤ колективних договор≥в ≥ угод та контролю за њх
виконанн¤м;
приведенн¤ системи орган≥зац≥њ оплати прац≥ в
с≥льськогосподарському виробництв≥ у в≥дпов≥дн≥сть ≥з новими
умовами господарюванн¤;
поступовоњ в≥дмови в≥д оплати прац≥ натурою;
легал≥зац≥њ вс≥х трудових доход≥в громад¤н шл¤хом зменшенн¤
оподаткуванн¤ фонду оплати прац≥ та зам≥ни системи оподаткуванн¤
доход≥в громад¤н на таку, що стимулюЇ њх зростанн¤.
” стисл≥ строки необх≥дно розробити ≥ прийн¤ти закони та ≥нш≥
нормативно-правов≥ акти, ¤к≥ визначали б механ≥зми, що гарантують
≥ндексац≥ю зароб≥тноњ плати, пенс≥й, стипенд≥й, ≥нших соц≥альних ≥
страхових виплат, в≥дшкодуванн¤ ≥ збереженн¤ заощаджень громад¤н у
банках. ƒл¤ цього маЇ бути створено механ≥зми, що стимулюють
за≥нтересован≥сть громад¤н в отриманн≥ доход≥в (передус≥м
зароб≥тноњ плати) через банки, а також прийн¤то нормативно-правов≥
документи щодо страхуванн¤ банк≥вських вклад≥в населенн¤.
—оц≥альне страхуванн¤ ¤к спос≥б захисту
особи в≥д втрат доходу
ќкремим стратег≥чним напр¤мом подоланн¤ б≥дност≥ Ї
запровадженн¤ страхових принцип≥в соц≥ального захисту прац≥вник≥в,
що убереже њх в≥д ризику потрапити до категор≥њ б≥дних.
—истема загальнообов'¤зкового державного соц≥ального
страхуванн¤ маЇ бути спр¤мована на посиленн¤ соц≥ального захисту
прац≥вник≥в ≥ член≥в њх с≥мей в≥д ≥мов≥рноњ б≥дност≥ внасл≥док
неможливост≥ отримувати доход у раз≥ втрати роботи або
працездатност≥ через хворобу, нещасний випадок, кал≥цтво, стар≥сть
чи смерть годувальника. « ц≥Їю метою необх≥дно запровадити:
систему пенс≥йного страхуванн¤, що гарантуватиме значно
б≥льший р≥вень пенс≥йного забезпеченн¤ майбутн≥м пенс≥онерам ≥
даватиме змогу зб≥льшувати надал≥ розм≥р пенс≥њ;
систему медичного страхуванн¤, що спри¤тиме п≥двищенню ¤кост≥
медичного обслуговуванн¤ населенн¤ та забезпеченню гарантованого
р≥вн¤ наданн¤ безоплатноњ квал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги у
визначеному законодавством обс¤з≥.
Ќа першому етап≥ реал≥зац≥њ —тратег≥њ маЇ бути забезпечено
реформуванн¤ д≥ючоњ сол≥дарноњ пенс≥йноњ системи (системи поточних
виплат), њњ збалансован≥сть ≥ стал≥сть, що надасть змогу
п≥дтримувати куп≥вельну спроможн≥сть нин≥шн≥х пенс≥онер≥в;
регул¤рно ≥ндексувати пенс≥њ з урахуванн¤м ≥ндексу ц≥н ≥ зростанн¤
середнього розм≥ру зароб≥тноњ плати; створенн¤ добров≥льноњ
системи недержавного пенс≥йного забезпеченн¤, основу ¤коњ
становитимуть недержавн≥ пенс≥йн≥ фонди; створенн¤ системи
державного регулюванн¤ та контролю у сфер≥ пенс≥йного страхуванн¤.
ƒл¤ цього потр≥бно нев≥дкладно прийн¤ти «акони ”крањни "ѕро
загальнообов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤" та "ѕро
недержавне пенс≥йне забезпеченн¤", вжити заход≥в, спр¤мованих на
посиленн¤ плат≥жноњ дисципл≥ни ≥з збору на загальнообов'¤зкове
державне пенс≥йне страхуванн¤, завершенн¤ автоматизац≥њ
персон≥ф≥кованого обл≥ку та створенн¤ Їдиноњ бази даних
застрахованих ос≥б, зм≥цненн¤ техн≥чного та кадрового резерву
ѕенс≥йного фонду ”крањни.
Ќа другому етап≥ необх≥дно забезпечити функц≥онуванн¤
реформованоњ сол≥дарноњ та добров≥льноњ систем недержавного
пенс≥йного страхуванн¤, в≥дпрацюванн¤ системи державного
регулюванн¤ та контролю у сфер≥ пенс≥йного страхуванн¤, створенн¤
передумов дл¤ запровадженн¤ обов'¤зковоњ накопичувальноњ пенс≥йноњ
системи, що спри¤тиме дос¤гненню б≥льш високого р≥вн¤ пенс≥йного
забезпеченн¤, зб≥льшенню обс¤гу заощаджень населенн¤, а отже й
≥нвестиц≥й в економ≥ку, пожвавленню ф≥нансового ринку та
економ≥чному зростанню.
Ќа третьому етап≥ маЇ бути запроваджено в≥драхуванн¤ внеск≥в
до обов'¤зковоњ накопичувальноњ пенс≥йноњ системи, забезпеченн¤ њњ
повноц≥нного функц≥онуванн¤.
—истему медичного страхуванн¤ маЇ бути запроваджено на
першому та другому етапах реал≥зац≥њ —тратег≥њ шл¤хом прийн¤тт¤
«акону ”крањни "ѕро загальнообов'¤зкове державне медичне
страхуванн¤".
«апровадженн¤ консол≥дованоњ системи адресноњ
соц≥альноњ допомоги та соц≥альних послуг
ќдним ≥з основних напр¤м≥в подоланн¤ б≥дност≥ Ї реформуванн¤
системи соц≥ального захисту населенн¤ шл¤хом поглибленн¤
адресност≥ державноњ соц≥альноњ допомоги, реал≥зац≥¤ «акону
”крањни "ѕро державну соц≥альну допомогу малозабезпеченим с≥м'¤м".
ќкрем≥ п≥льги населенню маЇ бути зам≥нено на
соц≥альн≥ послуги.
Ќа першому етап≥ реал≥зац≥њ —тратег≥њ необх≥дно реформувати
систему наданн¤ державноњ соц≥альноњ допомоги шл¤хом запровадженн¤
Їдиноњ методики обчисленн¤ середньодушового сукупного доходу с≥м'њ
з урахуванн¤м њњ доходу в≥д власност≥ та вдосконаленн¤ механ≥зму
ф≥нансуванн¤ державноњ соц≥альноњ допомоги.
ќргани законодавчоњ та виконавчоњ влади мають визначити
стратег≥ю та план поступовоњ зам≥ни системи д≥ючих п≥льг на
адресну грошову соц≥альну допомогу чи на соц≥альн≥ послуги.
Ќа другому етап≥ маЇ бути зд≥йснено заходи
адм≥н≥стративно-ф≥нансовоњ консол≥дац≥њ програм наданн¤ соц≥альноњ
допомоги, створенн¤ Їдиноњ бази даних щодо одержувач≥в ус≥х вид≥в
соц≥альноњ допомоги та послуг, а також зд≥йснено перех≥д до
призначенн¤ вс≥х вид≥в соц≥альноњ допомоги за Їдиною за¤вою.
ѕр≥оритетним маЇ стати розвиток мереж≥ нестац≥онарних установ
р≥зних тип≥в, що надають соц≥альн≥ послуги (центри комплексного
соц≥ального обслуговуванн¤, спец≥ал≥зован≥ в≥дд≥ленн¤ соц≥альноњ
допомоги вдома тощо). « ц≥Їю метою на першому ≥ другому етапах
реал≥зац≥њ —тратег≥њ розвиватиметьс¤ система соц≥ального
обслуговуванн¤ непрацездатних громад¤н з активним залученн¤м до
цього процесу громадських орган≥зац≥й, використанн¤м волонтерськоњ
прац≥; зд≥йснюватиметьс¤ перех≥д в≥д бюджетного ф≥нансуванн¤
в≥дпов≥дних державних установ до програмного ф≥нансуванн¤ на
конкурсних засадах громадських орган≥зац≥й, ¤к≥ надаватимуть так≥
послуги. ћаЇ бути зд≥йснено передачу органам м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ повноважень щодо плануванн¤, ф≥нансуванн¤ та
орган≥зац≥њ наданн¤ соц≥альних послуг.
Ќа третьому етап≥ потр≥бно перейти до Їдиноњ централ≥зованоњ
та максимально спрощеноњ системи соц≥ального обслуговуванн¤
населенн¤ за вс≥ма державними соц≥альними програмами,
використовуючи дл¤ цього високопродуктивн≥ нов≥тн≥ ≥нформац≥йн≥
технолог≥њ.
Ќеобх≥дно нев≥дкладно встановити та затвердити критер≥њ меж≥
б≥дност≥ з урахуванн¤м њх рег≥ональних в≥дм≥нностей, розм≥р
оп≥куваного державою доходу, розробити ≥ внести на розгл¤д
¬ерховноњ –ади ”крањни законопроект про соц≥альн≥ послуги,
завершити розробленн¤ та впровадженн¤ державних соц≥альних
стандарт≥в, створити ефективне законодавче та нормативне-правове
поле дл¤ благод≥йництва та меценатства.
—оц≥альна п≥дтримка ос≥б
з обмеженими ф≥зичними можливост¤ми
ќдн≥Їю з найважлив≥ших умов подоланн¤ б≥дност≥ повинна стати
реальна пол≥тика держави щодо п≥дтримки ос≥б з обмеженими
ф≥зичними можливост¤ми з метою максимальноњ њх адаптац≥њ до
сусп≥льного житт¤, профес≥йноњ реаб≥л≥тац≥њ, створенн¤ умов дл¤ њх
зайн¤тост≥ та запоб≥ганн¤ соц≥альн≥й ≥зол¤ц≥њ. —усп≥льно-соц≥альна
≥нтеграц≥¤ зазначених ос≥б забезпечуватиметьс¤ шл¤хом:
в≥льного (безбар'Їрного) доступу ос≥б з обмеженими ф≥зичними
можливост¤ми до вс≥х державних установ, громадських м≥сць. ƒл¤
цього необх≥дно нев≥дкладно заборонити прийманн¤ в експлуатац≥ю
об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури та житла, що не забезпечують
в≥льного доступу до них зазначених ос≥б;
навчанн¤ д≥тей-≥нвал≥д≥в у загальноосв≥тн≥х навчальних
закладах ≥ створенн¤ умов дл¤ реал≥зац≥њ њх потенц≥йних
можливостей у вс≥х сферах сусп≥льного житт¤;
удосконаленн¤ орган≥зац≥њ та проведенн¤ медико-соц≥альноњ
експертизи втрати працездатност≥, наданн¤ реаб≥л≥тац≥йноњ допомоги
населенню;
запровадженн¤ пор¤дку обов'¤зковоњ участ≥ роботодавц≥в у
забезпеченн≥ реаб≥л≥тац≥њ прац≥вник≥в, ¤к≥ потерп≥ли в≥д нещасних
випадк≥в на виробництв≥ ≥ профес≥йних захворювань;
наданн¤ державноњ п≥дтримки громадським орган≥зац≥¤м
≥нвал≥д≥в ≥ спец≥ал≥зованим п≥дприЇмствам, ¤к≥ використовують
працю ос≥б з обмеженими ф≥зичними можливост¤ми;
участ≥ представник≥в громадських орган≥зац≥й ≥нвал≥д≥в у
формуванн≥ державноњ пол≥тики щодо запоб≥ганн¤ ≥нвал≥дност≥,
соц≥альноњ п≥дтримки ос≥б з обмеженими ф≥зичними можливост¤ми та
контрол≥ за њњ реал≥зац≥Їю.
—оц≥альна п≥дтримка с≥мей з д≥тьми та д≥тей, позбавлених
батьк≥вського п≥клуванн¤
” зв'¤зку з поширенн¤м б≥дност≥ необх≥дно особливу увагу
звернути на с≥м'њ з д≥тьми, передус≥м багатод≥тн≥, неповн≥ та з
д≥тьми в≥ком до трьох рок≥в або з д≥тьми-≥нвал≥дами. « метою
забезпеченн¤ вс≥м д≥т¤м р≥вного доступу до осв≥ти, медичного
обслуговуванн¤, профес≥йноњ п≥дготовки мають бути створен≥ умови
дл¤:
розвитку нових соц≥альних технолог≥й п≥дтримки с≥м'њ та
стимулюванн¤ добров≥льного страхуванн¤ житт¤ д≥тей ≥ молод≥;
наданн¤ молодим громад¤нам п≥льгових кредит≥в дл¤ здобутт¤
осв≥ти у вищих навчальних закладах;
запровадженн¤ довгострокового п≥льгового кредитуванн¤ молодих
с≥мей;
забезпеченн¤ державних соц≥альних гарант≥й на безкоштовну
медичну допомогу та осв≥ту, харчуванн¤ та медикаментозне
забезпеченн¤ д≥тей раннього в≥ку, оздоровленн¤ та в≥дпочинок,
соц≥альну п≥дтримку;
проф≥лактики бездогл¤дност≥ ≥ правопорушень у дит¤чому та
молод≥жному середовищ≥ шл¤хом реал≥зац≥њ спец≥альних соц≥альних
програм;
наданн¤ додаткових державних гарант≥й соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ
та адаптац≥њ д≥тей, ¤к≥ перебувають у скрутних життЇвих
обставинах, у тому числ≥ д≥тей-сир≥т та д≥тей, позбавлених
батьк≥вського п≥клуванн¤, д≥тей-≥нвал≥д≥в, д≥тей, ¤к≥ потерп≥ли
в≥д еколог≥чних ≥ техногенних катастроф;
запоб≥ганн¤ поширенню соц≥ального сир≥тства, безпритульност≥
та бездогл¤дност≥;
соц≥ального супроводу, обслуговуванн¤, трудового та
побутового влаштуванн¤ неповнол≥тн≥х, ¤к≥ повернулис¤ з м≥сць
позбавленн¤ вол≥;
безперешкодноњ д≥¤льност≥ громадських ≥ благод≥йних
орган≥зац≥й, що працюють у ц≥й сфер≥.
ѕол≥пшенн¤ житлових умов соц≥ально вразливих
верств населенн¤
—еред найгостр≥ших проблем б≥дност≥ сл≥д особливо звернути
увагу на житлов≥ проблеми (в≥дсутн≥сть житла, нев≥дпов≥дн≥сть
житлових умов сан≥тарним нормам, тенденц≥¤ до перекладанн¤
нерозв'¤заних економ≥чно-господарських проблем
житлово-комунального господарства на населенн¤).
ƒл¤ розв'¤занн¤ цих проблем передбачаЇтьс¤:
на першому етап≥ реал≥зац≥њ —тратег≥њ розпочати формуванн¤
органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ разом з м≥сцевими органами
виконавчоњ влади житлового фонду соц≥ального призначенн¤ шл¤хом
буд≥вництва нових, реконструкц≥њ ≥снуючих гуртожитк≥в та жилих
будинк≥в, переведенн¤ житла з фонд≥в загального ≥ спец≥ального
призначенн¤ до житлового фонду соц≥ального призначенн¤ за рахунок
житла, конф≥скованого на п≥дстав≥ судових р≥шень, добров≥льно
подарованого держав≥ або визнаного в установленому пор¤дку
безхаз¤йним, придбанн¤ житла на ринку нерухомост≥, а також
створити гарант≥йн≥ економ≥чн≥ механ≥зми одержанн¤ кредит≥в на
буд≥вництво або придбанн¤ житла;
на другому ≥ третьому етапах завершити формуванн¤ житлового
фонду соц≥ального призначенн¤, реструктуризац≥ю п≥дприЇмств
житлового господарства, њх приватизац≥ю з метою розвитку
конкурентного обслуговуванн¤ та утриманн¤ житла, зменшенн¤ витрат
у житлово-комунальному господарств≥, проведенн¤ ефективноњ
енергозбер≥гаючоњ пол≥тики.
—л≥д нев≥дкладно вдосконалити механ≥зм наданн¤ населенню
субсид≥й на оплату житлово-комунальних послуг, розпочати створенн¤
нормативно-правовоњ бази дл¤ розвитку конкурентного середовища у
сфер≥ наданн¤ житлово-комунальних послуг ≥ визначенн¤ державних
соц≥альних норматив≥в у сфер≥ житлово-комунального обслуговуванн¤.
ћон≥торинг реал≥зац≥њ стратег≥чних напр¤м≥в
подоланн¤ б≥дност≥
ƒл¤ забезпеченн¤ реал≥зац≥њ стратег≥чних напр¤м≥в подоланн¤
б≥дност≥ проводитиметьс¤ мон≥торинг ефективност≥ та адресност≥
заход≥в щодо соц≥альноњ п≥дтримки окремих груп населенн¤.
ћон≥торинг передбачатиме:
визначенн¤ меж≥ б≥дност≥ та спостереженн¤ за њњ зм≥нами;
складанн¤ перел≥ку та розробленн¤ методолог≥њ розрахунку основних
характеристик - ≥ндикатор≥в б≥дност≥ з наступним запровадженн¤м
спостереженн¤ та анал≥зу;
досл≥дженн¤ ефективност≥ проведенн¤ заход≥в, спр¤мованих на
подоланн¤ б≥дност≥;
визначенн¤ неохоплених соц≥альною п≥дтримкою груп населенн¤,
¤к≥ потребують допомоги держави, а також розробленн¤ пропозиц≥й
щодо застосуванн¤ до них д≥ючих механ≥зм≥в соц≥альноњ п≥дтримки;
моделюванн¤ соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в зм≥н механ≥зм≥в
соц≥альноњ п≥дтримки окремих груп населенн¤.
оординац≥¤ мон≥торингу стратег≥чних напр¤м≥в подоланн¤
б≥дност≥ зд≥йснюватиметьс¤ ћ≥н≥стерством прац≥ та соц≥альноњ
пол≥тики ”крањни та ƒержавним ком≥тетом статистики ”крањни.
√лава јдм≥н≥страц≥њ
ѕрезидента ”крањни ¬.Ћ»“¬»Ќ
|
