ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
N 1336/6/15-1116 від 21.03.2001
Щодо відображення цінових різниць
в податковому обліку
В умовах переважно вільного ціноутворення під час формування
цін доларовий еквівалент застосовується, як правило, на продукцію,
в структурі собівартості якої є значна частка імпорту.
Зокрема, ціни на природний газ, нафту, електроенергію тощо до
1 січня 1999 року, згідно з діючим механізмом державного
регулювання цін, встановлювалися у доларовому еквіваленті.
Оплата вартості вищевказаних товарів провадиться покупцями у
національній валюті України, виходячи із ціни, встановленої в дол.
США і перерахованої в національну валюту України за офіційним
валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на
день зарахування коштів на рахунок постачальника.
У цілях пункту 7.3 статті 7 Закону України від 22.05.97 за
N 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями),
перерахунку підлягають лише ті боргові зобов'язання платника
податку, які утворилися за операціями, що відображаються у валових
доходах або у валових витратах і розрахунки за якими здійснюються
в іноземній валюті. Фактично угодою між покупцем і продавцем газу
було передбачено проведення оплати в національній валюті України.
Таким чином, ці суб'єкти з метою оподаткування не відображають в
податковому обліку ніяких сум курсових різниць, починаючи з 1
липня 1997 року.
У разі фактичного перерахування постачальнику частини
заборгованості за угодами, що передбачали компенсацію покупцем
витрат постачальника у зв'язку із зміною курсу іноземної валюти за
вищевказаними поставками, такі фактично отримані суми
відображаються у валових доходах продавця з відображенням у рядку
1 декларації про прибуток підприємства та в додатку
"А" до неї, а також у валових витратах покупця з відображенням у
рядку 12 декларації про прибуток підприємства та в додатку "Ж" до
неї.
Заступник Голови ДПА України Г.Оперенко
"Налоговый, банковский, таможенный Консультант", N 16, 02.04.2001
|