ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 533/6/16-0113 від 07.02.2001
Щодо оподаткування страхового збору на транспорті
Державна податкова адміністрація України розглянула лист
<...> щодо питання порядку оподаткування податком на додану
вартість страхового збору по обов'язковому страхуванню від
нещасних випадків на транспорті і повідомляє.
Відповідно до підпункту 3.2.3 статті 3 Закону України від
03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану
вартість" не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість
надання послуг із страхування та перестрахування, передбачених
Законом України "Про страхування", соціального і
пенсійного страхування. Крім того, відповідно до підпункту 3.2.5
цієї статті, не є об'єктом оподаткування надання послуг із
залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами
страхування.
Статтею 2 Закону України від 07.03.96 р. N 85/96-ВР
"Про страхування" визначено, що предметом
безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування,
перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням,
розміщенням страхових резервів та їх управлінням. При цьому
статтею 14 цього Закону передбачена можливість здійснення
страховиками страхової діяльності через страхових посередників
(страхових агентів і страхових брокерів). Страхові агенти -
громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням
страховика і виконують частину його страхової діяльності. Порядок
провадження діяльності страховими посередниками (страховики
агентами і страховими брокерами) визначено постановою Кабінету
Міністрів України від 18.12.96 р. N 1523.
Пунктом 18 статті 6 Закону України "Про страхування"
встановлено, що в Україні здійснюється обов'язкове
особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.96 р. N 959
затверджено Положення про обов'язкове особисте
страхування від нещасних випадків на транспорті, яким визначено
порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від
нещасних випадків на транспорті.
Зазначеним Положенням зокрема встановлено, що страховий
платіж по обов'язковому особистому страхуванню утримується з
пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду зі
страховиком, на лініях залізничного, морського, внутрішнього
водного, автомобільного та електротранспорту.
Кожному застрахованому транспортна організація, що виступає
агентом страховика, видає страховий поліс. Зазначений поліс може
видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці
квитка.
Страхові платежі, одержані транспортними організаціями
(страховими агентами) від пасажирів, повинні перераховуватись ними
страховикам (страховим компаніям, агентами яких вони виступають),
які одержали ліцензію на здійснення обов'язкового особистого
страхування та уклали угоду з цими організаціями.
Виходячи з вищевикладеного, страховий збір по обов'язковому
особистому страхуванню на транспорті, одержуваний від пасажирів
перевізниками на підставі агентського договору зі страховою
компанією, за умови обов'язкового виконання відповідних положень
Закону України "Про страхування", постанов Кабінету
Міністрів України від 14.08.96 р. N 959 та від
18.12.96 р. N 1523 і за умови ведення перевізниками
окремого обліку по зазначених операціях (підпункт 7.2.8 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість", не
є об'єктом обкладання податком на додану вартість.
За таких обставин обсяги страхових зборів повинні знайти своє
відображення в податковій декларації з ПДВ як операції, що не є
об'єктом оподаткування. При цьому відповідно до підпункту 7.4.2 та
7.4.3 Закону України "Про податок на додану вартість"
суми ПДВ, сплачені або нараховані у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва та основних фондів і
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться
відповідно до складу валових витрат виробництва та на збільшення
вартості основних фондів.
У разі якщо страхові збори по обов'язковому особистому
страхуванню на транспорті, отримані страховим агентом
(транспортною організацією), не перераховуються страховикам у
строки, передбачені у агентських договорах (одна з обов'язкових
вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.96 р. N 959,
а залишаються у розпорядженні зазначених агентів, то
такі збори підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у
загальновстановленому порядку.
Заступник Голови Г.Оперенко
"Податки та бухгалтерський облік", N 23, березень, 2001 р.
|