ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
N 373/7/17-0517 від 15.01.2001
Щодо оподаткування в Україні доходів, одержуваних
громадянами, які проживали в Україні менше 183 днів
у календарному році
Державна податкова адміністрація України розглянула ваш лист
щодо оподаткування в Україні доходів, одержуваних громадянами, які
проживали в Україні менше 183 днів у календарному році, і
повідомляє.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26
грудня 1992 року за N 13-92 "Про прибутковий податок з
громадян" з відповідними змінами і доповненнями (стаття 1),
платниками прибуткового податку в Україні є громадяни України,
іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни)
як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання
в Україні.
До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні,
належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без
громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів
у календарному році.
Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце
проживання в Україні, тобто проживають в Україні більше 183 днів у
календарному році, є сукупний оподатковуваний доход за календарний
рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів),
одержаний з різних джерел як на території України, так і за її
межами (стаття 2 Декрету ).
Громадяни, які проживають в Україні менше 183 днів у
календарному році, вважаються такими, що не мають постійного місця
проживання в Україні у відповідному календарному році (це
стверджується необхідними документами), і об'єктом оподаткування у
таких громадян в Україні буде лише доход, одержаний з джерел в
Україні.
Отже, порядок оподаткування одержуваних громадянами в Україні
доходів залежить від терміну їх перебування в Україні та джерел, з
яких ними одержувались доходи як на території України, так і за її
межами.
Якщо працівник приватного підприємства протягом календарного
року (1999 р.), змінивши громадянство України на громадянство
Росії, проживав в Україні протягом календарного року менше 183
днів і, маючи доходи із джерел в Україні, сплачував з них
прибутковий податок у встановленому Декретом порядку, зобов'язань
щодо подання таким працівникам декларації про сукупний річний
оподатковуваний доход до податкових органів України не виникає.
У разі, якщо працівник приватного підприємства протягом
календарного року (1999 р.), змінивши громадянство України на
громадянство Росії, проживав в Україні протягом календарного року
більше 183 днів і одержував доходи з різних джерел в Україні, він
зобов'язаний задекларувати свої доходи і до 1 березня наступного
року подати до органу державної податкової служби за місцем свого
проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного у
звітному році з усіх джерел, для проведення перерахунку
прибуткового податку за сукупним річним доходом.
У такому ж порядку працівником приватного підприємства
надається декларація про суму сукупного річного доходу у разі
одержання ним поряд з доходами із різних джерел в Україні доходів
з-за меж України, зокрема з Росії. Сплата податку з доходів,
одержаних в іноземній валюті за межами України, провадиться в
валюті України. Доходи, одержані в іноземній валюті,
перераховуються в валюту України за курсом Національного банку
України на дату одержання доходу.
Зарахування сплачених за межами України сум податку з
одержуваних доходів провадиться лише у разі письмового
підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави
факту сплати (утримання податку) у розмірі, що не перевищує суму
податку, що підлягає сплаті відповідно до законодавства України.
Згідно із статтею 22 Угоди між Урядом України та Урядом
Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування
доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків,
якщо резидент однієї Договірної Держави одержує доход
або володіє майном в другій Договірній Державі, які відповідно до
положень цієї Угоди можуть оподатковуватись у другій Державі, сума
податку на цей доход або майно, сплачена в цій другій Державі,
підлягає вирахуванню з податку, який стягується з такого резидента
стосовно такого доходу або майна в першій згаданій Державі. Ці
вирахування, проте, не будуть перевищувати суму податку першої
Держави на такий доход або майно, нарахованого відповідно до її
податкового законодавства і правил.
При застосуванні цієї Угоди вираз "резидент однієї Договірної
Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Договірної
Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця
проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації або
іншої аналогічної ознаки. Цей вираз разом з тим не включає особу,
яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, лише якщо ця особа
одержує доходи із джерел в цій Державі або у відношенні майна, що
міститься в ній (ст.4 Угоди ).
Винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у
зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній
Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо,
зокрема, одержувач здійснює роботу в другій Договірній Державі
протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183
календарних днів протягом календарного року (п.2 ст.15 Угоди ).
Отже, якщо працівник приватного підприємства в Україні,
змінивши протягом 1999 року громадянство України на громадянство
Росії, перебував в Україні менше 183 днів і протягом року
одержував доходи як з джерел в Україні, так і з джерел в Росії,
зарахування прибуткового податку, сплаченого ним з доходів,
одержуваних в Україні, проводиться податковими органами Росії за
умови надання довідок про одержані в Украли доходи і сплачений з
цих доходів податок.
Заступник Голови ДПА України Г.Бондаренко
"Налоговый, банковский, таможенный Консультант", N 5, 30.01.2001
|
