ƒ≈–∆ј¬Ќј ѕќƒј“ ќ¬ј јƒћ≤Ќ≤—“–ј÷≤я ” –јѓЌ»
Ћ » — “
N 11563/7/16-1117 в≥д 27.08.2001
ћетодичн≥ рекомендац≥њ до застосуванн¤ нормативно-правових
акт≥в щодо справл¤нн¤ ѕƒ¬ з операц≥й, що зд≥йснюютьс¤
суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ перейшли на
спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥
–озд≥л 1. Ќормативно-правова база
ќсновоположними документами, ¤к≥ регламентують пор¤док
оподаткуванн¤ податком на додану варт≥сть операц≥й, що
зд≥йснюютьс¤ суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ перейшли
на спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥, Ї:
1. ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 28.06.99 р. N 746/99
"ѕро внесенн¤ зм≥н до ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 3
липн¤ 1998 р. N 727 "ѕро спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та
зв≥тност≥ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва" (набув чинност≥
19.09.99 р.).
2. «акон ”крањни в≥д 03.04.97 р. N 168/97-¬–
"ѕро податок на додану варт≥сть", з урахуванн¤м зм≥н ≥ доповнень
(дал≥ - «акон).
3. ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 07.08.98 р. N 857/98
"ѕро де¤к≥ зм≥ни в оподаткуванн≥" (дал≥ - ”каз N 857).
4. ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16.03.2000 р.
N 507 "ѕро роз'¤сненн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д
3 липн¤ 1998 р. N 727" (дал≥ - постанова).
ѕор¤док погашенн¤ зобов'¤зань з ѕƒ¬ платник≥в Їдиного податку
перед бюджетом, ¤к ≥ ≥нших платник≥в ѕƒ¬, регламентуЇтьс¤ «аконом
”крањни в≥д 21.12.2000 р. N 2181-III "ѕро пор¤док
погашенн¤ зобов'¤зань платник≥в перед бюджетами та державними
ц≥льовими фондами" та виданими в≥дпов≥дно до цього «акону
нормативно-правовими актами.
–озд≥л 2. —уб'Їкти малого п≥дприЇмництва -
платники Їдиного податку
2.1. —уб'Їкти малого п≥дприЇмництва
«аконом ”крањни в≥д 19.10.2000 р. N 2063-III "ѕро
державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва" визначено правов≥ основи
державноњ п≥дтримки малого п≥дприЇмництва. ¬ статт≥ 1 дано
визначенн¤ пон¤тт¤ суб'Їкта малого п≥дприЇмництва, тобто
встановлено, ¤к≥ суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в≥днос¤тьс¤
до категор≥њ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, а саме:
ф≥зичн≥ особи, зареЇстрован≥ у встановленому пор¤дку ¤к
суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
юридичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми та форми власност≥, в ¤ких
середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих за зв≥тний пер≥од
(календарний р≥к) не перевищуЇ 50 ос≥б та обс¤г р≥чного валового
доходу не перевищуЇ 500000 Ївро.
—л≥д зазначити, що форма власност≥ при цьому значенн¤ не маЇ.
–азом з цим (статтею 2) встановлено виключенн¤ з кола
суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ можуть бути в≥днесен≥ до
категор≥њ малого п≥дприЇмництва, тобто визначен≥ т≥ суб'Їкти, ¤к≥
нав≥ть у випадку дотриманн¤ вказаних вище вимог не можуть бути
в≥днесен≥ до суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва. ÷е так≥ суб'Їкти
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥:
дов≥рч≥ товариства;
страхов≥ компан≥њ;
ломбарди;
≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥ та небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ установи;
суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ провад¤ть д≥¤льн≥сть
у сфер≥ грального б≥знесу;
суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ зд≥йснюють обм≥н
≥ноземноњ валюти;
суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ Ї виробниками та
≥мпортерами п≥дакцизних товар≥в;
суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, у статутному фонд≥ ¤ких
частка вклад≥в, що належить юридичним особам - засновникам та
учасникам цих суб'Їкт≥в, ¤к≥ не Ї суб'Їктами малого
п≥дприЇмництва, перевищуЇ 25 в≥дсотк≥в.
¬казаним вище «аконом (статт¤ 5) одним ≥з
основних напр¤мк≥в державноњ п≥дтримки малого п≥дприЇмництва
визначено запровадженн¤ спрощеноњ системи оподаткуванн¤, обл≥ку та
зв≥тност≥.
–азом з цим статтею 11 цього «акону встановлено,
що дл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва в пор¤дку, встановленому
законодавством ”крањни, може застосовуватис¤ спрощена система
оподаткуванн¤, бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥, ¤ка
передбачаЇ:
- зам≥ну сплати встановлених законодавством податк≥в ≥ збор≥в
(обов'¤зкових платеж≥в) сплатою Їдиного податку;
- застосуванн¤ спрощеноњ форми бухгалтерського обл≥ку та
зв≥тност≥. ѕри цьому визначено, що пор¤док веденн¤ спрощеноњ
системи бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥ визначаЇтьс¤ аб≥нетом
ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
Ќормативно-правовим документом, ¤ким встановлено правила
спрощеноњ системи оподаткуванн¤, Ї ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д
28.06.99 р. N 746/99 "ѕро внесенн¤ зм≥н до ”казу
ѕрезидента ”крањни в≥д 3 липн¤ 1998 року N 727 "ѕро спрощену
систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥ суб'Їкт≥в малого
п≥дприЇмництва" (дал≥ - ”каз).
ќтже, не вс≥ суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥
в≥дпов≥дно до «акону ”крањни в≥д 19.10.2000 р. N 2063-III
"ѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва"
в≥днос¤тьс¤ до категор≥њ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, можуть
перейти на спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥, а
лише т≥ з них, ¤к≥ визначен≥ ”казом.
2.2. ќсоби, ¤к≥ можуть перейти на спрощену
систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥
¬≥дпов≥дно до статт≥ 1 ”казу на спрощену систему
оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥ можуть перейти так≥ суб'Їкти
малого п≥дприЇмництва:
- юридичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми та форми власност≥, в ¤ких
за р≥к середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих не перевищуЇ 50 ос≥б
та обс¤г виручки ¤ких в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т,
послуг) за р≥к не перевищуЇ 1 млн. гривень;
- ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю
без створенн¤ юридичноњ особи ≥ у трудових в≥дносинах з ¤кими,
виключаючи член≥в њх с≥мей, прот¤гом року перебуваЇ не б≥льше 10
ос≥б та обс¤г виручки ¤ких в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в,
роб≥т, послуг) за р≥к не перевищуЇ 500 тис. гривень.
Ќеобх≥дно зазначити, що р≥шенн¤ про перех≥д на спрощену
систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥ може бути прийн¤те не
б≥льше одного разу за календарний р≥к (статт¤ 4 ”казу ).
2.3. ќсоби та види д≥¤льност≥,
на ¤ких не поширюютьс¤ норми ”казу
ѕор¤д з передбаченими статтею 2 «акону ”крањни "ѕро державну
п≥дтримку малого п≥дприЇмництва" обмеженн¤ми стосовно
в≥днесенн¤ тих чи ≥нших ос≥б до суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, а
отже, ≥ переходу на сплату Їдиного податку, статтею 7 ”казу
встановлено, що на спрощену систему оподаткуванн¤,
обл≥ку та зв≥тност≥ не можуть перейти:
- суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, на ¤ких поширюЇтьс¤
д≥¤ «акону ”крањни "ѕро патентуванн¤ де¤ких вид≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥" в частин≥ придбанн¤ спец≥ального патенту;
- дов≥рч≥ товариства, страхов≥ компан≥њ, банки, ≥нш≥
ф≥нансово-кредитн≥ та небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ установи;
- суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, у статутному фонд≥
¤ких частки, що належать юридичним особам - учасникам та
засновникам даних суб'Їкт≥в, ¤к≥ не Ї суб'Їктами малого
п≥дприЇмництва, перевищують 25 в≥дсотк≥в;
- ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥
займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без створенн¤ юридичноњ
особи ≥ зд≥йснюють торг≥влю л≥керо-гор≥лчаними та тютюновими
виробами, пально-мастильними матер≥алами.
р≥м цього, норми ”казу не поширюютьс¤ на сп≥льну д≥¤льн≥сть,
визначену пунктом 7.7 «акону ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку
п≥дприЇмств" (доц≥льно згадати, що вказаним пунктом
встановлен≥ норми щодо оподаткуванн¤ згаданим податком сп≥льноњ
д≥¤льност≥ на територ≥њ ”крањни без створенн¤ юридичноњ особи).
–озд≥л 3. ѕлатники Їдиного податку - платники ѕƒ¬
¬изначенн¤ того, чи Ї платник Їдиного податку платником ѕƒ¬,
базуЇтьс¤ на нормах статей 3 ≥ 6 ”казу та пункту 4
постанови N 507.
3.1. ѕлатники Їдиного податку, ¤к≥ Ї платниками ѕƒ¬
3.1.1. ёридичн≥ особи
«а умови, ¤кщо юридичною особою - платником Їдиного податку
обрано ставку Їдиного податку у розм≥р≥ 6 в≥дсотк≥в, така юридична
особа в обов'¤зковому пор¤дку повинна бути зареЇстрована ¤к
платник ѕƒ¬.
¬иключенн¤ таких юридичних ос≥б з категор≥њ платник≥в ѕƒ¬ за
власним бажанн¤м можливе лише за умови переходу њх на сплату
Їдиного податку за ставкою 10 в≥дсотк≥в.
3.1.2. ‘≥зичн≥ особи
¬≥дпов≥дно до пункту 4 постанови N 507
суб'Їкти малого п≥дприЇмництва - ф≥зичн≥ особи мають право вибору
щодо реЇстрац≥њ платниками ѕƒ¬. ” раз≥ коли така особа приймаЇ
р≥шенн¤ бути платником ѕƒ¬, на нењ п≥сл¤ њњ реЇстрац≥њ платником
ѕƒ¬ поширюЇтьс¤ д≥¤ «акону ”крањни "ѕро податок на додану
варт≥сть".
3.2. ѕлатники Їдиного податку, ¤к≥ не Ї платниками ѕƒ¬
3.2.1. ёридичн≥ особи
а) юридичн≥ особи - платники Їдиного податку у раз≥ обранн¤
ставки Їдиного податку у розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в;
б) юридичн≥ особи, ¤к≥ обрали ставку Їдиного податку у
розм≥р≥ 6 в≥дсотк≥в у раз≥, ¤кщо так≥ платники зд≥йснюють виключно
операц≥њ з продажу товар≥в (роб≥т, послуг), ¤к≥ не Ї об'Їктом
оподаткуванн¤ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро податок на додану
варт≥сть".
¬одночас необх≥дно зазначити, що ц≥ платники Їдиного податку
можуть скористатис¤ нормою абзацу другого пункту 9.3 «акону
та в≥дпов≥дною нормою ”казу N 857 щодо
добров≥льноњ реЇстрац≥њ платником ѕƒ¬.
3.2.2. ‘≥зичн≥ особи
а) ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти малого п≥дприЇмництва, ¤к≥
сплачують Їдиний податок ≥ не прийн¤ли р≥шенн¤ бути платниками
ѕƒ¬;
б) ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти малого п≥дприЇмництва, ¤к≥
зд≥йснюють торг≥влю на умовах сплати ринкового збору в пор¤дку,
встановленому законодавством.
–озд≥л 4. ќсобливост≥, що стосуютьс¤ ѕƒ¬, при переход≥
суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва з одн≥Їњ системи
оподаткуванн¤ на ≥ншу
4.1. ќсобливост≥, що стосуютьс¤ ѕƒ¬, при переход≥
суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на спрощену
систему оподаткуванн¤
—уб'Їкти малого п≥дприЇмництва - юридичн≥ особи, ¤к≥ обрали
ставку Їдиного податку у розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в, та ф≥зичн≥ особи,
¤к≥ не ви¤вили бажанн¤ бути платниками ѕƒ¬, котр≥ до переходу на
спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку ≥ зв≥тност≥ були платниками
ѕƒ¬, з дати, зазначеноњ в —в≥доцтв≥ про право сплати Їдиного
податку, переход¤ть на сплату Їдиного податку ≥ п≥дл¤гають
виключенню з реЇстру платник≥в ѕƒ¬.
ѕроцедура зн¤тт¤ з обл≥ку платника Їдиного податку ¤к
платника ѕƒ¬ регламентуЇтьс¤ ѕоложенн¤м про –еЇстр платник≥в ѕƒ¬.
ѕри цьому зазначен≥ суб'Їкти зобов'¤зан≥:
- здати до податкового органу за м≥сцем реЇстрац≥њ ориг≥нал
—в≥доцтва платника ѕƒ¬ ≥ вс≥ зав≥рен≥ податковим органом коп≥њ
цього —в≥доцтва;
- подати до податкового органу податкову декларац≥ю з ѕƒ¬, до
¤коњ повинн≥ бути включен≥ вс≥ операц≥њ за останн≥й зв≥тний
пер≥од, по ¤ких виникали податков≥ зобов'¤занн¤;
- внести до бюджету суми ѕƒ¬, що п≥дл¤гають сплат≥ зг≥дно ≥з
зазначеною декларац≥Їю, ≥ погасити заборгован≥сть перед бюджетом
за попередн≥й зв≥тний пер≥од (у раз≥ њњ на¤вност≥).
« моменту анулюванн¤ —в≥доцтва про реЇстрац≥ю платника ѕƒ¬
так≥ особи втрачають право на:
- нарахуванн¤ податку при зд≥йсненн≥ операц≥й з продажу
товар≥в (роб≥т, послуг);
- виписуванн¤ податкових накладних;
- отриманн¤ податкового кредиту при зд≥йсненн≥ операц≥й з
придбанн¤ товар≥в (роб≥т, послуг) з урахуванн¤м ѕƒ¬;
- отриманн¤ бюджетного (експортного) в≥дшкодуванн¤.
” той же час, у випадках коли такими платниками
застосовувавс¤ "касовий" метод визначенн¤ податкових зобов'¤зань,
у раз≥ на¤вност≥ на момент анулюванн¤ —в≥доцтва про реЇстрац≥ю
платника ѕƒ¬ деб≥торськоњ заборгованост≥ з в≥двантажених
(виконаних, наданих) товар≥в (роб≥т, послуг) з урахуванн¤м ѕƒ¬,
так≥ платники зобов'¤зан≥ задекларувати по таких операц≥¤х
податков≥ зобов'¤занн¤ та погасити суму податкових зобов'¤зань у
м≥ру проведенн¤ розрахунк≥в та закритт¤ деб≥торськоњ
заборгованост≥ незалежно в≥д того, що так≥ особи на дату
виникненн¤ податкових зобов'¤зань не значатьс¤ платниками ѕƒ¬, за
умови, що такими платниками не проведено в≥дпов≥дн≥ перерахунки з
покупц¤ми.
р≥м того, платники ѕƒ¬, в обл≥ку ¤ких на день виключенн¤ з
реЇстрац≥њ (анулюванн¤ —в≥доцтва про реЇстрац≥ю платника ѕƒ¬)
значатьс¤ товарн≥ залишки, незамортизован≥ основн≥ фонди чи ≥нш≥
активи, стосовно ¤ких суми ѕƒ¬ було включено до складу податкового
кредиту в попередн≥х чи в поточному зв≥тних пер≥одах, зобов'¤зан≥
зменшити суму податкового кредиту на суму ѕƒ¬, сплаченого
(нарахованого) при њх придбанн≥, у розм≥р≥, ¤кий в≥дпов≥даЇ частц≥
таких недовикористаних в оподатковуваних операц≥¤х в попередн≥х
зв≥тних пер≥одах товарних залишк≥в (пункт 7.4.3 статт≥ 7 «акону,
п≥дпункт 5.8.2 розд≥лу 5 ѕор¤дку заповненн¤ ≥
поданн¤ податковоњ декларац≥њ з ѕƒ¬ шл¤хом
в≥дображенн¤ у податков≥й декларац≥њ з ѕƒ¬ (з поданн¤м розрахунку
коригуванн¤).
«меншенн¤ суми податкового кредиту з ѕƒ¬ зд≥йснюЇтьс¤ за
насл≥дками зв≥тного пер≥оду, в ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ виключенн¤ з
реЇстрац≥њ (анулюванн¤ —в≥доцтва про реЇстрац≥ю платника ѕƒ¬), з
в≥дпов≥дним зб≥льшенн¤м валових витрат на суму такого податкового
кредиту.
якщо за насл≥дками д≥¤льност≥ ¤к платника ѕƒ¬ (до моменту
анулюванн¤ —в≥доцтва про реЇстрац≥ю платника ѕƒ¬) платником було
задекларовано суму бюджетного (експортного) в≥дшкодуванн¤ або було
задекларовано суму ѕƒ¬ до сплати в бюджет, такий платник ≥ п≥сл¤
анулюванн¤ —в≥доцтва про реЇстрац≥ю платника ѕƒ¬ маЇ право на
отриманн¤ такого в≥дшкодуванн¤, р≥вно ¤к ≥ зобов'¤заний сплатити
належну бюджету суму податку, прот¤гом строк≥в, встановлених
законодавством дл¤ в≥дшкодуванн¤ або сплати податку.
4.2. ќсобливост≥, що стосуютьс¤ ѕƒ¬, при переход≥ платник≥в
Їдиного податку на загальну систему оподаткуванн¤
«г≥дно з пунктом 1 постанови N 507 у раз≥
поданн¤ за¤ви про в≥дмову в≥д застосуванн¤ спрощеноњ системи
оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥, передбаченоњ частиною сьомою
статт≥ 4 ”казу, суб'Їкт малого п≥дприЇмництва, ¤кий п≥д час
переходу на спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥ не
був зареЇстрований платником ѕƒ¬, зобов'¤заний зареЇструватис¤
платником цього податку у раз≥, ¤кщо такий суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ п≥дпадаЇ п≥д визначенн¤ платника ѕƒ¬ зг≥дно ≥з статтею
2 «акону ”крањни "ѕро податок на додану варт≥сть".
р≥м того, зважаючи на вимоги ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д
07.08.98 р. N 857/98 "ѕро де¤к≥ зм≥ни в оподаткуванн≥"
та пункту 9.3 статт≥ 9 «акону ”крањни "ѕро податок на додану
варт≥сть" так≥ суб'Їкти малого п≥дприЇмництва (кр≥м
ф≥зичних ос≥б - суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що
зд≥йснюють торг≥влю на умовах сплати ринкового збору) за власним
бажанн¤м можуть зареЇструватис¤ ¤к платники ѕƒ¬.
–озд≥л 5. ќподаткуванн¤ операц≥й з продажу товар≥в
(роб≥т, послуг), що зд≥йснюютьс¤ платниками Їдиного
податку - платниками ѕƒ¬
5.1. «агальн≥ засади
ѕлатники Їдиного податку, котр≥ Ї платниками ѕƒ¬, ¤к ≥ ≥нш≥
платники ѕƒ¬, при зд≥йсненн≥ операц≥й з продажу товар≥в (роб≥т,
послуг) повинн≥ керуватис¤ нормативно-правовими актами з питань
оподаткуванн¤ податком на додану варт≥сть.
ѕри цьому сл≥д звернути увагу, що норма статт≥ 1 ”казу,
зг≥дно з ¤кою у раз≥ зд≥йсненн¤ операц≥й з продажу основних фонд≥в
виручкою в≥д реал≥зац≥њ вважаЇтьс¤ р≥зниц¤ м≥ж сумою, отриманою
в≥д реал≥зац≥њ цих фонд≥в, та њх залишковою варт≥стю, встановлюЇ
лише пор¤док визначенн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ таких операц≥й дл¤
розрахунку Їдиного податку, але не зм≥нюЇ норм чинного
законодавства щодо визначенн¤ бази оподаткуванн¤ ѕƒ¬. ј тому базу
оподаткуванн¤ ѕƒ¬ при зд≥йсненн≥ таких операц≥й, р≥вно ¤к ≥ в
≥нших випадках, необх≥дно визначати зг≥дно з нормами чинного
законодавства з питань оподаткуванн¤ цим податком, а саме: зг≥дно
з≥ статтею 4 «акону.
5.2. ¬изначенн¤ дати виникненн¤ податкових зобов'¤зань ≥
права на податковий кредит з ѕƒ¬ платниками Їдиного податку
ќдразу ж необх≥дно зазначити, що норма статт≥ 1 ”казу,
зг≥дно з ¤кою суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥
перейшли на спрощену систему оподаткуванн¤ за Їдиним податком, не
мають права застосовувати ≥нший спос≥б розрахунк≥в за в≥двантажену
продукц≥ю, кр≥м гот≥вкового та безгот≥вкового розрахунк≥в коштами,
регламентуЇ пор¤док проведенн¤ розрахунк≥в зазначеними суб'Їктами
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, але не зм≥нюЇ норм чинного
законодавства щодо визначенн¤ податкових зобов'¤зань з ѕƒ¬. ј тому
дата виникненн¤ податкових зобов'¤зань з цього податку, а також
дата виникненн¤ права платника податку на податковий кредит
повинна визначатис¤ зг≥дно з чинним законодавством з питань
оподаткуванн¤ податком на додану варт≥сть.
ќтже, залежно в≥д зд≥йснюваних таким платником Їдиного
податку операц≥й, ц≥ дати можуть визначатис¤ по де¤ких операц≥¤х
за касовим методом, а по ≥нших - за датою зд≥йсненн¤ першоњ з
под≥й.
5.3. ѕодатков≥ пер≥оди
«г≥дно з пунктом 7.9 «акону дл¤ платник≥в ѕƒ¬ (включаючи ≥
суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, що зареЇстрован≥ ¤к платники
ѕƒ¬), в ¤ких обс¤г оподатковуваних операц≥й з продажу товар≥в
(роб≥т, послуг) за попередн≥й календарний р≥к перевищуЇ 7200
неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, податковий (зв≥тний)
пер≥од дор≥внюЇ календарному м≥с¤цю.
ѕлатники, у ¤ких обс¤г вказаних операц≥й за попередн≥й
календарний р≥к менший, н≥ж 7200 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в
доход≥в громад¤н, мають право вибору: обрати податковий (зв≥тний)
пер≥од р≥вним календарному м≥с¤цю чи календарному кварталу.
р≥м того, ”казом N 746 ус≥м платникам Їдиного
податку, у тому числ≥ ≥ тим, ¤к≥ одночасно Ї платниками ѕƒ¬,
дозволено застосовувати квартальний податковий пер≥од поданн¤
зв≥тност≥, у тому числ≥ ≥ з ѕƒ¬. ќтже, нав≥ть у випадку, коли
обс¤г оподатковуваних операц≥й з продажу товар≥в (роб≥т, послуг)
за попередн≥й календарний р≥к перевищуЇ 7200 неоподатковуваних
м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, платник ѕƒ¬, ¤кий сплачуЇ Їдиний
податок, маЇ право подавати декларац≥њ з ѕƒ¬ не щом≥с¤чно, а
щоквартально. (ѕро своЇ р≥шенн¤ платник повинен надати в≥дпов≥дне
пов≥домленн¤ органу державноњ податковоњ служби п≥д час оформленн¤
документ≥в на перех≥д на спрощену систему оподаткуванн¤).
ќтже, платники Їдиного податку можуть за своњм вибором
застосовувати податковий пер≥од, що дор≥внюЇ календарному м≥с¤цю
або кварталу. («г≥дно з п≥дпунктом 7.9.2 «акону
за¤ву про своЇ р≥шенн¤ з цього питанн¤ платник податку подаЇ
податковому органу за один м≥с¤ць до початку календарного року.
ѕрот¤гом календарного року дозвол¤Їтьс¤ зам≥на квартального
податкового пер≥оду на м≥с¤чний з початку будь-¤кого кварталу
поточного року. «а¤ва про таку зам≥ну надаЇтьс¤ платником податку
до податкового органу за один м≥с¤ць до початку кварталу. «воротн≥
зм≥ни в одному календарному роц≥ не дозвол¤ютьс¤).
5.4. ѕодатковий обл≥к та податкова зв≥тн≥сть
Ќа суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, що зареЇстрован≥ ¤к
платники ѕƒ¬, поширюютьс¤ вс≥ норми «акону ”крањни "ѕро податок на
додану варт≥сть", у тому числ≥ й щодо веденн¤
податкового обл≥ку, книг обл≥ку придбанн¤ та книг обл≥ку продажу
товар≥в (роб≥т, послуг), виписки та заповненн¤ податкових
накладних, поданн¤ декларац≥њ з податку на додану варт≥сть.
“обто так≥ платники Їдиного податку зобов'¤зан≥ вести
податковий обл≥к, а отже, книги обл≥ку придбанн¤ та книги обл≥ку
продажу товар≥в (роб≥т, послуг) та виписувати податков≥ накладн≥
за формою ≥ в пор¤дку, встановленому наказом ƒѕј ”крањни в≥д
30.05.97 р. N 165 (зареЇстрований в ћ≥н≥стерств≥
юстиц≥њ ”крањни 23.06.97 р. за N 233/2037), з урахуванн¤м зм≥н ≥
доповнень, внесених наказами ƒѕј ”крањни в≥д 08.10.98 р. N 469
(зареЇстрований в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни
28.10.98 р. за N 691/3131) та в≥д 02.08.2001 р. N 311
(зареЇстрований в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни
07.08.2001 р. за N 674/5865).
ѕодаткову зв≥тн≥сть з податку на додану варт≥сть згадан≥
платники зобов'¤зан≥ подавати за формою та у пор¤дку,
затвердженими наказом ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни
в≥д 30.05.97 р. N 166 (зареЇстрований в ћ≥н≥стерств≥
юстиц≥њ ”крањни 09.07.97 р. за N 250/2054), з урахуванн¤м зм≥н ≥
доповнень, затверджених наказами ƒержавноњ податковоњ
адм≥н≥страц≥њ ”крањни в≥д 10.04.98 р. N 179, в≥д 23.10.98 р.
N 499, в≥д 02.11.2000 р. N 568 та в≥д 18.04.2001 р. N 170
(зареЇстрован≥ в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни в≥дпов≥дно 27.04.98
р. за N 265/2705, 10.11.98 р. за N 715/3155, 11.12.2000 р. за
N 903/5124 та 14.05.2001 р. N 412/5603).
5.5. ќтриманн¤ в≥дшкодуванн¤ платниками ѕƒ¬,
¤к≥ сплачують Їдиний податок
” раз≥ коли сума ѕƒ¬, визначена ¤к р≥зниц¤ м≥ж загальною
сумою податкових зобов'¤зань, що виникли у зв'¤зку з будь-¤ким
продажем товар≥в (роб≥т, послуг) прот¤гом зв≥тного пер≥оду, та
сумою податкового кредиту зв≥тного пер≥оду, визначеною платником
Їдиного податку в декларац≥њ з податку на додану варт≥сть, маЇ
в≥д'Їмне значенн¤, така сума в≥дшкодуЇтьс¤ цьому платнику, ¤к ≥
вс≥м ≥ншим платникам ѕƒ¬, зг≥дно з чинними нормативно-правовими
документами з цих питань.
ѕри цьому необх≥дно врахувати так≥ особливост≥.
якщо у платника ѕƒ¬, що сплачуЇ Їдиний податок, обс¤ги
товар≥в (роб≥т, послуг), що Ї об'Їктом оподаткуванн¤, починаючи з
податкового пер≥оду, в ¤кому таку особу зареЇстровано платником
ѕƒ¬, не перевищили встановленого «аконом граничного дл¤
обов'¤зковоњ реЇстрац≥њ ¤к платника ѕƒ¬ розм≥ру (3600
неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н), то в≥дпов≥дно до
пункту 14 ”казу N 857 так≥ платники не можуть отримати
бюджетне (експортне) в≥дшкодуванн¤ (у цьому раз≥ в≥д'Їмне значенн¤
р≥зниц≥ м≥ж податковими зобов'¤занн¤ми ≥ податковим кредитом
зараховуЇтьс¤ в рахунок зменшенн¤ податкових зобов'¤зань наступних
зв≥тних пер≥од≥в до моменту дос¤гненн¤ граничного розм≥ру дл¤
обов'¤зковоњ реЇстрац≥њ ¤к платника ѕƒ¬).
ƒо набутт¤ чинност≥ «аконом ”крањни в≥д 01.06.2000 р.
N 1783-III "ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни "ѕро
податок на додану варт≥сть" суб'Їкти малого б≥знесу - платники
Їдиного податку, ¤к≥ зареЇстрован≥ ¤к платники ѕƒ¬, ¤к ≥ будь-¤к≥
≥нш≥ платники податку на додану варт≥сть (за умови дос¤гненн¤ ними
граничного розм≥ру дл¤ обов'¤зковоњ реЇстрац≥њ платником ѕƒ¬),
¤к≥, зд≥йснюючи операц≥њ з вивезенн¤ (пересиланн¤) товар≥в (роб≥т,
послуг) за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни, зв≥тн≥сть з податку на
додану варт≥сть подавали щоквартально, мали право на проведенн¤
авансового бюджетного в≥дшкодуванн¤ за перший або два перш≥ м≥с¤ц≥
кварталу.
« набутт¤м чинност≥ вказаним у попередньому абзац≥ «аконом
пор¤док проведенн¤ авансового в≥дшкодуванн¤ скасовано ≥
встановлено окремий пор¤док експортного в≥дшкодуванн¤, також
визначено ≥ нов≥ терм≥ни проведенн¤ експортного в≥дшкодуванн¤.
ј тому, враховуючи те, що пунктом 8.1 «акону визначено, що
розрахунок експортного в≥дшкодуванн¤ подаЇтьс¤ за насл≥дками
податкового м≥с¤ц¤, право на отриманн¤ експортного в≥дшкодуванн¤
мають виключно платники, ¤к≥ перебувають на щом≥с¤чному терм≥н≥
поданн¤ зв≥тност≥. ј тому платники, ¤к≥ подають зв≥тн≥сть з
податку на додану варт≥сть щоквартально (у тому числ≥ ≥ платники
Їдиного податку, ¤к≥ зареЇстрован≥ платниками ѕƒ¬), не мають права
на отриманн¤ експортного в≥дшкодуванн¤, а мають право на отриманн¤
бюджетного в≥дшкодуванн¤ в загальновстановленому пор¤дку.
якщо суб'Їкт малого п≥дприЇмництва - платник ѕƒ¬, ¤кий у
визначен≥ «аконом строки бажаЇ отримувати експортне в≥дшкодуванн¤,
в≥н в≥дпов≥дно до пункту 7.9.2 «акону маЇ право зам≥нити
квартальний податковий пер≥од на м≥с¤чний з початку будь-¤кого
кварталу поточного року, подавши за один м≥с¤ць до початку
кварталу за¤ву про таку зам≥ну до податкового органу, у ¤кому цей
платник зареЇстрований ¤к платник податку на додану варт≥сть
(зворотн≥ зм≥ни в одному календарному роц≥ не дозвол¤ютьс¤).
ѕри цьому необх≥дно звернути увагу на те, що сума ѕƒ¬, що
п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню з бюджету платнику, не може бути зарахована
в рахунок сплати Їдиного податку, оск≥льки зг≥дно з≥ статтею 4
”казу N 857/98 сума бюджетного в≥дшкодуванн¤ може бути
повн≥стю або частково зарахована в рахунок платеж≥в з цього
податку або ≥нших податк≥в, збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в), ¤к≥
зараховуютьс¤ до ƒержавного бюджету ”крањни, а сума Їдиного
податку зараховуЇтьс¤ до ƒержавного бюджету ”крањни т≥льки
частково, в розм≥р≥ 20% суми Їдиного податку. –ешта Їдиного
податку розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж м≥сцевим бюджетом, ѕенс≥йним фондом,
‘ондом соц≥ального страхуванн¤ ≥ ƒержавним фондом спри¤нн¤
зайн¤тост≥ населенн¤. —ума ѕƒ¬ за бажанн¤м платника може бути
повернена на його рахунок у банку, а пот≥м платник самост≥йно за
рахунок цих кошт≥в може сплатити Їдиний податок.
–озд≥л 6. ќподаткуванн¤ операц≥й, що зд≥йснюютьс¤ платниками
Їдиного податку, ¤к≥ не Ї платниками ѕƒ¬
6.1. ќподаткуванн¤ операц≥й з продажу товар≥в
(роб≥т, послуг), що зд≥йснюютьс¤ платниками Їдиного
податку, ¤к≥ не Ї платниками ѕƒ¬
ѕ≥дпунктом 7.2.4 «акону встановлено, що право на нарахуванн¤
ѕƒ¬ надаЇтьс¤ виключно особам, зареЇстрованим ¤к платники цього
податку. ѕлатники Їдиного податку, котр≥ не Ї платниками ѕƒ¬, не
мають прав, встановлених «аконом ”крањни "ѕро податок на додану
варт≥сть".
ј тому юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ сплачують Їдиний
податок ≥ не Ї платниками ѕƒ¬, в≥дпов≥дно до «акону:
операц≥њ з продажу товар≥в (роб≥т, послуг) ¤к власного
виробництва, так ≥ купованих, повинн≥ зд≥йснювати без нарахуванн¤
ѕƒ¬;
при продажу будь-¤коњ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) не
мають права виписувати податкову накладну та вказувати в н≥й суму
ѕƒ¬;
не мають права зазначати в касовому чеку суму ѕƒ¬ (зг≥дно з
п≥дпунктом 11.14 «акону касовий чек маЇ м≥стити дан≥ про загальну
суму кошт≥в, що п≥дл¤гаЇ сплат≥ покупцем з урахуванн¤м ѕƒ¬, та
суму цього податку, що сплачуЇтьс¤ у склад≥ загальноњ суми, у раз≥
використанн¤ електронних контрольно-касових апарат≥в при
розрахунках ≥з споживачами - платниками податку на додану
варт≥сть).
¬казан≥ вище платники Їдиного податку:
по сумах податку, сплачених ¤к при придбанн≥ товар≥в (роб≥т,
послуг) на митн≥й територ≥њ ”крањни, так ≥ п≥д час ввезенн¤
товар≥в ≥з-за меж митноњ територ≥њ ”крањни чи одержанн≥ в≥д
нерезидент≥в роб≥т (послуг) дл¤ споживанн¤ на митн≥й територ≥њ
”крањни, не мають права на податковий кредит (суми ѕƒ¬, сплачен≥
(нарахован≥) п≥д час придбанн¤ платником Їдиного податку товар≥в
(роб≥т, послуг), включаютьс¤ до вартост≥ товар≥в (роб≥т, послуг));
не мають права на в≥дшкодуванн¤ податку, сплаченого
постачальникам у зв'¤зку з придбанн¤м товар≥в, вивезених за меж≥
митноњ територ≥њ ”крањни, чи роб≥т (послуг), призначених дл¤
використанн¤ та споживанн¤ за межами митноњ територ≥њ ”крањни
(зазначен≥ суми податку включаютьс¤ до вартост≥ товар≥в (роб≥т,
послуг)).
—уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - платники ѕƒ¬, ¤к≥
придбавають товари та (або) отримують роботи (послуги) в≥д
платник≥в Їдиного податку, ¤к≥ не Ї платниками ѕƒ¬, по таких
товарах (роботах, послугах), не мають права на податковий кредит,
самост≥йне вид≥ленн¤ суми ѕƒ¬ та включенн¤ њњ до податкового
кредиту не допускаЇтьс¤. ѕодальший продаж таких товар≥в (роб≥т,
послуг) зд≥йснюЇтьс¤ з нарахуванн¤м ѕƒ¬ на повну њх варт≥сть.
6.2. —плата ѕƒ¬ при ввезенн≥ (≥мпортуванн≥) на митну
територ≥ю ”крањни товар≥в та при отриманн≥ в≥д
нерезидент≥в роб≥т (послуг) дл¤ њх використанн¤ або
споживанн¤ на митн≥й територ≥њ ”крањни
”казом запроваджено спрощену систему оподаткуванн¤, обл≥ку ≥
зв≥тност≥ операц≥й з продажу (реал≥зац≥њ) товар≥в (роб≥т, послуг),
але не встановлено в≥дм≥нний в≥д загального пор¤док придбанн¤
товар≥в (роб≥т, послуг) ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ
межами.
“ому придбанн¤ суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥
перейшли на спрощену систему оподаткуванн¤ (незалежно в≥д того,
зареЇстрований такий суб'Їкт ¤к платник ѕƒ¬ чи н≥), товар≥в ¤к на
територ≥њ ”крањни, так ≥ при њх ввезенн≥ ≥з-за меж митноњ
територ≥њ ”крањни, зд≥йснюЇтьс¤ в загальному пор¤дку,
встановленому дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.
—л≥д зазначити, що ¬ищий арб≥тражний суд ”крањни
≥нформац≥йним листом в≥д 20.04.2001 р. N 01-8/480
"ѕро де¤к≥ питанн¤ практики застосуванн¤ окремих норм чинного
законодавства у вир≥шенн≥ спор≥в" стосовно питанн¤ сплати
суб'Їктами, котр≥ сплачують Їдиний податок за ставкою 10
в≥дсотк≥в, ѕƒ¬ з операц≥й ввезенн¤ (пересиланн¤) товар≥в на митну
територ≥ю ”крањни, пов≥домив арб≥тражним судам ”крањни, що за
зм≥стом ”казу передбачено зв≥льненн¤ суб'Їкт≥в малого
п≥дприЇмництва в≥д сплати ѕƒ¬ лише з операц≥й реал≥зац≥њ продукц≥њ
(товар≥в, роб≥т, послуг), а не з операц≥й ввезенн¤ (пересиланн¤)
товар≥в на митну територ≥ю ”крањни, тому такий податок сплачуЇтьс¤
цими суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на загальних п≥дставах
в≥дпов≥дно до чинного законодавства.
р≥м того, при отриманн≥ юридичними та ф≥зичними особами, ¤к≥
сплачують Їдиний податок (незалежно в≥д того, зареЇстрована така
особа ¤к платник ѕƒ¬, чи н≥), роб≥т ≥ послуг в≥д нерезидент≥в дл¤
њх використанн¤ або споживанн¤ на митн≥й територ≥њ ”крањни, ѕƒ¬
сплачуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону в загальному пор¤дку,
встановленому дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.
–озд≥л 7
якщо особа, ¤ка Ї суб'Їктом малого п≥дприЇмництва, ≥ не
зареЇстрована ¤к платник ѕƒ¬, з будь-¤ких причин втрачаЇ право на
застосуванн¤ спрощеноњ системи оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥,
але в≥дпов≥дно до вимог «акону п≥дпадаЇ п≥д визначенн¤ платника
ѕƒ¬, така особа зобов'¤зана зареЇструватис¤ ¤к платник ѕƒ¬.
” раз≥ нереЇстрац≥њ прот¤гом встановлених д≥ючим
законодавством строк≥в така особа визначаЇтьс¤ такою, що
ухил¤Їтьс¤ в≥д оподаткуванн¤, ≥ несе визначену «аконом
в≥дпов≥дальн≥сть.
«аступник начальника √оловного
управл≥нн¤ ѕƒ¬ ƒѕј ”крањни Ћ. осм≥на
"ѕодатки та бухгалтерський обл≥к", N 73, вересень, 2001 р.
|
