ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 3498/6/22-3215 від 22.05.2001
Щодо можливості віднесення банком до складу валових витрат,
витрат з виготовлення та розповсюдження серед клієнтів
календарів, щоденників та ручок з логотипом та
номерами телефонів цього банку
ДПА України розглянула лист щодо можливості віднесення банком
до складу валових витрат, витрат з виготовлення та розповсюдження
серед клієнтів календарів, щоденників та ручок з логотипом та
номерами телефонів цього банку, і повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 3 липня 1996 року
N 270/96-ВР "Про рекламу" реклама - це спеціальна
інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій
формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого
одержання прибутку.
Згідно зі ст. 9 вищевказаного Закону реклама
має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від
форм чи засобів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було
чітко ідентифікувати як рекламу; реклама на телебаченні і радіо
повинна бути чітко відокремлена від інших програм на її початку і
наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів або
коментарів ведучих;
інформаційний, авторський або редакційний матеріал, який
цілеспрямовано звертає увагу споживачів на конкретну марку
(модель, артикул) продукції чи на її виробника для формування
інтересу і сприяння реалізації продукції, а також містить вихідні
дані (реквізити) особи, що виробляє або розповсюджує зазначену
продукцію, вважається рекламою і має бути вміщений під рубрикою
"Реклама" чи "На правах реклами".
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 "Про оподаткування прибутку
підприємств" в редакції від 22 травня 1997 року
N 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями)
передбачено, що до складу валових витрат не включаються витрати на
потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:
організацією та проведенням прийомів, презентацій, свят, розваг та
відпочинку, придбанням та розповсюдженням подарунків (крім
благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям,
визначеним п. 7.11 цього Закону, та витрат,
пов'язаних із проведенням рекламної діяльності, які регулюються
нормами пп. 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього
підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю
яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та
за рахунок інших осіб.
Вказаним пп. 5.4.4 передбачено, що до валових витрат
включаються витрати платника податку на проведення передпродажних
та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що
продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому
витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання та
розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків
товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) в
рекламних цілях включаються до валових витрат у розмірі не більше
двох відсотків від оподаткованого прибутку цього банку за
попередній звітний (податковий) квартал.
Водночас зазначаємо, що ст. 23 Закону України "Про рекламу"
передбачено, що реклама послуг, пов'язаних із
залученням коштів населення (банківських, страхових тощо), або
осіб, які їх здійснюють, та цінних паперів можлива лише за
наявності відповідної ліцензії чи іншого дозволу, що підтверджує
право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна
містити найменування органу, який видав ліцензію (спеціальний
дозвіл), та номер чинної ліцензії (дозволу).
Це положення не застосовується у випадках, коли дається
тільки реклама логотипу, назви особи (без реклами послуг).
Виходячи з вищенаведеного, виготовлення та розповсюдження
банком серед клієнтів календарів, щоденників та ручок з логотипом
та номерами його телефонів не є рекламним заходом стосовно
банківських послуг, а тому до складу валових витрат банку може
бути віднесено витрати на вказані цілі у розмірі не більше двох
відсотків від оподаткованого прибутку цього банку за попередній
звітний (податковий) квартал.
Заступник Голови І.Кальніченко
"Бухгалтерія",
N 26/1, 25 червня 2001 р.
|
