ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 1642/6/16-1217 від 09.04.2001
Про податок на додану вартість
Державна податкова адміністрація України <...> щодо податку
на додану вартість повідомляє таке.
Діючим законодавством встановлено окремий порядок оплати
вартості житлово-комунальних послуг. Перша частина складається за
тарифом на оплату таких послуг, який сплачується населенням, а
друга частина - з дотації з бюджету на покриття збитків від
продажу послуг по тарифу. Оплата вартості комунальних послуг,
наданих населенню за тарифом, може здійснюватися в два етапи:
оплата безпосередньо населенням та оплата за рахунок бюджетних
субсидій, наданих в межах тарифу.
Оскільки пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 03.04.97 р.
N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"
визначено, що база оподаткування операцій з продажу товарів
(робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості,
визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), а
житлово-комунальні послуги на даний час підлягають державному
регулюванню та реалізуються за встановленими тарифами, то базою
оподаткування таких послуг є встановлений тариф.
Враховуючи те, що частка плати за житлово-комунальні послуги
у сукупному доході громадянина визначається виходячи з розміру
тарифу, затвердженого з урахуванням податку на додану вартість, то
і розмір субсидії, отриманої у вигляді вищезазначеної різниці,
містить в собі податок на додану вартість. Таким чином, ці кошти
(субсидії) разом з коштами, сплаченими безпосередньо кожним
одержувачем субсидії, включаються до об'єкта оподаткування, базою
якого є тариф.
У разі відшкодування з місцевого бюджету частини тарифу,
встановленого органами виконавчої влади, що не сплачено населенням
у зв'язку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій по
оплаті житлово-комунальних послуг, то такі відшкодування як
складові частини регульованого тарифу включаються до об'єкта
оподаткування, базою якого є тариф.
Крім бюджетних субсидій і дотацій для пільгових категорій
населення житлово-комунальні підприємства отримують з бюджету
дотації на покриття від'ємної різниці, яка склалася між витратами
на виготовлення (придбання) комунальних послуг і доходами від їх
продажу населенню за встановленими тарифами. Така бюджетна дотація
підпадає під дію підпункту 3.2.7 статті 3 Закону України від
03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану
вартість" і не є об'єктом оподаткування податком на додану
вартість.
А тому бюджетні кошти, що надійшли в зв'язку з компенсацією
вартості житлово-комунальних послуг понад встановлений місцевими
органами виконавчої влади тариф, не підпадають під об'єкт
оподаткування податком на додану вартість. При цьому відповідно до
норм підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 статті 7 Закону платник
податку, який здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг),
що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування
згідно зі статтями 3 та 5 цього Закону, повинен суми податку,
сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів,
що підлягають амортизації, відносити відповідно до складу валових
витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних
фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не
включати.
У разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або
придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а
частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка
сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або
придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів
(робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
А тому право податкового кредиту житлово-комунальні
господарства по придбаних товарах (роботах, послугах) мають лише в
частині, яка відповідає частці використання таких придбаних
товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, тобто частці
пропорційно затвердженого тарифу.
Заступник Голови Г.Оперенко
"Податки та бухгалтерський облік", N 38, травень, 2001 р.
|
