ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 92/6/16-1217-14 від 12.01.2001
Про операції з давальницькою сировиною у ЗЕД
Державна податкова адміністрація України розглянула ваш лист
від 11.12.2000 р. N 453 щодо відшкодування податку на додану
вартість по операціях з продажу за межами митної території України
товарів, які були виготовлені із сировини, яка як давальницька
була вивезена з метою її переробки, і повідомляє.
Порядок оподаткування податком на додану вартість
давальницької сировини та готової продукції, яка виготовлена з
давальницької сировини, регулюються пунктом 11.9 статті 11 Закону
України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на
додану вартість".
Зокрема, по операціях із ввезення давальницької сировини на
митну територію України, а також коли готова продукція, вироблена
з давальницької сировини резидента, повертається (ввозиться) на
митну територію України, за умови, що за договорами з переробки
сировини були проведені фактичні витрати до 1 жовтня 1997 року,
або якщо така давальницька сировина повністю або частково була
вивезена за межі митної території України до 1 жовтня 1997 року,
сплата податку на додану вартість здійснюється у порядку,
встановленому Законом України "Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".
Таким чином, якщо давальницька сировина повністю або частково
була вивезена <...> за межі митної території України до 1 жовтня
1997 року, або за договорами з переробки сировини були проведені
фактичні витрати до 1 жовтня, то відповідно до статті 5 Закону
України "Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах" податок на додану
вартість, сплачений або що підлягає сплаті за придбані матеріальні
ресурси, які як давальницька сировина потім були вивезені
(експортовані) з метою їх переробки за межі митної території
України, українському замовнику не відшкодовується.
У той же час Законом окремо не регулюється порядок
оподаткування податком на додану вартість давальницької сировини
резидента, яка вивозиться за межі митної території України за
договорами, укладеними після 1 жовтня 1997 року, та така сировина
там переробляється, і результат переробки (готова продукція) не
повертається на митну територію України, а реалізується за її
межами. А тому слід розуміти, що для операцій необхідно
застосовувати порядок оподаткування податком на додану вартість,
аналогічний оподаткуванню для операцій в зовнішньоекономічній
діяльності (продаж товарів, що були вивезені (експортовані) за
межі митної території України та ввезення (пересилання) товарів на
митну територію України), який передбачено Законом України "Про
податок на додану вартість".
Відповідно до підпункту 6.2.1 статті 6 зазначеного Закону
товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за
межі митної території України в разі коли їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою декларацією. При
відсутності у суб'єкта господарювання такої вантажної митної
декларації, яка б підтверджувала факт вивезення (експортування)
товарів за межі митної території України та подання якої до
податкового органу відповідно до статті 8 цього Закону є
обов'язковим, у податковому органі відсутня підстава надати право
на експортне відшкодування. Однак такий суб'єкт господарювання має
законодавче право на податковий кредит відповідно до пункту 7.4
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість",
який візьме участь у розрахунку для отримання
позитивного або від'ємного значення суми податку на додану
вартість, яка належить сплаті до бюджету або поверненню з бюджету
в терміни, передбачені законодавством. При цьому, якщо з
давальницької сировини, яка резидентом вивезена для переробки за
межі митної території України, частина такої давальницької
сировини чи готова продукція залишається нерезиденту як оплата
послуги з її переробки, або готова продукція, виготовлена з
давальницької сировини, реалізується за межами митної території
України в порядку товарообмінних (бартерних) операцій, то податок
на додану вартість, сплачений, або що належить сплаті
постачальнику у зв'язку з придбанням такої сировини, згідно з
пунктом 11.6 статті 11 Закону України "Про податок на додану
вартість", а з 01.01.2001 р. згідно із статтею 11
Закону України від 07.12.2000 р. N 2120-ІІІ "Про
Державний бюджет України на 2001 рік" не відноситься на збільшення
податкового кредиту, а включається до складу валових витрат.
Заступник Голови Г.Оперенко
"Податки та бухгалтерський облік", N 19, березень, 2001 р.
|
