TopList

На Главную
Установить в качестве домашней!



             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 3783/7/17-0317 від 22.03.2001


                   Про пільги по платі за землю


     Державна податкова адміністрація  України  розглянула  вашого
листа   стосовно  порядку  надання  пільги  з  земельного  податку
громадянам,  зазначеним у статті 12 Закону  України  від  03.07.92
року N  2535-XII   "Про плату за землю" із змінами та
доповненнями і повідомляє.
     Відповідно до  статті  12  зазначеного Закону не справляється
земельний податок за земельні ділянки,  в  межах  граничних  норм,
встановлених Земельним кодексом України,  інвалідів I і
II груп;  громадян,  які виховують трьох і більше дітей; громадян,
члени сімей яких проходять строкову військову службу;
     пенсіонерів, а також інших осіб,  які  користуються  пільгами
відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії
їх соціального захисту";
     громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про
те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
     Зокрема, граничний  розмір земельної ділянки,  що за рішенням
сільської,  селищної,  міської ради передається  у  власність  або
надається   в   користування   громадянам   для   будівництва   та
обслуговування жилого будинку,  господарських будівель  та  споруд
(присадибна  ділянка)  визначено  статтею  67  Земельного  кодексу
України,  який повинен  бути  не  більше:  у  сільських
населених  пунктах - 0,25 гектара,  у селищах міського типу - 0,15
гектара (для членів колективних сільськогосподарських  підприємств
і  працівників радгоспів - 0,25 гектара),  у містах - 0,1 гектара,
для індивідуального дачного  будівництва  -  0,1  гектара  та  для
будівництва індивідуальних гаражів - 0,01 гектара.
     Згідно зі статтею 56 Земельного кодексу України  
для  ведення  особистого  підсобного  господарства  громадянам  за
рішенням сільської,  селищної, міської ради передаються безоплатно
у власність земельні ділянки,  в межах населених пунктів, вказаних
у земельно-облікових  документах,  або  передаються  безоплатно  у
власність  у розмірах не більше 0,6 гектара.  За бажанням громадян
рішенням таких місцевих  рад  їм  додатково  можуть  надаватися  у
користування  земельні  ділянки  у  розмірі  до  1  гектара,  а за
погодженням з обласною радою - до 2 гектарів.
     Статтею 57 цього Кодексу  визначені норми земельних
ділянок  для  ведення   колективного   садівництва   кооперативами
громадян, які за рішенням відповідної ради передаються у власність
членам такого  кооперативу,  розмір  таких  земельних  ділянок  не
повинен перевищувати 0,12 гектара на одного члена кооперативу.
     У порядку, визначеному статтею 59 Земельного кодексу України, 
громадянам надаються у користування земельні ділянки у
розмірах:  для городництва - 0,15 гектара  та  для  сінокосіння  і
випасання худоби - 1 гектара.
     За земельні ділянки понад зазначені граничні  норми,  в  тому
числі  які утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної
ради у власність громадянам  земельних  часток  (паїв),  земельний
податок справляється на загальних підставах.
     При цьому слід мати на увазі,  що згідно з Декретом  Кабінету
Міністрів України  від 26.12.92 N 13-92  "Про прибутковий
податок з громадян" з відповідними змінами та доповненнями (стаття
5  пункт  1  підпункт "є") доходи громадян від продажу вирощеної в
особистому  підсобному  господарстві,  на  присадибній,  дачній  і
садовій  ділянці  продукції рослинництва та бджільництва,  худоби,
кролів, нутрій, птиці як у живому виді, так і продукції їх забою в
сирому  виді  й  у  вигляді  первинної переробки не включаються до
сукупного оподатковуваного доходу таких  громадян  в  періоді,  за
який здійснюється оподаткування прибутковим податком з громадян.
     Одночасно повідомляємо, що Верховною Радою України 08.02.2001
року прийнято  Закон  України N 2271-III  "Про внесення
змін до Закону України  "Про  плату  за  землю"  (опублікований  в
газеті "Урядовий кур'єр" від 02.03.2001 року N 40),  яким, зокрема
встановлено,  що власники земельних  часток  (паїв)  є  платниками
земельного   податку,   а   земельні   частки   (паї)  є  об'єктом
оподаткування земельним податком.
     Цим же  Законом  внесено  доповнення до статті 12 Закону "Про
плату за землю",  які полягають в тому,  що на  період
дії  Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок"
власники земельних ділянок,  земельних часток (паїв) та
землекористувачі, за умови передачі земельних ділянок та земельних
часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського
податку,  звільняються  від  сплати  земельного  податку.  У  разі
надання такими громадянами земельних ділянок та  земельних  часток
(паїв)  в оренду іншим особам,  земельний податок сплачується ними
на загальних підставах.  Якщо договором  оренди  земельної  частки
(паю) передбачене інше, то виконуються умови такого договору.

 Заступник Голови                                   Г.І.Бондаренко

 "ГоловБух", N 14, квітень, 2001 р.
 



Hosted by uCoz