”становить в качестве домашней!




              ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ»

                            Ќ ј   ј «

 N 72 в≥д 23.02.2001


               ѕро затвердженн¤ окремих документ≥в
                    з питань с≥мейноњ медицини


     Ќа виконанн¤   постанови    аб≥нету   ћ≥н≥стр≥в  ”крањни  в≥д
20.06.2000 N 989    "ѕро  комплексн≥  заходи  щодо
впровадженн¤ с≥мейноњ медицини в систему охорони здоров'¤",  плану
поетапного переходу  до  орган≥зац≥њ  первинноњ  медико-сан≥тарноњ
допомоги  на засадах с≥мейноњ медицини,  затвердженого наказом ћќ«
в≥д 11.09.2000 N 214, Ќ ј   ј « ” ё:

     1. «атвердити  ѕрим≥рне  положенн¤   про   л≥кар¤   загальноњ
практики  - с≥мейноњ медицини (додаток 1),  ѕрим≥рне положенн¤ про
медичну сестру загальноњ практики - с≥мейноњ медицини (додаток 2),
ѕрим≥рне  положенн¤  про  в≥дд≥ленн¤ загальноњ практики - с≥мейноњ
медицини (додаток 3),  ѕрим≥рне  положенн¤  про  денний  стац≥онар
(додаток  4),  ѕрим≥рне положенн¤ про стац≥онар вдома (додаток 5),
 вал≥ф≥кац≥йну характеристику л≥кар¤  ≥з  спец≥альност≥  "«агальна
практика   -   с≥мейна   медицина"   (додаток  6),   вал≥ф≥кац≥йну
характеристику медичноњ сестри ≥з спец≥альност≥ "«агальна практика
- с≥мейна медицина" (додаток 7).
     2. ћ≥н≥стру  охорони  здоров'¤  јвтономноњ  –еспубл≥ки   рим,
начальникам  управл≥нь  охорони  здоров'¤  обласних,   ињвськоњ та
—евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й:
     2.1 «абезпечити    д≥¤льн≥сть   первинноњ   медико-сан≥тарноњ
допомоги на засадах с≥мейноњ медицини з  урахуванн¤м  затверджених
положень.
     2.2 ѕродовжити нарощуванн¤ мереж≥ заклад≥в  охорони  здоров'¤
загальноњ   практики  -  с≥мейноњ  медицини,  в≥дкритт¤  в≥дд≥лень
загальноњ    практики    -    с≥мейноњ    медицини    в     склад≥
л≥кувально-проф≥лактичних   заклад≥в   та  забезпечити  њх  роботу
в≥дпов≥дно до затверджених нормативних документ≥в.
     2.3 ѕочинаючи  з  2001  року  проводити   атестац≥ю   л≥кар≥в
загальноњ   практики   -  с≥мейноњ  медицини  та  медичних  сестер
загальноњ практики - с≥мейноњ медицини в≥дпов≥дно до  затверджених
даним наказом квал≥ф≥кац≥йних характеристик.
     2.4 ѕродовжити  в≥дкритт¤  денних  стац≥онар≥в та орган≥зац≥ю
стац≥онар≥в вдома ≥ забезпечити њх  функц≥онуванн¤  з  урахуванн¤м
положень,     затверджених     даним    наказом,    та    статут≥в
л≥кувально-проф≥лактичних   заклад≥в,   в   склад≥    ¤ких    вони
орган≥зован≥.
     2.5 «абезпечити  наступн≥сть  в  робот≥  денних  стац≥онар≥в,
стац≥онар≥в  вдома  та ≥нших п≥дрозд≥л≥в л≥кувально-проф≥лактичних
заклад≥в.
     3. √оловному управл≥нню медичних кадр≥в та  державноњ  служби
(ћельник  ё.¬.)  розробити  ≥  подати  на  затвердженн¤ нормативн≥
документи щодо  врегулюванн¤  обчисленн¤  стажу  медичним  сестрам
загальноњ  практики  -  с≥мейноњ  медицини  п≥д  час проведенн¤ њх
атестац≥њ.
                                                до 01.03.2001 року

     4. √оловному   управл≥нню   орган≥зац≥њ   медичноњ   допомоги
населенню (√ойда Ќ.√.) сп≥льно з ƒержавним ”крањнським об'Їднанн¤м
"ѕол≥техмед" (ƒевко  ¬.‘.)  розробити  та  подати  на затвердженн¤
табель  оснащенн¤  амбулатор≥њ  загальноњ  практики   -   с≥мейноњ
медицини  та  в≥дд≥ленн¤  загальноњ  практики - с≥мейноњ медицини,
табель  оснащенн¤  сумки-укладки  л≥кар¤  загальноњ   практики   -
с≥мейноњ  медицини  та  сумки-укладки  медичноњ  сестри  загальноњ
практики - с≥мейноњ медицини.
                                               I квартал 2001 року

     5. √оловному   управл≥нню   орган≥зац≥њ   медичноњ   допомоги
населенню  (√ойда   Ќ.√.)   сп≥льно   з   ”крањнським   ≥нститутом
громадського   здоров'¤  (ѕономаренко  ¬.ћ.)  прот¤гом  2001  року
орган≥зувати  та  забезпечити   проведенн¤   рег≥ональних   нарад,
сем≥нар≥в, круглих стол≥в з питань впровадженн¤ с≥мейноњ медицини.
      онтроль за виконанн¤м наказу покласти на заступника ћ≥н≥стра
 артиша ј.ѕ.

 ћ≥н≥стр                                            ¬.‘.ћоскаленко

                                                   ƒодаток 1
                                             до наказу ћќ« ”крањни
                                             в≥д 23.02.2001 N 72

                  ѕрим≥рне положенн¤ про л≥кар¤
              загальноњ практики - с≥мейноњ медицини

     1. Ћ≥кар  загальноњ  практики  - с≥мейноњ медицини забезпечуЇ
наданн¤   квал≥ф≥кованоњ    первинноњ    л≥кувально-проф≥лактичноњ
допомоги   прикр≥пленому   за   с≥мейно-територ≥альним   принципом
населенню  в  обс¤з≥  квал≥ф≥кац≥йноњ  характеристики  л≥кар¤   ≥з
спец≥альност≥  "загальна  практика  -  с≥мейна  медицина" в умовах
амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного закладу та вдома.
     2. Ќа  посаду  с≥мейного  л≥кар¤  призначаЇтьс¤  л≥кар,  ¤кий
зак≥нчив л≥кувальний або пед≥атричний факультет  вищого  медичного
навчального   закладу   III-IV  р≥вн≥в  акредитац≥њ  або  медичний
факультет ун≥верситету,  пройшов первинну спец≥ал≥зац≥ю  у  вищому
медичному  навчальному  заклад≥  системи  п≥сл¤дипломноњ осв≥ти за
спец≥альн≥стю   "загальна   практика-с≥мейна   медицина"   ≥   маЇ
сертиф≥кат л≥кар¤-спец≥ал≥ста з ц≥Їњ спец≥альност≥.
     3. Ќавантаженн¤ л≥кар¤ загальноњ практики - с≥мейноњ медицини
проводитьс¤  з  розрахунку  1  посада  л≥кар¤  на  1100-1200  ос≥б
дит¤чого ≥ дорослого населенн¤ в с≥льськ≥й  м≥сцевост≥,  1400-1500
ос≥б - в м≥ськ≥й м≥сцевост≥.
     4. –озрахунков≥ норми обслуговуванн¤  дл¤  л≥кар≥в  загальноњ
практики - с≥мейноњ медицини встановлюютьс¤ на 1 годину роботи:  5
в≥дв≥дувань на прийом≥ в пол≥кл≥н≥ц≥,  2 в≥дв≥дуванн¤  -  п≥д  час
обслуговуванн¤ хворих вдома.
     5. ѕризначенн¤ та  зв≥льненн¤  л≥кар¤  загальноњ  практики  -
с≥мейноњ   медицини,   ¤кий  працюЇ  у  заклад≥  охорони  здоров'¤
комунальноњ      власност≥      зд≥йснюЇ      головний       л≥кар
л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
     6. Ћ≥кар загальноњ  практики  -  с≥мейноњ  медицини  в  своњй
робот≥   безпосередньо  п≥дпор¤дковуЇтьс¤  зав≥дувачу  в≥дд≥ленн¤м
загальноњ практики - с≥мейноњ медицини, у випадку його в≥дсутност≥
- головному л≥карю амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного закладу.
     7. Ћ≥кар загальноњ практики - с≥мейноњ медицини зобов'¤заний:
     - надавати квал≥ф≥ковану,  в тому числ≥ нев≥дкладну,  медичну
допомогу  в  обс¤з≥  квал≥ф≥кац≥йноњ  характеристики  фах≥вц¤   ≥з
спец≥альност≥  "загальна  практика  -  с≥мейна  медицина" в умовах
амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного закладу та вдома
     - в  показаних  випадках  забезпечувати консультуванн¤ хворих
зав≥дувачем    в≥дд≥ленн¤м,    л≥кар¤ми    ≥нших    спец≥альностей
амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного     закладу,    за    домовлен≥стю    -
спец≥ал≥стами ≥нших л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в
     - проводити    п≥дготовку   хворих   до   госп≥тал≥зац≥њ   та
забезпечити своЇчасне њх направленн¤ на стац≥онарне л≥куванн¤
     - використовувати в своњй робот≥ сучасн≥ методи проф≥лактики,
д≥агностики,  л≥куванн¤  та   реаб≥л≥тац≥њ   хворих   при   р≥зних
захворюванн¤х
     - зд≥йснювати проф≥лактичну роботу,  направлену на  ви¤вленн¤
фактор≥в ризику, ранн≥х ≥ скритих форм захворювань
     - орган≥зовувати   ≥   проводити   комплекс   заход≥в    щодо
диспансеризац≥њ  населенн¤  д≥льниц≥ (ви¤вленн¤,  вз¤тт¤ на обл≥к,
проведенн¤ л≥кувально-оздоровчих   заход≥в)  та  спостереженн¤  за
станом його здоров'¤
     - проводити сан≥тарно-протиеп≥дем≥чну роботу на д≥льниц≥
     - проводити сан≥тарно-осв≥тню роботу серед населенн¤ д≥льниц≥
     - проводити експертизу тимчасовоњ непрацездатност≥ хворих, за
на¤вност≥  показань  направл¤ти  њх  на  л≥карську  консультативну
ком≥с≥ю
     - систематично  п≥двищувати  свою  профес≥йну квал≥ф≥кац≥ю та
р≥вень  медичних  знань  медичноњ  сестри  загальноњ  практики   -
с≥мейноњ медицини
     - вести обл≥ково-зв≥тну медичну документац≥ю
     - забезпечувати    консультуванн¤    населенн¤   д≥льниц≥   з
медико-соц≥альних   та   медико-психолог≥чних    питань,    питань
плануванн¤ с≥м'њ
     - орган≥зовувати  наданн¤  медичноњ  допомоги   населенню   в
екстремальних ситуац≥¤х.
     8. Ћ≥кар загальноњ практики - с≥мейноњ медицини маЇ право:
     - зд≥йснювати   контроль  за  роботою  п≥дпор¤дкованого  йому
середнього ≥ молодшого медичного персоналу
     - подавати пропозиц≥њ кер≥вництву щодо покращанн¤ орган≥зац≥њ
наданн¤ медичноњ допомоги населенню на засадах загальноњ  практики
- с≥мейноњ медицини
     - брати участь в  нарадах,  науково-практичних  конференц≥¤х,
сем≥нарах  з  питань наданн¤ л≥кувально-проф≥лактичноњ допомоги на
засадах загальноњ практики - с≥мейноњ медицини
     - провадити   п≥дприЇмницьку   д≥¤льн≥сть   за  спец≥альн≥стю
"загальна практика - с≥мейна медицина".
     9. –обота  л≥кар¤  загальноњ  практики  -  с≥мейноњ  медицини
зд≥йснюЇтьс¤ за граф≥ком,  в ¤кому  передбачено  ф≥ксован≥  години
амбулаторного  прийому  хворих,  допомога вдома,  проф≥лактична та
≥нша   робота   ≥    ¤кий    затверджуЇтьс¤    головним    л≥карем
л≥кувально-проф≥лактичного закладу.

 Ќачальник √оловного управл≥нн¤
 орган≥зац≥њ медичноњ
 допомоги населенню                                      Ќ.√.√ойда

                                                 ƒодаток 2
                                             до наказу ћќ« ”крањни
                                             в≥д 23.02.2001 N 72

              ѕрим≥рне положенн¤ про медичну сестру
              загальноњ практики - с≥мейноњ медицини

     1. ћедична сестра загальноњ практики -  с≥мейноњ  медицини  Ї
пом≥чником л≥кар¤ загальноњ практики - с≥мейноњ медицини у наданн≥
первинноњ л≥кувально-проф≥лактичноњ   допомоги   прикр≥пленому  за
с≥мейно-територ≥альним принципом населенню в обс¤з≥  спец≥альност≥
"загальна     практика    -    с≥мейна    медицина"    в    умовах
амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного закладу ≥ вдома.
     2. Ќа посаду медичноњ сестри загальноњ  практики  -  с≥мейноњ
призначаЇтьс¤  медична  сестра  або фельдшер,  ¤к≥ зак≥нчили вищий
медичний навчальний заклад I-IV р≥вн≥в акредитац≥њ,  навчались  на
курсах  дл¤  медичних сестер ≥з спец≥альност≥ "загальна практика -
с≥мейна медицина" ≥ отримали в≥дпов≥дне посв≥дченн¤.
     3. ѕризначенн¤   та   зв≥льненн¤  медичноњ  сестри  загальноњ
практики  -  с≥мейноњ  медицини,  ¤ка  працюЇ  у  заклад≥  охорони
здоров'¤  комунальноњ  форми  власност≥  зд≥йснюЇ  головний  л≥кар
л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
     4. ћедична  сестра  загальноњ  практики  -  с≥мейноњ медицини
працюЇ п≥д безпосередн≥м кер≥вництвом ≥ контролем л≥кар¤ загальноњ
практики - с≥мейноњ медицини.
     5. ћедична сестра  загальноњ  практики  -  с≥мейноњ  медицини
зобов'¤зана:
     - виконувати д≥агностичн≥ та  л≥кувальн≥  призначенн¤  л≥кар¤
загальноњ  практики  -  с≥мейноњ медицини в обс¤з≥ квал≥ф≥кац≥йноњ
характеристики медичноњ сестри спец≥альност≥ "загальна практика  -
с≥мейна медицина"
     - надавати   дол≥карську   медичну   допомогу   хворим    при
нев≥дкладних станах, травмах ≥ отруЇнн¤х
     - брати  участь  у   проведенн≥   диспансеризац≥њ   населенн¤
д≥льниц≥
     - брати участь у проф≥лактичн≥й та сан≥тарно-протиеп≥дем≥чн≥й
робот≥ на д≥льниц≥ (в тому  числ≥  проведенн¤  щеплень,  участь  у
ранньому ви¤вленн≥ —Ќ≤ƒу, туберкульозу, онкозахворювань)
     - проводити  сан≥тарно-осв≥тню роботу та пропаганду здорового
способу житт¤ серед населенн¤ д≥льниц≥
     - проводити  консультуванн¤  населенн¤ з медико-соц≥альних та
медико-психолог≥чних питань, питань плануванн¤ с≥м'њ
     - орган≥зовувати   наданн¤   медичноњ  допомоги  населенню  в
екстремальних ситуац≥¤х
     - заповнювати в≥дпов≥дн≥ обл≥ково-зв≥тн≥ статистичн≥ форми
     - п≥двищувати св≥й квал≥ф≥кац≥йний р≥вень.
     6. ћедична  сестра загальноњ практики - с≥мейноњ медицини маЇ
право:
     - вносити  пропозиц≥њ кер≥вництву щодо покращанн¤ орган≥зац≥њ
прац≥ медичноњ сестри  загальноњ  практики  -  с≥мейноњ  медицини,
забезпеченн¤  закладу  (в≥дд≥ленн¤)  загальноњ практики - с≥мейноњ
медицини необх≥дним ≥нструментар≥Їм, медикаментами
     - брати  участь  в  конференц≥¤х,  сем≥нарах  ≥  нарадах  дл¤
медичних сестер з питань наданн¤ медичноњ  допомоги  населенню  на
засадах с≥мейноњ медицини.
     7. ѕосада  медичних  сестер  загальноњ  практики  -  с≥мейноњ
медицини  вводитьс¤  з  розрахунку  3  посади  на  1 посаду л≥кар¤
загальноњ практики - с≥мейноњ медицини.
     8. –обота  медичноњ  сестри  загальноњ  практики  -  с≥мейноњ
медицини зд≥йснюЇтьс¤ за граф≥ком,  затвердженим головним  л≥карем
л≥кувально-проф≥лактичного закладу.

 Ќачальник √оловного управл≥нн¤
 орган≥зац≥њ медичноњ
 допомоги населенню                                      Ќ.√.√ойда

                                                 ƒодаток 3
                                             до наказу ћќ« ”крањни
                                             в≥д 23.02.2001 N 72

                ѕрим≥рне положенн¤ про в≥дд≥ленн¤
              загальноњ практики - с≥мейноњ медицини

     1. ¬≥дд≥ленн¤  загальноњ   практики   -   с≥мейноњ   медицини
орган≥зуЇтьс¤     дл¤     наданн¤     квал≥ф≥кованоњ     первинноњ
л≥кувально-проф≥лактичноњ      допомоги      прикр≥пленому      за
с≥мейно-територ≥альним принципом населенню.
     2. ¬≥дд≥ленн¤  загальноњ   практики   -   с≥мейноњ   медицини
орган≥зуЇтьс¤  ¤к структурний п≥дрозд≥л амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного
закладу при на¤вност≥ 3 ≥ б≥льше посад л≥кар≥в.
     3. ¬≥дд≥ленн¤  загальноњ  практики - с≥мейноњ медицини очолюЇ
л≥кар загальноњ практики - с≥мейноњ медицини, ¤кий призначаЇтьс¤ ≥
зв≥льн¤Їтьс¤ головним л≥карем л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
     4. «авданн¤ в≥дд≥лу загальноњ практики - с≥мейноњ медицини:
     - забезпеченн¤  квал≥ф≥кованою,  в  тому  числ≥  нев≥дкладною
медичною допомогою прикр≥пленого населенн¤ в обс¤з≥  спец≥альност≥
"загальна практика - с≥мейна медицина"  в  умовах  пол≥кл≥н≥ки  та
     вдома - направленн¤ хворих на консультуванн¤ до л≥кар≥в ≥нших
спец≥альностей   пол≥кл≥н≥ки   та   за  домовлен≥стю  -  до  ≥нших
л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в
     - орган≥зац≥¤ ≥ проведенн¤ консил≥ум≥в ≥з залученн¤м фах≥вц≥в
пол≥кл≥н≥ки та ≥нших л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в
     - за  на¤вност≥  показань  орган≥зац≥¤  направленн¤  хворих в
стац≥онар
     - проведенн¤ експертизи тимчасовоњ втрати працездатност≥
     - забезпеченн¤   наступност≥   в   робот≥   з    в≥дд≥ленн¤ми
пол≥кл≥н≥ки та ≥ншими л≥кувально-проф≥лактичними закладами
     - зд≥йсненн¤ комплексу заход≥в,  направлених на  проф≥лактику
захворювань,  травм,  отруЇнь,  зниженн¤ ≥нвал≥дност≥ ≥ смертност≥
населенн¤
     - забезпеченн¤   проведенн¤   диспансеризац≥њ   населенн¤  та
спостереженн¤ за станом його здоров'¤
     - орган≥зац≥¤    та   проведенн¤   сан≥тарно-протиеп≥дем≥чних
заход≥в на д≥льниц≥
     - проведенн¤   сан≥тарно-осв≥тньоњ  роботи  серед  населенн¤,
пропаганда здорового способу житт¤
     - впровадженн¤  сучасних  метод≥в проф≥лактики,  д≥агностики,
л≥куванн¤, реаб≥л≥тац≥њ при р≥зних захворюванн¤х
     - веденн¤ обл≥ково-зв≥тноњ медичноњ документац≥њ
     - консультуванн¤  населенн¤  д≥льниц≥  з   медико-соц≥альних,
психолог≥чних питань, питань плануванн¤ с≥м'њ.
     5. Ћ≥кар≥,  ¤к≥ працюють у в≥дд≥ленн≥  загальноњ  практики  -
с≥мейноњ  медицини  обстеженн¤  ≥  л≥куванн¤  хворих  провод¤ть  в
л≥кувально-д≥агностичних службах    закладу,    в   склад≥   ¤кого
функц≥онуЇ   в≥дд≥ленн¤   та   за   домовлен≥стю   -    в    ≥нших
л≥кувально-проф≥лактичних закладах.
     6. ¬  склад в≥дд≥ленн¤ загальноњ практики - с≥мейноњ медицини
вход¤ть каб≥нети л≥карського прийому,  операц≥йно-перев'¤зувальний
блок,   огл¤довий   каб≥нет,  ман≥пул¤ц≥йна,  каб≥нет  зав≥дуючого
в≥дд≥ленн¤м,  каб≥нет  старшоњ  медсестри,  а  також  лаборатор≥¤,
каб≥нет функц≥ональноњ д≥агностики ≥ ф≥з≥отерапевтичний каб≥нет за
умови  в≥дсутност≥  в≥дпов≥дних  проф≥льних  в≥дд≥лень  в   склад≥
л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
     7. Ўтатн≥ нормативи медичного персоналу в≥дд≥ленн¤  загальноњ
практики  - с≥мейноњ медицини встановлюютьс¤ з розрахунку 1 посада
с≥мейного л≥кар¤ на 1100-1200 ос≥б дорослого ≥ дит¤чого  населенн¤
в  с≥льськ≥й  м≥сцевост≥,  1400-1500  ос≥б - в м≥ськ≥й м≥сцевост≥.
ѕосади медичних сестер  загальноњ  практики  -  с≥мейноњ  медицини
ввод¤тьс¤  з  розрахунку  3  посади  на  1 посаду л≥кар¤ загальноњ
практики - с≥мейноњ медицини.  1 посада молодшоњ  медичноњ  сестри
вводитьс¤  з  розрахунку  на  3  л≥кар¤,  ¤к≥  ведуть амбулаторний
прийом.
     ѕосада зав≥дуючого  в≥дд≥ленн¤м  вводитьс¤ зам≥сть 0,5 посади
л≥кар¤ загальноњ практики  -  с≥мейноњ  медицини,  посада  старшоњ
медичноњ  сестри  вводитьс¤  зам≥сть  0,5  посади  медичноњ сестри
загальноњ практики - с≥мейноњ  медицини.  ѕосада  сестри-господин≥
вводитьс¤ зам≥сть 0,75 посади молодшоњ медичноњ сестри.
     8. ѕрикр≥плене   до   в≥дд≥ленн¤   населенн¤   затверджуЇтьс¤
головним л≥карем л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
     9. –ежим роботи  в≥дд≥ленн¤  загальноњ  практики  -  с≥мейноњ
медицини          затверджуЇтьс¤          головним         л≥карем
л≥кувально-проф≥лактичного  закладу
     10. ‘≥нансуванн¤  в≥дд≥ленн¤  загальноњ  практики  - с≥мейноњ
медицини зд≥йснюЇтьс¤        за         рахунок         асигнувань
л≥кувально-проф≥лактичного    закладу,   в   склад≥   ¤кого   воно
функц≥онуЇ.
     11. ѕерсонал  в≥дд≥ленн¤  загальноњ   практики   -   с≥мейноњ
медицини  в  своњй  робот≥ керуЇтьс¤ д≥ючим законодавством,  даним
положенн¤м,   наказами,    ≥ншими    вказ≥вками    ћќ«    ”крањни,
розпор¤дженн¤ми  та  наказами  територ≥альних  орган≥в  управл≥нн¤
охороною здоров'¤,  ¤ким п≥дпор¤дкований л≥кувально-проф≥лактичний
заклад, наказами   головного   л≥кар¤   л≥кувально-проф≥лактичного
закладу та положенн¤м про в≥дд≥ленн¤.
     12. ѕлани   роботи,  зв≥ти  ≥  анал≥з  д≥¤льност≥  в≥дд≥ленн¤
складаютьс¤ зав≥дувачем  в≥дд≥ленн¤м  ≥  подаютьс¤  кер≥вництву  у
встановленому пор¤дку.

 Ќачальник √оловного управл≥нн¤
 орган≥зац≥њ медичноњ
 допомоги населенню                                      Ќ.√.√ойда

                                                 ƒодаток 4
                                             до наказу ћќ« ”крањни
                                             в≥д 23.02.2001 N 72

             ѕрим≥рне положенн¤ про денний стац≥онар

     1. ƒенний  стац≥онар орган≥зуЇтьс¤ дл¤ наданн¤ квал≥ф≥кованоњ
медичноњ допомоги хворим шл¤хом њх госп≥тал≥зац≥њ на денний час за
в≥дсутност≥ показ≥в до пост≥йного л≥карського нагл¤ду.
     2. ќсновн≥ завданн¤ денного стац≥онару:
     2.1 ѕроведенн¤  заход≥в  щодо д≥агностики та л≥куванн¤ хворих
при гострих захворюванн¤х або  загостренн≥  хрон≥чних  хвороб,  за
умови в≥дсутност≥ показ≥в до ц≥лодобового л≥карського нагл¤ду.
     2.2 Ќаданн¤  квал≥ф≥кованоњ  медичноњ  допомоги  хворим   при
нев≥дкладних станах в умовах амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного закладу та
за  на¤вност≥  показань  -  забезпеченн¤  њх   госп≥тал≥зац≥њ   до
л≥карн¤ного закладу.
     2.3 ƒол≥ковуванн¤ хворих  та  проведенн¤  њх  реаб≥л≥тац≥њ  в
стад≥њ затухаючого загостренн¤ захворюванн¤,  неповноњ рем≥с≥њ,  в
п≥сл¤операц≥йному    пер≥од≥     тощо,     п≥сл¤     виписки     з
л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
     2.4 «абезпеченн¤   наступност≥    з    ≥ншими    л≥кувальними
в≥дд≥ленн¤ми  амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного  закладу та стац≥онарними
в≥дд≥ленн¤м л≥карн¤них заклад≥в  щодо  наданн¤  медичноњ  допомоги
хворим.
     2.5 ѕроведенн¤   проф≥лактичних   та    л≥кувально-оздоровчих
заход≥в хворим, ¤к≥ перебувають на диспансерному обл≥ку.
     3. ƒенний    стац≥онар    орган≥зуЇтьс¤     в     самост≥йних
амбулаторно-пол≥кл≥н≥чних    закладах    та    при   пол≥кл≥н≥чних
в≥дд≥ленн¤х л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в.
     4.  ер≥вництво    денним   стац≥онаром   зд≥йснюЇ   зав≥дувач
в≥дд≥ленн¤м   денного   стац≥онару   або   зав≥дувач   л≥кувальним
в≥дд≥ленн¤м,  в  склад≥  ¤кого  орган≥зовано  денний стац≥онар,  в
д≥льничн≥й   л≥карн≥   або   амбулатор≥њ    -    головний    л≥кар
л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
     5. ѕотужн≥сть  денного  стац≥онару  визначаЇтьс¤   кер≥вником
л≥кувально-проф≥лактичного закладу за узгодженн¤м з територ≥альним
органом управл≥нн¤ охороною здоров'¤.
     6. „исельн≥сть  штатних  посад  медичного  персоналу  денного
стац≥онару встановлюЇтьс¤ з розрахунку:  1  посада  л≥кар¤  на  30
л≥жок   соматичного   проф≥лю,   1   посада  л≥кар¤  на  20  л≥жок
х≥рург≥чного проф≥лю,  1 посада - на 15  л≥жок  дл¤  невролог≥чних
хворих,  1 посада - на 20 л≥жок дл¤ кард≥олог≥чних хворих.  ѕосади
медичних сестер (палатних) установлюютьс¤ з розрахунку 1 посада на
30   л≥жок  ус≥х  проф≥л≥в.  ”  в≥дд≥ленн¤х  х≥рург≥чного  проф≥лю
ввод¤тьс¤ посади операц≥йних медичних сестер.  ѕосади операц≥йних,
процедурних   або   ман≥пул¤ц≥йних   медичних   сестер   (сумарно)
встановлюютьс¤ з розрахунку 1 посада на 20  л≥жок.  ”  в≥дд≥ленн¤х
кард≥олог≥чного ≥ невролог≥чного проф≥лю вводитьс¤ посада медичноњ
сестри з л≥кувальноњ ф≥зкультури з розрахунку 1 посада на 60 л≥жок
в≥дпов≥дного проф≥лю.
     ѕосади молодших медичних сестер  -  прибиральниць  (палатних)
установлюютьс¤ з розрахунку 1 посада на 30 л≥жок.  ѕосади молодших
медичних  сестер  операц≥йних  ≥  перев'¤зувальних  установлюютьс¤
в≥дпов≥дно  до посад операц≥йних медичних сестер.  ѕосади молодших
медичних сестер-буфетниць установлюютьс¤ з розрахунку 1 посада  на
30 л≥жок у випадку орган≥зац≥њ харчуванн¤ хворих.
     ѕри робот≥ стац≥онар≥в у дв≥ зм≥ни штати медичного  персоналу
подвоюютьс¤,   кр≥м   посади  зав≥дувача  в≥дд≥ленн¤м  та  старшоњ
медичноњ сестри.
     ѕри проведенн≥   оперативних   втручань   в   умовах   денних
стац≥онар≥в може вводитись 0,5 посади л≥кар¤-анестез≥олога та  0,5
посади медичноњ сестри-анестезистки.
     ѕосади виховател≥в  у  дит¤чих  в≥дд≥ленн¤х  установлюютьс¤ з
розрахунку 1 посада на 30 л≥жок.
     ” денних  стац≥онарах  психоневролог≥чних   ≥   псих≥атричних
л≥кувально-проф≥лактичних установ    штатн≥    посади    медичного
персоналу визначаютьс¤ з розрахунку:  1 посада л≥кар¤ на 50  л≥жок
дл¤  псих≥атричних  хворих  дорослих,  але не менше 0,25 посади на
денний стац≥онар,  1 посада на 30 л≥жок дл¤  псих≥атричних  хворих
д≥тей; штатн≥ посади медичних сестер - з розрахунку 1 посада на 30
л≥жок, у дит¤чих в≥дд≥ленн¤х - на 20 л≥жок; штатн≥ посади медичних
сестер  ман≥пул¤ц≥йного  каб≥нету  -  на зм≥ну 0,5 посади,  посади
сестер-господинь - 1 посада на денний стац≥онар  за  на¤вност≥  не
менше  50 л≥жок,  посади молодших медичних сестер - з розрахунку 1
посада на 50 л≥жок,  посади молодших медичних сестер-буфетниць:  1
посада  на  стац≥онар  за на¤вност≥ не менше 30 л≥жок (вводитьс¤ у
випадку  орган≥зац≥њ  харчуванн¤  в  денному  стац≥онар≥),  посади
≥нструктора  з  прац≥  - з розрахунку 1 посада на кожн≥ 25 хворих,
посади л≥кар≥в-психотерапевт≥в - з розрахунку  0,5  посади  на  50
л≥жок,  посади  психолог≥в  - з розрахунку 0,5 посади на 50 л≥жок,
виховател≥в - 0,5 посади у дит¤чих в≥дд≥ленн¤х.
     ѕосада зав≥дувача денним стац≥онаром встановлюЇтьс¤ в кожному
денному стац≥онар≥ на 50 л≥жок та б≥льше.  ” денних стац≥онарах до
100   л≥жок   зав≥дувач   денним   стац≥онаром  виконуЇ  обов'¤зки
л≥кар¤-псих≥атра з безпосереднього обслуговуванн¤ хворих. ” склад≥
центральних  районних (м≥ських) л≥карень можуть створюватись денн≥
стац≥онари дл¤ психоневролог≥чних та психосоматичних хворих меншоњ
потужност≥,   штати   ¤ких  установлюютьс¤  виход¤чи  з  наведених
норматив≥в та обс¤гу роб≥т без  уведенн¤  посади  зав≥дуючого  при
к≥лькост≥ л≥жок менше 15.
     7. ѕри штатн≥й чисельност≥ посад л≥кар≥в денного стац≥онару 2
посади  ≥  б≥льше  орган≥зуЇтьс¤  в≥дд≥ленн¤  денного  стац≥онару.
ѕосада зав≥дувача в≥дд≥ленн¤м вводитьс¤ зам≥сть 0,5 посади  л≥кар¤
денного  стац≥онару,  посада  старшоњ  медичноњ  сестри  вводитьс¤
зам≥сть 0,5 посади  медичноњ  сестри  денного  стац≥онару.  ѕосада
сестри-господин≥  вводитьс¤  зам≥сть 0,75 посади молодшоњ медичноњ
сестри.
     8. ƒо складу денного стац≥онару вход¤ть:
     - палати дл¤ денного перебуванн¤ хворих
     - операц≥йно-перев'¤зувальний блок
     - палата ≥нтенсивноњ терап≥њ
     - ман≥пул¤ц≥йна, процедурна
     - каб≥нет психолог≥чного розвантаженн¤ та в≥дпочинку хворих
     - буфет
     - к≥мнати медичного персоналу
     - допом≥жн≥ прим≥щенн¤.
     9. ћедикаментозне   забезпеченн¤   та    харчуванн¤    хворих
зд≥йснюЇтьс¤   за  рахунок  асигнувань  л≥кувально-проф≥лактичного
закладу,  в ¤кому функц≥онуЇ денний стац≥онар,  а також за рахунок
установ, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та ≥нших надходжень.
     10. –ежим роботи денного стац≥онару затверджуЇтьс¤ кер≥вником
л≥кувально-проф≥лактичного  закладу  в≥дпов≥дно  до  режиму роботи
закладу.
     11. ¬≥дб≥р  хворих  дл¤  госп≥тал≥зац≥њ  в  денний  стац≥онар
зд≥йснюють       зав≥дувач≥       л≥кувальними        в≥дд≥ленн¤ми
амбулаторно-пол≥кл≥н≥чних    заклад≥в   за   поданн¤м   д≥льничних
терапевт≥в,  д≥льничних пед≥атр≥в,  л≥кар≥в загальноњ  практики  -
с≥мейних   л≥кар≥в,   ≥нших   фах≥вц≥в  л≥кувально-проф≥лактичного
закладу, на баз≥ ¤кого в≥н функц≥онуЇ.
     12. ѕоказанн¤   та  протипоказанн¤  дл¤  л≥куванн¤  хворих  в
денному     стац≥онар≥     затверджуютьс¤     головним     л≥карем
л≥кувально-проф≥лактичного закладу за погодженн¤м з територ≥альним
органом управл≥нн¤ охороною здоров'¤.
     13. ”  випадку неблагоприЇмного переб≥гу захворюванн¤ п≥д час
перебуванн¤ хворого у денному стац≥онар≥  в≥н  госп≥тал≥зуЇтьс¤  у
проф≥льне в≥дд≥ленн¤ л≥карн¤ного закладу.
     14. Ќа  хворого,  ¤кий  знаходитьс¤  в  денному   стац≥онар≥,
заповнюЇтьс¤   " арта   хворого  денного  стац≥онару  пол≥кл≥н≥ки,
стац≥онару вдома" (ф.003-2/о).
     15. ѕри  виписц≥  хворого  з  денного стац≥онару заповнюЇтьс¤
виписка,  ¤ка передаЇтьс¤ л≥карю, ¤кий направив хворого до денного
стац≥онару.
     16. ѕри  потреб≥  л≥кар≥  денного  стац≥онару  залучають   до
обстеженн¤  ≥ л≥куванн¤ хворого л≥кувально-д≥агностичн≥ в≥дд≥ленн¤
закладу,  в склад≥ ¤кого в≥н функц≥онуЇ,  або  за  домовлен≥стю  -
≥нших л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в.
     17. Ќа час перебуванн¤ хворих в денному стац≥онар≥ документи,
¤к≥    засв≥дчують   тимчасову   непрацездатн≥сть,   видаютьс¤   в
установленому пор¤дку.
     18. «в≥т   про   роботу   денного   стац≥онару   подаЇтьс¤  у
встановлен≥ терм≥ни ≥ у встановленому пор¤дку.

 Ќачальник √оловного управл≥нн¤
 орган≥зац≥њ медичноњ
 допомоги населенню                                      Ќ.√.√ойда

                                                 ƒодаток 5
                                             до наказу ћќ« ”крањни
                                             в≥д 23.02.2001 N 72

              ѕрим≥рне положенн¤ про стац≥онар вдома

     1. —тац≥онар вдома орган≥зуЇтьс¤ дл¤  наданн¤  квал≥ф≥кованоњ
медичноњ   допомоги   в  домашн≥х  умовах  хворим,  ¤ким  показано
стац≥онарне    л≥куванн¤,     при     в≥дсутност≥     необх≥дност≥
госп≥тал≥зац≥њ.
     2. ќсновн≥ завданн¤ денного стац≥онару  включають  проведенн¤
заход≥в   щодо   д≥агностики   та  л≥куванн¤  хворих  при  гострих
захворюванн¤х або загостренн≥ хрон≥чних хвороб,  дол≥ковуванн¤  та
реаб≥л≥тац≥њ   хворих   п≥сл¤   виписки  ≥з  л≥карн¤ного  закладу,
проведенн¤ проф≥лактичних та л≥кувально-оздоровчих заход≥в хворим,
¤к≥ перебувають на диспансерному обл≥ку.
     3. —тац≥онар    вдома    орган≥зуЇтьс¤    при     самост≥йних
амбулаторно-пол≥кл≥н≥чних закладах та при пол≥кл≥н≥чних в≥дд≥ленн¤х
л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в.
     4.  ер≥вництво    стац≥онаром    вдома   зд≥йснюЇ   зав≥дувач
л≥кувальним  в≥дд≥ленн¤м  амбулаторно-пол≥кл≥н≥чного  закладу  або
пол≥кл≥н≥ки   в   склад≥   л≥кувально-проф≥лактичного  закладу,  в
д≥льничн≥й л≥карн≥,  амбулатор≥њ -  головний  л≥кар.  «а  поданн¤м
д≥льничних  терапевт≥в  пед≥атр≥в,  л≥кар≥в  загальноњ  практики -
с≥мейних л≥кар≥в,  ≥нших фах≥вц≥в в≥н проводить в≥дб≥р хворих  дл¤
л≥куванн¤ в стац≥онар≥ вдома.
     5. ѕоказанн¤  та  протипоказанн¤  дл¤  л≥куванн¤   хворих   в
стац≥онар≥       вдома       встановлюютьс¤       дл¤      кожного
л≥кувально-проф≥лактичного закладу ≥ндив≥дуально ≥  затверджуютьс¤
його  кер≥вником  за погодженн¤м територ≥ального органу управл≥нн¤
охороною здоров'¤.
     6. „исельн≥сть  посад  медичного  персоналу  стац≥онару вдома
встановлюЇтьс¤ з розрахунку 1 посада л≥кар¤ та 1  посада  медичноњ
сестри на 12- 14 в≥дв≥дувань прот¤гом робочого дн¤.
     7. –ежим роботи стац≥онару  вдома  встановлюЇтьс¤  кер≥вником
л≥кувально-проф≥лактичного закладу,  виход¤чи з потреб хворих та з
урахуванн¤м можливостей л≥кувально-проф≥лактичного закладу.
     8. «абезпеченн¤   медикаментами   хворих   дл¤   л≥куванн¤  у
стац≥онар≥       вдома       зд≥йснюЇтьс¤        за        рахунок
л≥кувально-проф≥лактичного закладу, при ¤кому в≥н створений або за
рахунок  фонд≥в  медичного  страхуванн¤,   установ,   п≥дприЇмств,
орган≥зац≥й   та  ≥нших  надходжень.  ѕредметами  догл¤ду  хворого
забезпечуЇ л≥кувально-проф≥лактичний заклад.
     9. ”  випадку  неблагоприЇмного переб≥гу захворюванн¤ хворого
необх≥дно  госп≥тал≥зувати  у  проф≥льне  в≥дд≥ленн¤  л≥кувального
закладу.
     10. Ќа  хворого,   ¤кий   перебуваЇ   в   стац≥онар≥   вдома,
заповнюЇтьс¤   " арта   хворого  денного  стац≥онару  пол≥кл≥н≥ки,
стац≥онару вдома" (ф.003-2/о).
     11. «в≥т  про роботу стац≥онару вдома подаЇтьс¤ у встановлен≥
терм≥ни у встановленому пор¤дку.
     12. ѕри   потреб≥   л≥кар≥   стац≥онару  вдома  залучають  до
обстеженн¤ ≥ л≥куванн¤ хворого л≥кувально-д≥агностичн≥  в≥дд≥ленн¤
закладу,  в  склад≥  ¤кого  в≥н функц≥онуЇ,  або за домовлен≥стю -
≥нших л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в.
     13. Ќа  час  перебуванн¤ хворих в стац≥онар≥ вдома документи,
¤к≥   засв≥дчують   тимчасову   непрацездатн≥сть,   видаютьс¤    в
установленому пор¤дку.
     14. ѕри потреб≥ зас≥данн¤ л≥карськоњ консультативноњ  ком≥с≥њ
проводитьс¤ вдома у хворого у встановленому пор¤дку.

 Ќачальник √оловного управл≥нн¤
 орган≥зац≥њ медичноњ
 допомоги населенню                                      Ќ.√.√ойда

                                                 ƒодаток 6
                                             до наказу ћќ« ”крањни
                                             в≥д 23.02.2001 N 72

       вал≥ф≥кац≥йна характеристика л≥кар¤ ≥з спец≥альност≥
               загальна практика - с≥мейна медицина

                         «агальн≥ знанн¤

     «г≥дно з вимогами фаху л≥кар загальноњ  практики  -  с≥мейноњ
медицини повинен знати:
     - ќснови   законодавства   ”крањни   про   охорону   здоров'¤
та нормативн≥ документи,  ¤к≥ регламентують д≥¤льн≥сть
орган≥в та заклад≥в охорони здоров'¤
     - правов≥  аспекти  д≥¤льност≥  л≥кар¤  загальноњ  практики -
с≥мейноњ медицини
     - основн≥ показники здоров'¤ населенн¤
     - загальн≥  питанн¤  орган≥зац≥њ  наданн¤  медичноњ  допомоги
населенню на засадах загальноњ практики - с≥мейноњ медицини
     - орган≥зац≥ю роботи амбулаторно-пол≥кл≥н≥чних та  л≥карн¤них
заклад≥в
     - орган≥зац≥ю  роботи  швидкоњ   та   нев≥дкладноњ   медичноњ
допомоги
     - нормальну та патолог≥чну анатом≥њ, топограф≥чну анатом≥ю
     - ф≥з≥олог≥ю    та   патоф≥з≥олог≥ю   систем   кровотворенн¤,
кровооб≥гу,  диханн¤,  травленн¤,  залоз внутр≥шньоњ  секрец≥њ  та
≥нших орган≥в ≥ систем орган≥зму
     - особливост≥ анатом≥њ  ≥  ф≥з≥олог≥њ  дит¤чого  орган≥зму  у
р≥зн≥ в≥ков≥ пер≥оди
     - особливост≥ функц≥онуванн¤ орган≥зму в похилому в≥ц≥
     - ф≥з≥олог≥ю    та    патолог≥ю    ваг≥тност≥,    полог≥в   ≥
п≥сл¤пологового пер≥оду
     - водно-електрол≥тний обм≥н, кислотно-лужний баланс
     - основи фармакотерап≥њ
     - основи м≥кроб≥олог≥њ, в≥русолог≥њ
     - основи ≥мунолог≥њ, медичноњ генетики
     - основи кл≥н≥ко-д≥агностичного та патогенетичного п≥дходу до
проведенн¤ л≥куванн¤ найб≥льш поширених захворювань
     - ћ≥жнародну  класиф≥кац≥ю  хвороб X перегл¤ду,  класиф≥кац≥њ
захворювань,   розроблен≥    ¬ќќ«,    класиф≥кац≥њ    захворювань,
затверджен≥ в≥дпов≥дними в≥тчизн¤ними з'њздами
     - основи    д≥Їтотерап≥њ,    ф≥з≥отерап≥њ,    бальнеотерап≥њ,
л≥кувального масажу та л≥кувальноњ ф≥зкультури
     - показанн¤   та   протипоказанн¤   до   санаторно-курортного
л≥куванн¤
     - основи   експертизи   тимчасовоњ   ≥    пост≥йноњ    втрати
працездатност≥
     - орган≥зац≥ю диспансерного нагл¤ду за хворими  та  патронажу
за ваг≥тними ≥ новонародженими
     - правила асептики  ≥  антисептики,  основн≥  документи,  ¤к≥
регламентують  заходи  з  п≥дтриманн¤  сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного
режиму у л≥кувально-проф≥лактичних закладах
     - форми ≥ методи сан≥тарно-осв≥тньоњ роботи
     - принципи орган≥зац≥њ наданн¤ медичноњ допомоги населенню  в
екстремальних ситуац≥¤х
     - орган≥зац≥ю   протиеп≥дем≥чних   заход≥в   при   виникненн≥
осередку ≥нфекц≥њ
     - основи роботи з комп'ютером.

                        —пец≥альн≥ знанн¤
     ≈т≥опатогенез, кл≥н≥ка,       д≥агностика,       диференц≥йна
д≥агностика,  л≥куванн¤,  реаб≥л≥тац≥¤,  проф≥лактика  симптом≥в ≥
захворювань:
     “ерап≥¤. ’вороби    серцево-судинноњ    системи.   –евматичн≥
хвороби.  ’вороби  орган≥в  диханн¤.  ’вороби  орган≥в  травленн¤.
’вороби  нирок  та  сечовив≥дних шл¤х≥в.  ’вороби кров≥ та орган≥в
кровотворенн¤.    ’вороби    ендокринноњ    системи.    ѕрофес≥йн≥
захворюванн¤. ќснови геронтолог≥њ ≥ гер≥атр≥њ.
     ѕед≥атр≥¤. ’вороби  орган≥в   кровооб≥гу.   ’вороби   орган≥в
диханн¤   у   д≥тей.   –евматичн≥  захворюванн¤.  ’вороби  орган≥в
травленн¤.  ѕринципи рац≥онального харчуванн¤ здорових  та  хворих
д≥тей.  «ахворюванн¤ нирок та сечовив≥дноњ системи.  ’вороби кров≥
та орган≥в кровотворенн¤.  ≈ндокринн≥ захворюванн¤ у д≥тей. ƒит¤ч≥
≥нфекц≥йн≥ хвороби,  туберкульоз.  ѕроблеми проф≥лактики вродженоњ
та  спадковоњ  патолог≥њ.  ≤нтенсивна  терап≥¤  та  реан≥мац≥¤   в
пед≥атричн≥й практиц≥.
     јкушерство ≥    г≥неколог≥¤.    Ќевиношуванн¤     ваг≥тност≥.
≈кстраген≥тальн≥   захворюванн¤   та   ваг≥тн≥сть.    ровотеч≥   в
акушерсько-г≥неколог≥чн≥й практиц≥.   Ўок   ≥  терм≥нальн≥  стани.
√естози.  √≥неколог≥чн≥ захворюванн¤.  √≥неколог≥¤ дит¤чого  в≥ку.
 л≥макс.  «апальн≥  та септичн≥ стани в акушерств≥ та г≥неколог≥њ.
√острий жив≥т.  «астосуванн¤ психотерап≥њ  ≥  психопроф≥лактики  в
акушерств≥.  јнтенатальна  охорона  здоров'¤ плоду та перинатальна
патолог≥¤.
     ѕлануванн¤ с≥м'њ   та   репродуктивне   здоров'¤   населенн¤.
«аконодавч≥   акти   з   питань   плануванн¤   с≥м'њ   в  ”крањн≥.
 онсультуванн¤  населенн¤  з  питань  плануванн¤   с≥м'њ.   ћетоди
сучасноњ   контрацепц≥њ.  «ахворюванн¤,  що  передаютьс¤  статевим
шл¤хом  ≥  плануванн¤  с≥м'њ. Ќепл≥дний  шлюб.  ћетоди  природного
плануванн¤ с≥м'њ.
     ’≥рург≥¤. «акрит≥  та  в≥дкрит≥  ушкодженн¤  грудноњ  кл≥тки.
√остр≥ х≥рург≥чн≥ захворюванн¤ орган≥в черевноњ порожнини. «акрит≥
та в≥дкрит≥ ушкодженн¤ орган≥в черевноњ порожнини. “актика наданн¤
медичноњ  допомоги  хворим  з черепно-мозковою травмою.  Ћ≥куванн¤
ран.  ’вороби перифер≥йних судин.  «ахворюванн¤ вилочковоњ залози.
“равми  та  хвороби  пр¤моњ  кишки.  ќп≥кова хвороба.  ƒ≥агностика
п≥сл¤операц≥йних    ускладнень    ≥    тактика    њх    л≥куванн¤.
ѕ≥сл¤операц≥йна   реаб≥л≥тац≥¤  хворих.  ќбладнанн¤,  устаткуванн¤
операц≥йно-перев'¤зувального блоку,    призначенн¤    х≥рург≥чного
≥нструментар≥ю.
     “равматолог≥¤ та  ортопед≥¤.  Ќайб≥льш  поширен≥  набут≥   та
вроджен≥ захворюванн¤ опорно-рухового апарату. ƒ≥агностика злам≥в,
вивих≥в та наданн¤ першоњ медичноњ допомоги при них.
     ”ролог≥¤. Ќиркова   кол≥ка.   –озлади  сечопуску.  √ематур≥¤.
Ќеспециф≥чн≥ запальн≥ захворюванн¤ орган≥в  сечостатевоњ  системи.
¬арикоцелЇ. јномал≥њ ¤Їчка. «агальн≥ питанн¤ сексопатолог≥њ.
     ќнколог≥¤. —учасн≥ принципи проф≥лактики ≥ раннього ви¤вленн¤
зло¤к≥сних  пухлин.  –ак  щитовидноњ залози.  –ак легень.  ѕухлини
шлунково-кишкового тракту.   ѕухлини   ж≥ночих  статевих  орган≥в.
ѕухлини молочноњ залози. ѕухлини нирок. ѕухлини шк≥ри.
     ќфтальмолог≥¤. «апальн≥   захворюванн¤   ока.    «ахворюванн¤
захисного   та   допом≥жного  апарату  ока.  √лаукома.  “равми  та
пошкодженн¤ органу зору ≥ допом≥жного апарату. Ќагл¤д за розвитком
органу зору в дит¤чому та п≥дл≥тковому в≥ц≥.
     ’вороби вуха, горла, носа. «апальн≥ захворюванн¤ Ћќ–-орган≥в.
ѕухлини  Ћќ–-орган≥в.  “равми  Ћќ–-орган≥в та нев≥дкладна допомога
при них.
     —томатолог≥¤. ѕроф≥лактика    стоматолог≥чних    захворювань.
ќсобливост≥ переб≥гу та л≥карська тактика при  запальних  процесах
та   пухлинах  ≥  пухлинопод≥бних  захворюванн¤х  щелепно-лицьовоњ
д≥л¤нки.  «м≥ни  порожнини  рота  при   захворюванн¤х   внутр≥шн≥х
орган≥в.
     Ќервов≥ хвороби  ≥ нейрох≥ругр≥¤.  «ахворюванн¤ перифер≥йного
в≥дд≥лу  нервовоњ  системи.  —удинн≥  захворюванн¤  головного   та
спинного мозку. «апальн≥ захворюванн¤ головного та спинного мозку.
Ќеврозопод≥бн≥ стани.  ѕухлини  ≥  травми  головного  та  спинного
мозку.  ѕринципи  немедикаментозних метод≥в л≥куванн¤ в невролог≥њ
(голкорефлексотерап≥¤,  мануальна  терап≥¤  та  ≥н.).  Ќев≥дкладн≥
стани в невролог≥њ.
     ѕсих≥атр≥¤. Ќев≥дкладн≥   стани   в   псих≥атр≥њ.   ћаскован≥
депрес≥њ в    л≥карськ≥й    практиц≥.    јлкогол≥зм.   Ќаркоман≥¤.
“оксикоман≥¤.  орекц≥¤ особистост≥.
     ≤нфекц≥йн≥ хвороби.  ќсобливо  небезпечн≥  ≥нфекц≥њ.   ишков≥
≥нфекц≥йн≥  захворюванн¤.  ¬≥русн≥  гепатити.  «ахворюванн¤,   ¤к≥
передаютьс¤     пов≥тр¤но-крапельним     шл¤хом.     ћен≥нгококов≥
захворюванн¤.  «оонозн≥  захворюванн¤.   Ћептосп≥роз.   ≤нфекц≥йн≥
захворюванн¤, ¤к≥ передаютьс¤ через кров. ’вороби, ¤к≥ передаютьс¤
статевим шл¤хом.“уберкульоз. ¬≤Ћ-≥нфекц≥¤. —Ќ≤ƒ.
     ƒерматовенеролог≥¤. ≈кзема.  јтоп≥чний  дерматит.  ѕ≥одерм≥њ.
ƒерматозоонози.   Ћишањ.   ѕсор≥аз.   √рибков≥  хвороби.  —иф≥л≥с.
—усп≥льна  та  особиста  проф≥лактика,  орган≥зац≥¤   боротьби   з
поширенн¤м    сиф≥л≥су.    √оноре¤.    Ќегонорейн≥    захворюванн¤
сечостатевих орган≥в.
     ѕроменев≥ ушкодженн¤,  принципи  та  методи  њх д≥агностики ≥
терап≥њ.  ќрган≥зац≥¤  диспансерного  нагл¤ду  за   особами,   ¤к≥
постраждали  внасл≥док  авар≥њ  на „ј≈—.  «наченн¤ рад≥онукл≥дних,
рад≥о≥мунних,  ультразвукових та  ≥нших  метод≥в  досл≥дженн¤  дл¤
ви¤вленн¤   патолог≥чних   зм≥н   при   рад≥ац≥йному  опром≥ненн≥.
Ќац≥ональний реЇстр ”крањни.
     Ќемедикаментозн≥ методи     л≥куванн¤.     ƒ≥Їтотерап≥¤    та
л≥кувальний голод.  Ћ≥кувальна  ф≥зкультультура.  ‘≥з≥отерап≥¤  та
санаторно-курортне   л≥куванн¤.  ‘≥тотерап≥¤.  ћануальна  терап≥¤.
–ефлексотерап≥¤.
     “енденц≥њ ≥нфекц≥йноњ     захворюваност≥     на     територ≥њ
обслуговуванн¤ населенн¤. ≈п≥дем≥олог≥¤ ≥ проф≥лактика дизентер≥њ,
в≥русних гепатит≥в,  пол≥ом≥Їл≥ту,  сальмонельозу та лептосп≥розу,
≥Їрс≥н≥оз≥в,  дифтер≥њ,  мен≥нгококовоњ  ≥нфекц≥њ,   туберкульозу.
—ан≥тарно-протиеп≥дем≥чн≥  заходи  у вогнищ≥ ≥нфекц≥њ.  ѕроведенн¤
дез≥нфекц≥њ та дез≥нсекц≥њ в домашн≥х умовах.  јктивна та  пасивна
≥мунопроф≥лактика.   алендар  щеплень.  ѕерел≥к  протипоказань  до
щеплень.  “ерм≥ни   ≥зол¤ц≥њ   хворих   при   р≥зних   ≥нфекц≥йних
захворюванн¤х.  “ривал≥сть  медичного спостереженн¤ за контактними
особами.  ƒиспансерний  нагл¤д  за  особами,  ¤к≥  перехвор≥ли  на
≥нфекц≥йне захворюванн¤. –еаб≥л≥тац≥¤ реконвалесцент≥в.
     ѕоказанн¤ та   протипоказанн¤    до    призначенн¤    метод≥в
лабораторноњ, ≥нструментальноњ та апаратноњ д≥агностики.
     ѕоказанн¤ до  госп≥тал≥зац≥њ  ваг≥тних  ж≥нок  ≥  хворих  при
р≥зних захворюванн¤х.

                         «агальн≥ навики
     ѕроведенн¤ анал≥зу       стану       здоров'¤       населенн¤
с≥мейно-територ≥альноњ д≥льниц≥.
     ќц≥нка стану  здоров'¤ дорослих та д≥тей.  –озпод≥л населенн¤
д≥льниц≥ за групами здоров'¤.  ¬ид≥ленн¤ ос≥б з факторами  ризику.
¬≥ков≥ показники маси т≥ла, росту, ф≥зичного, нервово-псих≥чного ≥
статевого розвитку. Ўк≥льна зр≥л≥сть.
     «б≥р анамнезу житт¤ ≥ захворюванн¤.
     «астосуванн¤ об'Їктивних метод≥в обстеженн¤. «агальний огл¤д,
перкус≥¤,  аускультац≥¤ орган≥в та систем,  ви¤вленн¤ загальних та
специф≥чних ознак захворювань ≥ ускладнень ваг≥тност≥. «овн≥шнЇ та
внутр≥шнЇ акушерське обстеженн¤.
     ¬изначенн¤ необх≥дного обс¤гу лабораторних, ≥нструментальних,
апаратних  досл≥джень.  ѕоказанн¤ та протипоказанн¤ до обстеженн¤.
ѕ≥дготовка  хворого  до  обстеженн¤.   ≤нтерпретац≥¤   результат≥в
досл≥джень кров≥,  сеч≥,  харкотинн¤, калу, спинномозковоњ р≥дини,
кислотно-лужного  балансу,   даних   функц≥онального   досл≥дженн¤
орган≥в   диханн¤,  серцево-судинноњ  системи,  шлунково-кишкового
тракту, печ≥нки, нирок та ≥нших внутр≥шн≥х орган≥в ≥ систем, даних
ультразвукового  та рентгенолог≥чного досл≥дженн¤,  орган≥зац≥¤ њх
своЇчасного виконанн¤.
     ¬и¤вленн¤ ранн≥х  ознак  ваг≥тност≥,  визначенн¤ њњ терм≥н≥в,
положенн¤  плоду.  ¬изначенн¤   характеру   переб≥гу   ваг≥тност≥.
¬и¤вленн¤   ознак   ранньоњ   та   п≥зньоњ  патолог≥њ  ваг≥тност≥.
≈кстраген≥тальн≥   захворюванн¤    ваг≥тних.    —кладанн¤    плану
л≥карського  нагл¤ду  за  ваг≥тною  ≥  проведенн¤  його корекц≥њ в
динам≥ц≥.
     ¬становленн¤ кл≥н≥чного д≥агнозу,  визначенн¤ тактики веденн¤
хворого.
     ќбгрунтуванн¤ плану медикаментозного ≥ оперативного л≥куванн¤
хворих,  показань  до  проведенн¤  операц≥њ  з  урахуванн¤м  стану
хворого,   передоперац≥йноњ   п≥дготовки  хворих  та  застосуванн¤
метод≥в знеболенн¤.  —постереженн¤ за хворими в  п≥сл¤операц≥йному
пер≥од≥. «астосуванн¤ метод≥в реаб≥л≥тац≥њ.
     ќрган≥зац≥¤ консультуванн¤ хворих проф≥льними  спец≥ал≥стами.
¬изначенн¤  показань  до  госп≥тал≥зац≥њ хворих та њњ орган≥зац≥¤.
ќрган≥зац≥¤ стац≥онарного л≥куванн¤ хворого вдома.
     «абезпеченн¤ наступност≥ щодо обстеженн¤ ≥ л≥куванн¤ хворих.
     ѕроведенн¤ анал≥зу ефективност≥ диспансеризац≥њ.
     «д≥йсненн¤ експертизи тимчасовоњ та ст≥йкоњ непрацездатност≥,
заповненн¤  необх≥дних  документ≥в  на  Ћ    та   медико-соц≥альну
експертну ком≥с≥ю.
     «б≥р еп≥данамнезу.  ѕроведенн¤  протиеп≥дем≥чних  заход≥в  на
д≥льниц≥.
     ¬и¤вленн¤ фактор≥в   ризику   захворювань    та    проведенн¤
проф≥лактики захворювань.
     ѕроведенн¤ пропаганди  здорового способу житт¤ ≥ проф≥лактики
захворювань.
     ќформленн¤ обл≥ково-зв≥тноњ медичноњ документац≥њ.
     —кладанн¤ р≥чного зв≥ту про роботу д≥льниц≥ та його анал≥з.

                        —пец≥альн≥ навики
     ≤нфуз≥йна терап≥¤  та  гемотрансфуз≥¤.  ѕроведенн¤  зам≥нного
переливанн¤ кров≥.
     ¬им≥рюванн¤ артер≥ального   тиску   на   верхн≥х   та  нижн≥х
к≥нц≥вках. ¬им≥рюванн¤ венозного тиску. ¬нутр≥шньосерцеве введенн¤
л≥к≥в.  “ехн≥ка  деф≥брил¤ц≥њ серц¤.  «акритий масаж серц¤.  «апис
≈ √,  ‘ √  та  оц≥нка  результат≥в.   ѕроведенн¤   функц≥ональних,
медикаментозних проб та проб з ф≥зичним навантаженн¤м, њх оц≥нка.
     ¬≥дсмоктуванн¤ слизу  з  верхн≥х  дихальних  шл¤х≥в.   ƒренаж
трахеобронх≥ального дерева. ѕункц≥¤ трахењ та внутр≥шньотрахеальне
введенн¤ л≥карських речовин. Ќакладанн¤ пов'¤зки при пневмоторакс≥
(в≥дкритому,  закритому,  клапанному). ѕроведенн¤ оксигенотерап≥њ.
ѕроведенн¤ штучного диханн¤,  проведенн¤  трахеотом≥њ,  накладанн¤
трахеостоми.  ористуванн¤ апаратом дл¤ ≥нгал¤ц≥й, електров≥дсосом,
дихальним м≥шком "јмбу", кисневим пакетом, ≥нтубац≥йними трубками,
апаратом Ѕоброва.  Ћаваж трахеобронх≥ального дерева. ѕроведенн¤ та
оц≥нка результат≥в сп≥рометр≥њ.
     ќгл¤д порожнини рота за допомогою дзеркала,  зонду,  п≥нцету.
ѕроведенн¤  антисептичноњ  обробки  порожнини   рота.   ѕромиванн¤
шлунку.   Ўлункове   та   дуоденальне   зондуванн¤  та  оц≥нка  њх
результат≥в.  ѕальцеве обстеженн¤ пр¤моњ кишки. ƒосл≥дженн¤ пр¤моњ
кишки ректальними дзеркалами.  ƒосл≥дженн¤ пр¤моњ кишки аноскопом.
ѕриготуванн¤ розчину дл¤ ентеральноњ рег≥дратац≥њ.   онсультуванн¤
населенн¤  з  питань  рац≥онального,  л≥кувально-проф≥лактичного ≥
д≥Їтичного харчуванн¤, вигодовуванн¤ д≥тей.
     «овн≥шн≥й огл¤д  ока:  у фокальному осв≥тленн≥,  б≥фокальному
осв≥тленн≥,  рухлив≥сть ока,  визначенн¤ положенн¤ ока  в  орб≥т≥.
¬изначенн¤ гостроти зору,  поле  зору.  ¬изначенн¤  очного  тиску:
тонометр≥¤   по  ћаклакову,  пальпаторний  метод.  ќфтальмоскоп≥¤.
Ћ≥кувальн≥  ман≥пул¤ц≥њ:  промиванн¤  кон'юнктивальноњ  порожнини,
закапуванн¤  крапель,  накладанн¤  пов'¤зки,  масаж пов≥к,  розтин
абсцесу пов≥к.
     ѕроведенн¤ зовн≥шнього огл¤ду та  ендоскоп≥чного  досл≥дженн¤
Ћќ–-орган≥в: передн¤  та  задн¤  риноскоп≥¤,  пальцеве  обстеженн¤
носоглотки,   фарингоскоп≥¤,   непр¤ма  ларингоскоп≥¤,  отоскоп≥¤,
визначенн¤ дихальноњ та нюховоњ функц≥њ  носа,  передн¤  тампонада
носа,  розтин  абсцес≥в глотки,  видаленн¤ с≥рчаноњ пробки ≥з вух,
видаленн¤ неускладненого  стороннього  т≥ла  з  носа  та  з  вуха,
промиванн¤ лакун п≥днеб≥нних мигдалик≥в,  вз¤тт¤ мазк≥в ≥з носу та
глотки.
     ѕроведенн¤ зовн≥шнього    та    внутр≥шнього     акушерського
обстеженн¤,  визначенн¤  фази  переб≥гу полог≥в,  положенн¤ плоду,
визначенн¤ ступеню зр≥лост≥ шийки матки.
     ѕризначенн¤ гормональноњ   контрацепц≥њ,  бар'Їрних  метод≥в,
сперм≥цид≥в,  методу лактац≥йноњ аменорењ.  ¬веденн¤ та  виведенн¤
внутр≥шньоматковоњ сп≥рал≥.
     ƒосл≥дженн¤ рефлекторно-руховоњ  системи.  ƒосл≥дженн¤ р≥зних
вид≥в чутливост≥. ƒосл≥дженн¤ координац≥њ рух≥в.
     “имчасова та  пост≥йна  ≥ммоб≥л≥зац≥њ  при  переломах  р≥зноњ
локал≥зац≥њ, вправленн¤ вивих≥в. Ќакладанн¤ транспортних шин.
     ѕервинна х≥рург≥чна   обробка   ран.   ƒренуванн¤   абсцес≥в,
флегмон, парапроктит≥в, панариц≥њв, карбункул≥в, фурункул≥в.
     —кладанн¤ календар¤ щеплень. ќрган≥зац≥¤ поточноњ дез≥нфекц≥њ
вдома  у  ≥нфекц≥йного  хворого.  —воЇчасне  пов≥домленн¤  —≈— про
≥нфекц≥йне  захворюванн¤.   ѕроведенн¤   проф≥лактичних   щеплень.
ѕостановка туберкул≥нових проб, оц≥нка результат≥в.
     ¬икористанн¤ ≥ндив≥дуальних та колективних засоб≥в захисту  в
середовищ≥ д≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.
     ѕриготуванн¤ ф≥тозбор≥в,  настоњв,  в≥двар≥в.  «бер≥ганн¤  та
постановка    п'¤вок.   «астосуванн¤   примочок,   дерматолог≥чних
компрес≥в, паст, збовтуваних сум≥шей, пластир≥в лак≥в, аерозол≥в.

                       Ќев≥дкладна допомога
     ѕри набр¤ковому синдром≥ новонароджених,  круп≥,  спонтанному
пневмоторакс≥,  приступ≥  бронх≥альноњ  астми,  гостр≥й  дихальн≥й
недостатност≥,  задус≥,  гостр≥й  серцево-судинн≥й  недостатност≥,
г≥пертензивних  та  г≥потензивних   кризах,   гострих   порушенн¤х
серцевого  ритму  ≥ пров≥дност≥,  кл≥н≥чн≥й смерт≥ (зупинка серц¤,
зупинка диханн¤), печ≥нков≥й та нирков≥й кол≥ках, гостр≥й нирков≥й
недостатност≥,    гостр≥й    печ≥нков≥й   недостатност≥,   гостр≥й
наднирников≥й недостатност≥,  струс≥ мозку,  забитт≥  ≥  стисненн≥
головного   мозку,   набр¤ку   головного   мозку,   психомоторному
збудженн≥, нейротоксикоз≥, мен≥нгококцем≥њ, судомах, ексикоз≥, при
синдром≥  раптовоњ  смерт≥,  коматозних  станах,  вс≥х видах шоку,
гострих алергозах,  г≥пертерм≥чному синдром≥,  травмах, отруЇнн¤х,
оп≥ках,  в≥дмороженн¤х,  потопанн≥, ураженн¤х електричним струмом,
ураженн≥  блискавкою,   суњцидних   спробах.   “имчасова   зупинка
зовн≥шн≥х та  внутр≥шн≥х  кровотеч.   Ќев≥дкладна   допомога   при
ваг≥тност≥ та  пологах та транспортуванн¤ ваг≥тноњ до спец≥ального
закладу. ƒопомога постраждалим в≥д д≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.

                           ћан≥пул¤ц≥њ
     ѕ≥дшк≥рн≥, внутр≥шньом'¤зов≥   та  внутр≥шньовенн≥  ≥н'Їкц≥њ,
промиванн¤ шлунку, пункц≥¤ плевральноњ порожнини, пункц≥¤ черевноњ
порожнини,   катетеризац≥¤  сечового  м≥хура,  надлобкова  пункц≥¤
сечового  м≥хура,   кольпоскоп≥¤,   постановка   кл≥зм,   введенн¤
газовив≥дноњ трубки.
     Ћ≥кар загальноњ   практики    -    с≥мейноњ    медицини    II
квал≥ф≥кац≥йноњ   категор≥њ   повинен   волод≥ти   вищезазначеними
знанн¤ми та навиками.  р≥м того, в≥н повинен знати ≥ вм≥ти:
     ћетоди екстракорпоральноњ детоксикац≥њ
     ƒосконало волод≥ти техн≥кою накладанн¤ судинного шва
     ѕроводити:
     - венесекц≥ю
     - пункц≥ю ≥ катетеризац≥ю п≥дключичноњ вени
     - шийну вагосимпатичну блокаду
     - паранефральну блокаду
     - блокаду м≥жреберних нерв≥в
     - л≥кувальний масаж.
     «нати принципи орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ ≥нтенсивноњ терап≥њ ≥
реан≥мац≥њ в амбулаторних умовах
     Ѕрати активну  участь  у  поширенн≥  медичних   знань   серед
населенн¤
     ¬м≥ти узагальнювати науково-практичну медичну л≥тературу
     «нати сучасну л≥тературу за фахом
     «нати форми плануванн¤ ≥ зв≥тност≥ своЇњ роботи.
     Ћ≥кар загальноњ    практики    -    с≥мейноњ    медицини    I
квал≥ф≥кац≥йноњ категор≥њ пор¤д з вищезазначеним повинен:
     ѕроводити анал≥з  ¤к≥сних  показник≥в  роботи  в≥дд≥ленн¤,  а
також ви¤вл¤ти причин недол≥к≥в в  робот≥,  давати  висновки  щодо
покращанн¤ д≥¤льност≥ в≥дд≥ленн¤
     ¬м≥ти виконати люмбальну пункц≥ю
     ¬м≥ти накладати еп≥цистостому
     ѕроводити ректороманоскоп≥ю
     ¬м≥ти вводити зонд Ѕлекмора-—ингстекена
     ѕроводити д≥агностику  захворювань   у   складних   випадках,
розробл¤ти в≥дпов≥дн≥ сучасним вимогам програми л≥куванн¤ хворих
     ƒосконало знати терап≥ю,  пед≥атр≥ю,  х≥рург≥ю,  акушерство ≥
г≥неколог≥ю
     «нати сучасн≥ напр¤мки розвитку медицини
     —при¤ти п≥двищенню     квал≥ф≥кац≥њ     середн≥х     медичних
прац≥вник≥в.
     Ћ≥кар загальноњ    практики   -   с≥мейноњ   медицини   вищоњ
квал≥ф≥кац≥йноњ категор≥њ пор¤д з вищезазначеним повинен:
     «нати зм≥ст  основних  наказ≥в  та ≥нструкц≥й,  що стосуютьс¤
наданн¤ первинноњ медико-сан≥тарноњ допомоги на  засадах  с≥мейноњ
медицини ≥ використовувати њх в робот≥
     «нати показники здоров'¤ населенн¤ та показники роботи служби
загальноњ практики -  с≥мейноњ  медицини  на  територ≥њ  медичного
обслуговуванн¤,  правильно трактувати њх ≥ вм≥ти визначити основн≥
завданн¤,   спр¤мован≥   на   вдосконаленн¤   наданн¤    первинноњ
медико-сан≥тарноњ допомоги на засадах с≥мейноњ медицини
     ¬м≥ти узагальнювати  досв≥д  роботи  в≥дд≥ленн¤  або медичноњ
установи
      вал≥ф≥ковано проводити   огл¤д   хворих,   кл≥н≥чний  розб≥р
випадк≥в захворювань, консил≥уми
     ƒосконало знати  сум≥жн≥  спец≥альност≥   (гастроентеролог≥ю,
пульмонолог≥ю, кард≥олог≥ю тощо)
     ¬олод≥ти методикою п≥дготовки молодих спец≥ал≥ст≥в (≥нтерн≥в,
л≥кар≥в, ¤к≥ атестуютьс¤, середн≥х медпрац≥вник≥в)
     Ѕрати участь у  з'њздах,  конференц≥¤х,  сем≥нарах,  нарадах,
товариствах, ¤к≥ провод¤тьс¤ за фахом
     «нати сучасну  в≥тчизн¤ну  та  ≥ноземну  л≥тературу  з питань
загальноњ практики - с≥мейноњ медицини
     ћати друкован≥ статт≥ за результатами роботи

 Ќачальник √оловного управл≥нн¤
 орган≥зац≥њ медичноњ
 допомоги населенню                                      Ќ.√.√ойда

                                                 ƒодаток 7
                                             до наказу ћќ« ”крањни
                                             в≥д 23.02.2001 N 72

           вал≥ф≥кац≥йна характеристика медичноњ сестри
     ≥з спец≥альност≥ "загальна практика - с≥мейна медицина"

     ‘ах≥вець з  ц≥Їњ спец≥альност≥ повинен мати високу теоретичну
≥ практичну п≥дготовку, знати:
     - ќснови законодавства ”крањни з охорони здоров'¤,
нормативн≥ документи, ¤к≥ визначають д≥¤льн≥сть орган≥в ≥ заклад≥в
охорони здоров'¤
     - загальн≥ питанн¤  орган≥зац≥њ  первинноњ  медико-сан≥тарноњ
допомоги на засадах с≥мейноњ медицини,  амбулаторно-пол≥кл≥н≥чноњ,
швидкоњ медичноњ допомоги.  ¬м≥ти  орган≥зувати  наданн¤  медичноњ
допомоги населенню в екстремальних ситуац≥¤х
     - основн≥   демограф≥чн≥   показники,   показники    здоров'¤
населенн¤
     - знати анатомо-ф≥з≥олог≥чн≥ особливост≥ ж≥ночого  орган≥зму,
д≥тей р≥зних в≥кових груп та ос≥б похилого в≥ку
     - знати ф≥з≥олог≥ю  ваг≥тност≥,  полог≥в  та  п≥сл¤пологового
пер≥оду.   ¬м≥ти   проводити  д≥агностику  ваг≥тност≥,  визначенн¤
терм≥ну ваг≥тност≥,  волод≥ти методами обстеженн¤ ваг≥тних  ж≥нок.
«нати   д≥агностику   та   л≥куванн¤   токсикоз≥в   I-II  половини
ваг≥тност≥,  п≥сл¤пологових захворювань.  ¬олод≥ти  знанн¤ми  щодо
метод≥в плануванн¤ с≥м'њ. «нати сучасн≥ засоби контрацепц≥њ
     - мати знанн¤ з ет≥олог≥њ, кл≥н≥ки, д≥агностики, л≥куванн¤ та
проф≥лактики найб≥льш поширених захворювань ≥ нев≥дкладних стан≥в.
¬олод≥ти прийомами реан≥мац≥њ. ¬м≥ти надати першу медичну допомогу
при   травматичному   ушкодженн≥,   кровотеч≥,   оп≥ку,   колапс≥,
анаф≥лактичному   шоц≥,   алерг≥чному   стан≥,   обмерзанн≥,   при
електричному ураженн≥
     - знати фармаколог≥чну д≥ю найб≥льш  розповсюджених  медичних
препарат≥в, њх сум≥сн≥сть, дозуванн¤, методику введенн¤ та правила
виписуванн¤
     - волод≥ти     техн≥кою     введенн¤     л≥к≥в     п≥дшк≥рно,
внутр≥шньом'¤зево,   внутр≥шньосудинно.   ¬м≥ти   ставити   банки,
г≥рчичники, кл≥зми,   крапельниц≥.   ¬м≥ти   правильно    накласти
пов'¤зку, транспортну шину
     - вм≥ти    забезпечити    п≥дготовку   до   прийому   л≥карем
амбулаторних   хворих,   волод≥ти   необх≥дними   знанн¤ми    щодо
особливостей  орган≥зац≥њ роботи денних стац≥онар≥в та стац≥онар≥в
вдома
     - волод≥ти навиками операц≥йноњ сестри
     - волод≥ти  методикою  п≥дготовки   хворого   до   досл≥джень
(лабораторних, ≥нструментальних, апаратних)
     - знати   основи    асептики    ≥    антисептики,    методику
передстерил≥зац≥йноњ   очистки  медичного  ≥нструментар≥ю  ≥  його
стерил≥зац≥ю, п≥дготовку до стерил≥зац≥њ перев'¤зувальних засоб≥в
     - вм≥ти забезпечити належний догл¤д за хворими,  в тому числ≥
знати особливост≥ догл¤ду за п≥сл¤операц≥йними хворими
     - знати правила вигодовуванн¤ доношених ≥ недоношених д≥тей
     - брати активну участь у проведенн≥ заход≥в щодо проф≥лактики
захворювань населенн¤ д≥льниц≥ та його диспансеризац≥њ.
     - проводити протиеп≥дем≥чну роботу на д≥отниц≥. «нати тактику
д≥й медичного персоналу при ви¤вленн≥ хворого,  що п≥дозрюЇтьс¤ на
особливо небезпечн≥ ≥нфекц≥њ
     - проводити  сан≥тарно-осв≥тню роботу.  ѕропагувати медичн≥ ≥
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ знанн¤   серед   населенн¤   д≥льниц≥.  Ѕрати
активну участь у пропаганд≥ здорового способу житт¤
     - брати участь у впровадженн≥ передових метод≥в д≥агностики ≥
л≥куванн¤.
     - знати обл≥ково-зв≥тну документац≥ю по розд≥лах своЇњ роботи
     - знати основи медичноњ етики та деонтолог≥њ
     - знати основи техн≥ки безпеки та охорони прац≥
     - знати основи медичноњ ≥нформатики
     ƒруга квал≥ф≥кац≥йна  категор≥¤  надаЇтьс¤  медичн≥й   сестр≥
загальноњ практики - с≥мейноњ медицини,  ¤ка маЇ хорошу теоретичну
та практичну п≥дготовку.  р≥м вищезазначених знань та навик≥в вона
вм≥Ї вим≥р¤ти гостроту зору,  закапати оч≥, закласти за в≥ко маз≥.
¬м≥Ї вим≥р¤ти внутр≥шньоочний тиск.  ¬м≥Ї видалити с≥рчану пробку,
чистити зовн≥шн≥й слуховий прох≥д.  ¬олод≥Ї техн≥кою вз¤тт¤ мазк≥в
≥з з≥ву,  носа.  ¬м≥Ї поставити банки, г≥рчичники, кл≥зми, п'¤вки,
компреси,  провести  промиванн¤  шлунку,  сечового  м≥хура  м'¤ким
катетером. ¬олод≥Ї методикою введенн¤ газовив≥дноњ трубки.
     ¬олод≥Ї методикою п≥дготовки хворих до р≥зних обстежень.
     ¬м≥Ї виконувати заб≥р, транспортуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ з≥браного
матер≥алу  дл¤  досл≥джень  кров≥ (з пальц¤ ≥ вени) та сеч≥.  ¬м≥Ї
провести визначенн¤ Ўќ≈,  лейкоцит≥в та гемоглоб≥ну в кров≥,  часу
зс≥данн¤  кров≥,  тривалост≥ кровотеч≥,  визначенн¤ групи кров≥ та
резус-фактора.  ¬изначаЇ  в  сеч≥  вм≥ст  ам≥лази,  за   допомогою
експрес-метод≥в - вм≥ст б≥лка,  глюкози,  ацетону,  кетонових т≥л.
¬м≥Ї  приготувати  мазок  кров≥  на  мал¤р≥йний  плазмод≥й,  вз¤ти
зскр≥бок  ≥  провести  лабораторне досл≥дженн¤ калу на ентероб≥оз.
ѕроводить  заб≥р  матер≥алу  вид≥лень  ≥з  статевих  орган≥в   дл¤
цитолог≥чного    ≥    бактер≥олог≥чного   досл≥дженн¤.   ѕроводить
визначенн¤ ф≥зичних властивостей сеч≥, пробу «имницького.
     «наЇ показники  загального  та  б≥ох≥м≥чного анал≥з≥в кров≥ ≥
сеч≥ в норм≥.
     ¬м≥Ї зн≥мати    ≈ √,    маЇ   у¤вленн¤   про   типов≥   зм≥ни
електрокард≥ограми, фонокард≥ограми, проводить сп≥рометр≥ю.
     ¬олод≥Ї техн≥кою   стерил≥зац≥њ   шприц≥в,   ≥нструмент≥в  та
матер≥ал≥в.
     «наЇ методи   обробки   лабораторного  посуду,  обладнанн¤  ≥
в≥дпрацьованого      матер≥алу      з      метою      проф≥лактики
внутр≥шньолабораторного зараженн¤ —Ќ≤ƒом, сироватковим гепатитом.
     «наЇ основи  дисмург≥њ  та  травматолог≥њ.  ¬олод≥Ї  техн≥кою
непр¤мого масажу серц¤ та штучного диханн¤.
     ¬м≥Ї надати першу медичну допомогу при загрозливих дл¤  житт¤
людини станах.
     ¬олод≥Ї методами  обстеженн¤,   направленими   на   ви¤вленн¤
новоутворень молочних залоз ≥ ж≥ночих статевих орган≥в.
     «наЇ перел≥к   обладнанн¤   сумки-укладки   медичноњ   сестри
загальноњ практики - с≥мейноњ медицини.
     ¬м≥Ї проводити д≥агностику ваг≥тност≥,  визначати њњ  терм≥н,
волод≥Ї  методами  обстеженн¤  ваг≥тних  ж≥нок,  знаЇ  неправильн≥
положенн¤ плоду.  «наЇ токсикози I-II  половини  ваг≥тност≥.  «наЇ
психопроф≥лактичну   п≥дготовку   ваг≥тноњ   до   полог≥в,  методи
л≥кувальноњ ф≥зкультури  дл¤  ваг≥тних  ж≥нок.  «наЇ п≥сл¤пологов≥
захворюванн¤ та  орган≥зац≥ю  акушерсько-г≥неколог≥чноњ  допомоги.
ѕроводить  патронаж ваг≥тних ж≥нок ≥ новонароджених.  «наЇ питанн¤
плануванн¤ с≥м'њ, засоби контрацепц≥њ.
     ¬м≥Ї провести антропометричн≥ вим≥ри,  дати оц≥нку  ф≥зичному
та  нервово-псих≥чному  розвитку  дитини,  зробити  проф≥лактичний
масаж д≥т¤м р≥зних в≥кових груп, провести ≥нгал¤ц≥њ. «наЇ принципи
рац≥онального вигодовуванн¤ ≥ догл¤ду за доношеними ≥ недоношеними
д≥тьми,  методи  загартуванн¤,  ф≥зичного  вихованн¤  д≥тей.  ¬м≥Ї
навчити  мат≥р правилам догл¤ду за дитиною.  «наЇ основн≥ принципи
орган≥зац≥њ л≥кувально-проф≥лактичноњ допомоги д≥т¤м.
     «наЇ призначенн¤     х≥рург≥чного     ≥нструментар≥ю.    ¬м≥Ї
комплектувати  набори  х≥рург≥чного   ≥нструментар≥ю   за   видами
операц≥й.    «наЇ    методику   стерил≥зац≥њ   ≥нструментар≥ю   та
перев'¤зувальних засоб≥в.  ¬м≥Ї готувати  ≥  стерил≥зувати  шовний
матер≥ал,  знаЇ  строки  реал≥зац≥њ стерильного шовного матер≥алу.
¬м≥Ї  п≥дготувати  анестез≥олог≥чний  столик.   «наЇ   особливост≥
догл¤ду  за хворими в п≥сл¤операц≥йному пер≥од≥.  ”м≥Ї забезпечити
догл¤д за дренажною системою, трахеостомою.
     «наЇ основи диспансеризац≥њ.
     «наЇ основи  експертизи  тимчасовоњ  втрати   працездатност≥,
диспансерного спостереженн¤.
     ¬м≥Ї вираховувати основн≥ ¤к≥сн≥ показники роботи.
     «наЇ основи    проф≥лактики    виробничого    ≥    побутового
травматизму.
     «наЇ календар щеплень, правила њх проведенн¤ ≥ протипоказанн¤
до них.
     «наЇ тактику  д≥й  медичного персоналу при ви¤вленн≥ хворого,
що п≥дозрюЇтьс¤ на особливо небезпечн≥ ≥нфекц≥њ.
     «наЇ методи  та  засоби  пропаганди  здорового способу житт¤,
бере активну участь в пропаганд≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних знань серед
населенн¤.
     ¬олод≥Ї методами роботи в соц≥ально-неблагонад≥йних с≥м'¤х.
     ¬м≥Ї проводити     повну     сан≥тарну     обробку    хворих,
транспортуванн¤,  сповиванн¤, зм≥ну л≥жковоњ та нат≥льноњ б≥лизни.
«наЇ  основи д≥Їтичного харчуванн¤.  «наЇ л≥кувальн≥ д≥Їти р≥зного
призначенн¤.
     —истематично п≥двищуЇ своњ профес≥йн≥ знанн¤.
     ѕерша квал≥ф≥кац≥йна  категор≥¤  надаЇтьс¤  медичн≥й   сестр≥
загальноњ  практики  -  с≥мейноњ медицини,  ¤ка маЇ високий р≥вень
теоретичноњ та практичноњ  п≥дготовки,  хорош≥  показники  роботи,
пост≥йно   удосконалюЇ   своњ   знанн¤,   в≥дпов≥даЇ  вимогам,  що
ставл¤тьс¤ перед медичною сестрою загальноњ  практики  -  с≥мейноњ
медицини  II категор≥њ.   р≥м вищезазначених знань та навик≥в вона
знаЇ   орган≥зац≥ю   терапевтичноњ,   пед≥атричноњ,   х≥рург≥чноњ,
акушерсько-г≥неколог≥чноњ допомоги.
     «наЇ кл≥н≥ку та д≥агностику найб≥льш поширених захворювань  з
терап≥њ, пед≥атр≥њ, х≥рург≥њ, акушерства, г≥неколог≥њ, ≥нфекц≥йних
захворювань.
     ЌадаЇ першу   медичну   допомогу  хворому  ≥  потерп≥лому  на
дол≥карн¤ному етап≥.
     «д≥йснюЇ заб≥р   кров≥   та   проведенн¤   анал≥зу  кров≥  на
визначенн¤ гемоглоб≥ну, Ўќ≈, лейкоцит≥в, часу зс≥данн¤, тривалост≥
кровотеч≥.  ”м≥Ї  проводити зб≥р,  доставку,  збер≥ганн¤ з≥браного
матер≥алу дл¤ бактер≥олог≥чного  досл≥дженн¤.  ¬м≥Ї  користуватись
експрес-тестами.  ѕроводить  лабораторне  досл≥дженн¤ калу на ¤йц¤
гельм≥нт≥в.
     «наЇ п≥дготовку хворого до р≥зних вид≥в обстеженн¤.
     ¬м≥Ї працювати ≥ знаЇ апаратуру ф≥з≥отерапевтичного каб≥нету,
каб≥нету  функц≥ональноњ  д≥агностики.  ¬м≥Ї  працювати на апарат≥
ультраф≥олетового опром≥ненн¤.
     ¬олод≥Ї елементами  ≥нтерпретац≥њ  ≈ √.  «наЇ  ≈ √  -  ознаки
загрозливих дл¤ житт¤ людини стан≥в.
     «наЇ основи  фармакотерап≥њ  засоб≥в,  ¤к≥ застосовуютьс¤ дл¤
анестез≥њ,  д≥ю  ≥  сполученн¤  найб≥льш   поширених   препарат≥в,
методику њх введенн¤. «наЇ правила виписуванн¤, обл≥ку, збер≥ганн¤
та видач≥ л≥карських засоб≥в.
     «наЇ основи дисмург≥њ,  асептики ≥ антисептики.  ѕ≥д нагл¤дом
л≥кар¤ зд≥йснюЇ переливанн¤ кров≥  ≥  проводить  внутр≥шньосудинн≥
вливанн¤. ¬м≥Ї п≥дготувати анестез≥олог≥чний столик. ¬м≥Ї готувати
х≥рург≥чний  ≥нструментар≥й   дл¤   проведенн¤   малих   операц≥й.
ѕроводить  м≥сцеве знеболенн¤,  даЇ внутр≥шньовенний наркоз.  «наЇ
обс¤г х≥рург≥чного  втручанн¤  п≥д  час  малих  операц≥й.  јсистуЇ
л≥карю  при  проведенн≥ операц≥й малоњ х≥рург≥њ.  «наЇ особливост≥
догл¤ду  за  хворими  в  п≥сл¤операц≥йному  пер≥од≥,  з  дренажем,
трахеостомою. «наЇ д≥агностику раптових ускладнень п≥д час наркозу
в  п≥сл¤операц≥йному  пер≥од≥.  ¬м≥Ї   робити   перев'¤зки.   ¬м≥Ї
накладати пов'¤зки та транспортн≥ шини.
     ¬олод≥Ї методами  п≥хвового   досл≥дженн¤   здорових   ж≥нок,
пальпац≥Їю  молочних  залоз,  методами  зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього
акушерського  досл≥дженн¤.   ¬м≥Ї   д≥агностувати   ваг≥тн≥сть   ≥
визначати  њњ  терм≥ни,  зд≥йснювати  патронаж ваг≥тних,  ви¤вл¤ти
ранн≥ ускладненн¤ ваг≥тност≥.  ѕроводить сан≥тарно-осв≥тню  роботу
щодо  г≥г≥Їни  харчуванн¤  ваг≥тноњ,  проф≥лактики  незапланованоњ
     ваг≥тност≥. ¬иконуЇ  вказ≥вки  л≥кар¤  щодо  спостереженн¤ за
ж≥нками  з  патолог≥чним  переб≥гом  ваг≥тност≥.   «наЇ   симптоми
прееклампс≥њ  (еклампс≥њ),  вм≥Ї  надати  дол≥карську допомогу при
них.  «наЇ   методи   медикаментозного   та   психопроф≥лактичного
знеболенн¤ полог≥в. «наЇ правила г≥г≥Їни ж≥нки в пер≥од ваг≥тност≥
≥ п≥сл¤  полог≥в.  ¬м≥Ї  ви¤вл¤ти  перш≥   ознаки   п≥сл¤пологових
захворювань ≥ надати своЇчасну дол≥карську медичну допомогу.  ”м≥Ї
читати результати г≥столог≥чного висновку.
     ¬олод≥Ї вс≥ма   методами   п≥хвових   л≥кувальних   процедур,
методикою  проведенн¤  онкопрофогл¤ду  щодо  ви¤вленн¤  пухлин  на
ранн≥х стад≥¤х г≥неколог≥чних захворювань.
     «наЇ анатомо-ф≥з≥олог≥чн≥    особливост≥    дит¤чого    в≥ку,
нервово-псих≥чний  та  ф≥зичний розвиток д≥тей,  основи психолог≥њ
здоровоњ  та  хвороњ   дитини.   «наЇ   основн≥   положенн¤   щодо
рац≥онального  харчуванн¤  хворих д≥тей в залежност≥ в≥д њх в≥ку ≥
характеру захворюванн¤. ¬олод≥Ї навиками годуванн¤ д≥тей природним
шл¤хом   (з   ложки,   пл¤шки,   п≥петки),  штучним  (через  зонд,
гастростому).
     ¬м≥Ї забезпечити належний догл¤д за важкими хворими, зд≥йснюЇ
догл¤д за самотн≥ми хворими вдома.
     «наЇ основи д≥Їтотерап≥њ.  ¬м≥Ї п≥драхувати х≥м≥чний склад та
калор≥йн≥сть рац≥он≥в, скласти д≥Їтичне меню.
     «наЇ основи  л≥кувальноњ  ф≥зкультури,  масажу.  «наЇ  основи
ф≥з≥о- та бальнеотерап≥њ.
     «наЇ основи      промислового     травматизму,     проведенн¤
протиеп≥дем≥чних  заход≥в  в  осередку  ≥нфекц≥њ  та  проф≥лактику
≥нфекц≥йних  захворювань.  «наЇ  календар  проф≥лактичних щеплень,
правила њх проведенн¤ ≥ протипоказанн¤ до них.
     Ѕере участь  у  пропаганд≥  медичних та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних
знань  серед  населенн¤.  ”м≥Ї   в   межах   своЇњ   спец≥альност≥
орган≥зувати   ≥  провести  комплекс  протиеп≥дем≥чних  заход≥в  у
вогнищ≥ ≥нфекц≥њ. ќзнайомлена з сан≥тарног≥г≥Їн≥чними вимогами, що
ставл¤тьс¤ до дит¤чих заклад≥в ≥ м≥сць перебуванн¤ д≥тей.
     «наЇ основи здорового способу  житт¤.  «найома  з  принципами
проведенн¤  сан≥тарно-осв≥тньоњ роботи з д≥тьми та батьками.  ¬м≥Ї
орган≥зувати разом з л≥карем громаду,  залучити њњ  до  проведенн¤
оздоровчих  заход≥в на д≥льниц≥.  «датна орган≥зувати використанн¤
територ≥альних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ  дл¤  пропаганди  р≥зних
аспект≥в здорового способу житт¤.
     «наЇ основн≥  показники  ¤кост≥  наданн¤  медичноњ   допомоги
населенню  д≥льниц≥.  ¬м≥Ї  проводити  к≥льк≥сний ≥ ¤к≥сний анал≥з
своЇњ роботи.  ќб≥знана з≥  вс≥ма  директивними  документами  щодо
веденн¤ обл≥ковозв≥тноњ документац≥њ.
     ћаЇ навики роботи з комп'ютером на р≥вн≥ користувача.
     Ѕере активну  участь  у  впровадженн≥  ≥  застосуванн≥  нових
метод≥в  д≥агностики   ≥   л≥куванн¤.   ѕост≥йно   п≥двищуЇ   св≥й
профес≥йний р≥вень.
     ¬ища квал≥ф≥кац≥йна  категор≥¤  надаЇтьс¤   медичн≥й   сестр≥
загальноњ практики - с≥мейноњ медицини, ¤ка маЇ глибок≥ теоретичн≥
та  практичн≥   знанн¤,   волод≥Ї   орган≥зац≥йними   зд≥бност¤ми,
в≥др≥зн¤Їтьс¤  високим  профес≥онал≥змом.  јктивно  використовуЇ ≥
впроваджуЇ  нов≥  передов≥  методи   наданн¤   медичноњ   допомоги
населенню,  маЇ  хорош≥ показники в робот≥,  Ї наставником молодих
спец≥ал≥ст≥в, пропагандистом медичних та г≥г≥Їн≥чних знань.
     ¬она в≥дпов≥даЇ вимогам, що ставл¤тьс¤ перед медичною сестрою
загальноњ практики - с≥мейноњ медицини  I  категор≥њ.   р≥м  того,
вона знаЇ (вм≥Ї):
     ќснови терап≥њ,  пед≥атр≥њ, х≥рург≥њ, акушерства, г≥неколог≥њ
≥нфекц≥йних    хвороб,    травматолог≥њ,    уролог≥њ    та   ≥нших
спец≥альностей.
     ¬олод≥Ї методикою  наданн¤  дол≥карськоњ  медичноњ допомоги в
екстремальних випадках (кома,  шок,  обмороженн¤, оп≥к, електричне
ураженн¤,  гостра серцево-судинна нестача,  утопленн¤,  пов≥шанн¤,
розлад водноелектрол≥тного,  кислотно-основного балансу, алерг≥чн≥
стани, отруЇнн¤, гостра недостатн≥сть нирок ≥ печ≥нки, травматичне
ушкодженн¤,  в≥дмороженн¤,   колапс   тощо).   «наЇ   кл≥н≥чну   ≥
електрокард≥ограф≥чну  д≥агностику  загрозливих  дл¤ житт¤ стан≥в,
маЇ пон¤тт¤ про ф≥брил¤ц≥ю,  зупинку  серц¤,  порушенн¤  серцевого
ритму.
     ¬м≥Ї комплектувати набори ≥нструментар≥ю за видами  операц≥й.
«наЇ  методику  стерил≥зац≥њ  ≥нструментар≥ю  та  перев'¤зувальних
засоб≥в.  ¬м≥Ї готувати  ≥  стерил≥зувати  шовний  матер≥ал,  знаЇ
строки   реал≥зац≥њ  стерильного  шовного  матер≥алу.  «наЇ  обс¤г
х≥рург≥чного втручанн¤ п≥д час проведенн¤ операц≥й,  посл≥довн≥сть
д≥й х≥рурга при проведенн≥ операц≥й,  небезпеку ≥ ускладненн¤, ¤к≥
можуть виникнути  п≥д  час  операц≥њ  та  д≥њ,  направлен≥  на  њх
усуненн¤.  ¬м≥Ї  асистувати л≥карю п≥д час проведенн¤ амбулаторних
операц≥й ≥  складних  ман≥пул¤ц≥й.  «наЇ  особливост≥  догл¤ду  за
хворими п≥сл¤ операц≥й.
     «наЇ фармаколог≥чну   д≥ю   найб≥льш   поширених   л≥карських
речовин,  њх сум≥сн≥сть,  дозуванн¤, методику введенн¤ в орган≥зм,
волод≥Ї правилами виписуванн¤  та  збер≥ганн¤  л≥карських  речовин
груп "ј"   ≥   "Ѕ".   «наЇ   д≥ю   фармаколог≥чних   засоб≥в,  ¤к≥
застосовуютьс¤ в анестез≥њ та  ≥нтенсивн≥й  терап≥њ,  показанн¤  ≥
протипоказанн¤ до њх застосуванн¤.
     ѕ≥д нагл¤дом  л≥кар¤  проводить  трахеотом≥ю,   катетеризац≥ю
п≥дключичноњ вени.
     ¬олод≥Ї основами голкорефлексотерап≥њ, ф≥тотерап≥њ.
     ¬олод≥Ї техн≥кою  огл¤ду  шийки  матки  за допомогою дзеркал.
¬м≥Ї своЇчасно д≥агностувати ваг≥тн≥сть, ви¤вл¤Ї на ранн≥х стад≥¤х
ускладненн¤ ваг≥тност≥,  проводить  психопроф≥лактичну  п≥дготовку
ваг≥тноњ до  полог≥в,  знаЇ  методи  л≥кувальноњ  ф≥зкультури  дл¤
ваг≥тних ж≥нок   та   г≥неколог≥чних   хворих,   волод≥Ї  техн≥кою
медикаментозного та психопроф≥лактичного знеболенн¤ полог≥в.  ¬м≥Ї
асистувати при п≥хвовому обстеженн≥ ваг≥тноњ ≥ пород≥лл≥ з оц≥нкою
пологових шл¤х≥в (ступ≥нь  розкритт¤  маткового  з≥ву,  ц≥л≥сн≥сть
пл≥дного м≥хура, характер передлежачоњ частини ≥ види передлоги).
     «наЇ п≥сл¤пологов≥   захворюванн¤.   ¬еде   роботу  з  питань
плануванн¤ с≥м'њ, знаЇ сучасн≥ контрацептивн≥ засоби.
     ¬м≥Ї орган≥зувати належний догл¤д за хворими.
     «наЇ основи     експертизи    тимчасовоњ    непрацездатност≥,
диспансеризац≥њ населенн¤.
     ¬олод≥Ї методикою  проведенн¤  проф≥лактичних  щеплень,  знаЇ
протипоказанн¤ до них,  методи проведенн¤ протиеп≥дем≥чних заход≥в
в осередку ≥нфекц≥њ.  «наЇ тактику  д≥й  медичного  персоналу  при
ви¤вленн≥   хворого,   ¤кий   п≥дозр≥лий  на  особливо  небезпечн≥
≥нфекц≥њ.
      еруЇтьс¤ в   своњй   робот≥   нормативними   документами   з
додержанн¤ сан≥тарно-протиеп≥дем≥чного режиму.
     «абезпечуЇ проведенн¤ сан≥тарно-осв≥тн≥х заход≥в на територ≥њ
обслуговуванн¤,  вм≥Ї орган≥зувати через засоби масовоњ ≥нформац≥њ
пропаганду здорового способу житт¤.
     ¬еде передбачену обл≥ково-зв≥тну документац≥ю.
     ¬м≥Ї анал≥зувати статистичну ≥нформац≥ю.
     Ѕере участь  у робот≥ науково-практичних конференц≥й з питань
орган≥зац≥њ наданн¤  медичноњ  допомоги   населенню   на   засадах
загальноњ   практики   -   с≥мейноњ   медицини.  јктивно  п≥двищуЇ
квал≥ф≥кац≥ю шл¤хом виступ≥в з допов≥д¤ми,  реферативними огл¤дами
медичноњ л≥тератури.
     «а своњми  знанн¤ми  ≥   орган≥зац≥йними   зд≥бност¤ми   може
забезпечити  квал≥ф≥коване  кер≥вництво  з  даноњ спец≥альност≥ ¤к
головна медична сестра амбулатор≥њ (в≥дд≥ленн¤) загальноњ практики
- с≥мейноњ медицини.

 Ќачальник √оловного
 управл≥нн¤ орган≥зац≥њ
 медичноњ допомоги населенню                             Ќ.√.√ойда
 



Hosted by uCoz