МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Н А К А З
N 37/5 від 01.02.2001
Про посилення заходів щодо забезпечення
інфекційної безпеки донорської крові в Україні
В останні роки епідемічна ситуація з ВІЛ/СНІДу в країні
продовжує загострюватись. Число зареєстрованих ВІЛ-інфікованих за
період 1987-2000 рр. перевищило 36 тисяч. Виявлено ВІЛ-інфікованих
і серед потенційних донорів, кількість яких зростає і за останні 5
років становить більше 3000 осіб (або 0,05% від числа обстежених
потенційних донорів). За таких умов не виключена можливість здачі
крові особою, яка є ВІЛ-інфікованою і знаходиться у стадії
"сероконверсійного вікна", коли специфічні антитіла до ВІЛ методом
ІФА не визначаються. У такій ситуації існує реальна загроза
випадків ВІЛ-інфікування через донорську кров.
З метою посилення заходів щодо забезпечення інфекційної
безпеки донорської крові Н А К А З У Є М О:
1. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій:
1.1. Взяти під особистий контроль виконання рішення колегії
МОЗ України "Проблеми гематології, служби крові, профілактики
СНІДу в донорстві та запобігання розповсюдженню туберкульозу" від
08.11.98 N 11 та пункту 3.1. рішення апаратної наради МОЗ від
18.09.00 щодо термінового впровадження методу кріоконсервування
компонентів крові при ультранизьких та помірно низьких
температурах і технології збереження замороженої плазми з
використанням її після повторного тестування донорів.
1.2. Безумовно виконувати заборону трансфузії нетестованих на
ВІЛ та інші трансфузійні інфекції компонентів та препаратів крові,
крім випадків, передбачених статтею 10 (абзац 3) Закону України
"Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту
(СНІД) та соціальний захист населення".
1.3. Трансфузії компонентів і препаратів крові застосовувати
тільки за умови наявності клініко-лабораторних показань.
1.4. У разі виникнення підозри ВІЛ-інфікування через
компоненти та препарати донорської крові розслідування такого
випадку проводити в максимально стислі терміни (до 1 місяця) з
обов'язковим наданням інформації до МОЗ.
1.5. До 01.03.01. створити комісії, залучивши до роботи
провідних спеціалістів для перевірки лікувальних закладів,
обласних та міських станцій переливання крові щодо дотримання
протиепідемічного режиму та доцільності застосування компонентів
та препаратів крові в лікувальних закладах.
2. Директору Інституту патології крові та трансфузійної
медицини АМН України Новаку В.Л. у термін до 01.05.01 подати
пропозиції щодо удосконалення чинних:
2.1. Порядку медичного обстеження донорів крові та її
компонентів з урахуванням необхідності обов'язкового проведення
передтестового консультування донорів.
2.2. Інструкції з організації роботи лабораторій діагностики
ВІЛ та інших трансфузійних інфекцій станцій переливання крові
(центрів крові).
3. Директору Інституту гематології і трансфузіології АМН
України Перехрестенку П.М. у термін до 01.05.01 подати пропозиції
щодо змін переліку існуючих показань до трансфузії компонентів та
препаратів крові.
4. Начальнику Головного управління організації медичної
допомоги населенню Гойді Н.Г. завершити до 01.07.01 розробку
національної програми розвитку донорства, заготівлі крові та її
компонентів, виготовлення препаратів плазми крові.
5. Начальнику управління профілактики соціально небезпечних
хвороб, СНІДу та формування здорового способу життя Бочковій Л.В
запровадити протягом 2001 року систему навчання фахівців служби
крові методикам консультування , пов'язаного з обстеженням на ВІЛ.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Міністра Бобильову О.О. та віце-президента АМН
Зозулю Ю.П.
Міністр охорони
здоров'я України В.Ф.Москаленко
Президент Академії
медичних наук України О.Ф.Возіанов
|
