√ќЋќ¬Ќ»… ƒ≈–∆ј¬Ќ»… ≤Ќ—ѕ≈ “ќ– ¬≈“≈–»Ќј–Ќќѓ ћ≈ƒ»÷»Ќ» ” –јѓЌ»
Ќ ј ј «
N 9 в≥д 30.01.2001 «ареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥
юстиц≥њ ”крањни
12 лютого 2001 р.
за N 131/5322
ѕро затвердженн¤ ≤нструкц≥њ щодо попередженн¤
та л≥кв≥дац≥њ хвороб ≥ отруЇнь бдж≥л
¬≥дпов≥дно до статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро ветеринарну
медицину", ѕоложенн¤ про ƒержавний департамент
ветеринарноњ медицини, затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни в≥д 17 листопада 1997 року N 1277 "ѕитанн¤
ƒержавного департаменту ветеринарноњ медицини", та з метою
посиленн¤ заход≥в проф≥лактики ≥ боротьби з хворобами бдж≥л
Ќ ј ј « ” ё:
1. «атвердити ≤нструкц≥ю щодо попередженн¤ та л≥кв≥дац≥њ
хвороб ≥ отруЇнь бдж≥л, що додаЇтьс¤.
2. «аступнику начальника ”правл≥нн¤ орган≥зац≥њ ветеринарноњ
справи та проф≥лактики незаразних хвороб тварин ƒержавного
департаменту ветеринарноњ медицини Ќ≥к≥т≥ну ѕ.ƒ. в п'¤тиденний
терм≥н цей наказ подати на державну реЇстрац≥ю до ћ≥н≥стерства
юстиц≥њ ”крањни та в 10-денний терм≥н забезпечити його тиражуванн¤
та надсиланн¤ установам ветеринарноњ медицини јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва та —евастопол¤.
3. √оловним державним ≥нспекторам ветеринарноњ медицини
јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва та —евастопол¤
довести ≤нструкц≥ю щодо попередженн¤ та л≥кв≥дац≥њ хвороб ≥
отруЇнь бдж≥л до установ системи ветеринарноњ медицини ”крањни та
забезпечити контроль за њх виконанн¤м.
4. ” зв'¤зку з прийн¤тт¤м цього наказу вважати такою, що не
застосовуЇтьс¤ на ”крањн≥, "»нструкцию о меропри¤ти¤х по
предупреждению и ликвидации заразных болезней пчЄл", затверджену
√оловним управл≥нн¤м ветеринар≥њ ƒержавноњ ком≥с≥њ –ади ћ≥н≥стр≥в
—–—– по продовольству та закуп≥вл≥ 12 березн¤ 1991 р.
5. онтроль за виконанн¤м наказу покласти на заступника
√оловного державного ≥нспектора ветеринарноњ медицини ”крањни
√оржеЇва ¬.ћ.
ѕ.≤.¬ербицький
«атверджено
Ќаказ √оловного державного
≥нспектора ветеринарноњ медицини
30.01.2001 р. N 9
«ареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥
юстиц≥њ ”крањни
12 лютого 2001 р.
за N 131/5322
≤нструкц≥¤ щодо попередженн¤ та л≥кв≥дац≥њ хвороб
≥ отруЇнь бдж≥л
≤нструкц≥¤ щодо попередженн¤ та л≥кв≥дац≥њ хвороб ≥ отруЇнь
бдж≥л розроблена в≥дпов≥дно до статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро
ветеринарну медицину", «акону ”крањни "ѕро
бдж≥льництво", ѕоложенн¤ про ƒержавний департамент
ветеринарноњ медицини, затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни в≥д 17 листопада 1997 року N 1277 "ѕитанн¤
ƒержавного департаменту ветеринарноњ медицини", та з метою
посиленн¤ заход≥в проф≥лактики ≥ боротьби з хворобами бдж≥л.
÷¤ ≤нструкц≥¤ Ї обов'¤зковою дл¤ виконанн¤ вс≥ма державними
органами, а також п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми
незалежно в≥д в≥домчоњ п≥дпор¤дкованост≥ ≥ форм власност≥,
посадовими особами та громад¤нами.
1. ¬имоги щодо розм≥щенн¤ ≥ облаштуванн¤ пас≥к
1.1. «а виробничим напр¤мком пас≥ки розр≥зн¤ють: медотоварн≥
- призначен≥ дл¤ одержанн¤ продукт≥в бдж≥льництва (товарного меду,
воску бджолиного, пропол≥су, маткового молочка, бджолиноњ отрути,
збору пилку); запилювально-медов≥, де бджоли використовуютьс¤ дл¤
запиленн¤ сад≥в, ¤г≥дник≥в ≥ ентомоф≥льних с≥льськогосподарських
культур ≥ дл¤ виробництва меду; запилювальн≥ пас≥ки - призначен≥
дл¤ запиленн¤ бджолами культур закритого грунту (в теплиц¤х,
парниках тощо); репродукторн≥ (розпл≥дники) - дл¤ в≥дтворенн¤
бдж≥л (виведенн¤ бджоломаток, виробництва пакет≥в бдж≥л ≥ збору
маткового молочка); плем≥нн≥ - дл¤ розмноженн¤, пол≥пшенн¤ ≥
виведенн¤ бдж≥л певноњ породи, збер≥ганн¤ генофонду бдж≥л, що
≥снуЇ, виведенн¤ плем≥нних бджоломаток, виробництва пакет≥в бдж≥л
≥ збору маткового молочка; карантинн≥ - дл¤ витримуванн¤ бдж≥л у
карантин≥.
1.2. ѕас≥ки розм≥щують у благополучн≥й щодо заразних хвороб
бдж≥л м≥сцевост≥, у сухих, осв≥тлених сонцем, захищених в≥д в≥тр≥в
м≥сц¤х, на в≥дстан≥ не ближче 500 м в≥д шосейних дор≥г ≥
зал≥зниць, пилорам, високовольтних л≥н≥й електропередач, не менше
1 км в≥д тваринницьких ≥ птах≥вницьких буд≥вель ≥ 5 км в≥д
воскопереробних завод≥в, п≥дприЇмств кондитерськоњ ≥ х≥м≥чноњ
промисловост≥, аеродром≥в, в≥йськових пол≥гон≥в, рад≥олокац≥йних,
рад≥о- ≥ телетрансл¤ц≥йних станц≥й та ≥нших джерел м≥крохвильового
випром≥нюванн¤. ¬≥дстань в≥д товарноњ пас≥ки до репродуктивноњ ≥
карантинноњ повинна бути не менше 7 км.
1.3. “еритор≥ю стац≥онарноњ пас≥ки огороджують, обсаджують
плодовими деревами ≥ кущами. ¬≥дведенн¤ земельних д≥л¤нок дл¤
розм≥щенн¤ такоњ пас≥ки необх≥дно погоджувати з органами
державного управл≥нн¤ з питань ветеринарноњ медицини ≥ м≥сцевими
органами влади.
ѕри визначенн≥ розм≥ру площ≥ п≥д пас≥ку розраховують, що на
одну гадану бджолину с≥м'ю потр≥бно 30-35 кв. м, залежно в≥д
способу розм≥щенн¤ бдж≥л.
ѕри розм≥щенн≥ пас≥ки на присадибн≥й д≥л¤нц≥ (подв≥р'њ)
огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤
льоту бдж≥л.
1.4. Ѕдж≥л утримують у типових, справних, пронумерованих,
пофарбованих вуликах. ƒл¤ фарбуванн¤ використовують б≥лу, блакитну
≥ жовту фарби. Ќа кожн≥й пас≥ц≥ мають бути резервн≥ вулики (10-15%
в≥д загальноњ к≥лькост≥ бджолиних с≥мей) ≥ ст≥льников≥ рамки (не
менше 30% в≥д загальноњ к≥лькост≥ рамок).
1.5. ¬улики встановлюють на п≥дставках не нижче 30 см в≥д
земл≥, на в≥дстан≥ не б≥льш 3 м одне в≥д одного ≥ 6 - 10 м м≥ж
р¤дами. ѕеред льотками робл¤ть площадки розм≥рами 0,5 х 0,5 м.
“рупи бдж≥л ≥ см≥тт¤ на цих площадках збирають ≥ спалюють.
1.6. ƒл¤ п≥дтримки належного ветеринарно-сан≥тарного стану на
стац≥онарн≥й пас≥ц≥ розм≥щають пас≥чний будиночок, а на кочов≥й -
кочову будку. ѕас≥ку забезпечують предметами ≥ засобами особистоњ
г≥г≥Їни ≥ дез≥нфекц≥њ (перекис водню, 1%-ний розчин хлорам≥ну
тощо), обладнують дез≥нфекц≥йну площадку, закриту ¤му (дл¤ ст≥чних
вод), туалетне прим≥щенн¤ дл¤ бджол¤ра.
1.7. Ќа територ≥њ пас≥ки в≥двод¤ть д≥л¤нки дл¤ розм≥щенн¤
контрольного вулика (нав≥с 1,5 х 2 м), поњлок дл¤ бдж≥л.
1.8. Ќа територ≥њ стац≥онарноњ пас≥ки необх≥дно мати
прим≥щенн¤ дл¤ збер≥ганн¤ порожн≥х ст≥льникових рамок, а також
ст≥льник≥в з медом ≥ пергою, тари, бджоловодного ≥нвентарю,
дез≥нфекц≥йних засоб≥в.
1.9. ” м≥сц¤х ≥з холодною тривалою зимою на пас≥ц≥ будують
зим≥вник (бджол¤ник) - сухе прим≥щенн¤, що не промерзаЇ, обладнане
припливно-вит¤жною вентил¤ц≥Їю, що забезпечуЇ п≥дтримку заданих
параметр≥в м≥крокл≥мату: температури 0 - 40 град. C, в≥дносноњ
вологост≥ не вище 75-85%, пов≥трообм≥н на 1 родину бдж≥л - 0,4
куб. м/год.
2. ¬имоги до утриманн¤, год≥вл≥ й розведенн¤ бдж≥л
2.1. «имою у бджол¤нику п≥дтримують температуру, параметри
м≥крокл≥мату (п. 1.9.), температура в гн≥зд≥ +24-28 град. C,
в≥дносна волог≥сть 74-80%, ум≥ст кисню 12-14%, вуглекислоти до
3-4%.
2.1.1. «апас меду на зиму повинен бути 20-25 кг. ƒл¤ цього
сл≥д залишити 2,5-3 кг меду на вуличку бдж≥л, а при зим≥вл≥ на
вол≥ ц≥ норми завищують у 1,5-2 рази.
2.2. Ќавесн≥ с≥м'њ бдж≥л винос¤ть ≥з зим≥вника дл¤ обльоту
при зовн≥шн≥й температур≥ пов≥тр¤ не нижче 12 град. C. “емпература
пов≥тр¤ в гн≥зд≥ повинна бути 24-26 град. C, в≥дносна волог≥сть
72-85%, ум≥ст кисню 15-17%, вуглекислоти 1,7-2,3%.
2.3. Ћьотки вулик≥в очищають в≥д п≥дмору ≥ см≥тт¤, по
можливост≥ утеплювальний матер≥ал ≥ денц¤ зам≥н¤ють на сух≥,
чист≥, продез≥нф≥кован≥.
2.4. ѕровод¤ть швидкий огл¤д бджолиних с≥мей, перев≥р¤ють
на¤вн≥сть корм≥в. «апас≥в корм≥в весною на одну с≥м'ю маЇ бути: не
менше 10-12 кг меду ≥ 1-2 рамки перги.
якщо корму недостатньо, то на рамки над клубом бдж≥л
розм≥щують мед або цукрово-медове т≥сто - канд≥, пасти,
п≥дставл¤ють кормушки або рамки з теплим (30 град. C) цукровим
60%-ним сиропом, до вищезазначених корм≥в рекомендуЇтьс¤ додавати
б≥олог≥чно-активн≥ препарати - зам≥нники перги - ап≥тонус,
ап≥стимул≥н, б≥оспон, серп≥н ≥ ≥нш≥ зареЇстрован≥ препарати.
2.5. ѕри ст≥йк≥й тепл≥й погод≥ (не нижче 12 град. C) старанно
огл¤дають (весн¤на рев≥з≥¤) бджолин≥ родини, визначають њхню силу
у вуличках, на¤вн≥сть ≥ к≥льк≥сть розплоду. ѕорожн≥ рамки, ¤к≥
запл≥сн¤в≥ли й забруднен≥ випорожненн¤ми бдж≥л, видал¤ють. ѕри
цьому рамки з розплодом ≥ кормом очищають. —≥м'њ бдж≥л
пересаджують у чист≥ продез≥нф≥кован≥ вулики. —лабк≥ с≥м'њ без
ознак хвороби з'Їднують, гн≥зда скорочують ≥ утеплюють. Ќавесн≥ у
вулику залишають лише ту к≥льк≥сть ст≥льник≥в, ¤ку обсиджують
бджоли.
2.6. ўор≥чно провод¤ть в≥дб≥р ¤к таких, що бракован≥, ус≥х
негожих ст≥льник≥в.
2.7. ќб'Їднанн¤ слабких здорових с≥мей ≥з хворими, ¤к≥ мають
¤вн≥ ознаки захворюванн¤, недопустиме. —т≥льники з розплодом,
кормом ≥з таких с≥мей заборон¤Їтьс¤ використовувати дл¤ здорових
с≥мей. ’вор≥ с≥м'њ, ¤к≥ залишен≥ на пас≥ц≥, л≥кують.
2.8. Ќа пас≥ц≥ встановлюють напувалки з≥ св≥жою ≥ п≥дсоленою
водою (0,01%-ний розчин кухонноњ сол≥).
2.9. Ќа спец≥альн≥й площадц≥ провод¤ть механ≥чне очищенн¤ й
дез≥нфекц≥ю бджол¤рського устаткуванн¤, ≥нвентарю й в≥льних в≥д
корму придатних до експлуатац≥њ ст≥льник≥в. ѕродез≥нф≥кован≥
предмети складають у в≥дпов≥дних прим≥щенн¤х. ¬ибракуван≥
ст≥льники перетоплюють на в≥ск.
2.10. ѕри ст≥йк≥й тепл≥й погод≥ гн≥зда розширюють
технолог≥чно придатними (св≥тло-коричневими) ст≥льниками, при
принесенн≥ пилку ≥ нектару у вулик ≥нтенсивно використовують
вощину дл¤ в≥дбуд≥вл≥ св≥жих ст≥льник≥в. Ќа пас≥ц≥ щор≥чно
обновл¤ють не менше 30% запас≥в ст≥льник≥в.
2.11. ѕровод¤ть щор≥чну зам≥ну не менше 50% маток.
2.12. «д≥йснюють заходи, спр¤мован≥ на недопущенн¤ бджолиних
крад≥жок, роњнн¤ ≥ зльоту роњв.
2.13. ѕровод¤ть своЇчасну п≥дготовку зим≥вника. ѕрим≥щенн¤
сушать, ст≥ни й стел≥ б≥л¤ть вапном, п≥длогу п≥ддають ретельному
очищенню.
2.14. —т≥льники п≥сл¤ в≥дкачки меду пом≥щають дл¤ суш≥нн¤ в
т≥ сам≥ вулики, з ¤ких вони були ран≥ше вз¤т≥.
2.15. ѕ≥сл¤ головного медозбору провод¤ть: рев≥з≥ю с≥мей
бдж≥л, вибракуванн¤, об'Їднанн¤ й ≥нтенсивне нарощуванн¤ сили
бджолиних с≥мей на зиму. ” вересн≥ с≥м'њ повинн≥ мати не менше 6-8
вуличок.
2.16. ѕадевий ≥ закристал≥зований мед ц≥лком зам≥н¤ють на
добро¤к≥сний або цукровим сиропом.
2.17. ормов≥ запаси поповнюють цукровим сиропом (не б≥льше
5-6 кг цукру) у серпн≥ - на початку вересн¤. ѕри п≥дгод≥вл≥ бдж≥л
цукровим сиропом бджолам обов'¤зково дають б≥лковий корм (пилок,
препарат "ап≥тонус"). ормов≥ запаси на одну родину бдж≥л
складають не менше 18-25 кг, кр≥м того перги - 2 кг (два ц≥лком
заповнених ст≥льники). «аборон¤Їтьс¤ згодовуванн¤ цукрового сиропу
з≥ сп≥льних год≥вниць.
2.18. —кладанн¤ гн≥зд у зиму зд≥йснюють п≥сл¤ поповненн¤
кормових запас≥в ≥ виходу головноњ маси розплоду. ≤з бджолиного
гн≥зда видал¤ють маломедов≥ (менше 1,5 кг меду) ст≥льники, ¤к≥
вив≥льнен≥ в≥д розплоду.
2.19. ѕри похолоданн≥ сл≥д перев≥рити вс≥ с≥м'њ й визначити
становище клуб≥в бдж≥л на ст≥льниках, у раз≥ потреби ст≥льники
переставл¤ють. « настанн¤м ст≥йкоњ холодноњ й сухоњ погоди вулики
з бджолами занос¤ть у зим≥вник (бджол¤ник), кришки з вулик≥в
зн≥мають, льотки заставл¤ють с≥ткою.
3. ¬имоги п≥д час перевезенн¤ (коч≥вл≥)
бдж≥л на медозб≥р ≥ запиленн¤
3.1. Ќа м≥сц¤ медозбору й запиленн¤ бджолин≥ с≥м'њ
доставл¤ють ус≥ма видами транспорту (автомоб≥льним, зал≥зничним,
р≥чковим та пов≥тр¤ним транспортом) у в≥дпов≥дност≥ до правил
перевезенн¤ тварин ≥ сировини тваринного походженн¤, що д≥ють на
цих видах транспорту ("¬етеринарно-санитарные правила перевозки
животных, птицы, рыбы, продуктов и сырь¤ животного происхождени¤
автомобильным транспортом", затверджен≥ √оловним управл≥нн¤м
ветеринар≥њ ƒержавного агропромислового ком≥тету —–—– 30 грудн¤
1986 р.; "ѕравила перевозок животных, продуктов и сырь¤ животного
происхождени¤ железнодорожным транспортом" /вит¤г з "ѕравил
перевозок грузов", виданих ћ≥н≥стерством шл¤х≥в сполученн¤ —–—– в
1967 р. за погодженн¤м з √оловним управл≥нн¤м ветеринар≥њ ћ—√ —–—–
зам≥сть правил виданих у 1955 р.), ≥ з дотриманн¤м вимог ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
3.2. ƒо перевезенн¤ на м≥сц¤ медозбору й запиленн¤ допускають
здоров≥ бджолин≥ с≥м'њ з господарств (район≥в), благополучних щодо
хвороб бдж≥л, при ¤ких ввод¤тьс¤ карантинн≥ обмеженн¤.
« дозволу ƒержавного департаменту ветеринарноњ медицини
допускаЇтьс¤, ¤к вин¤ток, коч≥вл¤ здорових бдж≥л неблагополучноњ
пас≥ки в неблагополучну щодо даноњ хвороби зону на спец≥ально
в≥дведен≥ м≥сц¤, в≥ддален≥ в≥д благополучних пас≥к на в≥дстань не
менше 15 км, ≥з дотриманн¤м особливих заход≥в, зазначених в пункт≥
4.10 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
3.3. ѕеревезенн¤ (коч≥вл¤) бджолиних с≥мей у прикордонну зону
глибиною не менше 15 км до державноњ меж≥ ≥ з ц≥Їњ зони в глиб
крањни заборон¤Їтьс¤.
3.4. ѕредставники обласних контор бдж≥льництва ≥ товариств
бджол¤р≥в-аматор≥в попередньо визначають господарства ≥ к≥льк≥сть
бджолиних с≥мей, ¤к≥ п≥дл¤гають перевезенню, встановлюють у
головного л≥кар¤ ветеринарноњ медицини району благополучч¤ району
щодо хвороб бдж≥л, при ¤ких ввод¤тьс¤ карантинн≥ обмеженн¤, та
можлив≥сть перевезенн¤ на медозб≥р ≥ запиленн¤. ” районах, куди
передбачаЇтьс¤ вивезти бдж≥л, вибирають м≥сц¤ дл¤ розм≥щенн¤
пас≥к, з урахуванн¤м потреби њх в≥ддаленн¤ одна в≥д одноњ й в≥д
м≥сцевих пас≥к на в≥дстань не менше 3 - 5 км, з'¤совують
ветеринарно-санитарний стан м≥сцевих пас≥к ≥ джерел
водопостачанн¤. 3.5. ƒозв≥л (ветеринарне св≥доцтво або
дов≥дка, зазначен≥ у
пункт≥ 3.6 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ) на перевезенн¤ бджолос≥мей, медозб≥р ≥
запиленн¤ с≥льськогосподарських культур усередин≥
адм≥н≥стративного району даЇ головний ветеринарний л≥кар цього
району, а п≥д час перевезенн¤ в ≥нш≥ райони ветеринарний орган
област≥ (в ј– рим - органи державного управл≥нн¤ з питань
ветеринарноњ медицини республ≥ки). ћ≥жобласн≥ перевезенн¤
провод¤тьс¤ за узгодженн¤м ≥з в≥дпов≥дними управл≥нн¤ми
ветмедицини областей. оч≥вл¤ бджолос≥мей за меж≥ держави
погоджуЇтьс¤ з державним органом управл≥нн¤ з питань ветеринарноњ
медицини держави, куди ввоз¤тьс¤ бджоли дл¤ запиленн¤ ≥ медозбору.
3.6. ¬ласникам пас≥к бджолос≥мей, що перевоз¤тьс¤, видаЇтьс¤
у встановленому пор¤дку ветеринарне св≥доцтво за формою N 1-вет
(при перевезенн≥ у межах адм≥н≥стративного району - дов≥дка), ¤ке
п≥дтверджуЇ благополучч¤ пас≥к ≥ м≥сць њх вивозу щодо заразних
хвороб бдж≥л. —в≥доцтво видаЇтьс¤ не ран≥ше н≥ж за три дн≥
("ѕравила видач≥ ветеринарних документ≥в на вантаж≥, що п≥дл¤гають
обов'¤зковому ветеринарному контролю", затверджен≥ наказом
√оловного державного ≥нспектора ветеринарноњ медицини ”крањни в≥д
07.08.97 N 27, зареЇстрован≥ в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ
”крањни 20.08.97 за N 326/2130).
3.7. ¬ласники бджолос≥мей визначають потребу в транспортних
засобах дл¤ перевезенн¤ бдж≥л, вид≥л¤ють дл¤ њх супроводженн¤
бджол¤р≥в ≥ п≥дсобних роб≥тник≥в, забезпечують њх ≥нвентарем,
спецод¤гом, кочовим будиночком, а також ≥нструктують щодо
дотриманн¤ ветеринарно-зоотехн≥чних правил ≥ техн≥ки безпеки при
догл¤д≥ за бджолами на шл¤ху перевезенн¤ ≥ на м≥сц¤х.
3.8. ƒо перевезенн¤ на медозб≥р бджолос≥м'њ п≥дл¤гають на
м≥сц≥ кл≥н≥чному досл≥дженню, проф≥лактично-л≥кувальним обробкам з
одночасним лабораторним досл≥дженн¤м матер≥алу з пас≥к, а
вулики - дез≥нфекц≥њ ≥ дезакаризац≥њ. ÷≥ роботи мають бути
завершен≥ за 5 дн≥в до в≥дправленн¤.
3.9. –езультати досл≥джень ≥ зведенн¤ про обробки бджолос≥мей
фах≥вц≥ ветмедицини зобов'¤зан≥ записати у ветеринарно-сан≥тарний
паспорт пас≥ки.
3.10. ѕ≥сл¤ прибутт¤ в район медозбору дл¤ запиленн¤, бджол¤р
зобов'¤заний пред'¤вити в орган державноњ ветеринарноњ медицини
району (м≥ста) ветеринарне св≥доцтво ≥ ветеринарно-сан≥тарний
паспорт пас≥ки.
Ѕдж≥л, що прибули на нове м≥сце в пакетах, пересаджують у
продез≥нф≥кован≥ вулики, п≥дставл¤ють чист≥ продез≥нф≥кован≥
ст≥льники чи рамки з вощиною, дають корм. „ерез 50-60 д≥б в≥дводок
стаЇ повноц≥нною с≥м'Їю, здатною використовувати вз¤ток.
3.11. ‘ах≥вц≥ органу державноњ ветеринарноњ медицини району
(м≥ста), перев≥ривши документи на прибул≥ в район пас≥ки,
реЇструють њх у журнал≥ обл≥ку, п≥ддають 2-3% бджолос≥мей огл¤ду ≥
робл¤ть в≥дпов≥дн≥ записи у ветеринарно-сан≥тарному паспорт≥
пас≥ки. ѕри вивезенн≥ бджолиних с≥мей по зак≥нченн≥ коч≥вл≥ за
меж≥ району њх огл¤дають ≥ видають ветеринарне св≥доцтво на
перевезенн¤ в ≥нш≥ райони.
3.12. ” випадку ви¤вленн¤ захворюванн¤ заразною хворобою
фах≥вц≥ орган≥в держветмедицини, де дислокуЇтьс¤ пас≥ка, вживають
заход≥в в≥дпов≥дно до ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
3.13. ѕо зак≥нченн≥ медозбору або запиленн¤ бджол¤р≥ очищають
денц¤ вулик≥в ≥ територ≥њ пас≥ки в≥д трави, см≥тт¤ ≥ скупчень
п≥дмору бдж≥л, ¤к≥ збирають ≥ спалюють.
4. «аходи щодо охорони пас≥к в≥д занесенн¤
збудн≥к≥в заразних хвороб бдж≥л
4.1. Ќа кожну пас≥ку, незалежно в≥д њњ форми власност≥,
повинен бути запроваджений ветеринарно-сан≥тарний паспорт, де
ф≥ксуЇтьс¤ сан≥тарний стан пас≥ки. –еал≥зац≥ю продукц≥њ
бдж≥льництва, а також виписку ветеринарних св≥доцтв форми 1-вет ≥
2-вет провод¤ть з урахуванн¤м запису у ветеринарно-сан≥тарному
паспорт≥ пас≥ки.
4.2. ѕас≥ки комплектують т≥льки здоровими бджолиними с≥м'¤ми
з благополучних щодо заразних хвороб бджологосподарств на п≥дстав≥
документ≥в, що п≥дтверджують њхнЇ благополучч¤.
4.3. Ѕджолин≥ пакети ≥ матки ≥з заруб≥жних крањн в≥дбирають,
формують ≥ пересилають, керуючись ¬етеринарними вимогами щодо
≥мпорту в ”крањну вантаж≥в, п≥дконтрольних служб≥ державноњ
ветеринарноњ медицини, затвердженими наказом √оловного державного
≥нспектора ветеринарноњ медицини ”крањни в≥д 20.10.99 N 39
≥ зареЇстрованими у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни
11.11.99 за N 777/4070.
4.4. Ѕдж≥л, ¤к≥ завоз¤тьс¤, та роњ нев≥домого походженн¤
розм≥щають на ≥зольован≥й пас≥ц≥ не ближче 7 км в≥д ≥нших пас≥к ≥
витримують п≥д ветеринарним контролем прот¤гом 30 дн≥в, п≥сл¤ чого
досл≥джують на на¤вн≥сть збудник≥в заразних хвороб.
4.5. –еал≥зац≥ю с≥мей бдж≥л, пакет≥в, маток ≥з пас≥к
зд≥йснюють т≥льки п≥сл¤ ретельного њхнього огл¤ду фах≥вцем
ветеринарноњ медицини й одержанн¤ св≥доцтва за формою 1-вет.
4.6. ¬улики, бджол¤рський ≥нвентар, спецод¤г, медогонки, тару
п≥д мед ≥ ≥нш≥ пас≥чн≥ реч≥ заборон¤Їтьс¤ передавати з одн≥Їњ
пас≥ки на другу без попередньоњ дез≥нфекц≥њ.
4.7. ѕро захворюванн¤ або загибель бджолиних с≥мей бджол¤р≥
незалежно в≥д форми власност≥ пас≥к зобов'¤зан≥ негайно пов≥домити
фах≥вц¤ ветеринарноњ медицини, ¤кий обслуговуЇ господарство
(населений пункт).
4.8. ‘ах≥вець ветеринарноњ медицини орган≥зовуЇ огл¤д ус≥х
бджолиних с≥мей, ви¤вленн¤ хворих ≥ встановленн¤ причини
захворюванн¤, визначенн¤ джерела, шл¤х≥в заносу, ступен¤ поширенн¤
≥нфекц≥њ (≥нваз≥њ) ≥ вживаЇ необх≥дних заход≥в, передбачених ц≥Їю
≤нструкц≥Їю. ƒл¤ уточненн¤ д≥агнозу в≥дбираЇ ≥ направл¤Ї в
лаборатор≥ю ветеринарноњ медицини на досл≥дженн¤ патолог≥чний
матер≥ал в≥дпов≥дно до ѕравил в≥дбору зразк≥в патолог≥чного
матер≥алу, кров≥, корм≥в, води та пересиланн¤ њх дл¤ лабораторного
досл≥дженн¤, затверджених √оловним управл≥нн¤м ветеринарноњ
медицини з держвет≥нспекц≥Їю ћ≥нс≥льгосппроду ”крањни 15 кв≥тн¤
1997 р. N 15-14/111.
4.9. ѕри п≥дтвердженн≥ заразного захворюванн¤ або отруЇнн¤
фах≥вець ветеринарноњ медицини, що обслуговуЇ господарство
(населений пункт), зобов'¤заний негайно пов≥домити про це
головного л≥кар¤ ветеринарноњ медицини району (м≥ста) ≥ до його
прибутт¤ припинити реал≥зац≥ю бдж≥л, маток, продукт≥в бдж≥льництва
й предмет≥в догл¤ду за бджолами.
4.9.1. ѕри встановленн≥ особливо небезпечних хвороб
(акарап≥доз; американський гнилець; Ївропейський гнилець,
викликаний збудником M.pluton), а також в≥дсутн≥х на територ≥њ
крањни екзотичних захворювань (порошковидний розпл≥д,
тропилелапсоз) на пас≥ц≥ ≥ територ≥њ навколо нењ в рад≥ус≥ 5-7 км
ввод¤ть карантинн≥ обмеженн¤ зг≥дно з ц≥Їю ≤нструкц≥Їю.
4.9.2. ѕри ви¤вленн≥ хвороб бдж≥л, збудники ¤ких можуть нести
певну загрозу дл¤ здоров'¤ людини (асперг≥льоз, сальмонельоз,
гафн≥оз, кол≥бактер≥оз, цитробактер≥оз, шигельози, протеози,
клебсиельоз), а також м≥шечкуватого розплоду, хрон≥чного ≥
гострого парал≥чу, ф≥ламентов≥розу, хвороби деформац≥њ крила
(Їгиптов≥розу), аскосферозу, нозематозу, парагнильцю,
Ївропейського гнильцю (при ≥нших збудниках, кр≥м M.pluton),
псевдомонозу (септицем≥њ), вароатозу, браульозу - на пас≥ц≥
ввод¤ть обмеженн¤.
4.9.3. ѕро ви¤вленн¤ заразних хвороб бдж≥л негайно
пов≥домл¤ють фах≥вц≥в ветеринарноњ медицини ≥ власник≥в ус≥х
пас≥к, розташованих у даному адм≥н≥стративному район≥, та головних
л≥кар≥в ветеринарноњ медицини сус≥дн≥х район≥в.
ќдночасно орган≥зовують ветеринарно-сан≥тарне обстеженн¤ цих
пас≥к, бдж≥л, маток, продукт≥в бдж≥льництва ≥ предмет≥в догл¤ду за
бджолами.
4.10. ѕри встановленн≥ особливо небезпечних хвороб (пункт
4.9.1) зг≥дно з вимогами й умовами карантинних обмежень
заборон¤Їтьс¤:
- вивезенн¤ (ввезенн¤) ≥з господарств (пас≥к) в ≥нш≥
господарства бджолиних с≥мей (пакет≥в), маток, а також продукт≥в
бдж≥льництва ≥ предмет≥в догл¤ду, передбачених дл¤ використанн¤ на
пас≥ках;
- доступ на територ≥ю неблагополучноњ пас≥ки сторонн≥м
особам;
- коч≥влю неблагополучноњ пас≥ки у вин¤ткових випадках
дозвол¤ють на спец≥ально в≥дведен≥ м≥сц¤, в≥ддален≥ в≥д
благополучних пас≥к на в≥дстань не менше 15 км, ≥з дотриманн¤м
заход≥в, що запоб≥гають вильоту бдж≥л при транспортуванн≥, ≥
обов'¤зковим проведенн¤м завершальноњ дез≥нфекц≥њ м≥сць сто¤нок
вулик≥в п≥сл¤ њхнього вивозу з точка.
4.11. ѕри карантинному обмеженн≥ або обмеженн≥ на
неблагополучн≥й пас≥ц≥ провод¤ть ветеринарно-сан≥тарн≥ заходи,
зокрема:
- негож≥ ст≥льники бракують ≥ переробл¤ють на в≥ск;
- добр≥ ст≥льники, ¤к≥ використовувалис¤ на пас≥ц≥ дл¤
одержанн¤ розплоду не б≥льш 2-3 рок≥в, а також магазинну
(нап≥врамки) суш знезаражують в≥дпов≥дно до вимог ≤нструкц≥њ з
дез≥нфекц≥њ, дезакаризац≥њ, дез≥нсекц≥њ ≥ дератизац≥њ на пас≥ках,
затвердженоњ √оловним управл≥нн¤м ветеринар≥њ ƒержагропрому —–—–
10 травн¤ 1990 р. (надал≥ - ≤нструкц≥¤ з дез≥нфекц≥њ);
- в≥ск ≥з неблагополучноњ пас≥ки обов'¤зково марк≥рують
(указують перш≥ букви хвороби, наприклад ј√ - американський
гнилець, ™√ - Ївропейський гнилець, ј— - аскосфероз ≥ так дал≥) ≥
при його переробц≥ п≥ддають обов'¤зковому знезараженню в≥дпов≥дно
до ц≥Їњ ≤нструкц≥њ;
- мед в≥д загиблих бджолиних с≥мей заборон¤Їтьс¤
використовувати дл¤ п≥дгод≥вл≥ бдж≥л ≥ ¤к харчовий продукт дл¤
людей;
- передльотков≥ площадки, вулики, рамки, ≥нвентар, спецод¤г -
дез≥нф≥кують;
- застосовують протиройов≥ заходи, заборон¤Їтьс¤ згодовуванн¤
цукрового сиропу з≥ сп≥льноњ год≥вниц≥ ≥ виставленн¤ ст≥льникових
рамок ≥з метою њхнього просушуванн¤ п≥сл¤ в≥дкачки меду;
- ст≥льники (п≥сл¤ в≥дкачки меду) повертають у вулики, ≥з
¤ких вони були в≥д≥бран≥;
- не допускають утриманн¤ слабких ≥ безматочних с≥мей.
4.12. ’вор≥ бджолин≥ с≥м'њ п≥ддають л≥куванню препаратами,
способами, затвердженими √оловним державним ≥нспектором
ветеринарноњ медицини ”крањни.
«д≥йснюють перег≥н бдж≥л - переселенн¤ хворих бджолиних с≥мей
в нов≥ або предез≥нф≥кован≥ вулики с подальшою п≥дгод≥влею њх
л≥кувальним сиропом.
4.13. ƒл¤ правильного добору л≥кувальних препарат≥в ≥ б≥льш
ефективного л≥куванн¤ хворих бдж≥л у лаборатор≥¤х ветеринарноњ
медицини визначають чутлив≥сть вид≥лених штам≥в збудник≥в заразних
хвороб до в≥дпов≥дних л≥кувальних засоб≥в.
4.14. ѕ≥дставою дл¤ оголошенн¤ пас≥ки (господарства)
благополучною щодо заразних хвороб бдж≥л ≥ скасуванн¤ карантинних
обмежень або обмежень слугуЇ в≥дсутн≥сть захворюванн¤ бджолиних
с≥мей прот¤гом пер≥оду, зазначеного при в≥дпов≥дних хворобах, ≥
негативних результат≥в лабораторного досл≥дженн¤. ”становленн¤ ≥
скасуванн¤ карантинних обмежень або обмежень ф≥ксуютьс¤ у
ветеринарно-сан≥тарному паспорт≥ пас≥ки.
4.15. ѕеред скасуванн¤м карантинних обмежень або обмежень ≥з
неблагополучноњ пас≥ки кер≥вники господарств ≥ громад¤ни -
власники бдж≥л зобов'¤зан≥ за рекомендац≥Їю чи розпор¤дженн¤м
фах≥вц≥в ветеринарноњ медицини забезпечити ретельне очищенн¤ ≥
дез≥нфекц≥ю зв≥льнених в≥д хворих с≥мей вулик≥в, ст≥льникових
рамок, а також бджол¤рського ≥нвентарю й устаткуванн¤, прим≥щень,
передльоткових площадок у пор¤дку, передбаченому ≤нструкц≥Їю з
дез≥нфекц≥њ.
ѕри в≥дсутност≥ ознак хвороб ≥ виконанн≥ вищезазначених
заход≥в до вказаного терм≥ну зн¤тт¤ карантинних обмежень можливе
завезенн¤ здорових с≥мей бдж≥л ≥з-за меж карантинноњ зони.
5. ≤нфекц≥йн≥ хвороби
5.1. јмериканський гнилець - ≥нфекц≥йна хвороба бджолиного
розплоду, що викликаЇтьс¤ ст≥йкою споротв≥рною бацилою -
Paenibacillus larvae larvae (Bacillus larvae). ѕро¤вл¤Їтьс¤
вл≥тку, р≥дше навесн≥. ’вор≥ личинки гинуть у запечатаних ком≥рках
ст≥льник≥в, перетворюючись у т¤гучу клейку масу кавового кольору
≥з запахом гнил≥ чи запахом стол¤рного клею. —ух≥ личинки мають
вигл¤д темно-коричневих к≥рочок, щ≥льно прикр≥плених до нижн≥х
ст≥нок ком≥рок. ришечки над ураженим розплодом часто прод≥р¤влен≥
або вв≥гнут≥ всередину ком≥рок.
5.1.1. ƒ≥агноз на американський гнилець установлюЇтьс¤ на
п≥дстав≥ характерних ознак ураженн¤ печатного розплоду,
результат≥в бактер≥олог≥чних досл≥джень патолог≥чного матер≥алу з
урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. ѕри встановленн≥ д≥агнозу
необх≥дно даний вид гнильцю диференц≥ювати в≥д Ївропейського
гнильцю ≥ парагнильцю, м≥шечкуватого, застуженого, замерлого
розплоду та вароозу.
5.1.2. ѕри встановленн≥ захворюванн¤ бдж≥л американським
гнильцем пас≥ку й територ≥ю навколо нењ в рад≥ус≥ 7 км оголошують
неблагополучною з ц≥Їњ хвороби й ввод¤ть карантин≥ обмеженн¤,
провод¤ть заходи в≥дпов≥дно до пункт≥в 4.9 - 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
р≥м того:
- ст≥льники, що м≥ст¤ть загиблий розпл≥д, видал¤ють ≥з
вулик≥в хворих бджолиних с≥мей ≥ перетоплюють на в≥ск; витопки
спалюють;
- дорослих бдж≥л переган¤ють у продез≥нф≥кован≥ вулики на
чист≥ ст≥льники або рамки з вощиною. Ѕдж≥л ≥з хвороњ с≥м'њ
зм≥тають у роњвню (перед цим вулики обробл¤ють димом) ≥ пом≥щають
на 1-2 доби в зим≥вник. Ѕдж≥л хвороњ с≥м'њ з роњвн≥ струшують
перед льотком цього вулика на лист паперу, ≥ по прил≥тн≥й дощечц≥
димом спр¤мовують њх у продез≥нф≥кований вулик на чист≥ ст≥льники
або рамки з вощиною. ѕап≥р п≥сл¤ цього спалюють;
- розпл≥д, ¤кий не маЇ видимих ознак ураженн¤, вирощують у
спец≥альних с≥м'¤х-≥нкубаторах. Ћьотки вулик≥в таких с≥мей
закривають др≥бною с≥ткою, маток зам≥нюють на здорових, бдж≥л
забезпечують водою ≥ л≥кувальним сиропом. „ерез 10-18 дн≥в молодих
бдж≥л переган¤ють на нове гн≥здо.
5.1.3. ƒл¤ л≥куванн¤ ус≥х бджолиних с≥мей пас≥ки
застосовують, у залежност≥ в≥д чутливост≥ вид≥лених штам≥в
м≥кроорган≥зм≥в, антиб≥отики або сульфан≥лам≥дн≥ препарати чи
препарат ларв≥зол в≥дпов≥дно до чинних настанов з њх застосуванн¤.
ѕрепарати згодовують хворим с≥м'¤м до повного њхнього
видужанн¤. ” випадку рецидиву в лаборатор≥њ ветеринарноњ медицини
провод¤ть повторне визначенн¤ чутливост≥ збудника ≥ визначають
найб≥льш ефективний антиб≥отик або призначають ларв≥зол.
Ќа уражених американським гнильцем пас≥ках рекомендуЇтьс¤
використовувати б≥олог≥чн≥ засоби проф≥лактики ≥ л≥куванн¤ -
вакцину проти американського гнильц¤ або ап≥тонус, в≥дпов≥дно до
настанов з њх застосуванн¤. Ѕ≥олог≥чн≥ засоби рекомендуЇтьс¤
застосовувати одночасно з антиб≥отиками або сульфан≥лам≥дними
препаратами.
5.1.4. «в≥льнен≥ в≥д меду й залишк≥в загиблого розплоду
ст≥льники, вулики й бджолиний ≥нвентар дез≥нф≥кують, ¤к зазначено
в пункт≥ 4.1 ≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ.
5.1.5. ¬≥ск в≥д бджолиних с≥мей неблагополучноњ пас≥ки
направл¤ють на техн≥чн≥ потреби (п≥дставою Ї запис у
ветеринарносан≥тарному паспорт≥ пас≥ки).
5.1.6. ћед ≥ кв≥тковий пилок (обн≥жж¤) використовують т≥льки
дл¤ харчових потреб. «аборон¤Їтьс¤ використовувати ст≥льники з
медом ≥ пергою в≥д хворих або загиблих с≥мей, виготовленн¤ канд≥
та паст з уражених бджологосподарств дл¤ п≥дгод≥вл≥ бдж≥л.
5.1.7. арантинн≥ обмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують через р≥к
п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15
ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.2. ™вропейський гнилець - ≥нфекц≥йна хвороба в≥дкритого
розплоду (≥нод≥ закритого), ¤ка викликаЇтьс¤ м≥кроорган≥змами
Melissococcus pluton, Enterococcus liquifaecalis (Str.apis),
Bac.alvei, Bac. latherosporus.
„аст≥ше хвороба ви¤вл¤Їтьс¤ навесн≥ п≥сл¤ похолодань при
недостатн≥й к≥лькост≥ корму ≥ поганому утепленн≥ розширених гн≥зд.
”ражен≥ личинки жовт≥ють, зморщуютьс¤ ≥ гинуть. «агибл≥ личинки
висихають ≥ перетворюютьс¤ в темн≥ к≥рочки, ¤к≥ легко вит¤гуютьс¤
з ком≥рок. Ћичинки що гниють, у в≥дкритих ком≥рках набувають
кислого або гнильного запаху. ѕри запущен≥й форм≥ хвороби
уражаютьс¤ личинки старшого в≥ку, кришечки над ними прод≥р¤влен≥,
сутен≥ють ≥ западають. Ѕджоли часто, п≥сл¤ того ¤к винесуть
к≥рочки, занос¤ть нектар або пергу в уражен≥ ком≥рки. ћатка, ¤к
правило, не в≥дкладаЇ в них ¤йц¤, що призводить до строкатост≥
розплоду ≥ може вказувати на хрон≥чний переб≥г захворюванн¤.
5.2.1. ƒ≥агноз на Ївропейський гнилець ставл¤ть на п≥дстав≥
характерних кл≥н≥чних ознак хвороби, результат≥в бактер≥олог≥чних
(вид≥ленн¤ одного з вищезгаданих збудник≥в) або серолог≥чних
досл≥джень з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. …ого диференц≥юють
в≥д американського гнильц¤, парагнильц¤, м≥шечкуватого,
застудженого, замерлого розплоду ≥ вароозу.
5.2.2. ѕри вид≥ленн≥ збудника M.pluton на пас≥ц≥ встановлюють
карантин, при вид≥ленн≥ Enterococcus liquifaecalis, Bac. alvei,
Bac. latherosporus - обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи в≥дпов≥дно до
пункт≥в 4.9 - 4.13 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ. р≥м того:
- гн≥зда хворих бджолиних с≥мей скорочують ≥ утеплюють,
забезпечують добро¤к≥сним кормом;
- слаб≥ хвор≥ бджолин≥ с≥м'њ об'Їднують, маток зам≥н¤ють
здоровими, пл≥дними.
5.2.3. Ћ≥куванн¤ провод¤ть так само, ¤к американського
гнильц¤ (див. п. 5.1.3). ƒодатково використовують специф≥чну
вакцину проти Ївропейського гнильц¤ бдж≥л в≥дпов≥дно до настанови
щодо застосуванн¤.
ƒез≥нфекц≥ю бджоло≥нвентарю ≥ ст≥льник≥в провод¤ть в≥дпов≥дно
до п. 4.1 ≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ.
5.2.4. ¬≥ск, мед ≥ пилок (обн≥жж¤), отриман≥ в≥д хворих
бджолиних с≥мей, використовують ¤к це зазначено в пунктах 5.1.5,
5.1.6 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.2.5 арантинн≥ обмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують через р≥к, а
обмеженн¤ - в≥дразу п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ захворюванн¤ ≥ виконанн¤
вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.3. ѕарагнилець - ≥нфекц≥йна хвороба бджолиних с≥мей, ¤ка
викликаЇтьс¤ споротв≥рним м≥кроорган≥змом Bac. paraalvei, при ¤к≥й
уражаЇтьс¤ в≥дкритий ≥ запечатаний розпл≥д, л¤лечки. «ахворюванн¤
зустр≥чаЇтьс¤ в асоц≥ац≥њ з ≥ншими гнильц¤ми ≥ самост≥йно.
5.3.1. л≥н≥чн≥ ознаки парагнильц¤ под≥бн≥ ознакам
американського ≥ Ївропейського гнильц≥в. ”ражен≥ личинки стають
м'¤кими, т≥стопод≥бними, ≥нколи т¤гучими, набувають неприЇмного
запаху гнил≥. ѕ≥сл¤ висиханн¤ личинок утворюютьс¤ к≥рочки. ’вор≥
л¤лечки темно-коричневого кольору, недорозвинен≥, злегка
розм'¤кшен≥ при вилученн≥ ≥з ком≥рок легко розпадаютьс¤ на
шматочки.
5.3.2. ƒ≥агноз на парагнилець ставл¤ть на п≥дстав≥
характерних кл≥н≥чних ознак хвороби ≥ результат≥в бактер≥олог≥чних
або серолог≥чних досл≥джень з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ.
ƒиференц≥юють в≥д американського, Ївропейського гнильц≥в,
м≥шечкуватого, застуженого ≥ замерлого розплоду, вароатозу.
5.3.3. ” раз≥ встановленн¤ д≥агнозу на парагнилець пас≥ку ≥
територ≥ю навколо нењ в рад≥ус≥ 5-7 км оголошують неблагополучною
з ц≥Їњ хвороби, ввод¤ть обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи в≥дпов≥дно до
пункт≥в 4.9 - 4.13 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ. р≥м того:
- хвор≥ бджолин≥ с≥м'њ переган¤ють у продез≥нф≥кован≥ вулики
на чист≥ ст≥льники;
- ст≥льники з загиблим розплодом перетоплюють на в≥ск, а
витопки ≥ мерву спалюють.
5.3.4. Ћ≥куванн¤ хворих ≥ п≥дозрюваних в ураженн≥ бджолос≥мей
неблагополучноњ пас≥ки провод¤ть зг≥дно з пунктом 5.1.3 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
5.3.5. ƒез≥нфекц≥ю ≥нвентарю, оснащенн¤, спецод¤гу,
передльоткових площадок провод¤ть в≥дпов≥дно пункту 4.1 ≤нструкц≥њ
з дез≥нфекц≥њ.
5.3.6. ¬≥ск, мед ≥ пергу, отриман≥ в≥д хворих бджолос≥мей,
використовують, ¤к це зазначено в пунктах 5.1.5, 5.1.6 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
5.3.7. ќбмеженн¤ з пас≥ки зн≥мають п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.4. ѕорошковидний розпл≥д - ≥нфекц≥йна хвороба в≥дкритого
розплоду, викликана Bac.pulvifaciens. ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї хвор≥ й
загибл≥ личинки, що мають вид сухих к≥рочок, порошкопод≥бних
св≥тлокоричневих шматочк≥в у форм≥ конуса на дн≥ ком≥рки. Ќа
територ≥њ ”крањни хвороба не зареЇстрована.
5.4.1. ƒ≥агноз на порошковидний розпл≥д установлюють на
п≥дстав≥ характерних кл≥н≥чних ознак, результат≥в бактер≥олог≥чних
досл≥джень з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. …ого диференц≥юють
в≥д американського ≥ Ївропейського гнильц≥в та парагнильцю.
5.4.2. ѕри ви¤вленн≥ захворюванн¤ на пас≥ц≥ ввод¤ть
карантинн≥ обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи зг≥дно з пунктами 4.9 -
4.11 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.4.3. якщо захворюванн¤ на пас≥ц≥ ви¤вили вперше, то
вживають негайних заход≥в щодо знищенн¤ хворих с≥мей разом ≥з
вуликами ≥ комплектуючим його ≥нвентарем. Ћ≥куванн¤ не розроблене.
5.4.4. ѕорожн≥, придатн≥ дл¤ використанн¤ ст≥льники, вулики ≥
бджолиний ≥нвентар дез≥нф≥кують, ¤к зазначено в пункт≥ 4.1
≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ. —т≥льники з залишками загиблих личинок
перетоплюють на в≥ск.
5.4.5. ћед, пергу ≥ в≥ск використовують зг≥дно з пунктами
5.1.5, 5.1.6 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.4.6. арантинн≥ обмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують через р≥к
п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15
ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.5. ≈нтеробактер≥ози - сальмонельоз, шигельоз, протеоз,
≥Їрс≥н≥оз, клебс≥Їльоз, морганельоз, гафн≥оз, кол≥бактер≥оз,
цитробактер≥оз - ≥нфекц≥йн≥ хвороби бдж≥л, викликан≥ в≥дпов≥дно
бактер≥¤ми роду Salmonella, Shigella, Proteus, Iersinia,
Klebsiella, Morganella ≥ видами Hafnia alvei, Esherichia coli,
Citrobacter. ÷≥ хвороби виникають наприк≥нц≥ зим≥вл≥, навесн≥ при
недотриманн≥ умов догл¤ду ≥ год≥вл≥ бдж≥л. ¬они характеризуютьс¤
ураженн¤м кишечника й ≥нтенсивним розмноженн¤м збудник≥в у
гемол≥мф≥ бдж≥л. ’вор≥ бджоли в пер≥од обльоту вид≥л¤ють
смердючий, нап≥вр≥дкий клейкий кал жовто-бурого кольору. ишечник
загиблих бдж≥л роздутий ≥ маЇ с≥рий або жовто-с≥рий кол≥р.
¬иникненн¤ ≥ поширенн¤ зазначених хвороб в≥дбуваЇтьс¤ при контакт≥
хворих бдж≥л ≥з здоровими, перестановц≥ ст≥льник≥в в≥д хворих
с≥мей до здорових, бджолиних крад≥жках, використанн≥ бджолами води
з≥ сто¤чих, забруднених водойм.
5.5.1. ƒ≥агноз на зазначен≥ хвороби бдж≥л ставл¤ть на
п≥дстав≥ характерних кл≥н≥чних ознак, результат≥в бактер≥олог≥чних
або серолог≥чних досл≥джень з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ.
÷≥ хвороби необх≥дно диференц≥ювати в≥д нозематозу, септицем≥њ,
сп≥роплазмозу ≥ в≥русних хвороб дорослих бдж≥л.
5.5.2. ѕри встановленн≥ захворюванн¤ бдж≥л сальмонельозом,
гафн≥озом, кол≥бактер≥озом, цитробактер≥озом, клебс≥Їльозом,
шигельозом або протеозами на пас≥ц≥ ввод¤ть обмеженн¤ ≥ провод¤ть
заходи зг≥дно з пп. 4.9 - 4.13 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.5.3. ’ворим сальмонельозом, кол≥бактер≥озом, гафн≥озом,
шигельозом або протеозом бджолиним с≥м'¤м дають л≥кувальний корм з
левом≥цетином ≥ неом≥цином, при цитробактериоз≥ застосовують
еритром≥цин.
5.5.4. ѕри огл¤д≥ хворих бджолиних с≥мей ≥ робот≥ з
патолог≥чним матер≥алом необх≥дно притримуватис¤ правил особистоњ
г≥г≥Їни: п≥сл¤ роботи ретельно вимити руки, обличч¤, прополоскати
рот водою.
5.5.5. ƒез≥нфекц≥ю бджоло≥нвентарю ≥ ст≥льник≥в проводити
в≥дпов≥дно до пункту 4.2 ≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ.
5.5.6. ћед, кв≥тковий пилок, пергу, отриман≥ в≥д хворих
бджолиних с≥мей, використовують т≥льки в кондитерськ≥й
промисловост≥ за умови терм≥чноњ обробки.
5.5.7. ¬≥ск в≥д хворих бджолиних с≥мей, при потреб≥
виготовленн¤ з нього вощини, знезаражують методом автоклавуванн¤
при температур≥ 127 град. прот¤гом 2 годин або методом
в≥дстоюванн¤ при температур≥ 86-96 град. прот¤гом 8 годин.
5.5.8. ќбмеженн¤ з пас≥ки скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.6. ѕсевдомоноз (септицем≥¤) - ≥нфекц≥йна хвороба бджолиних
с≥мей, що викликаЇтьс¤ бактер≥Їю Pseudomonas apisepticum. ’вороба
част≥ше ви¤вл¤Їтьс¤ при неспри¤тливих умовах утриманн¤ ≥
супроводжуЇтьс¤ загибеллю дорослих бдж≥л. ¬они не можуть л≥тати,
плазують по земл≥ ≥ пот≥м стають малорухомими. √емол≥мфа бдж≥л
набуваЇ мутно-б≥лого кольору. ” загиблих бдж≥л швидко наступаЇ
розпад тканини ≥ зм≥на кольору ≥нод≥ до чорного. ¬иникненню
псевдомонозу спри¤Ї висока волог≥сть у гн≥зд≥ бдж≥л, розм≥щенн¤ њх
у низьких затемнених ≥ заболочених м≥сц¤х, зим≥вл¤ бдж≥л у сирих
зим≥вниках ≥ використанн¤ недобро¤к≥сного корму.
5.6.1. ƒ≥агноз на псевдомоноз установлюють на п≥дстав≥
характерних кл≥н≥чних ознак хвороби, результат≥в бактер≥олог≥чного
досл≥дженн¤ з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ.
5.6.2. ѕри ви¤вленн≥ захворюванн¤ пас≥ку оголошують
неблагополучною з ц≥Їњ хвороби, встановлюють обмеженн¤ ≥ провод¤ть
заходи зг≥дно ≥з пунктами 4.9 - 4.13 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ. р≥м того:
- пас≥ку розм≥щають у сухому м≥сц≥;
- хвор≥ бджолин≥ с≥м'њ переган¤ють у сух≥ продез≥нф≥кован≥
вулики, гн≥зда скорочують ≥ утеплюють;
- у зим≥вниках створюють оптимальн≥ умови дл¤ утриманн¤
бдж≥л.
5.6.3. ’ворим ≥ п≥дозр≥лим на захворюванн¤ псевдомонозом
с≥м'¤м дають л≥кувальний корм з антиб≥отиками в≥дпов≥дно до
настанов з њх застосуванн¤.
5.6.4. ƒез≥нфекц≥ю провод¤ть в≥дпов≥дно до пункту 4.2
≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ.
5.6.5. ћед, пергу, пилок, в≥ск отриманий в≥д хворих бджолиних
с≥мей, використовують зг≥дно з пунктами 4.5.6, 4.5.7 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
5.6.6. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.7. —п≥роплазмоз - ≥нфекц≥йна хвороба дорослих бдж≥л, ¤ка
викликаЇтьс¤ сп≥роплазмою Spiroplasma melliferum та ≥н.
«ахворюванн¤ виникаЇ переважно в травн≥ - червн≥, р≥дше в ≥нш≥
л≥тн≥ м≥с¤ц≥, ≥нод≥ у вересн≥. ”ражен≥ бджоли не можуть л≥тати ≥
плазують б≥л¤ вулик≥в. „еревце тверде, роздуте, середн¤ й задн¤
кишки переповнен≥ неперетравленим пилком бурого кольору. ћожуть
уражатис¤ окрем≥ с≥м'њ, пас≥ки або р¤д пас≥к на певн≥й м≥сцевост≥.
5.7.1. ƒ≥агноз на сп≥роплазмоз установлюють на п≥дстав≥
характерних кл≥н≥чних ознак хвороби, результат≥в м≥кроскоп≥њ
мазк≥в гемол≥мфи в темному пол≥ ≥ серолог≥чних досл≥джень з
урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. —п≥роплазмоз диференц≥юють в≥д
гострого, хрон≥чного парал≥ч≥в, ф≥ламентов≥розу, Їгиптов≥розу,
сальмонельозу, гафн≥озу, кол≥бактер≥озу, протеозу й отруЇнь.
5.7.2. ѕри встановленн≥ захворюванн¤ бдж≥л сп≥роплазмозом,
пас≥ку оголошують неблагополучною з ц≥Їњ хвороби, ввод¤ть
обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи зг≥дно ≥з пунктами 4.9 - 4.13 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
5.7.3. ƒл¤ л≥куванн¤ хворих ≥ п≥дозр≥лих на захворюванн¤
сп≥роплазмозом с≥мей застосовують препарати тетрацикл≥нового р¤ду
зг≥дно з настановами з њх застосуванн¤ (тетрацикл≥н ≥з розрахунку
300 тис. од. на 1 л сиропу, по 0,5 л на бджолину с≥м'ю трич≥, з
≥нтервалом 5-6 дн≥в). √н≥зда скорочують ≥ утеплюють.
5.7.4. ѕродукти бдж≥льництва, отриман≥ в≥д хворих бджолиних
с≥мей, використовують п≥сл¤ виконанн¤ вимог, зазначених у пунктах
5.5.6, 5.5.7 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.7.5. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 5.14, 5.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.8. јсперг≥льоз (кам'¤ний розпл≥д) - ≥нфекц≥йна хвороба
дорослих бдж≥л ≥ розплоду, що викликаЇтьс¤ грибами вид≥в
Aspergillus flavus, Aspergillus niger, Aspergillus fumigatus та
≥н. ’вороба про¤вл¤Їтьс¤ переважно навесн≥ ≥ маЇ спорадичний
характер або уражаЇ всю пас≥ку. ƒоросл≥ бджоли, уражен≥ грибом,
стають збудженими, активно рухаютьс¤, пот≥м слабшають ≥ гинуть.
«агибл≥ личинки зморщуютьс¤, згодом набувають жовтуватого або
чорного кольору (в залежност≥ в≥д виду збудника). —егментац≥¤
личинок зникаЇ, вони стають твердими (кам'¤ний розпл≥д).
5.8.1. ƒ≥агноз на асперг≥льоз установлюють на п≥дстав≥
характерних кл≥н≥чних ≥ паталогоанатом≥чних ознак хвороби,
результат≥в м≥колог≥чних досл≥джень загиблих личинок та бдж≥л з
урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ.
5.8.2. ѕри встановленн≥ д≥агнозу на асперг≥льоз пас≥ку
оголошують неблагополучною щодо ц≥Їњ хвороби, на н≥й встановлюють
обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи зг≥дно з пунктами 4.9 - 4.13 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
5.8.3. ѕри вираженому ступен≥ ≥нфекц≥њ (коли уражаЇтьс¤
розпл≥д ≥ доросл≥ бджоли) с≥м'њ знищують, а ст≥льники й
утеплювальний матер≥ал спалюють. ѕри одиничному ураженн≥ личинок
ст≥льники разом ≥з бджолами перенос¤ть у чистий сухий вулик,
слабк≥ с≥м'њ п≥дсилюють, гн≥зда скорочують ≥ забезпечують бдж≥л
добро¤к≥сними кормами. ѕровод¤ть л≥куванн¤ протигрибковими
препаратами.
5.8.4. « метою проф≥лактики бджолин≥ с≥м'њ утримують в
утеплених гн≥здах ≥з достатньою к≥льк≥стю повноц≥нних корм≥в.
¬улики розм≥щують на сухих, добре осв≥тлених сонцем м≥сц¤х.
5.8.5. ѕри обстеженн≥ хворих бджолос≥мей в робот≥ з
патолог≥чним матер≥алом необх≥дно дотримуватис¤ правил особистоњ
г≥г≥Їни ≥ працювати в марлевих пов'¤зках, а п≥сл¤ роботи вимити
руки) обличч¤, прополоскати рот водою.
5.8.6. ¬улики й ≥нвентар п≥сл¤ ретельного механ≥чного
очищенн¤ дез≥нф≥кують в≥дпов≥дно до пункту 4.4 ≤нструкц≥њ з
дез≥нфекц≥њ.
5.8.7. ¬≥ск, отриманий в≥д бджолос≥мей неблагополучноњ
пас≥ки, направл¤ють на техн≥чн≥ потреби.
5.8.8. ћед в≥д хворих с≥мей не можна використовувати дл¤
год≥вл≥ бдж≥л; використанн¤ з харчовою метою можливо при
дотриманн≥ пункту 5.5.6 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ. «агот≥вл¤ перги ≥ пилку
на неблагополучних пас≥ках заборон¤Їтьс¤.
5.8.9. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.9. јскосфероз (вапн¤ний розпл≥д) - ≥нфекц≥йна хвороба
бджолиних с≥мей, викликана грибом Ascosphera apis. ”ражаютьс¤
бджолин≥ й трутнев≥ личинки та л¤лечки, ¤к≥ п≥сл¤ загибел≥
перетворюютьс¤ у тверду масу с≥рого або брудно-б≥лого кольору, що
нагадуЇ шматочки крейди або вапна. ¬они прилипають до ст≥нок або
в≥льно лежать у ком≥рках.
’вор≥ють у першу чергу слаб≥ бджолин≥ с≥м'њ, с≥м'њ, ¤к≥
утримуютьс¤ на розширеному гн≥зд≥, звичайно п≥сл¤ тривалих
похолодань, при п≥двищен≥й вологост≥, при розм≥щенн≥ у вологих
м≥сц¤х. ≤нтенсивне поширенн¤ ц≥Їњ хвороби по¤снюЇтьс¤, у першу
чергу, використанн¤м бдж≥л при запиленн≥ культур у закритому
грунт≥, згодовуванн≥ ураженого кв≥ткового пилку з пастою дл¤
п≥дгод≥вл≥ бдж≥л, ослабленн¤м ≥мун≥тету бдж≥л при хрон≥чних
хворобах (варооз, гнильц≥ та ≥н.), при тривалому застосуванн≥
антиб≥отик≥в ≥ безсистемному л≥куванн≥ кислотами.
5.9.1. ƒ≥агноз на аскосфероз ставл¤ть на п≥дстав≥ характерних
кл≥н≥чних ознак хвороби, результат≥в м≥колог≥чних досл≥джень
ураженого розплоду з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ.
5.9.2. ѕри встановленн≥ д≥агнозу на аскосфероз пас≥ку
оголошують неблагополучною з ц≥Їњ хвороби, на н≥й встановлюють
обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи зг≥дно з пунктами 4.9 - 4.13 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ. р≥м того:
- бджолин≥ с≥м'њ з ознаками сильного й середнього ураженн¤
(в≥д 10 до 50 ≥ б≥льше загиблих личинок, у середньому на кожну
рамку з розплодом, з урахуванн¤м загиблих личинок на дн≥ вулика)
знищують або переган¤ють на нов≥ ст≥льники й вощину в чист≥ сух≥
вулики;
- з бджолиних с≥мей з незначним ураженн¤м (до 10 загиблих
личинок), а також у вимушених випадках ≥з с≥мей ≥з середн≥м
ступенем ураженн¤ видал¤ють рамки з найб≥льш ураженим розплодом,
ус≥ ≥нш≥ рамки разом з бджолами перенос¤ть у чист≥ сух≥ вулики;
- ст≥льники з ураженим розплодом перетоплюють на в≥ск, а
мерву, загиблих бдж≥л ≥ см≥тт¤ з вулик≥в спалюють;
- в уражених с≥м'¤х створюють безрозпл≥дний пер≥од, зам≥нюючи
старих маток на здорових непл≥дних ≥з благополучних пас≥к;
- при перегон≥ бдж≥л у нове гн≥здо маток зам≥н¤ють здоровими
пл≥дними;
- слаб≥ с≥м'њ об'Їднують, п≥дсилюють молодими бджолами,
зр≥лим розплодом (на виход≥) ≥з здорових с≥мей, гн≥зда скорочують.
Ѕдж≥л п≥дгодовують цукровим сиропом ≥ забезпечують
добро¤к≥сним б≥лковим кормом та стимулювальними препаратами
в≥дпов≥дно до настанов з њх застосуванн¤.
5.9.3. ƒл¤ л≥куванн¤ хворих бджолос≥мей ≥ проф≥лактичних
обробок використовують затверджен≥ протигрибков≥ препарати
в≥дпов≥дно до настанов з њх застосуванн¤ (декаметоксин, ап≥кон,
ун≥зол, н≥статин, н≥трофунг≥н, аскоф≥т, паста "ћ≥коостат" та ≥нш≥
затверджен≥ ≥ зареЇстрован≥ препарати). Ќа неблагополучних з
аскосферозу пас≥ках не рекомендуютьс¤ обробки бдж≥л проти вароозу
за допомогою щавлевоњ або молочноњ кислот.
5.9.4. ¬улики й ≥нвентар дез≥нф≥кують в≥дпов≥дно до пункту
4.4 ≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ.
5.9.5. ¬≥ск, отриманий в≥д бджолиних с≥мей неблагополучноњ
пас≥ки, направл¤ють на техн≥чн≥ потреби.
5.9.6. ћед ≥ пергу, отриман≥ в≥д бджолос≥мей неблагополучноњ
пас≥ки, заборон¤Їтьс¤ використовувати дл¤ п≥дгод≥вл≥ бдж≥л. ѕри
п≥дгод≥вл≥ бдж≥л навесн≥ пергу або пилок зам≥н¤ють на б≥лков≥
сум≥ш≥, ¤к≥ рекомендован≥ дл¤ бдж≥льництва, та стимулююч≥
препарати.
5.9.7. ѕас≥ку оголошують благополучною п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
хвороби ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14 - 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.10. ћеланоз - ≥нфекц≥йна хвороба бджолиних маток, що
викликаЇтьс¤ грибом Melanosella mors apis (син.: Aurobasidium
pullulans), супроводжуЇтьс¤ ураженн¤м (почорн≥нн¤м) ¤Їчник≥в,
припиненн¤м ¤йцекладки й утворенн¤м каловоњ пробки. ’вор≥ матки
малорухлив≥, мають зб≥льшене черевце. „аст≥ше хвор≥ють стар≥
матки. ’вороба звичайно ви¤вл¤Їтьс¤ в друг≥й половин≥ л≥та.
5.10.1. ƒ≥агноз на меланоз ставл¤ть на п≥дстав≥ характерних
кл≥н≥чних ≥ патологоанатом≥чних ознак хвороби, результат≥в
м≥колог≥чних досл≥джень з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ.
5.10.2. ѕри встановленн≥ д≥агнозу в неблагополучних с≥м'¤х
зам≥н¤ють маток.
5.10.3. « метою проф≥лактики хвороби, маток у бджолиних
с≥м'¤х утримують не довше 2 рок≥в, провод¤ть контроль на на¤вн≥сть
у гн≥здах падевого меду ≥ вчасно зам≥н¤ють його добро¤к≥сним
кормом.
ѕри ≥нструментальному запл≥дненн≥ кожноњ бджолиноњ матки
м≥крошприц промивають водою й обробл¤ють 0,1%-ним розчином йоду в
700-ному спирт≥ 10 хвилин. «алишки йоду видал¤ють промиванн¤м
≤нструмент≥в у 1%-ному розчин≥ б≥сульфату натр≥ю ≥ пот≥м
промивають стерильним ф≥зрозчином.
5.11. ћ≥шечкуватий розпл≥д - ≥нфекц≥йна хвороба, ¤ка
викликаЇтьс¤ в≥русом м≥шечкуватого розплоду. „аст≥ше ви¤вл¤Їтьс¤ в
перш≥й половин≥ л≥та, особливо при охолодженн≥ бджолиних гн≥зд ≥
при недостатн≥й к≥лькост≥ корм≥в. ƒоросл≥ личинки (переважно
запечатан≥) гинуть, стають бурими, набувають виду м≥шечка,
наповненого р≥диною без запаху. ¬исохл≥ личинки мають вид вигнутих
к≥рочок ≥ легко вит¤гаютьс¤ з ком≥рок.
5.11.1. ƒ≥агноз на м≥шечкуватий розпл≥д установлюють на
п≥дстав≥ характерних кл≥н≥чних ознак хвороби, результат≥в
серолог≥чних досл≥джень з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ.
ƒиференц≥юють хворобу в≥д американського, Ївропейського гнильц≥в,
парагнильцю, замерлого, застудженого розплод≥в.
5.11.2. ѕри встановленн≥ захворюванн¤ бдж≥л м≥шечкуватим
розплодом пас≥ку оголошують неблагополучною, встановлюють
обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи в≥дпов≥дно до пп. 4.9 - 4.13 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
¬идал¤ють уражен≥ ст≥льники, гн≥зда скорочують ≥ утеплюють.
ѕри нестач≥ корм≥в п≥дгодовують бдж≥л добро¤к≥сним кормом. ”
хворих с≥м'¤х на 5-7 дн≥в припин¤ють ¤йцекладку маток, пом≥щають
њх у кл≥точки ≥ при перш≥й можливост≥ зам≥н¤ють матками з≥
здорових с≥мей.
5.11.3. ¬улики, порожн≥ ст≥льники ≥ рамки, а також ст≥льники
з пергою ≥ кормовим медом, ≥нвентар та ≥нш≥ об'Їкти на
неблагополучн≥й пас≥ц≥ дез≥нф≥кують в≥дпов≥дно до пункту 4.3
≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ.
5.11.4. ¬икористовувати мед ≥ пергу в≥д хворих бджолос≥мей
дл¤ п≥дгод≥вл≥ бдж≥л заборон¤Їтьс¤.
5.11.5. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
хвороби ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14 - 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.12. ’рон≥чний парал≥ч - ≥нфекц≥йна хвороба дорослих бдж≥л,
¤ка визиваЇтьс¤ в≥русом хрон≥чного парал≥чу. –озвитку хвороби
спри¤Ї р≥зка зм≥на температури навколишнього середовища,
спекотлива погода, перегр≥в гн≥зда, сильний ступ≥нь ураженн¤
вароозом, недостача б≥лкового корму, хрон≥чний переб≥г ≥нших
≥нфекц≥йних захворювань. ’вор≥ бджоли втрачають волоски на
черевц≥, чорн≥ють, втрачають спроможн≥сть до польоту, плазують по
земл≥ ≥ гинуть.
5.12.1. ƒ≥агноз на хрон≥чний парал≥ч установлюють на п≥дстав≥
ви¤вленн¤ характерних кл≥н≥чних ознак захворюванн¤, серолог≥чних ≥
г≥столог≥чних досл≥джень.
5.12.2. ѕри встановленн≥ захворюванн¤ бдж≥л хрон≥чним
парал≥чем пас≥ку оголошують неблагополучною з ц≥Їњ хвороби,
ввод¤ть обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи в≥дпов≥дно до пункт≥в 4.9 -
4.13 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
р≥м того, усувають перегр≥ванн¤ гн≥зд, а ранньою весною
п≥дгодовують бдж≥л добро¤к≥сними кормами, стимулювальними
препаратами (ап≥тонус, серп≥н, б≥оспон). ѕо можливост≥, маток
уражених с≥мей зам≥н¤ють матками, вирощеними в здорових с≥м'¤х.
5.12.3. ƒл¤ п≥двищенн¤ резистентност≥ бджолиних с≥мей ≥
проф≥лактики хрон≥чного парал≥чу на ран≥ше неблагополучних з ц≥Їњ
хвороби пас≥ках застосовують против≥русн≥ препарати в≥дпов≥дно до
настанов з њх застосуванн¤ (ендонуклеазу бактер≥альну ≥ ≥нш.).
5.12.4. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.13. √острий парал≥ч - ≥нфекц≥йна хвороба дорослих бдж≥л,
¤ка викликаЇтьс¤ в≥русом гострого парал≥чу. —постер≥гаЇтьс¤ в
основному в л≥тн≥й пер≥од року. –озвитку хвороби спри¤ють чинники,
що знижують резистентн≥сть бдж≥л, включаючи варооз. ’вор≥ бджоли
втрачають спроможн≥сть до польоту, плазують б≥л¤ вулика ≥ гинуть.
5.13.1. ƒ≥агноз на гострий парал≥ч установлюють на п≥дстав≥
характерних кл≥н≥чних ознак хвороби ≥ результат≥в серолог≥чного
досл≥дженн¤ з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. ƒиференц≥юють в≥д
хрон≥чного парал≥чу, ф≥ламентов≥розу, Їгиптов≥розу, сп≥роплазмозу,
гафн≥озу, кол≥бактер≥озу, протеозу й отруЇнь.
5.13.2. ѕри встановленн≥ захворюванн¤ бдж≥л гострим
парал≥чем, пас≥ку оголошують неблагополучною з ц≥Їњ хвороби,
встановлюють обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи в≥дпов≥дно до пункт≥в
4.9 - 4.11 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ. ”сувають неспри¤тлив≥ чинники,
знижують ступ≥нь враженост≥ бдж≥л кл≥щами вароа, зам≥н¤ють матку,
п≥дгодовують бдж≥л сиропом ≥з додаванн¤м стимулювальних
препарат≥в, затверджених дл¤ застосуванн¤ в бдж≥льництв≥.
5.13.3. ƒл¤ проф≥лактики ≥ л≥куванн¤ застосовують
против≥русн≥ препарати (ендонуклеазу бактер≥альну ≥ др.).
5.13.4. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
хвороби ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.14. ‘≥ламентов≥роз (рикетс≥оз) - ≥нфекц≥йне захворюванн¤,
викликане нитковидним в≥русом, уражаютьс¤ доросл≥ бджоли прот¤гом
року. ƒуже важко хвороба переб≥гаЇ наприк≥нц≥ зим≥вл≥ ≥ навесн≥,
при одночасному захворюванн≥ нозематозом. √емол≥мфа хворих бдж≥л
маЇ молочно-б≥лий кол≥р. ¬ активний сезон хвор≥ бджоли втрачають
спроможн≥сть до польоту, плазують б≥л¤ вулика ≥ гинуть.
5.14.1. ƒ≥агноз установлюють на п≥дстав≥ характерних
кл≥н≥чних ознак, результат≥в серолог≥чних або
електронном≥кроскоп≥чних досл≥джень хворих або загиблих бдж≥л з
урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. ƒиференц≥юють в≥д гострого
парал≥чу, хрон≥чного парал≥чу, Їгиптов≥розу, сп≥роплазмозу,
сальмонельозу, гафн≥озу, кол≥бактер≥озу, протеозу й отруЇнь.
5.14.2. ѕри ви¤вленн≥ нитковидного в≥русу пас≥ку оголошують
неблагополучною, ввод¤ть обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи в≥дпов≥дно
до пункт≥в 4.9 - 4.13 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
ѕровод¤ть раннЇ виставленн¤ бджолос≥мей ≥з зим≥вника, в
ураженн¤х с≥м'¤х видал¤ють забруднен≥ фекал≥¤ми бдж≥л ст≥льники.
ѕри спри¤тлив≥й погод≥ вживають заход≥в дл¤ прискореного розвитку
с≥мей ≥ швидкоњ зам≥ни перезимованих бдж≥л молодими, п≥дгодовують
бдж≥л добро¤к≥сним медом ≥ пергою, дають б≥лков≥ пасти з
б≥остимулювальними добавками.
5.14.3. ƒл¤ проф≥лактики ≥ л≥куванн¤ застосовують
против≥русн≥ препарати в≥дпов≥дно до настанов щодо њх застосуванн¤
(ендонуклеазу бактер≥альну та ≥нш≥).
5.14.4. ¬икористовувати мед ≥ пергу в≥д неблагополучних с≥мей
дл¤ п≥дгод≥вл≥ бдж≥л заборон¤Їтьс¤.
5.14.5. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
хвороби ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
5.15. ’вороба деформац≥њ крила (Їгиптов≥роз) - ≥нфекц≥йна
хвороба бдж≥л, викликана Їгипетським в≥русом. ’вороба
характеризуЇтьс¤ одночасною загибеллю л¤лечок ≥ молодих бдж≥л на
виход≥. ќслабленн¤ ≥ загибель с≥мей част≥ше реЇструють восени ≥
взимку. –озвитку хвороби спри¤ють чинники, що знижують загальну
резистентн≥сть бдж≥л (особливо кл≥щ вароа й ≥нш≥ хрон≥чн≥
захворюванн¤). ™гиптов≥роз оф≥ц≥йно в ”крањн≥ не зареЇстрований.
5.15.1. ƒ≥агноз на Їгиптов≥роз установлюють на п≥дстав≥
характерних кл≥н≥чних ознак хвороби ≥ результат≥в серолог≥чних
досл≥джень з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. ’воробу
диференц≥юють в≥д гострого, хрон≥чного парал≥ч≥в, ф≥ламентов≥розу,
сп≥роплазмозу, сальмонельозу, гафн≥озу, протеозу, кол≥бактер≥озу й
отруЇнь.
5.15.2. ѕри встановленн≥ захворюванн¤ бдж≥л Їгиптов≥розом
пас≥ку оголошують неблагополучною, встановлюють обмеженн¤ ≥
провод¤ть заходи в≥дпов≥дно до пункт≥в 4.9 - 4.11 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ;
усувають неспри¤тлив≥ чинники, знижують ступ≥нь вароозноњ ≥нваз≥њ.
5.15.3. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
хвороби ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
6. ≤нваз≥йн≥ хвороби
6.1. Ќозематоз - ≥нваз≥йне захворюванн¤ дорослих бдж≥л, маток
≥ трутн≥в, викликане м≥кроспорид≥¤ми Nozema apis (Zander), ¤к≥
розвиваютьс¤ в еп≥тел≥альних кл≥тинах середньоњ ≥ задньоњ кишки.
’вороба реЇструЇтьс¤ наприк≥нц≥ зими ≥ навесн≥, маЇ характерн≥
кл≥н≥чн≥ ознаки (р≥дк≥, смердюч≥ фекал≥њ). ”л≥тку хвороба може
переб≥гати без кл≥н≥чних ознак. Ѕджоли заражаютьс¤ при поњданн≥
меду ≥ перги, при чищенн≥ ком≥рок, при використанн≥ води,
забрудненоњ спорами ноземи. –озвитку хвороби спри¤ють:
недобро¤к≥сний корм (падевий, закислий мед), тривала зим≥вл¤ у
вологому прим≥щенн≥, весн¤н≥ повторн≥ похолоданн¤. ” хворих бдж≥л
порушуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть кишечника, вони слабшають ≥ гинуть в≥д
виснаженн¤.
6.1.1. ƒ≥агноз на нозематоз установлюють на п≥дстав≥
кл≥н≥чних ознак хвороби ≥ м≥кроскоп≥чних досл≥джень з урахуванн¤м
еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. Ќозематоз необх≥дно диференц≥ювати в≥д
гафн≥озу сальмонельозу, кол≥бактер≥озу, а також порушень
д≥¤льност≥ кишечника, викликаних недобро¤к≥сними кормами або
порушенн¤м спокою бдж≥л п≥д час зим≥вл≥.
ѕри д≥агностиц≥ нозематозу в≥дзначають три ступен¤ ураженн¤:
- слабка - до 100 спор;
- середн¤ - до 1000 спор;
- сильна - понад 1000 спор у пол≥ зору м≥кроскопа.
6.1.2. ѕри слабкому ступен≥ ураженн¤ зд≥йснюють так≥ заходи:
- провод¤ть раннЇ виставленн¤ бдж≥л ≥з зим≥вника;
- бдж≥л переган¤ють у продез≥нф≥кован≥ вулики, гн≥зда
скорочують ≥ утеплюють;
- видал¤ють забруднен≥ фекал≥¤ми бдж≥л ст≥льники;
- зам≥н¤ють недобро¤к≥сний корм (кормов≥ рамки беруть ≥з
резерву або в≥д здорових бджолос≥мей), згодовують цукровий сироп
або б≥лкову пасту;
- заборон¤ють п≥дгод≥влю медом або пергою з уражених
нозематозом гн≥зд;
- уживають заход≥в дл¤ нарощуванн¤ сили с≥мей ≥ провод¤ть
зам≥ну бджолиних маток.
6.1.3. ѕри встановленн≥ середнього ≥ сильного ступен≥в
ураженн¤ бдж≥л спорами ноземи пас≥ку оголошують неблагополучною,
встановлюють обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи в≥дпов≥дно до пункт≥в
4.9 - 4.13, 6.1.2 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
6.1.4. ѕри л≥куванн≥ нозематозу використовують спец≥альн≥
препарати в≥дпов≥дно до настанов щодо њх застосуванн¤ (фумаг≥л≥н
ƒ÷√ ≥ сульфадимезин, нозап≥цид ≥ др.).
6.1.5. «годовуванн¤ меду ≥ перги з хворих с≥мей здоровим
бджолам, а також вив≥з за руб≥ж с≥мей (пакет≥в) бдж≥л, маток ≥
меду з неблагополучних пас≥к заборон¤Їтьс¤.
6.1.6. ¬улики й ≥нвентар дез≥нф≥кують в≥дпов≥дно до пункту
4.6 ≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ.
6.1.7. ѕас≥ку оголошують благополучною щодо нозематозу при
в≥дсутност≥ кл≥н≥чних ознак хвороби ≥ п≥сл¤ проведенн¤ заход≥в
в≥дпов≥дно до пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
6.2. јмеб≥аз - ≥нваз≥йна хвороба дорослих бдж≥л, що викликана
найпрост≥шим однокл≥тинним орган≥змом - Malpighamoeba mellificae
(Prell), ¤кий розмножуЇтьс¤ ≥ паразитуЇ в мальп≥г≥Ївих судинах
комах наприк≥нц≥ зими ≥ навесн≥, ≥ характеризуЇтьс¤ розладом
кишечника. —≥м'њ слабшають ≥ гинуть п≥д час польоту. «араженн¤
в≥дбуваЇтьс¤ при очищенн≥ ст≥льник≥в у с≥м'њ ≥ при використанн≥
води ≥з забруднених джерел.
6.2.1. ƒ≥агноз на амеб≥аз ставл¤ть на п≥дстав≥ ознак хвороби
≥ м≥кроскоп≥чного досл≥дженн¤ мальп≥г≥Ївих судин з урахуванн¤м
еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. јмеб≥аз необх≥дно диференц≥ювати в≥д
нозематозу, в≥русних хвороб ≥ отруЇнь дорослих бдж≥л.
6.2.2. ѕроф≥лактика ≥ способи боротьби - ¤к ≥ при нозематоз≥
бдж≥л, зг≥дно з пунктами 6.1.2 - 6.1.6. ѕас≥ки обладнують
поњлками, ¤к≥ систематично очищають в≥д труп≥в бдж≥л.
6.3. ¬ароатоз (варооз) - ≥нваз≥йна хвороба бджолиних с≥мей,
¤ка викликаЇтьс¤ кл≥щем ¬ароа якобсон≥ (Varroa Jacobsoni). «будник
уражаЇ дорослих бдж≥л ≥ розпл≥д. ѕри захворюванн≥ з'¤вл¤ютьс¤
вироджуван≥, не здатн≥ до польоту трутн≥ ≥ бджоли, що приводить до
ослабленн¤ бджолиних с≥мей. ѕри сильному ступен≥ ураженн¤ гине
розпл≥д, спостер≥гаЇтьс¤ викиданн¤ з гн≥зд загиблих бджолиних ≥
трутневих личинок та л¤лечок. ¬осени ≥ взимку уражен≥ кл≥щем с≥м'њ
про¤вл¤ють неспок≥й ≥ часто гинуть у перш≥й половин≥ зим≥вл≥. ”
загиблих бдж≥л в≥дзначають ут¤гнене черевце (синдром ут¤гненого
черевц¤), при роздавлюванн≥ грудини гемол≥мфи не видно.
6.3.1. ƒ≥агноз на варооз установлюють на п≥дстав≥ в≥зуального
ви¤вленн¤ кл≥щ≥в на бджолах, у розплод≥ ≥ воско-пергов≥й крихт≥ з
дна вулика в умовах пас≥ки або лаборатор≥њ ветеринарноњ медицини з
урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ.
∆иттЇздатн≥сть бджолиних с≥мей оц≥нюють за трьома ступен¤ми
ураженн¤: слабка - до двох, середн¤ - до чотирьох ≥ сильна - понад
чотири кл≥щ≥ на 100 бдж≥л чи в 100 ком≥рках трутневого або
бджолиного розплоду ≥з середини гн≥зда.
√осподарства, ¤к≥ мають с≥м'њ бдж≥л ≥з першими двома
ступен¤ми ураженн¤, вважають умовно благополучними й у
ветеринарн≥й зв≥тност≥ показують ¤к благополучн≥.
ѕри масовому в≥дход≥ с≥мей бдж≥л д≥агноз на варооз ставл¤ть
ком≥с≥йно, попередньо встановивши шл¤хом лабораторного
досл≥дженн¤, що немаЇ ≥нших хвороб ≥ отруЇнь, а також порушень у
год≥вл≥ й утриманн≥. ѕаразит≥в необх≥дно диференц≥ювати в≥д ≥нших
гамазових кл≥щ≥в, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ у вулику.
6.3.2. Ќезалежно в≥д ступен¤ ураженн¤ бджолиних с≥мей щор≥чно
планують ≥ провод¤ть акарицидн≥ обробки, реЇструючи виконану
роботу у ветеринарно-сан≥тарному паспорт≥ пас≥ки ≥ зазначаючи у
ветеринарн≥й зв≥тност≥.
ер≥вники господарств ≥ власники пас≥к зобов'¤зан≥
зд≥йснювати комплекс ветеринарно-сан≥тарних, л≥кувальних, а також
зоотехн≥чних ≥ орган≥зац≥йно-господарських заход≥в, що спр¤мован≥
на зменшенн¤ ≥нтенсивност≥ ≥нваз≥њ вароозу, а саме:
- обов'¤зково виконувати д≥юч≥ ветеринарно-сан≥тарн≥ вимоги
розд≥л≥в 1 ≥ 2 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ;
- проводити протиройов≥ заходи, спр¤мован≥ на недопущенн¤
зльоту роњв.
6.3.3. ѕри третьому ступен≥ ураженн¤ бджолос≥мей кл≥щем на
пас≥ц≥ ввод¤ть обмеженн¤ щодо коч≥вл≥ бджолиних с≥мей,
перестановки ст≥льник≥в ≥з розплодом з одн≥Їњ с≥м'њ в ≥ншу,
забезпечують послабленн¤ м≥жгосподарських зв'¤зк≥в ≥ недопущенн¤
зльоту роњв.
6.3.4. ƒл¤ обробки бдж≥л при варооз≥ застосовують
зареЇстрован≥ в ”крањн≥ препарати ≥ способи, керуючись настановами
щодо њх застосуванн¤ (фольбекс ¬ј, ап≥стан, ап≥сан, байварол,
акп≥н /неорон/, вароацид, таблетки ап≥варолю, санвар, п≥хтова,
соснова, кропова ол≥¤, ј—-81, б≥п≥н, тактик, тепловий спос≥б та
≥нш≥).
6.3.5. ѕеред обробкою х≥м≥чними засобами кожну парт≥ю
препарату випробовують на трьох бджолиних с≥м'¤х, р≥зних по сил≥
(слаба, середн¤, сильна). якщо в с≥м'¤х не спостер≥гаЇтьс¤
негативних ¤вищ (велика загибель бдж≥л, ураженн¤ розплоду, зл≥т
бдж≥л), то можна приступити до масовоњ обробки бдж≥л. якщо
з'¤вл¤Їтьс¤ велика к≥льк≥сть загиблих бдж≥л, то використанн¤
препарату припин¤Їтьс¤.
6.3.6. „исельн≥сть кл≥щ≥в знижують шл¤хом:
- систематичного видаленн¤ печатного трутневого розплоду за
допомогою буд≥вельноњ рамки (0,4-0,8 повноњ рамки);
- вилученн¤ печатного розплоду ≥з с≥мей у в≥дводки або в
с≥м'њ-≥нкубатори ≥з наступною обробкою њх одним ≥з рекомендованих
засоб≥в п≥сл¤ виходу вс≥х бдж≥л з ком≥рок;
- застосуванн¤ с≥тчастих п≥драмник≥в (кл≥щовловлювач≥в).
ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ боротьби з вароозом на пас≥ках
необх≥дно виконувати комплекс л≥кувально-д≥агностичних обробок
прот¤гом активного сезону (з урахуванн¤м природно-кл≥матичних
особливостей р≥зних рег≥он≥в ≥ технолог≥й утриманн¤ бдж≥л) за
такою схемою:
а) л≥тн≥ обробки (з 25.07 до 05.08) - провод¤ть в≥дразу п≥сл¤
в≥дкачки товарного меду, коли в с≥м'¤х ще м≥н≥мальна к≥льк≥сть
печатного розплоду. ќбробки провод¤ть 2-3 рази одним ≥з
затверджених препарат≥в (терм≥чними смужками вароациду, акп≥ну
/неорону/, фольбексу ¬ј, ап≥варолу, ап≥стану, байваролу, ап≥сану).
ѕрепарати використовують в≥дпов≥дно до настанов щодо њх
застосуванн¤ до початку п≥дгод≥вл≥ бдж≥л на зиму. ќдночасно з
обробками провод¤ть контроль њњ ефективност≥ ≥ визначають ступ≥нь
ураженн¤ бдж≥л кл≥щем, дл¤ чого в 2-3 вулики закладають на дно
листи паперу чи картону або пол≥етиленову пл≥вку, змазан≥
вазел≥ном або ол≥Їю. ѕ≥сл¤ першоњ обробки через добу листи
виймають ≥ закладають нов≥. ÷ей контроль дозвол¤Ї установити
≥нтенсивн≥сть ≥нваз≥њ ≥, в≥дпов≥дно, необх≥дну к≥льк≥сть обробок
та ефективн≥сть препарат≥в.
¬икористанн¤ орган≥чних кислот /щавелева, мурашина, молочна/
проти вароозу рекомендоване п≥сл¤ в≥дкачки товарного меду ≥ до
початку п≥дгод≥вл≥ бдж≥л на зиму, коли у вулику мало рамок ≥з
незапечатаним медом, тому що в≥н сильно накопичуЇ залишки
орган≥чних кислот п≥сл¤ обробок;
б) ос≥нн≥ (завершальн≥) обробки (з 15.10 до 01.11) -
провод¤ть в≥дразу п≥сл¤ повного виходу розплоду (при в≥дсутност≥
печатного розплоду в бджолос≥м'¤х). ќбробки рекомендовано
проводити водними аерозол¤ми препарат≥в тактику або б≥п≥ну
(обробки провод¤ть при температур≥ пов≥тр¤ не нижче 0 град. C),
затвердженими терм≥чними препаратами (обробки провод¤ть при
температур≥ пов≥тр¤ +8 - 10 град. C), ¤к≥ застосовують в≥дпов≥дно
до настанов.
в) навесн≥ п≥сл¤ обльоту бдж≥л ≥ встановленн¤ температури
пов≥тр¤ не нижче плюс 10-12 град. C рекомендуЇтьс¤ проведенн¤
д≥агностичних обробок 1-5 бджолос≥мей будь-¤ким затвердженим
препаратом (кр≥м водних розчин≥в б≥п≥ну або тактику). ÷≥ обробки
дозвол¤ють установити ефективн≥сть завершальних обробок ≥ нам≥тити
план заход≥в боротьби з вароозом у новому сезон≥.
6.3.7. ƒл¤ того, щоб виключити по¤ву ст≥йкоњ попул¤ц≥њ кл≥щ≥в
вароа на пас≥ках, необх≥дно кожн≥ 3-4 року зм≥нювати препарати
одн≥Їњ х≥м≥чноњ групи на другу.
6.3.8. ѕри використанн≥ синтетичних п≥ретроњд≥в (ап≥стан,
байварол ≥ ≥нш≥) необх≥дно проводити зам≥ну ст≥льник≥в у гн≥здах
бдж≥л через кожн≥ 2-3 роки.
6.3.9. ƒл¤ п≥двищенн¤ життЇд≥¤льност≥ бджолиних с≥мей
використовують б≥лков≥, м≥неральн≥ ≥ вуглеводн≥ кормов≥ добавки
(паста "ћ≥костат", б≥оспон, серп≥н, ап≥тонус, ендонуклеаза
бактер≥альна) в≥дпов≥дно до настанов щодо њх застосуванн¤.
6.3.10. ƒезакаризац≥ю вулик≥в, бджоловодного ≥нвентарю,
ст≥льник≥в провод¤ть с≥рчаним газом, спалюючи 200 г с≥рки на 1
куб. м прим≥щенн¤ (контейнер≥в), де розм≥щений бджоловодний
≥нвентар, витримують 24 години, п≥сл¤ чого прим≥щенн¤ пров≥трюють,
а ст≥льники перед закладанн¤м у вулик промивають водою в≥дпов≥дно
до п. 5.1 ≤нструкц≥њ з дез≥нфекц≥њ.
6.3.11. ¬ивозити бджолос≥м'њ (бджолопакети), маток за кордон
можна т≥льки з дозволу крањни-≥мпортера, у благополучн≥ по
вароатозу крањни њх в≥дправка заборонена.
6.3.12. ќбмеженн¤ з пас≥ки зн≥мають п≥сл¤ одержанн¤
дворазового негативного результату або ви¤вленн¤ першого або
другого ступен≥в ураженн¤ с≥мей бдж≥л при досл≥дженн≥ дорослих
бдж≥л ≥ трутневого розплоду в ос≥нню рев≥з≥ю минулого року ≥
весн¤ну поточного.
6.4. јкарап≥доз (акароз) - ≥нваз≥йна хвороба дорослих бдж≥л,
що викликаЇтьс¤ м≥кроскоп≥чним кл≥щем Acarapis Woodi. Ќайб≥льшого
розвитку хвороба дос¤гаЇ в к≥нц≥ зими ≥ навесн≥, а також ул≥тку
при тривал≥й волог≥й погод≥. ”ражаютьс¤ трахењ бдж≥л. ’вор≥ бджоли
не здатн≥ до польоту, плазують на прил≥тн≥й дошц≥ ≥ навколо
вулик≥в, крила њх можуть займати неправильне положенн¤, вони
розчеп≥рен≥, мовби вивихнут≥, в р≥зному положенн≥ (розкрилиц¤).
6.4.1. ’вороба переб≥гаЇ хрон≥чно, ≥нкубац≥йний пер≥од не
встановлений (≥нод≥ дл¤ максимального розвитку ≥нваз≥њ потр≥бно
2-5 рок≥в). “ому необх≥дно пост≥йно проводити досл≥дженн¤ п≥дмору
бдж≥л у лаборатор≥¤х ветеринарноњ медицини навесн≥.
6.4.2. ƒ≥агноз на акарап≥доз установлюють на п≥дстав≥
кл≥н≥чних ознак хвороби ≥ м≥кроскоп≥чних досл≥джень трахей бдж≥л з
урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. ѕаразит≥в необх≥дно
диференц≥ювати в≥д акароњдних кл≥щ≥в, що зустр≥чаютьс¤ в гн≥здах
бдж≥л ≥ ≥нод≥ проникають у њхн≥ трупи.
6.4.3. ѕри ви¤вленн≥ акарап≥дозу на пас≥ц≥ ввод¤ть карантин≥
обмеженн¤ ≥ провод¤ть заходи зг≥дно з пунктами 4.9-4.12 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
6.4.4. Ѕджолин≥ с≥м'њ неблагополучноњ пас≥ки п≥ддають
л≥куванню одним ≥з затверджених препарат≥в (терм≥чними смужками
вароациду, акп≥ну, неорону, фольбексу ¬ј, ап≥варолу).
6.4.5. арантинн≥ обмеженн¤ скасовують через р≥к при
одержанн≥ триразового негативного результату лабораторних
досл≥джень бдж≥л на акарап≥доз, проведених з ≥нтервалом 14 дн≥в ≥
п≥сл¤ проведенн¤ завершальних заход≥в в≥дпов≥дно до пункт≥в 4.14,
4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
6.5. “ропилелапсоз - ≥нваз≥йна хвороба розплоду бджолиноњ
с≥м'њ, що викликаЇтьс¤ гамазовим кл≥щем Tropilaelaps clareae,
характерною рисою збудника ¤коњ Ї маленьк≥ щетинки на дорсальн≥й
поверхн≥ т≥ла. ќсновним джерелом ≥нваз≥њ Ї уражен≥ кл≥щем бджоли.
” результат≥ захворюванн¤ в≥дзначаЇтьс¤ загибель печатного
розплоду, з'¤вл¤ютьс¤ недорозвинен≥ робоч≥ бджоли ≥ трутн≥. ¬
”крањн≥ оф≥ц≥йно захворюванн¤ не встановлене.
6.5.1 ƒ≥агноз на троп≥лелапсоз установлюють на п≥дстав≥
характерних кл≥н≥чних ознак хвороби, ви¤вленн¤ ≥ диференц≥ац≥њ
кл≥ща T.clareae на бджолах, у розплод≥ або воско-пергов≥й крихт≥ з
дна вулика.
6.5.2. ѕри ви¤вленн≥ збудника троп≥лелапсозу на пас≥ц≥
ввод¤ть карантинн≥ обмеженн¤ ≥ виконують заходи в≥дпов≥дно до
пункт≥в 4.9 - 4.12 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
6.5.3. якщо захворюванн¤ реЇструЇтьс¤ вперше, то приймаЇтьс¤
р≥шенн¤ про знищенн¤ хворих с≥мей.
6.5.4. ѕри ураженн≥ значноњ к≥лькост≥ пас≥к у с≥м'¤х бдж≥л,
уражених кл≥щем ≥ п≥дозрюваних у зараженн≥, весь розпл≥д (кр≥м
ст≥льник≥в ≥з зас≥вом т≥льки ¤Їць) видал¤ють ≥з гн≥зд ≥
перетоплюють на в≥ск. ƒно вулика накривають листом паперу,
змазаним вазел≥ном, або ставл¤ть с≥тчастий п≥драмник. ÷≥ с≥м'њ
ставл¤ть у прохолодне прим≥щенн¤ (зим≥вник) на 3-4 дн≥. ‘ормують
гн≥зда, п≥дставл¤ючи чист≥ продез≥нф≥кован≥ ст≥льники або рамки з
вощиною ≥ 2 рази обробл¤ють бдж≥л концентрованою мурашиною
кислотою по 30-50 мл, розливаючи у флакони ≥з широкою горловиною
або в пол≥етиленов≥ кришки, д≥аметром 9 см, ¤к≥ ставл¤ть б≥л¤
верхн≥х планок рамки. ислоту внос¤ть дв≥ч≥, з ≥нтервалом 12 дн≥в,
на 3-5 д≥б. ѕап≥р з опалими кл≥щами спалюють.
6.5.5. арантинн≥ обмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують через р≥к
п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ хвороби ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ
≤нструкц≥њ.
6.6. Ѕраульоз (вошив≥сть бдж≥л) - ≥нваз≥йна хвороба бджолиноњ
с≥м'њ, ¤ка викликаЇтьс¤ паразитами - Braula coeca та ≥ншими, що
уражають маток, робочих бдж≥л, трутн≥в ≥ ушкоджують ст≥льники.
6.6.1. ƒ≥агноз на браульоз ставл¤ть на п≥дстав≥ в≥зуального
ви¤вленн¤ двох ≥ б≥льше браул на матц≥ ≥ одиничних ос≥б на робочих
бджолах в умовах пас≥ки або в лаборатор≥њ ветеринарноњ медицини з
урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. Ѕраул необх≥дно диференц≥ювати
в≥д гамазових кл≥щ≥в ≥ ≥нших комах (браули - безкрил≥ комахи, що
мають три пари н≥г).
6.6.2. ѕри встановленн≥ д≥агнозу на браульоз пас≥ку
оголошують неблагополучною, встановлюють обмеженн¤ ≥ провод¤ть
заходи в≥дпов≥дно до пункт≥в 4.9-4.12 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
6.6.3. Ѕдж≥л оброблюють препаратами, ефективними при варооз≥,
в≥дпов≥дно до настанов щодо њх застосуванн¤, кр≥м б≥п≥ну, варополу
й ≥нших препарат≥в, що м≥ст¤ть ам≥траз. « метою зменшенн¤
пре≥маг≥нальних стад≥й браул через кожн≥ 10 дн≥в розпечатують
медов≥ ст≥льники, збирають ≥ перетоплюють восков≥ кришечки.
6.6.4. ќбмеженн¤ на пас≥ц≥ скасовують п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ
захворюванн¤ ≥ виконанн¤ вимог пункт≥в 4.14, 4.15 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
6.7. ћелеоз - ≥нваз≥йна хвороба дорослих медоносних, а також
одиночних бдж≥л, викликана личинками жук≥в роду Meloe brevicollis,
M.variegatus, M.vidacens, M.hungarus, M.proscarabaeus), ¤к≥ часто
прогризають м≥жсегментн≥ мембрани черевц¤ бджоли ≥ висмоктують њњ
гемол≥мфу. «араженн¤ первинними личинками (триунгулинами)
в≥дбуваЇтьс¤ п≥д час в≥дв≥данн¤ бджолами медоносних рослин. ћелеоз
реЇструЇтьс¤ в травн≥-липн≥, у пер≥од масового виходу личинок
жук≥в. ’вороба супроводжуЇтьс¤ часто р≥зким ослабленн¤м, ≥нод≥
загибеллю бджолиноњ с≥м'њ.
6.7.1. ƒ≥агноз на мелеоз установлюють на п≥дстав≥ ознак
хвороби, ви¤вленн¤ в м≥жсегментних мембранах черевц¤ бдж≥л
триунгулин≥в з урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. “риунгулин
необх≥дно диференц≥ювати в≥д ≥нших членистоногих, ¤к≥
зустр≥чаютьс¤ на т≥л≥ бдж≥л.
6.7.2. « метою проф≥лактики не сл≥д розм≥щати с≥м'њ бдж≥л у
м≥сц¤х масового розмноженн¤ майок (близько в≥д гн≥зд самотн≥х
бдж≥л, розм≥щених у земл≥, у ¤ких проходить розвиток майок).
ќранка земл≥ в цих м≥сц¤х р≥зко скорочуЇ чисельн≥сть майок.
6.8. —енотањноз - ≥нваз≥йна хвороба льотних медоносних, а
також одиночних бдж≥л ≥ дорослих джмел≥в, що викликаЇтьс¤
паразитуванн¤м в њхн≥х грудних м'¤зах личинок с≥рих м'¤сних мух
Senotainia tricuspis. ’вороба про¤вл¤Їтьс¤ в теплу погоду з травн¤
по вересень, характеризуЇтьс¤ ослабленн¤м с≥мей ≥ загибеллю бдж≥л.
’вор≥ бджоли не можуть л≥тати, робл¤ть кругов≥ рухи. ” загиблих
бдж≥л в≥дзначають уражений хитиновий покрив у вигл¤д≥ овального
отвору д≥аметром 3-5 мм.
6.8.1. ƒ≥агноз на сенотањн≥оз установлюють на п≥дстав≥
ви¤влених личинок сенотањн≥й у грудн≥й порожнин≥ уражених бдж≥л з
урахуванн¤м еп≥зоотичноњ ситуац≥њ. —енотоњн≥й необх≥дно
диференц≥ювати в≥д личинок конопид ≥ личинок мух, ¤к≥ розвиваютьс¤
в трупах бдж≥л.
6.8.2. Ѕоротьба ≥з сенотањн≥озом пол¤гаЇ в знищенн≥ дорослих
мух ≥ личинок. « ц≥Їю метою на кришку вулик≥в ставл¤ть б≥л≥
тар≥лки, наповнен≥ р≥диною, що приваблюЇ мух (50 г сухих кв≥ток
ромашки заливають одним л≥тром окропу, остуджують, додають 50 г
цукру, 2-3 г хл≥бних др≥ждж≥в ≥ отриману сум≥ш використовують
через 12 годин п≥сл¤ приготуванн¤), навколо ¤ких кладуть
св≥жоз≥рвану траву. ћух, що затонули, пер≥одично збирають ≥
спалюють.
ƒл¤ запоб≥ганн¤ розплоду мух ≥з бдж≥л грунт на передльоткових
площадках добре утрамбовують, пост≥йно збирають на них трупи бдж≥л
≥ спалюють.
6.9. онопидоз /ф≥зоцефальоз, зод≥аноз/ - ≥нваз≥йна хвороба
бдж≥л, що викликаЇтьс¤ личинками мух-великоголовок ≥з с≥мейства
Conopidae (Physocephala vitata, Zodian spp.), ¤к≥ паразитують у
черевн≥й порожнин≥ медоносних бдж≥л, бдж≥л-листор≥з≥в ≥ джмел≥в. ¬
одн≥й бджол≥ розмножуЇтьс¤ т≥льки одна личинка мухи. ”раженн¤
в≥дбуваЇтьс¤, коли бджоли в≥дв≥дують медоносн≥ рослини. ”ражен≥
бджоли не можуть зл≥тати, падають ≥з прил≥тноњ дошки ≥ плазують по
пас≥ц≥.
6.9.1. ƒ≥агноз на конопидоз установлюють при ви¤вленн≥ в
черевн≥й порожнин≥ уражених бдж≥л або в њхн≥х трупах б≥лоњ личинки
мух. онопид необх≥дно диференц≥ювати в≥д личинок сенотањн≥й ≥
личинок ≥нших мух, ¤к≥ розвиваютьс¤ в трупах бдж≥л.
6.9.2. Ќа неблагополучних пас≥ках збирають бдж≥л, що
повзають, не здатн≥ до польоту ≥ загибл≥. «≥браних комах заморюють
в еф≥р≥, њхн≥ трупи спалюють. √рунт на передльоткових площадках
ретельно утрамбовують.
7. ќтруЇнн¤ бдж≥л пестицидами
ѕри отруЇнн≥ бдж≥л пестицидами керуютьс¤ "»нструкцией по
профилактике отравлений пчел пестицидами", затвердженою ¬сесоюзним
виробничо-науковим об'Їднанн¤м по агрох≥м≥чному обслуговуванню
с≥льського господарства "—оюзсельхозхими¤" ≥ √оловним управл≥нн¤м
ветеринар≥њ ƒержагропрому —–—– 14.06.1989 року. ” ц≥й ≤нструкц≥њ
подан≥ лише основн≥ моменти з проф≥лактики ≥ наданн¤ допомоги
постраждалим в≥д отруЇнн¤ с≥м'¤м бдж≥л.
7.1. ѕроф≥лактика отруЇнь
7.1.1. ѕроф≥лактика отруЇнь бдж≥л базуЇтьс¤ на беззаперечному
дотриманн≥ вимог ст. 30 «акону ”крањни "ѕро бдж≥льництво" в≥д 2
лютого 2000 N 1492-III, суворому дотриманн≥
регламентац≥й застосуванн¤ в навколишньому середовищ≥ токсичних
дл¤ бдж≥л речовин.
7.1.2. ¬ласник≥в пас≥к опов≥щають за три доби до х≥мобробок з
зазначенн¤м застосовуваного отрутох≥м≥кату, м≥сц¤ (у рад≥ус≥ 7
км), часу ≥ способу проведенн¤ обробки. ”казують час ≥зол¤ц≥њ
бдж≥л.
7.1.3. ќбробки провод¤ть у пер≥од в≥дсутност≥ льоту бдж≥л у
ранков≥ або веч≥рн≥ години.
7.1.4. Ќе допускають обробку кв≥тучих медонос≥в ≥ пилконос≥в
п≥д час масового льоту бдж≥л.
7.1.5. Ќа пер≥од обробки бджол¤ру необх≥дно вивезти пас≥ку в
безпечне м≥сце або ≥золювати бдж≥л у вуликах на терм≥н,
передбачений обмеженн¤ми при застосуванн≥ отрутох≥м≥кату.
7.1.6. ѕри ≥зол¤ц≥њ бдж≥л у вуликах гн≥зда розширюють до
повного комплекту рамок або ставл¤ть магазини. Ќа двокорпусн≥ або
багатокорпусн≥ вулики, у залежност≥ в≥д сили с≥мей, ставл¤ть друг≥
корпуси з половинною к≥льк≥стю рамок, зверху над¤гають раму з
металевою с≥ткою (розм≥р в≥чка 2,5 х 2,5 або 3 х 3 мм), с≥тку
накривають полотн¤нкою ≥, ¤кщо потр≥бно, кладуть подушку. ” день
обробки рано-вранц≥, до початку льоту бдж≥л льотки щ≥льно
закривають, зн≥мають з с≥тки утепленн¤. ” жарку безв≥тр¤ну погоду
п≥д кришку п≥дкладають рейки завтовшки 1-2 см. ” вулик дають воду
в ст≥льниках, год≥вниц¤х або напувалках. Ќа н≥ч льотки в≥дчин¤ють.
7.1.7. ” випадку застосуванн¤ пестицид≥в в умовах закритого
грунту обробки провод¤ть увечер≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ льоту бдж≥л або
≥золюють бдж≥л у вуликах на терм≥н, передбачений обмеженн¤ми при
застосуванн≥ отрутох≥м≥кату.
7.2. «аходи при отруЇнн≥ бдж≥л
7.2.1. √н≥зда с≥мей, що втратили багато льотних бдж≥л,
скорочують в≥дпов≥дно до њхньоњ сили, виймають в першу чергу
медов≥ й пергов≥ рамки, особливо з≥ св≥жопринесеним нектаром ≥
пилком, а також рамки з в≥дкритим розплодом, не обсиджен≥
бджолами.
7.2.2. —≥м'њ бдж≥л забезпечують водою, наливаючи њњ в
ст≥льники, пергою, п≥дгодовують цукровим сиропом.
7.2.3. ” м≥ру виходу молодих бдж≥л ц≥ с≥м'њ п≥дсилюють.
8. Ќезаразн≥ хвороби бдж≥л
8.1. ¬углеводна дистроф≥¤ (голодуванн¤) настаЇ при нестач≥
вуглеводного корму, неправильному складанн≥ гн≥зда бдж≥л на зиму,
при кристал≥зац≥њ, шумуванн≥ меду в гн≥зд≥, в≥дсутност≥
нектаровид≥ленн¤ при неспри¤тлив≥й погод≥.
8.1.1. ристал≥зац≥¤ вуглеводного корму настаЇ при збор≥
нектару з окремих вид≥в рослин (рапсу, редьки польовоњ, вереску,
бавовнику й ≥н.). ѕри п≥зньому ≥ несвоЇчасному згодовуванн≥
цукрового сиропу в≥дбуваЇтьс¤ шумуванн¤ меду в ком≥рках
ст≥льник≥в. ѕри на¤вност≥ в с≥м'¤х меду менше 8 кг бджоли погано
виконують внутр≥шньовуликов≥ роботи, матка скорочуЇ в≥дкладанн¤
¤Їць, розвиток с≥м'њ упов≥льнено ≥ наступаЇ загибель бдж≥л.
8.1.2. ƒ≥агноз на голодуванн¤ бдж≥л ставл¤ть за результатами
огл¤ду ≥ визначенн¤ запас≥в меду в гн≥здах в активний пер≥од
життЇд≥¤льност≥ бдж≥л, а також прослуховуванн¤, огл¤ду п≥ддон≥в
вулик≥в ≥ визначенн¤ м≥сцезнаходженн¤ клуба бдж≥л узимку. ѕри
голодуванн≥ бдж≥л чутний характерний звук шелесту сухих лист≥в.
ѕри кристал≥зац≥њ меду знаход¤ть багато кристал≥в на льотку ≥ дн≥
вулика, при шумуванн≥ й закисанн≥ в≥дчуваЇтьс¤ кислий запах.
¬≥дсутн≥сть реакц≥њ с≥м'њ на легке постукуванн¤ по ст≥нц≥ вулика ≥
теплоњ пл¤ми на покривн≥й полотнинц≥ говорить про загибель бдж≥л.
ѕри огл¤д≥ такоњ бджолиноњ с≥м'њ в≥дзначаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть
кормових запас≥в, доросл≥ бджоли м≥ст¤тьс¤ в ком≥рках усередину
головою.
” лаборатор≥њ ветеринарноњ медицини голодуванн¤ бдж≥л можна
встановити, визначивши на¤вн≥сть цукр≥в у гемол≥мф≥ бдж≥л методом
тонкошаровоњ хроматограф≥њ. ” голодних бдж≥л у гемол≥мф≥ не
знаход¤ть трегалозу, а к≥льк≥сть глюкози знижуЇтьс¤ б≥льш н≥ж у 2
рази.
8.1.3. ” раз≥ кристал≥зац≥њ меду у вуликах бджолам дають
воду. ƒл¤ цього в сул≥ю з водою пом≥щають довгий бавовн¤ний ≥н≥т,
≥ к≥нець його ввод¤ть у верхн≥й льоток вулика або через прор≥з у
полотнинц≥ п≥двод¤ть пр¤мо до клуба бдж≥л. ѕри в≥дсутност≥ корму в
с≥м'¤х њм дають запасн≥ медов≥ рамки, ¤к≥ п≥дставл¤ють
безпосередньо до клуба бдж≥л або пом≥щають горизонтально зверху на
гн≥здов≥ рамки, або дають п≥д≥гр≥тий до 40-50 град. C цукровий
сироп (2:1). —ироп заливають у ст≥льники до заповненн¤ ком≥рок,
злегка струшують ≥ пом≥щають безпосередньо до клубу (тобто до
крайньоњ рамки з бджолами), або наливають у л≥трову банку, ¤ку
обв'¤зують дек≥лькома шарами марл≥, перевертають ≥ ставл¤ть над
клубом; дають також медово-цукрове т≥сто (канд≥) або мед, що
закристал≥зувавс¤, у марл≥ з розрахунку 50 г на одну рамку з
бджолами.
8.2. Ѕ≥лкова дистроф≥¤ - при в≥дсутност≥ б≥лка бджоли
втрачають спроможн≥сть до вирощуванн¤ розплоду, р≥зко скорочуЇтьс¤
житт¤ бдж≥л ≥ працездатн≥сть матки.
8.2.1. ќсновна причина виникненн¤ хвороби - в≥дсутн≥сть або
нестача пилку, недобро¤к≥сна (проморожена, що довгостроково
збер≥гаЇтьс¤, цв≥ла) перга. Ѕ≥лков≥й дистроф≥њ майже завжди
п≥ддаютьс¤ с≥м'њ бдж≥л, розташован≥ усередин≥ теплиць.
8.2.2. ƒ≥агноз установлюють на п≥дстав≥ визначенн¤ к≥лькост≥
ст≥льник≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть пергу - при огл¤д≥ ст≥льник≥в у них
в≥дсутн¤ перга.
8.2.3. ” с≥м'њ пом≥щають пергов≥ рамки (не менше 2 кг перги
на с≥м'ю бдж≥л), згодовують у год≥вниц¤х медово-пилкову сум≥ш або
канд≥ з ум≥стом 10% пилку. ѕри нестач≥ перги у вулику дають
зам≥нники. «ам≥нники згодовують з цукровим сиропом (0,5 кг молока
додають до 1,5 л цукрового сиропу (2:1) ≥ дають щодн¤ по 300 мл на
с≥м'ю бдж≥л) або з канд≥ (4 частини др≥ждж≥в зм≥шують до
однор≥дноњ консистенц≥њ з 6 частинами цукровоњ пудри ≥ 6 частинами
меду, дають по 500 г на с≥м'ю бдж≥л).
8.3. јл≥ментарна д≥аре¤ (дизентер≥¤, незаразний пронос) -
розлад кишечника бдж≥л у результат≥ споживанн¤ недобро¤к≥сного
корму.
8.3.1. ѕорушенн¤ роботи кишечника в результат≥ його
переповнюванн¤ викликають:
- на¤вн≥сть у цукр≥ р≥зних дом≥шок, ¤к≥ не засвоюютьс¤
орган≥змом (неочищений цукор, цукровий сироп, що п≥дгор≥в при
вар≥нн≥), залишки кондитерського виробництва, соки р≥зних плод≥в ≥
фрукт≥в;
- погано ≥нвертований цукор у кормових запасах через
несвоЇчасне п≥знЇ згодовуванн¤; даванн¤ цукру у велик≥й к≥лькост≥;
додаванн¤ кислот, що перешкоджають ≥нвертуванню цукру;
- зм≥на ¤кост≥ кормових запас≥в, що збер≥гаютьс¤ у вулику:
кристал≥зац≥¤, зм≥на меду, викликана р≥зними м≥кроорган≥змами;
- на¤вн≥сть у кормах шк≥дливих дом≥шок.
” пер≥од зим≥вл≥ бдж≥л хвороба може бути обумовлена
п≥двищеним уживанн¤м корм≥в через занепокоЇнн¤ бдж≥л (в≥дсутн≥сть
у с≥м'њ матки, ≥нш≥ р≥зн≥ стреси - проникненн¤ у вулик гризун≥в,
≥нших шк≥дник≥в, шуми, порушенн¤ м≥крокл≥мату тощо).
8.3.2. «ахворюванн¤ диференц≥юють в≥д нозематозу, гафн≥озу,
сальмонельозу та ≥нших заразних захворювань, що супроводжуютьс¤
проносом.
8.3.3. « метою проф≥лактики орган≥зовують нормальн≥ умови
год≥вл≥ й утриманн¤ бдж≥л.
8.3.4. «аходи боротьби - усуненн¤ основноњ причини, зам≥на
корму на добро¤к≥сний. √н≥зда скорочують ≥ утеплюють, мертвих
бдж≥л спалюють. ѕри спри¤тлив≥й погод≥ бдж≥л пересаджують у чистий
вулик.
8.4. —ольов≥ токсикози - отруЇнн¤ бдж≥л сол¤ми р≥зних
елемент≥в. ¬≥дзначають занепокоЇнн¤ бдж≥л, сл≥ди проносу на
ст≥льниках ≥ на передн≥й ст≥нц≥ вулика, бджоли гинуть.
8.4.1. ƒ≥агноз установлюють шл¤хом х≥м≥чного досл≥дженн¤
корм≥в на на¤вн≥сть п≥дозрюваних солей. ¬изначають методом атомноњ
абсорбц≥њ в зольному залишку.
8.4.2. «аходи боротьби - усуненн¤ основноњ причини, зам≥на
корму на добро¤к≥сний.
8.5. ѕадевий токсикоз - хвороба бдж≥л, що виникаЇ внасл≥док
≥нтоксикац≥њ бдж≥л ≥ личинок паддю.
ѕадевий токсикоз супроводжуЇтьс¤ сильним розладом травленн¤ з
наступною масовою загибеллю бдж≥л. Ѕджоли стають роздратованими;
взимку ≥з вулик≥в виходить неприЇмний гнильний запах, значн≥ сл≥ди
проносу. ¬л≥тку можлива загибель личинок у в≥ц≥ 3-5 д≥б.
8.5.1. ƒ≥агноз ставл¤ть на п≥дстав≥ ознак хвороби ≥
досл≥дженн¤ меду на пас≥ц≥ або в лаборатор≥њ на на¤вн≥сть пад≥.
8.5.2. Ќе допускають потрапл¤нн¤ пад≥ в зимов≥ корми бдж≥л.
ѕри неблагополучн≥й зим≥вл≥ бджолам доц≥льно дати воду, провести
змушений обл≥т комах у прим≥щенн≥ або виставити вулики ≥з
зим≥вника.
8.5.3. «аходи боротьби - з вулик≥в видал¤ють падевий мед ≥
дають бджолам добро¤к≥сний мед або цукровий сироп. ѕри ви¤вленн≥
проносу бджолам узимку п≥дставл¤ють ст≥льники з кв≥тковим медом.
Ќавесн≥ звужують гн≥зда, очищають брудн≥ ст≥льники, бджолам дають
корм.
8.6. Ѕджолин≥ крад≥жки (напад) част≥ше виникаЇ п≥д час
в≥дсутност≥ медозбору в природ≥, а також при неакуратн≥й робот≥
бджол¤ра (крапл≥ меду або сиропу на вулику, неприбран≥ рамки,
огл¤д с≥мей у безвз¤тковий пер≥од та ≥нше), утриманн≥ бдж≥л у
вулику з≥ щ≥линами, широко в≥дкритими льотками, що не в≥дпов≥дають
сил≥ с≥мей. –озграбуванню п≥ддаютьс¤ в основному слабк≥ с≥м'њ.
8.6.1. Ќапад спостер≥гають на пас≥ц≥ по скупченню бдж≥л, що
борютьс¤, перед вуликом - на льотку ≥ передн≥й ст≥нц≥.
8.6.2. Ќа пас≥ц≥ утримують сильн≥ с≥м'њ в добротних вуликах.
–озм≥р льотка повинен в≥дпов≥дати сил≥ с≥м'њ, його звужують у
пер≥од в≥дсутност≥ медозбору в природ≥. ќгл¤д с≥мей потр≥бно
проводити обережно, гн≥здо в≥дчин¤ють на 1-2 рамки, використовуючи
при цьому запасну полотнинку. ¬ийн¤т≥ рамки в≥дразу забирають у
¤щик, ¤кий щ≥льно закриваЇтьс¤.
орпуси ставл¤ть на зн¤ту кришку вулика ≥ накривають
полотном. ” безуз¤тковий пер≥од огл¤д с≥мей провод¤ть п≥сл¤
зак≥нченн¤ основного льоту бдж≥л.
8.6.3. ” вулику постраждалих с≥мей ретельно зал≥плюють
щ≥лини, звужують льотковий отв≥р. Ћьоток маскують г≥лками, травою.
—лабк≥ с≥м'њ бдж≥л, що п≥ддавались нападу, закривають ≥ в≥днос¤ть
на дек≥лька д≥б у п≥двал, при цьому сл≥д забезпечити бдж≥л водою.
¬и¤вивши с≥м'ю-злод≥йку, в њњ вулику розкривають 1-2 ст≥льники з
медом, дл¤ того щоб переключити бдж≥л на роботу у своЇму вулику.
8.7. «астуджений розпл≥д - загибель розплоду або по¤ва
виродливих бдж≥л у результат≥ охолодженн¤ с≥м'њ. „аст≥ше
спостер≥гаЇтьс¤ навесн≥ ≥ виникаЇ при р≥зкому зниженн≥
температури, поганому утепленн≥ гн≥зд, утрат≥ великоњ к≥лькост≥
бдж≥л у результат≥ отруЇнь ≥ ≥нших причин, а також при тривалому
витримуванн≥ ст≥льник≥в ≥з розплодом поза гн≥здом. «агиблий
розпл≥д знаход¤ть збоку або на спод≥ рамок по перифер≥њ клубу. Ќа
рамках ≥з центру гн≥зда загиблий розпл≥д розташовуЇтьс¤ у вигл¤д≥
п≥вм≥с¤ц¤, зверненого опуклою стороною до низу рамки. ол≥р
загиблих личинок спочатку жовтувато-б≥лий, пот≥м сутен≥Ї. «агибель
печатного розплоду ви¤вл¤ють п≥зн≥ше, кришечки його ≥нод≥
перфорован≥.
8.7.1. ƒ≥агноз ставл¤ть за на¤вн≥ст≥ указаних ознак.
¬иключають заразн≥ хвороби - при пос≥в≥ з труп≥в личинок ≥ л¤лечок
м≥кроорган≥зми не вид≥л¤ютьс¤ або ви¤вл¤Їтьс¤ банальна м≥крофлора.
8.7.2. ” пер≥од холодноњ ≥ хитливоњ погоди бдж≥л утримують у
добротних вуликах на ущ≥льненому утепленому гн≥зд≥. ќгл¤д бдж≥л не
можна проводити, ¤кщо температура навколишнього пов≥тр¤ нижче
14 град. C. ѕ≥д час огл¤ду не можна довго тримати розпл≥д поза
вуликом.
8.8. «апарюванн¤ бдж≥л - швидка загибель дорослих бдж≥л ≥
розплоду в результат≥ п≥двищенн¤ температури ≥ вологост≥ через
порушенн¤ вентил¤ц≥њ вулика або ≥нших причин. «агибель дорослих
бдж≥л ≥ розплоду часто в≥дбуваЇтьс¤ при перезбудженн≥ бдж≥л п≥д
час њх транспортуванн¤ в щ≥льно закритому вулику, пакет≥, роњвн≥,
а також тривалому утриманн≥ бдж≥л у пер≥од обробок рослин
пестицидами у вулику без необх≥дноњ вентил¤ц≥њ. ѕерегр≥ванн¤ маток
≥ њх загибель можлив≥ при упаковуванн≥ й перевезенн≥ маткових
кл≥точок при висок≥й зовн≥шн≥й температур≥ без належноњ
вентил¤ц≥њ. ѕри запарюванн≥ бджоли стають чорними, липкими, сильно
збуджуютьс¤, посилено махають крилами. ѕри виход≥ з вулика ц≥
бджоли безладно розповзаютьс¤, падають на землю ≥ гинуть.
8.8.1. ƒл¤ попередженн¤ запарюванн¤ при перевезенн¤х у
гн≥здах залишають обмежен≥ запаси печатного меду, створюють
в≥льний прост≥р усередин≥ вулика. ¬улики обладнують достатн≥ми
вентил¤ц≥йними отворами, ¤к≥ захищають в≥д проникненн¤ св≥тла. ѕри
тривал≥й ≥зол¤ц≥њ бдж≥л забезпечують водою. ѕеревезенн¤ бдж≥л
провод¤ть у прохолодний н≥чний час.
8.9. “рутовочн≥сть (горбатий розпл≥д) - по¤ва в с≥м'њ
горбатого розплоду може бути з двох причин: при на¤вност≥ в с≥м'њ
бдж≥л матки-трут≥вки ≥ по¤в≥ в с≥м'¤х бдж≥л-трут≥вок.
Ќа¤вн≥сть матки-трут≥вки обумовлено неспарюванн¤м матки з
трутн¤ми, неповноц≥нним спарюванн¤м, а також порушенн¤м њњ
статевого апарату, переохолодженн¤ маток весною. “ак≥ матки
в≥дкладають незапл≥днен≥ ¤йц¤. —≥м'њ з матками-трут≥вками м≥ст¤ть
велику к≥льк≥сть трутн≥в, трутневий розпл≥д на ст≥льниках
суц≥льний ≥ р≥вний.
ѕри тривал≥й в≥дсутност≥ в с≥м'њ матки в де¤ких робочих бдж≥л
розвиваютьс¤ ¤Їчники, ≥ вони в≥дкладають др≥бн≥ незапл≥днен≥ ¤йц¤.
ожна бджола-трут≥вка здатна в≥дкласти в≥д 19 до 32 таких ¤Їць,
безладно, по дек≥лька штук, у порожн≥ або зайн¤т≥ медом чи пилком
ком≥рки, часто на њх ст≥нки. ≤нод≥ бджоли-трут≥вки закладають
маточник, що м≥стить трутневу личинку. —≥м'њ з бджолами-трут≥вками
звичайно слабк≥, м≥ст¤ть велику к≥льк≥сть трутн≥в, трутневий
розпл≥д розкиданий пл¤мами по ст≥льниках. Ѕез пост≥йного
в≥дновленн¤ молодими бджолами так≥ с≥м'њ гинуть.
8.10.1. «аходи боротьби. ” с≥м'¤х знаход¤ть матку-трут≥вку ≥
знищують њњ. Ѕджолам п≥дсаджують молоду плодову матку або дають
ст≥льник з одноденними личинками з гарноњ с≥м'њ.
¬улик ≥з бджолами-трут≥вками в≥днос¤ть уб≥к в≥д пас≥ки ≥
зм≥тають ус≥х бдж≥л ≥з рамок, ≥з дна ≥ ст≥нок вулика на землю.
ѕорожн≥й вулик (без рамок) ставл¤ть на колишнЇ м≥сце ≥ накривають
кришкою. ¬вечер≥ у вулик повертають рамки, п≥дсаджують у кл≥точц≥
молоду плодову матку ≥ дають п≥дгод≥влю. Ќаступного дн¤ матку
обережно випускають.
«аступник начальника управл≥нн¤
орган≥зац≥њ ветеринарноњ справи -
начальник в≥дд≥лу ƒержавного
департаменту ветеринарноњ медицини ѕ.ƒ.Ќ≥к≥т≥н
|
