|
ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤ Ќј” » ” –јѓЌ» Ћ » — “ N 1/9-263 в≥д 19.07.2001 √оловам рад ректор≥в вищих навчальних заклад≥в III - IV р≥вн≥в акредитац≥њ, головам обласних рад директор≥в вищих навчальних заклад≥в I - II р≥вн≥в акредитац≥њ ¬≥дпов≥дно до наказу ћ≥носв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 01.11.2000 р. N 516 "ѕро заходи щодо п≥дготовки та св¤ткуванн¤ 10-њ р≥чниц≥ незалежност≥ ”крањни" ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни надсилаЇ методичн≥ рекомендац≥њ до проведенн¤ першоњ лекц≥њ у новому 2001/2002 навчальному роц≥ "ћо¤ ”крањна дес¤тир≥чч¤ ¤к в≥льна, ¤ з нею пов'¤зую долю свою". ѕросимо довести ц≥ рекомендац≥њ до в≥дома професорсько-викладацького складу ваших навчальних заклад≥в. ћ≥н≥стр ¬.√. ремень ƒодаток до листа ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 19 липн¤ 2001 р. N 1/9-263 ћетодичн≥ рекомендац≥њ до проведенн¤ у вищих навчальних закладах ”крањни першоњ лекц≥њ в новому 2001/2002 навчальному роц≥ "ћо¤ ”крањна дес¤тир≥чч¤ ¤к в≥льна, ¤ з нею пов'¤зую долю свою" 2001/2002 навчальний р≥к (1 вересн¤) у вищих навчальних закладах осв≥ти ”крањни розпочинаЇтьс¤ лекц≥Їю "ћо¤ ”крањна дес¤тир≥чч¤ ¤к в≥льна, ¤ з нею пов'¤зую долю свою", ¤ка присв¤чена 10-й р≥чниц≥ незалежност≥ ”крањни. ѕроголошенн¤ 24 серпн¤ 1991 року незалежност≥ нашоњ держави в≥дкрило нову стор≥нку ≥стор≥њ њњ народу, дало змогу реал≥зувати основн≥ постулати украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ: в≥льний розвиток украњнського народу ≥ гарантуванн¤ розвитку кожного громад¤нина ”крањни незалежно в≥д його етн≥чноњ приналежност≥, забезпеченн¤ прав ≥ свобод людини, створенн¤ в крањн≥ Їдиного демократичного простору. ” ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни в≥д 16 липн¤ 1990 року ≥ «верненн≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни "ƒо парламент≥в ≥ народ≥в св≥ту" 5 грудн¤ 1991 року наголошувалос¤ на тому, що до с≥м'њ цив≥л≥зованих крањн бажаЇ ув≥йти нова демократична, правова держава. ƒержавно-правовим аспектам становленн¤ незалежност≥ ”крањни, њњ нац≥онального розвитку треба присв¤тити першу лекц≥ю. ѕ≥д час њњ проведенн¤ потр≥бно поглибити знанн¤ студент≥в про ≥сторичний розвиток ”крањни ¤к держави, наголосити на проблем≥ нац≥онального державного буд≥вництва в крањн≥. ѕровести анал≥з етнонац≥ональноњ сфери, державотворчих процес≥в у минулому ≥ сьогодн≥. ќбговорити проблеми нац≥онального в≥дродженн¤ у контекст≥ ≥сторичного досв≥ду. —туденти мають задуматись над Ўевченковим "’то ми? „ињ сини? яких батьк≥в?". ѕ≥дкреслити, що знанн¤ свого родоводу, ≥сторичних та культурних надбань предк≥в необх≥дне не лише дл¤ формуванн¤ нац≥ональноњ самосв≥домост≥, а й дл¤ використанн¤ кращих традиц≥й в етнонац≥ональн≥й практиц≥ сьогоденн¤. ѕотр≥бно також наголосити, що людина - це частка Їдиного ц≥лого, ¤ким Ї народ, тому в основу лекц≥њ мають бути покладен≥ в≥домост≥ про ≥сторико-культурн≥ традиц≥њ украњнського народу, особливост≥ його трудовоњ д≥¤льност≥ й побуту, матер≥альну та духовну культуру, ≥сторичний досв≥д. ¬исв≥тлити сучасний спос≥б орган≥зац≥њ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, спос≥б житт¤ ≥ вихованн¤ в с≥м'њ, подати в≥домост≥ про р≥дний край. ќкреслити м≥сце ≥ вказати роль молод≥ в економ≥чному ≥ духовному розвитку держави. ѕ≥дкреслити, що любов до р≥дного краю, повага до батьк≥в, знанн¤ свого родоводу Ї джерелом, що живить патр≥отизм молодоњ людини, њњ любов до Ѕатьк≥вщини. ќзнайомити студент≥в з ≥стор≥Їю украњнськоњ нац≥ональноњ символ≥ки. ¬икладач повинен п≥дкреслити, що важливим етапом державотворенн¤ Ї прийн¤тт¤ п'¤тою сес≥Їю ¬ерховноњ –ади ”крањни 28 червн¤ 1996 року онституц≥њ - ќсновного «акону ”крањни. ” онституц≥њ (статт¤ 20) визначено та описано державн≥ символи ”крањни. ƒоц≥льно дати коротку характеристику державноњ символ≥ки, розгл¤нути ƒекларац≥ю про державний суверен≥тет ”крањни, ƒекларац≥ю прав нац≥ональностей ”крањни, јкт проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни, «акон "ѕро громад¤нство ”крањни", а також окрем≥ статт≥ онституц≥њ ”крањни. Ќеобх≥дно звернути увагу на те, що незалежн≥сть - заслуга не т≥льки певних пол≥тичних сил та рух≥в, а й усього украњнського народу, зд≥йсненн¤ мр≥й багатьох його покол≥нь. ≥сторичний зм≥ст лекц≥њ маЇ бути ¤комога т≥сн≥ше пов'¤заний з реал≥¤ми сьогоденн¤, процесами та ¤вищами, що в≥дбуваютьс¤ у найближчому соц≥альному оточенн≥ студента та в сусп≥льств≥ в ц≥лому. ≥ тут потр≥бно наголосити, що ”крањна ¤к держава виникла в результат≥ консол≥дац≥њ народу ”крањни. ќсобливо варто п≥дкреслити, що незалежн≥сть ≥ суверенн≥сть держави створили спри¤тлив≥ умови дл¤ демократичних перетворень, що суттЇво вплинули на подальший розвиток прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, забезпечили широке м≥жнародне визнанн¤: п≥дписано сер≥ю пол≥тичних та економ≥чних угод ≥з сус≥дн≥ми ≥ далекими державами, що визначаЇ наше м≥сце у св≥товому сп≥втовариств≥ та допомагаЇ пол≥тичному ≥ економ≥чному становленню. ¬ажливо зазначити, що студенти вищих навчальних заклад≥в п≥д час навчанн¤ мають усв≥домити життЇву потребу профес≥йноњ п≥дготовки, трудовоњ активност≥, ≥н≥ц≥ативи, п≥дприЇмництва, з розум≥нн¤м ставитис¤ до економ≥чних закон≥в ≥ проблем сусп≥льства та шукати шл¤хи њх розв'¤занн¤. «м≥цнити й розвинути демократичну, правову державу може той, хто любить св≥й народ, тому необх≥дно спри¤ти розкриттю духовного ≥ творчого потенц≥алу студентськоњ молод≥, спонукати њњ до актив≥зац≥њ процесу самоп≥знанн¤ та самостворенн¤, що в майбутньому допоможе уникнути багатьох життЇвих помилок ≥ обрати той вид д≥¤льност≥, ¤кий уможливить найповн≥шу самореал≥зац≥ю. ¬ажливим елементом культури народу Ї державн≥сть. —аме вона виступаЇ основним руш≥Їм етн≥чноњ ≥ культурноњ ≥нтеграц≥њ населенн¤, гарантом њњ незалежност≥. ќсобливу увагу треба прид≥лити проблемам всеб≥чного розвитку культури м≥жетн≥чного сп≥лкуванн¤, р≥шучого подоланн¤ про¤в≥в нац≥онал-н≥г≥л≥зму та нац≥онал-шов≥н≥зму, усуненн¤ причин, що њх породжують. Ќеобх≥дно звернути увагу студент≥в, що св≥домий громад¤нин ”крањни Ї насамперед морально ст≥йкою людиною, ¤ка веде здоровий спос≥б житт¤, Ї скромною, сов≥сною, працьовитою, милосердною, без шк≥дливих звичок тощо. ѕ≥дкреслити, що фах≥вцев≥ з вищою осв≥тою маЇ бути притаманне почутт¤ господар¤, високий ступ≥нь трудовоњ активност≥, п≥дприЇмливост≥, моб≥льност≥ й адаптованост≥ до виробничих ≥ соц≥альних вимог. ћайбутнЇ ”крањни, а отже, й кожного громад¤нина, ≥нтеграц≥¤ њњ у св≥тове сп≥втовариство залежить в≥д кожного з нас, п≥дсумовуЇ викладач. ¬ажливо разом з≥ студентами зробити висновок, що патр≥от ”крањни - це не красномовний трибун, а той, хто вм≥Ї бачити труднощ≥, нерозв'¤зан≥ проблеми, розум≥Ї сусп≥льно-пол≥тичну ситуац≥ю в крањн≥, проте не пан≥куЇ, не стоњть осторонь, а готовий долати перешкоди. ѕатр≥от - це той, хто спри¤Ї розбудов≥ демократичноњ держави. ѕ≥д час п≥дготовки та проведенн¤ першоњ лекц≥њ варто використовувати плакати з символ≥кою ”крањни, карти ≥ художн≥ репродукц≥њ краЇвид≥в ”крањни, тексти художн≥х твор≥в, техн≥чн≥ засоби тощо. –екомендуЇтьс¤ музичне супроводженн¤ - нехай прозвучить г≥мн, музика ≥ п≥сн≥ украњнських композитор≥в. Ќа св¤то бажано запросити народних депутат≥в ус≥х р≥вн≥в, а також кер≥вник≥в м≥ста, п≥дприЇмств, д≥¤ч≥в науки ≥ культури, батьк≥в. ¬иховний зах≥д рекомендуЇтьс¤ провести за такою формою: розпов≥дь з елементами лекц≥њ чи бес≥ди, пов≥домленн¤ тощо. –езультативн≥сть заходу залежить в≥д ум≥нн¤ подати ≥нформац≥ю, зац≥кавити нею студент≥в, перевести бес≥ду на дискус≥ю. "ќсв≥та ”крањни", N 30, 25 липн¤ 2001 р. |