ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤ Ќј” » ” –јѓЌ»
Ћ » — “
N 1/9-168 в≥д 25.04.2001
ћ≥н≥стру осв≥ти ј– рим,
головам обласних,
ињвськоњ та —евастопольськоњ
м≥ських державних адм≥н≥страц≥й,
ректорам (директорам) вищих
навчальних заклад≥в
I-IV р≥вн≥в акредитац≥њ
ѕро осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ (ступеневу осв≥ту)
” зв'¤зку з численними запитами кер≥вник≥в та прац≥вник≥в
державних установ ≥ вищих навчальних заклад≥в ус≥х форм власност≥
щодо орган≥зац≥њ п≥дготовки фах≥вц≥в у сучасних умовах
ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни роз'¤снюЇ.
¬≥дпов≥дно до ст.30 «акону ”крањни "ѕро осв≥ту" ≥
ѕоложенн¤ про осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ (ступеневу осв≥ту),
затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 с≥чн¤
1998 р. N 65, структура вищоњ осв≥ти в ”крањн≥ включаЇ
так≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥: молодший спец≥ал≥ст; бакалавр;
спец≥ал≥ст; маг≥стр.
ћолодший спец≥ал≥ст - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ
осв≥ти особи, ¤ка на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти
здобула неповну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥
дл¤ зд≥йсненн¤ виробничих функц≥й певного р≥вн¤ профес≥йноњ
д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥
економ≥чноњ д≥¤льност≥.
ќсоби, ¤к≥ мають базову загальну середню осв≥ту, можуть
одночасно навчатис¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою (надал≥ -
програмою) п≥дготовки молодшого спец≥ал≥ста ≥ здобувати повну
загальну середню осв≥ту.
ѕрограма п≥дготовки молодшого спец≥ал≥ста реал≥зуЇтьс¤ вищими
навчальними закладами I-II р≥вн≥в акредитац≥њ. ¬ищий навчальний
заклад III-IV р≥вн¤ акредитац≥њ може зд≥йснювати п≥дготовку
молодших спец≥ал≥ст≥в, ¤кщо в його склад≥ Ї вищий навчальний
заклад I (II) р≥вн¤ акредитац≥њ або в≥дпов≥дний структурний
п≥дрозд≥л.
якщо вищий навчальний заклад I (II) р≥вн¤ акредитац≥њ
зд≥йснюЇ п≥дготовку фах≥вц≥в у склад≥ вищого навчального закладу
III-IV р≥вн≥в акредитац≥њ або працюЇ з ним у комплекс≥ за
≥нтегрованими планами, то випускник вищого навчального закладу I
(II) р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий здобув осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний
р≥вень "молодший спец≥ал≥ст", може продовжити навчанн¤ з≥
спор≥дненоњ спец≥альност≥ за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем
"бакалавр" у зазначеному вищому навчальному заклад≥ на умовах,
визначених угодою м≥ж навчальними закладами.
Ѕакалавр - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти
особи, ¤ка на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти здобула
базову вищу осв≥ту, фундаментальн≥ та спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤
щодо узагальненого об'Їкту прац≥ (д≥¤льност≥), достатн≥ дл¤
виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) певного р≥вн¤ профес≥йноњ
д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥
економ≥чноњ д≥¤льност≥.
ƒержавне замовленн¤ на п≥дготовку бакалавр≥в надаЇтьс¤, ¤к
правило, вищим навчальним закладам III-IV р≥вн≥в акредитац≥њ.
оледж≥, ¤к≥ мають л≥ценз≥њ на п≥дготовку бакалавр≥в ≥
вход¤ть до структури вищого навчального закладу III-IV р≥вн≥в
акредитац≥њ або утворюють з ним комплекс, можуть готувати фах≥вц≥в
на бюджетн≥й основ≥ за рахунок державного замовленн¤ зазначеного
вищого навчального закладу.
ќсоби, ¤к≥ в пер≥од навчанн¤ за програмою п≥дготовки
бакалавра у вищих навчальних закладах II-IV р≥вн≥в акредитац≥њ
припинили подальше навчанн¤, мають право за ≥ндив≥дуальною
програмою здобути осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень молодшого
спец≥ал≥ста за ц≥Їю або спор≥дненою спец≥альн≥стю у цьому або
≥ншому акредитованому вищому навчальному заклад≥.
—тудент (курсант, слухач) певного вищого навчального закладу
п≥сл¤ здобутт¤ базовоњ вищоњ осв≥ти (осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний
р≥вень "бакалавр") маЇ право:
продовжити навчанн¤ у даному вищому навчальному заклад≥ за
денною формою, за програмою маг≥стра або спец≥ал≥ста;
перервати навчанн¤, а пот≥м продовжити його у цьому
навчальному заклад≥ за програмою спец≥ал≥ста або маг≥стра за
заочною (дистанц≥йною) формою, або екстерном, ¤кщо так≥ форми
запроваджен≥ у даному навчальному заклад≥, на конкурсн≥й основ≥.
«арахуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на вакантн≥ м≥сц¤, що ф≥нансуютьс¤ з
державного бюджету, або на платн≥й основ≥.
ќсоби, ¤к≥ здобули осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень "бакалавр"
в ≥нших вищих навчальних закладах (незалежно в≥д њх форми
власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤), можуть бути зарахован≥ на навчанн¤
за програмою спец≥ал≥ста або маг≥стра на конкурсн≥й основ≥ на
вакантн≥ м≥сц¤, що ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету, або на
платн≥й основ≥ за результатами вступних випробувань.
«а результатами анал≥зу навчальних дос¤гнень ≥ наукових
(творчих) здобутк≥в випускник≥в вищий навчальний заклад встановлюЇ
вимоги до ос≥б, що мають базову вищу осв≥ту, дл¤ зарахуванн¤ њх на
навчанн¤ за програмою "маг≥стр". ≤нш≥ випускники продовжують
навчанн¤ за програмою "спец≥ал≥ст".
ƒержавне замовленн¤ на п≥дготовку спец≥ал≥ст≥в, маг≥стр≥в
формуЇтьс¤ у межах обс¤г≥в прийому на п≥дготовку фах≥вц≥в за
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем "бакалавр", за поданн¤м вищого
навчального закладу.
—пец≥ал≥ст - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти
особи, ¤ка на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ "бакалавр"
здобула повну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥
дл¤ виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) певного р≥вн¤
профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у
певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
Ќавчальний процес дл¤ ос≥б, що навчаютьс¤ за програмою
"спец≥ал≥ст", орган≥зовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про
орган≥зац≥ю навчального процесу у вищих навчальних закладах,
затвердженого наказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни в≥д 2 червн¤
1993 р. N 161, ≥ завершуЇтьс¤ державною атестац≥Їю у
форм≥ захисту дипломноњ роботи (проекту) або складанн¤ державних
≥спит≥в.
ѕ≥дготовка спец≥ал≥ст≥в медичного, ветеринарно-медичного,
мистецького, а також юридичного спр¤муванн¤ у раз≥ ц≥льовоњ
п≥дготовки за замовленн¤м правоохоронних орган≥в може
зд≥йснюватис¤ на баз≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти.
ћаг≥стр - це осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти, що
передбачаЇ здобутт¤ особою повноњ вищоњ осв≥ти з в≥дпов≥дноњ
спец≥альност≥ на баз≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ "бакалавр"
(базова вища осв≥та) або осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤
"спец≥ал≥ст" (повна вища осв≥та), а також вищоњ осв≥ти, здобутоњ
до запровадженн¤ в ”крањн≥ ступеневоњ вищоњ осв≥ти.
ѕ≥дготовка маг≥стр≥в у систем≥ вищоњ осв≥ти спр¤мована на
створенн¤ умов дл¤ творчого розвитку обдарованоњ особистост≥ ≥
п≥дготовку фах≥вц≥в за одним ≥з функц≥ональних напр¤м≥в
д≥¤льност≥: науково-досл≥дним (творчим), науково-педагог≥чним,
управл≥нським.
ќсоба, ¤ка здобула осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень "маг≥стр"
(надал≥ - маг≥стр), повинна волод≥ти поглибленими знанн¤ми з
обраноњ спец≥альност≥, ум≥нн¤ми ≥нновац≥йного характеру, навичками
науково-досл≥дноњ (творчоњ), або науково-педагог≥чноњ, або
управл≥нськоњ д≥¤льност≥, набути певний досв≥д використанн¤
одержаних знань ≥ вм≥ти продукувати (створювати) елементи нових
знань дл¤ вир≥шенн¤ завдань у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ профес≥йноњ
д≥¤льност≥.
ѕ≥дготовка маг≥стр≥в зд≥йснюЇтьс¤ за очною, веч≥рньою,
заочною (дистанц≥йною) формами навчанн¤ та екстерном при на¤вност≥
в≥дпов≥дноњ л≥ценз≥њ.
ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою
"маг≥стр", Ї студентами (курсантами, слухачами). Ќа них
поширюютьс¤ права та обов'¤зки, що визначен≥ чинним законодавством
”крањни дл¤ студент≥в в≥дпов≥дноњ форми навчанн¤ (в т.ч.
в≥дстрочка в≥д призову на д≥йсну в≥йськову службу).
Ќавчатис¤ за програмою "маг≥стр" можуть громад¤ни ”крањни,
≥ноземц≥ та особи без громад¤нства, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну вищу
осв≥ту ≥ ви¤вили схильн≥сть до науково-досл≥дноњ (творчоњ), або до
науково-педагог≥чноњ, або до управл≥нськоњ д≥¤льност≥, що
п≥дтверджуЇтьс¤ рекомендац≥Їю ради факультету вищого навчального
закладу.
«арахуванн¤ на навчанн¤ за програмою "маг≥стр" проводитьс¤
наказом ректора у терм≥ни, що визначен≥ вищим навчальним закладом.
¬ищий навчальний заклад може зд≥йснювати ц≥льову п≥дготовку
маг≥стр≥в дл¤ навчальних заклад≥в, наукових установ Ќац≥ональноњ ≥
галузевих академ≥й наук, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й тощо на умовах
залученн¤ до навчального процесу њх наукових ≥
науково-педагог≥чних кадр≥в та використанн¤ њх науково-досл≥дноњ ≥
матер≥ально-техн≥чноњ бази.
ѕ≥дготовка маг≥стр≥в може зд≥йснюватис¤ на баз≥ наукових
установ Ќац≥ональноњ та галузевих академ≥й наук за окремими
угодами м≥ж вищими навчальними закладами ≥ зазначеними установами.
ƒл¤ попереднього в≥дбору обдарованоњ молод≥ вищий навчальний
заклад орган≥зовуЇ ≥ проводить предметн≥ ол≥мп≥ади, науков≥,
науково-методичн≥ сем≥нари та конференц≥њ за участю у них на
добров≥льних засадах студент≥в (курсант≥в, слухач≥в) трет≥х -
четвертих курс≥в.
Ќавчальний процес дл¤ ос≥б, що навчаютьс¤ за програмою
"маг≥стр", орган≥зовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про орган≥зац≥ю
навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого
наказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни в≥д 2 червн¤ 1993 року N 161,
з урахуванн¤м таких особливостей:
навчанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за ≥ндив≥дуальним навчальним планом;
навчальний час, в≥дведений дл¤ самост≥йноњ роботи, повинен
становити не менше 1/2 ≥ не б≥льше 2/3 загального обс¤гу часу,
визначеного програмою п≥дготовки маг≥стра;
на проведенн¤ ≥ндив≥дуальних зан¤ть може витрачатис¤ до 20
в≥дсотк≥в загального обс¤гу навчального часу, передбаченого
програмою;
маг≥стерська робота, що виконуЇтьс¤ на завершальному етап≥
навчанн¤, повинна передбачати проведенн¤ наукових досл≥джень
(творчих розробок) з проблем в≥дпов≥дноњ галуз≥;
державна атестац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ державною екзаменац≥йною
ком≥с≥Їю ≥ проводитьс¤ у форм≥ захисту маг≥стерськоњ роботи.
ƒержавн≥й ком≥с≥њ обов'¤зково подаютьс¤ матер≥али, що
характеризують наукову (творчу) ≥ практичну ц≥нн≥сть виконаноњ
роботи - друкован≥ статт≥, методичн≥ розробки тощо;
в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ ≥ндив≥дуального навчального
плану покладаЇтьс¤ на студента (курсанта, слухача);
студент (курсант, слухач), ¤кий своЇчасно не виконав
≥ндив≥дуальний навчальний план, в≥драховуЇтьс¤ з вищого
навчального закладу. …ому видаЇтьс¤ академ≥чна дов≥дка
встановленого зразка;
студенту (курсанту, слухачу), ¤кий виконав ус≥ вимоги
навчального плану п≥дготовки маг≥стра ≥ захистив маг≥стерську
роботу, р≥шенн¤м державноњ екзаменац≥йноњ ком≥с≥њ присвоюЇтьс¤
в≥дпов≥дно до обраноњ спец≥альност≥ квал≥ф≥кац≥¤ та видаЇтьс¤
державний документ про здобутий осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень
"маг≥стр" ≥ повну вищу осв≥ту;
студент (курсант, слухач), ¤кий отримав документ
встановленого зразка про здобутий осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень
"маг≥стр" ≥ повну вищу осв≥ту, працевлаштовуЇтьс¤ зг≥дно з чинним
законодавством. …ому може бути надана можлив≥сть наукового
стажуванн¤ (науковоњ роботи) за кордоном;
студенту (курсанту, слухачу), ¤кий отримав п≥дсумков≥ оц≥нки
"в≥дм≥нно" не менше ¤к з 75 в≥дсотк≥в ус≥х навчальних дисципл≥н та
≥ндив≥дуальних завдань, передбачених ≥ндив≥дуальним навчальним
планом, а з ≥нших навчальних дисципл≥н та ≥ндив≥дуальних завдань -
оц≥нки "добре", захистив маг≥стерську роботу з оц≥нкою "в≥дм≥нно"
видаЇтьс¤ документ про осв≥ту з в≥дзнакою;
враховуючи науков≥ (творч≥) здобутки, маг≥стр може бути
рекомендований радою факультету на навчанн¤ в асп≥рантур≥.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади можуть визначати ≥нш≥ форми
орган≥зац≥њ навчального процесу та види навчальних зан¤ть, кр≥м
тих, що встановлен≥ ѕоложенн¤м про орган≥зац≥ю навчального процесу
у вищих навчальних закладах, ¤кщо вони не суперечать чинному
законодавству щодо вищоњ осв≥ти.
ќсоби, ¤к≥ мають документ встановленого зразка про здобутт¤
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ "спец≥ал≥ст", у тому числ≥ ≥ т≥,
що зак≥нчили вищ≥ навчальн≥ заклади до введенн¤ в д≥ю ѕоложенн¤
про осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ (ступеневу осв≥ту),
затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 с≥чн¤
1998 року N 65, навчаютьс¤ за програмою "маг≥стр" на
засадах п≥сл¤дипломноњ осв≥ти за ≥ндив≥дуальними планами, що
враховують ус≥ сп≥льн≥ дисципл≥ни програм спец≥ал≥ста ≥ маг≥стра.
” раз≥ виконанн¤ ус≥х вимог навчального плану ≥ захисту
маг≥стерськоњ роботи вони отримують диплом маг≥стра встановленого
зразка.
ер≥вник п≥дготовки маг≥стра призначаЇтьс¤ ректором за
поданн¤м декана факультету та зав≥дувача кафедри з числа пров≥дних
вчених у певн≥й галуз≥ знань.
ер≥вник один раз у семестр зв≥туЇ на зас≥данн≥ кафедри про
виконанн¤ ≥ндив≥дуального плану кожним студентом (курсантом,
слухачем), що навчаЇтьс¤ за програмою "маг≥стр".
” випадках виконанн¤ студентом (курсантом, слухачем)
≥ндив≥дуальних план≥в п≥дготовки маг≥стр≥в на стику галузей наук
допускаЇтьс¤ призначенн¤ кр≥м наукового кер≥вника одного чи б≥льше
консультант≥в.
«м≥ст осв≥ти маг≥стр≥в визначаЇтьс¤ нормативною ≥ виб≥рковою
частинами програми, ¤ка розробл¤Їтьс¤ у встановленому пор¤дку з
кожноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дно до ѕерел≥ку спец≥альностей, що
визначений дл¤ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ "спец≥ал≥ст,
маг≥стр" та в окремих галуз¤х знань дл¤ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного
р≥вн¤ "маг≥стр".
Ќормативна частина програми повинна становити не менше 40 ≥
не б≥льше 60 в≥дсотк≥в загального обс¤гу навчального часу,
передбаченого на п≥дготовку маг≥стра.
¬иб≥ркова частина програми визначаЇтьс¤ вищим навчальним
закладом з урахуванн¤м його наукового потенц≥алу, потреб замовника
фах≥вц≥в та наукових (творчих) ≥нтерес≥в маг≥стра, його
можливостей щодо оволод≥нн¤ розд≥лами сум≥жних осв≥тн≥х програм.
“ерм≥н п≥дготовки маг≥стра з певноњ спец≥альност≥ до
затвердженн¤ державних стандарт≥в визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дним
навчальним планом, узгодженим у встановленому пор¤дку.
ѕор¤док розробки ≥ затвердженн¤ ≥ндив≥дуального навчального
плану визначаЇтьс¤ вищим навчальним закладом.
ƒл¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ за програмою "маг≥стр", в
≥ндив≥дуальному навчальному план≥ може бути передбачена п≥дготовка
з навчальних дисципл≥н, що Ї вступними до асп≥рантури з зазначеноњ
спец≥альност≥ або складають перел≥к дисципл≥н кандидатського
м≥н≥муму.
ѕ≥д час навчанн¤ особи, ¤к≥ навчаютьс¤ за програмою
"маг≥стр", мають право складати кандидатськ≥ ≥спити.
¬ищий навчальний заклад зобов'¤заний створити умови дл¤
виконанн¤ студентом (курсантом, слухачем), ¤кий навчаЇтьс¤ за
програмою "маг≥стр", ≥ндив≥дуального плану у повному обс¤з≥ ≥
повинен:
надавати студентам (курсантам, слухачам) можлив≥сть
публ≥кац≥њ наукових (науково-методичних) статей у зб≥рниках, що
друкуютьс¤ в ”крањн≥;
спри¤ти виданню кращих маг≥стерських роб≥т, ¤к наукових
монограф≥й, науково-методичних ≥ навчальних пос≥бник≥в;
надавати студентам (курсантам, слухачам) дл¤ користуванн¤
навчальн≥ прим≥щенн¤, науков≥ фонди б≥бл≥отеки, наукове обладнанн¤
та устаткуванн¤;
забезпечити доступ до ≥нформац≥йних мереж, у тому числ≥ й до
м≥жнародноњ мереж≥ ≤нтернет;
спри¤ти участ≥ студент≥в (курсант≥в, слухач≥в) у наукових та
методичних конференц≥¤х;
орган≥зовувати дл¤ студент≥в (курсант≥в, слухач≥в) проведенн¤
факультативних курс≥в з проблемних питань за участю видатних
вчених;
створювати умови дл¤ висв≥тленн¤ у засобах масовоњ ≥нформац≥њ
захисту кращих маг≥стерських роб≥т.
‘≥нансуванн¤ п≥дготовки фах≥вц≥в ус≥х
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в у вищих навчальних закладах може
проводитис¤:
за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни,
республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих
бюджет≥в - за державним замовленн¤м;
за рахунок ц≥льових довгострокових кредит≥в;
за рахунок кошт≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б.
«м≥ни та доповненн¤ до ѕоложенн¤ про орган≥зац≥ю навчального
процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом
ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни в≥д 2 червн¤ 1993 року N 161,
та ѕоложенн¤ про осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥
(ступеневу осв≥ту), затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни в≥д 20 с≥чн¤ 1998 року N 65, будуть внесен≥
п≥сл¤ прийн¤тт¤ ¬ерховною –адою ”крањни «акону ”крањни "ѕро вищу
осв≥ту".
ћ≥н≥стр ¬.√. ремень
"≤нформац≥йний зб≥рник ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни",
N 13, липень, 2001 р.
|
