Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќј ќћ≤—≤я –≈√”Ћё¬јЌЌя ≈Ћ≈ “–ќ≈Ќ≈–√≈“» » ” –јѓЌ»
Ћ » — “
N 05-12-13/1798 в≥д 20.07.2001
Ќа виконанн¤ дорученн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д
18.07.2001 N 10015/2 до листа √лави јдм≥н≥страц≥њ
ѕрезидента ”крањни в≥д 17.07.2001 N 02-02/2006
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни
Ќац≥ональна ком≥с≥¤ регулюванн¤ електроенергетики ”крањни на
виконанн¤ дорученн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 18.07.2001
N 10015/2 до листа √лави јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ”крањни в≥д
17.07.01 N 02-02/2006 щодо вивченн¤ та в≥зуванн¤ «акону ”крањни
"ѕро засади функц≥онуванн¤ оптового ринку електричноњ енерг≥њ в
”крањн≥" пов≥домл¤Ї.
1) 5 липн¤ 2001 року ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла «акон
”крањни "ѕро засади функц≥онуванн¤ оптового ринку електричноњ
енерг≥њ в ”крањн≥" (дал≥ - «акон).
«акон докор≥нно зм≥нюЇ концепц≥ю оптового ринку
електроенерг≥њ ”крањни, передбачену «аконом ”крањни "ѕро
електроенергетику", ≥ншими нормативно-правовими
актами та ƒоговором оптового ринку електричноњ енерг≥њ ”крањни
≥ встановлюЇ нову систему правов≥дносин м≥ж
учасниками оптового ринку електричноњ енерг≥њ, насл≥дки реал≥зац≥њ
¤коњ економ≥чно не обгрунтован≥ ≥ не спрогнозован≥.
онцепц≥¤, на п≥дстав≥ ¤коњ д≥Ї оптовий ринок електричноњ
енерг≥њ ”крањни, впроваджувалась майже дес¤ть рок≥в, до њњ
розробки залучались експерти м≥жнародних орган≥зац≥й та крањн з
розвиненою ринковою економ≥кою. ѕост≥йно проводилась робота ≥з
вдосконаленн¤ ≥снуючоњ системи функц≥онуванн¤ ринку
електроенергетики. «авд¤ки прийн¤ттю «акону ”крањни "ѕро внесенн¤
зм≥н до «акону ”крањни "ѕро електроенергетику",
нормами ¤кого встановлено, що проведенн¤ розрахунк≥в за електричну
енерг≥ю зд≥йснюЇтьс¤ виключно в грошов≥й форм≥ та виключно через
розпод≥льч≥ рахунки оптового ринку електричноњ енерг≥њ ”крањни,
було покладено край давальницьким, бартерним та ≥ншим негрошовим
операц≥¤м на ринку електроенерг≥њ, р≥вень збору кошт≥в з 7-10%
доведено до 80%.
Ќову концепц≥ю ринку електроенерг≥њ прийн¤то без правових та
техн≥ко-економ≥чних обгрунтувань, а також без обгрунтуванн¤
доц≥льност≥ р≥зкоњ зм≥ни концепц≥њ ринку електроенерг≥њ ”крањни,
що негативно вплине на соц≥ально-економ≥чн≥ процеси в сусп≥льств≥
≥ на р≥вень економ≥чноњ безпеки держави в ц≥лому.
ѕри п≥дготовц≥ новоњ концепц≥њ оптового ринку електричноњ
енерг≥њ ”крањни перш за все не з'¤совано, ¤к≥ ж недол≥ки ≥снуючоњ
модел≥ ринку електроенерг≥њ не дозвол¤ють њй ефективно
функц≥онувати, «аконом не визначен≥ шл¤хи њх вир≥шенн¤, а
додатково створен≥ нов≥ проблеми, зокрема:
зам≥сть грошових розрахунк≥в запроваджен≥ негрошов≥ схеми
розрахунк≥в;
зам≥сть прозорих операц≥й на оптовому ринку електроенерг≥њ
«акон передбачаЇ б≥льш складну систему в≥дносин, до ¤коњ учасники
ринку електроенерг≥њ не готов≥;
надаЇтьс¤ неконтрольований доступ на ринок електроенерг≥њ
дешевоњ ≥мпортованоњ електроенерг≥њ, ¤ка продаЇтьс¤ на ринку
електроенергетики ”крањни за в≥льними ц≥нами, що негативно вплине
на д≥¤льн≥сть в≥тчизн¤них виробник≥в, при цьому вони втрат¤ть
≥нвестиц≥йну приваблив≥сть;
не визначено пор¤док погашенн¤ заборгованост≥ енергетичних
п≥дприЇмств, ¤ка на даний час складаЇ значну суму, зокрема,
поверненн¤ боргу енергогенеруючим компан≥¤м;
стаЇ неможливим забезпеченн¤ Їдиноњ ц≥ни дл¤ населенн¤ на
вс≥й територ≥њ ”крањни, оск≥льки проблематично в≥дшкодуванн¤
р≥зниц≥ м≥ж ц≥нами ≥ тарифами встановленими державою, та
"звичайними" ц≥нами ≥ тарифами, що склалис¤ на ринку, ¤ку, до реч≥
майже неможливо визначити, за рахунок бюджетних кошт≥в;
в≥дсутн≥сть 100% оплати за електричну енерг≥ю не дасть змоги
забезпечити запас палива дл¤ проходженн¤ ос≥ньо-зимового максимуму
навантаженн¤ об'Їднаноњ енергосистеми ”крањни у 2001 - 2002
роках, оск≥льки законом не передбачен≥ ≥нструменти регулюванн¤
спр¤муванн¤ кошт≥в дл¤ п≥дтримки енергогенеруючих п≥дприЇмств.
—трахов≥ накопиченн¤ кошт≥в також не передбачен≥.
ќтже, нова модель орган≥зац≥њ оптового ринку не т≥льки не
вир≥шить ≥снуючих проблем, а нав≥ть може призвести до посиленн¤
кризових ¤вищ в галуз≥ електроенергетики ≥ в економ≥ц≥ в ц≥лому.
« огл¤ду на подальшу перспективу розвитку електроенергетичноњ
галуз≥ в ц≥лому ≥ становленн¤ оптового ринку електроенерг≥њ
зокрема, найб≥льш прийн¤тною дл¤ реал≥зац≥њ в ”крањн≥, на наш
погл¤д, Ї модель оптового ринку електричноњ енерг≥њ, основн≥
положенн¤ ¤коњ визначено статтею 15 «акону ”крањни "ѕро
електроенергетику". “ому доц≥льно в подальшому
зосередитис¤ на вдосконаленн≥ ≥снуючоњ системи, в тому числ≥ ≥
механ≥зму розрахунк≥в.
Ќа нашу думку, немаЇ необх≥дност≥ запроваджувати новий
пор¤док функц≥онуванн¤ оптового ринку електричноњ енерг≥њ ”крањни,
¤кий може негативно вплинути на р≥вень економ≥чноњ безпеки
”крањни. “им б≥льше, що статтею 17 онституц≥њ ”крањни
визначено, що забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки Ї
найважлив≥шими функц≥¤ми держави.
«анепокоЇнн¤ Ќ –≈ з приводу прийн¤тт¤ «акону под≥л¤ють також
≥нш≥ за≥нтересован≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади та
орган≥зац≥њ.
2) “ак, на думку ƒержавного п≥дприЇмства "≈нергоринок",
«аконом не врегульована низка суттЇво важливих питань
функц≥онуванн¤ ќ–≈, а саме:
недопущенн¤ дискрим≥нац≥њ по в≥дношенню до окремих рег≥он≥в
та в≥дпов≥дних споживач≥в внасл≥док можливост≥ дешевоњ скупки
електроенерг≥њ окремими постачальниками (обленерго), посередниками
або споживачами;
забезпеченн¤ 100% оплати за спожиту електроенерг≥ю
банк≥вським коштами;
соц≥ально справедливого встановленн¤ та дотриманн¤ Їдиних
ф≥ксованих ц≥н дл¤ населенн¤ крањни;
збереженн¤ впливу з боку держави на енергетичну безпеку,
сталу роботу об'Їднаноњ енергосистеми та енергозабезпеченн¤
нац≥ональноњ економ≥ки крањни;
захисту в≥тчизн¤них виробник≥в електричноњ енерг≥њ в≥д
продажу ≥мпортованоњ електричноњ енерг≥њ безпосередньо
постачальникам, що може призвести до занепаду виробництва
електричноњ енерг≥њ;
сп≥льного ф≥нансуванн¤ учасниками ринку витрат на подоланн¤
насл≥дк≥в ймов≥рних авар≥й, стих≥йних ¤вищ тощо;
≥нвестуванн¤ розвитку маг≥стральних та м≥ждержавних мереж,
комерц≥йного обл≥ку електроенерг≥њ та систем збору ≥нформац≥њ,
централ≥зованого диспетчерського управл≥нн¤;
ф≥нансуванн¤ учасниками ринку розвитку нетрадиц≥йних джерел
електричноњ енерг≥њ, насамперед в≥троенергетики, тощо.
¬ зазначеному «акон≥ (розд≥л VII "ѕерех≥дн≥ положенн¤")
в≥дсутн≥ посиланн¤ на терм≥н перех≥дного пер≥оду, ¤кий необх≥дний
дл¤ розробки та створенн¤ нормативно-правовоњ бази, техн≥чного
забезпеченн¤, в тому числ≥ системи комерц≥йного обл≥ку
електроенерг≥њ та систем обм≥ну даними, в≥дпов≥дного програмного
забезпеченн¤, ≥нфраструктури ринку та в≥дпов≥дноњ п≥дготовки
персоналу. ÷е унеможливлюЇ виконанн¤ цього «акону з моменту його
п≥дписанн¤, а прагненн¤ впровадити окрем≥ його положенн¤ особливо
в частин≥ пр¤мих продаж електроенерг≥њ призведе до повного хаосу в
куп≥вл≥-продажу та розрахунках.
÷≥Їњ позиц≥њ дотримуЇтьс¤ ≥ ћ≥нпаливенерго ”крањни, ¤кий, у
тому числ≥ наголошуЇ, що введенн¤ в д≥ю цього «акону, особливо у
пер≥од п≥дготовки до ос≥нньо-зимового пер≥оду, призведе до вкрай
негативних ¤вищ в електроенергетиц≥ та в економ≥ц≥ ”крањни.
3) Ќа думку јнтимонопольного ком≥тету ”крањни недол≥ки
концептуального характеру запропонованоњ у «акон≥ модел≥
орган≥зац≥њ енергоринку, ¤к≥ принципово суперечать можливост≥
запровадженн¤ конкурентних в≥дносин на ринку електроенерг≥њ
”крањни, пол¤гають у створенн≥ ≥ ≥снуванн≥ асоц≥ац≥њ шл¤хом
об'Їднанн¤ виробник≥в та над≥ленн¤ њњ правом формуванн¤ ц≥н
електричноњ енерг≥њ, встановленн¤ ц≥н на електричну енерг≥ю в той
час, коли визначенн¤ правил формуванн¤ ц≥н на енергоринку, њх
затвердженн¤ Ї функц≥¤ми державного регулюючого органу ≥ це
п≥дтверджуЇтьс¤ св≥товою практикою. —аме створенн¤ такоњ асоц≥ац≥њ
унеможливить розвиток конкуренц≥њ м≥ж виробниками електроенерг≥њ ≥
призведе фактично до повноњ монопол≥зац≥њ асоц≥ац≥Їю ринку
електроенерг≥њ, що в принцип≥ суперечить сут≥ ринкових в≥дносин.
р≥м того, асоц≥ац≥¤, а в≥дтак ≥ увесь ринок електроенерг≥њ можуть
стати контрольованими комерц≥йними структурами, ¤к≥ через умови
розрахунк≥в фактично отримують можлив≥сть контролювати р≥вень ц≥н
на електроенерг≥ю. ÷¤ ситуац≥¤ пог≥ршуЇтьс¤ тим, що в закон≥
закладено дискрим≥нац≥йний п≥дх≥д до учасник≥в асоц≥ац≥њ щодо
повноважень збор≥в та прийн¤тт¤ р≥шень.
”с≥ положенн¤ зазначеного «акону щодо в≥льного ц≥ноутворенн¤
на електроенерг≥ю (статт¤ 7) ≥ запровадженн¤ р≥вних умов суб'Їктам
оптового ринку (статт¤ 4) залишатьс¤ лише декларац≥¤ми, тому що
реал≥зувати ц≥ положенн¤ стане практично неможливим. —ама теза
щодо в≥льного ц≥ноутворенн¤ на електроенерг≥ю взагал≥ видаЇтьс¤
декларативною, оск≥льки нав≥ть у крањнах з розвинутою ≥ стаб≥льною
ринковою економ≥кою (де не ≥снуЇ таких пон¤ть ¤к "бартерн≥ схеми
розрахунк≥в", "адресн≥ поставки", "минулор≥чна заборгован≥сть за
використану електроенерг≥ю" тощо) збер≥гаютьс¤ в≥дпов≥дн≥
механ≥зми регулюванн¤ з боку держави р≥вн¤ ц≥н на електроенерг≥ю.
Ѕ≥льш того, така орган≥зац≥¤ енергоринку призведе до
монопол≥зац≥њ закуп≥вель дешевоњ електроенерг≥њ ј≈— окремими
групами споживач≥в (наприклад, виробниками чи власниками
високол≥кв≥дноњ продукц≥њ), а дорожча електроенерг≥¤
залишатиметьс¤ дл¤ комунально-побутовоњ сфери, населенн¤,
бюджетних орган≥зац≥й тощо. ƒиспропорц≥њ в ц≥ноутворенн≥ та
дестаб≥л≥зуюч≥ фактори на ринку електроенерг≥њ можуть посилюватис¤
у раз≥, ¤кщо фактичн≥ власники високол≥кв≥дноњ продукц≥њ (¤к
споживач≥ електроенерг≥њ) одночасно будуть ≥ постачальниками
палива дл¤ електростанц≥й (прот¤гом останн≥х рок≥в досить часто
д≥¤ла саме така схема розрахунк≥в). ” ц≥й ситуац≥њ нав≥ть наданн¤
Ќ –≈ широких повноважень щодо контролю за ц≥нами на електроенерг≥ю
не дозволить њй суттЇво впливати на механ≥зм ц≥ноутворенн¤,
оск≥льки в≥н залишатиметьс¤ недостатньо прозорим дл¤ ефективного
контролю. ÷е фактично призводитиме до встановленн¤ високого р≥вн¤
витрат на виробництво електроенерг≥њ ≥ високого р≥вн¤ ц≥н на нењ.
«а таких умов не виключена можлив≥сть втрати реальних важел≥в
управл≥нн¤ та регулюванн¤ в галуз≥ електроенергетики з боку
державних орган≥в, використанн¤ цих важел≥в в ≥нтересах окремих
груп, що може дезорган≥зувати функц≥онуванн¤ ринку електроенерг≥њ
та реально загрожувати збереженню ц≥л≥сност≥ енергосистеми
”крањни. ¬трата ж державою контролю (нав≥ть частково) в галуз≥
електроенергетики за використанн¤м енергоресурс≥в, розпод≥лом та
використанн¤м електроенерг≥њ, механ≥змом ц≥ноутворенн¤ тощо,
≥мов≥рн≥ше за все, негативно впливатиме ≥ на соц≥ально-економ≥чн≥
процеси в сусп≥льств≥, ≥ на р≥вень економ≥чноњ безпеки держави в
ц≥лому.
ќчевидним Ї й те, що при п≥дготовц≥ цього закону не враховано
д≥ю закон≥в ринковоњ економ≥ки, зокрема те, що конкуренц≥¤
в≥дбуваЇтьс¤ на ринку певного товару при в≥дхиленн≥ ц≥ни товару ≥
витрат на його виробництво в незначних межах (близько 5
в≥дсотк≥в). —аме такий п≥дх≥д використовуЇтьс¤ антимонопольними
органами у всьому св≥т≥ дл¤ визначенн¤ меж товарного ринку. ѕри
в≥льному ц≥ноутворенн≥ на електроенерг≥ю, ¤к передбачено законом,
ц≥на електроенерг≥њ, виробленоњ окремими електростанц≥¤ми чи
енергоблоками (нав≥ть ¤кщо це однотипн≥ енергоблоки теплових
електростанц≥й) може суттЇво (можливо в дек≥лька раз≥в)
в≥др≥зн¤тис¤, оск≥льки питом≥ витрати на њњ виробництво будуть
також р≥зн≥, а навколо кожноњ ц≥ни формуватиметьс¤ ≥ коло
споживач≥в. ≤ тому в к≥нцевому п≥дсумку запропонована модель
призведе до дез≥нтеграц≥њ Їдиного ринку електроенерг≥њ,
подр≥бненн¤ його на сегменти за р≥внем ц≥н ≥ кожний з цих
сегмент≥в може стати монопол≥зованим. —егментац≥¤ Їдиного ринку
електроенерг≥њ ≥ монопол≥зац≥¤ цих сегмент≥в Ї головною небезпекою
при реал≥зац≥њ зазначеноњ модел≥. ќтже, механ≥зм орган≥зац≥њ
виробництва ≥ реал≥зац≥њ електроенерг≥њ, виписаний в зазначеному
«акон≥ ”крањни, суперечить проголошеним у статт≥ 4 ц≥л¤м щодо
створенн¤ оптового ринку електричноњ енерг≥њ на засадах
конкуренц≥њ: насправд≥ це буде не конкуренц≥¤, а розпод≥л державою
чи кер≥вниками в≥дпов≥дних енергогенеруючих п≥дприЇмств б≥льш
дешевоњ електроенерг≥њ з ус≥ма негативними насл≥дками такого
розпод≥лу. « ≥ншого боку, такий механ≥зм формуванн¤ ц≥н на
електроенерг≥ю призводитиме до спотворенн¤ конкуренц≥њ на ринках
≥нших товар≥в, залежно в≥д того до ¤кого (за ц≥ною) ринку
електроенерг≥њ буде спроможний доступитис¤ (чи буде допущений)
споживач.
р≥м зазначеного, цей закон м≥стить ≥ ≥нш≥ суперечност≥, ¤к≥
можуть при його запровадженн≥ також призводити до в≥дпов≥дних
негативних насл≥дк≥в. “ак, незрозум≥ло на ¤ких засадах ≥ коли маЇ
функц≥онувати б≥ржа (статт¤ 15), наск≥льки буде обов'¤зковим дл¤
учасник≥в асоц≥ац≥њ зд≥йснювати куп≥влю-продаж електроенерг≥њ
через б≥ржу, а у ¤ких випадках ≥ хто може зд≥йснювати операц≥њ
куп≥вл≥-продажу електроенерг≥њ поза б≥ржею тощо. ” статт≥ 16
визначено, що на поточн≥ рахунки енергопостачальника, що волод≥Ї
м≥сцевими (локальними) мережами зараховуЇтьс¤ плата за утриманн¤
м≥сцевих (локальних) мереж (абонентна плата) та плата за
постачанн¤ електричноњ енерг≥њ. ¬ той же час в статт≥ 18
не визначено ¤ким чином формуватимутьс¤ абонентна плата ≥ ц≥ни на
послуги постачанн¤ електричноњ енерг≥њ. —уперечливим видаЇтьс¤
неоднаковий п≥дх≥д до визначенн¤ пор¤дку регулюванн¤ тариф≥в на
послуги з передач≥ електроенерг≥њ маг≥стральними та м≥сцевими
електромережами, оск≥льки ≥ одн≥ ≥ друг≥ ринки знаход¤тьс¤ у стан≥
природноњ монопол≥њ, а ≥снуюча практика регулюванн¤ д≥¤льност≥
енергопостачальних компан≥й п≥дтверджуЇ, що запровадженн¤
регулюванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в природних монопол≥й на цих ринках
шл¤хом встановленн¤ граничних р≥вн≥в ц≥н Ї недостатн≥м, оск≥льки
нав≥ть ≥снуючий механ≥зм регулюванн¤ (затвердженн¤ ф≥ксованих
тариф≥в) недостатньо ефективний ≥ потребуЇ вдосконаленн¤.
«апропонований пор¤док експорту-≥мпорту електроенерг≥њ ≥ в≥льного
ц≥ноутворенн¤ на цю електроенерг≥ю ≥мов≥рн≥ше за все призведе до
р≥зкого в≥дкритт¤ в≥тчизн¤ного ринку електроенерг≥њ (тод≥ ¤к
нав≥ть ™вропейський ринок електроенерг≥њ плануЇтьс¤ в≥дкривати
поступово до 2005 року), що може призвести до значного зниженн¤
попиту на електроенерг≥ю украњнських виробник≥в або необх≥дност≥
встановлювати додатков≥ види обмежень, що робитиме в≥дносини при
зд≥йсненн≥ цих операц≥й менш прозорими, а отже спри¤тиме
формуванню т≥ньових схем.
4) ƒержп≥дприЇмицтво з≥ свого боку, проанал≥зувавши «акон
прийшло до висновку, що метою прийн¤тт¤ «акону Ї створенн¤
≈лектроенергетичноњ јсоц≥ац≥њ (јсоц≥ац≥¤) - оператора оптового
ринку електричноњ енерг≥њ ”крањни, ¤ка в≥дпов≥дно до статт≥ 8
«акону Ї догов≥рним об'Їднанн¤м виробник≥в електричноњ енерг≥њ та
транспортувальник≥в, що волод≥ють м≥сцевими (локальними)
електричними мережами, ¤ке не маЇ на мет≥ одержанн¤ прибутку ≥ д≥Ї
на п≥дстав≥ договору про створенн¤ та д≥¤льн≥сть јсоц≥ац≥њ, що
укладаЇтьс¤ њњ засновниками.
ћехан≥зм створенн¤ та заснуванн¤ јсоц≥ац≥њ повинен
в≥дпов≥дати вимогам «акону ”крањни в≥д 27.03.91 N 887-XII
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањни", статт¤ 3 ¤кого визначаЇ,
що асоц≥ац≥¤ - це догов≥рне об'Їднанн¤, створене з метою пост≥йноњ
координац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, ¤к≥ на
добров≥льних засадах об'Їднали свою виробничу, наукову, комерц≥йну
та ≥нш≥ види д≥¤льност≥ та створили асоц≥ац≥ю. “обто, можлив≥сть
заснуванн¤ јсоц≥ац≥њ передбачена т≥льки на добров≥льних засадах,
тому обо¤'¤зок створенн¤ такоњ структури в пор¤дку, передбаченому
«аконом не узгоджуЇтьс¤ з вимогами «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмства в ”крањн≥", в частин≥ загальних вимог створенн¤
добров≥льних об'Їднань, ¤кими Ї асоц≥ац≥њ. р≥м того, право на
створенн¤ таких добров≥льних об'Їднань (асоц≥ац≥й) зупинено дл¤
державних електроенергетичних п≥дприЇмств зг≥дно з ƒекретом
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29.05.93 N 41-93 "ѕро
об'Їднанн¤ державних електроенергетичних п≥дприЇмств".
ƒо того ж, в «акон≥ в≥дсутнЇ ч≥тке визначенн¤ щодо учасник≥в
јсоц≥ац≥њ, принципу њњ роботи та механ≥зму прийн¤тт¤ р≥шень.
5) ћ≥н≥стерство економ≥ки ”крањни вважаЇ, що в запропонован≥й
редакц≥њ закону не вир≥шено питанн¤ функц≥онуванн¤ б≥рж≥
електроенерг≥њ, а також в≥дсутн≥й механ≥зм прозороњ конкуренц≥њ
м≥ж споживачами електроенерг≥њ за б≥льш дешевий ресурс. ¬веденн¤
механ≥зму пр¤мих договор≥в призведе до зб≥льшенн¤ попиту дешевоњ
електроенерг≥њ, ц≥на ¤коњ в умовах њњ деф≥циту п≥дт¤гнетьс¤ до
ц≥ни дорогоњ електроенерг≥њ.
р≥м того з економ≥чноњ точки зору насл≥дком запропонованих
зм≥н у законодавств≥ у раз≥ введенн¤ «акону у д≥ю, стане значне
п≥двищенн¤ тариф≥в дл¤ окремих категор≥й споживач≥в, в першу чергу
дл¤ населенн¤ (на 62,5%). “аке п≥двищенн¤ тариф≥в на
електроенерг≥ю дл¤ населенн¤ негативно вплине на ц≥нову ситуац≥ю
на споживчому ринку та призведе до значного сплеску ≥нфл¤ц≥њ
(≥ндекс ≥нфл¤ц≥њ на к≥нець року буде значно вищим за прогнозований
≥ складатиме близько 120%), до додаткового зростанн¤ ≥ндексу
споживчих ц≥н на 4-5 в≥дсоткових пункти.
6) ¬ свою чергу за п≥драхунками ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни
введенн¤ нових тариф≥в на електричну енерг≥ю призведе до
необх≥дност≥ вишуканн¤ бюджетами ус≥х р≥вн≥в у другому п≥вр≥чч≥
поточного року додаткових кошт≥в у сум≥ 167 млн. гривень.
¬ ƒержавному бюджет≥ ”крањни на 2001 р≥к передбачен≥ видатки
по п≥льгах та субсид≥¤х населенню на оплату електричноњ енерг≥њ,
природного та скрапленого газу, житлово-комунальних послуг, на ¤к≥
передбачена субвенц≥¤ в сум≥ 2896 млн. грн., в тому числ≥ на
електроенерг≥ю 436,2 млн. грн. ¬иход¤чи з наведеного, зб≥льшатьс¤
видатки по п≥льгах ≥ субсид≥¤х населенн¤ на оплату електричноњ
енерг≥њ на 178,9 млн. грн. або на 42,2% в≥д передбаченоњ на р≥к
субвенц≥њ. “обто всього бюджетн≥й сфер≥ необх≥дно буде додатково
до к≥нц¤ поточного року залучити на оплату електроенерг≥њ по
п≥льгах та субсид≥¤х населенню та дл¤ бюджетних установ близько
350 млн. грн. « врахуванн¤м стану виконанн¤ доходноњ частини
державного бюджету вишукати ц≥ кошти у поточному роц≥ не
у¤вл¤Їтьс¤ реальним.
7) «а юридичним висновком ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни
зазначений «акон не узгоджуЇтьс¤ з «аконом ”крањни "ѕро
електроенергетику", окрем≥ його частини суперечать
онституц≥њ ”крањни (статт≥ 22, ¤кою визначено, що
при прийн¤тт≥ нових закон≥в або внесенн≥ зм≥н до чинних закон≥в не
допускаЇтьс¤ звуженн¤ зм≥сту або обс¤гу ≥снуючих прав ≥ свобод),
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ƒекрету
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро об'Їднанн¤ державних
електроенергетичних п≥дприЇмств" тощо.
—л≥д також зазначити, що сам текст «акону ”крањни "ѕро засади
функц≥онуванн¤ оптового ринку електричноњ енерг≥њ ”крањни" м≥стить
багато внутр≥шн≥х протир≥ч, постатейних неузгодженостей та
положень, ¤к≥ реально не можуть бути виконан≥ (додаютьс¤).
¬иход¤чи з викладеного, Ќац≥ональна ком≥с≥¤ регулюванн¤
електроенергетики, ћ≥н≥стерство палива та енергетики,
јнтимонопольний ком≥тет ”крањни, ћ≥н≥стерство економ≥ки,
ƒержп≥дприЇмництва, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ћ≥н≥стерство юстиц≥њ
пропонують аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни звернутис¤ до ѕрезидента
”крањни про накладенн¤ вето на зазначений «акон ”крањни в≥дпов≥дно
до пункту 30 статт≥ 106 онституц≥њ ”крањни.
ƒодатки:
1. ѕостатейн≥ зауваженн¤ до «акону ”крањни "ѕро засади
функц≥онуванн¤ оптового ринку електричноњ енерг≥њ в ”крањн≥".
2. оп≥њ лист≥в м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в
виконавчоњ влади (додаток в≥дсутн≥й).
3. ¬≥зи м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ
влади (додаток в≥дсутн≥й).
√олова ом≥с≥њ ё.ѕродан
ƒодаток
до листа Ќ –≈
в≥д 20.07.2001 N 05-12-13/1798
ѕостатейн≥ зауваженн¤
до «акону ”крањни "ѕро засади функц≥онуванн¤ оптового ринку
електричноњ енерг≥њ в ”крањн≥".
1. ” статт≥ 1 «акону визначенн¤ терм≥ну "виробник" в частин≥
визнанн¤ виробником суб'Їкту господарюванн¤, ¤кий не виробл¤Ї
електричну енерг≥ю, а ¤кому лише належить на прав≥ власност≥ або
≥нш≥й законн≥й п≥дстав≥ "обс¤г в≥дпуску електричноњ енерг≥њ",
суперечить самому пон¤ттю "виробник", оск≥льки в такому раз≥
виробником електроенерг≥њ може бути ≥ енергопостачальник ≥
передавач електричноњ енерг≥њ. “аке тлумаченн¤ терм≥ну "виробник"
суперечить тлумаченню цього терм≥ну у статт≥ 2 ƒирективи 96/92/™—
™вропейського ѕарламенту та –ади ™вропи в≥д 19.12.96 р., що, в
свою чергу, Ї порушенн¤м положень ”годи про партнерство та
сп≥вроб≥тництво м≥ж ”крањною та ™вропейськими сп≥втовариствами
(™вропейським —оюзом) щодо адаптац≥њ законодавства
”крањни до Ївропейських стандарт≥в.
Ќа думку Ќ –≈, виробник електричноњ енерг≥њ - це суб'Їкт
оптового ринку електричноњ енерг≥њ, ¤кий виробл¤Ї електричну
енерг≥ю на генеруючих потужност¤х, ¤к≥ належать йому на прав≥
власност≥, або на ≥нш≥й законн≥й п≥дстав≥ ≥ ¤кий отримав л≥ценз≥ю
на право зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
2. Ќормами статей 8-14 «акону запроваджуЇтьс¤ монопол≥¤
јсоц≥ац≥њ виробник≥в електричноњ енерг≥њ на посередницьк≥ послуги
з куп≥вл≥-продажу електричноњ енерг≥њ, що не забезпечуЇ
конкуренц≥њ м≥ж виробниками електроенерг≥њ ≥ призведе фактично до
повноњ монопол≥зац≥њ јсоц≥ац≥Їю ринку електричноњ енерг≥њ,
зд≥йсненн¤ нею д≥й, ¤к≥ призведуть або можуть призвести до
встановленн¤ (п≥дтриманн¤) монопольних ц≥н (тариф≥в), що
суперечить принципам ринкових в≥дносин та антимонопольному
законодавству, зокрема статт≥ 5 «акону ”крањни "ѕро обмеженн¤
монопол≥зму та недопущенн¤ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ у
п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥". —таттею 8 закону
передбачаЇтьс¤ створенн¤ електроенергетичноњ јсоц≥ац≥њ (оператору
оптового ринку електричноњ енерг≥њ ”крањни).
≈лектроенергетична јсоц≥ац≥¤ - догов≥рне об'Їднанн¤
виробник≥в електричноњ енерг≥њ та транспортувальник≥в, що
волод≥ють м≥сцевими (локальними) електричними мережами, ¤ке
створюЇтьс¤ з метою координац≥њ д≥¤льност≥ њњ учасник≥в.
¬раховуючи те, що њњ учасниками Ї монопольн≥ утворенн¤
(обленерго), а також, що до компетенц≥њ јсоц≥ац≥њ будуть належати
так≥ вагом≥ питанн¤ ¤к формуванн¤ ц≥ни електричноњ енерг≥њ, ¤ка не
була продана виробниками за догов≥рними ц≥нами, проведенн¤
розрахунк≥в м≥ж виробниками та покупц¤ми, вона (јсоц≥ац≥¤)
фактично набуде ознак монопол≥ста на ќ–≈ та унеможливить розвиток
конкуренц≥њ, що суперечить сут≥ ринкових в≥дносин.
¬иход¤чи з цього, зовс≥м незрозум≥ла в≥дсутн≥сть контролю за
д≥¤льн≥стю јсоц≥ац≥њ з боку держави (Ќ –≈, ћ≥нпаливенерго,
јнтимонопольний ком≥тет).
ƒержава нав≥ть не приймаЇ участ≥ при розробц≥ ƒоговору про
створенн¤ та д≥¤льн≥сть јсоц≥ац≥њ.
¬ закон≥ в≥дсутнЇ ч≥тке визначенн¤ щодо учасник≥в јсоц≥ац≥њ,
принципу њњ роботи та механ≥зму прийн¤тт¤ р≥шень.
¬≥дпов≥дно до статт≥ 3 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥" п≥дприЇмства мають право на добров≥льних
засадах об'Їднувати свою виробничу, наукову, комерц≥йну та ≥нш≥
види д≥¤льност≥, у зв'¤зку з чим положенн¤ статей 8-12 не Ї нормою
цього «акону, а мають бути визначен≥ в статут≥ јсоц≥ац≥њ. р≥м
того, у зв'¤зку з добров≥льним пор¤дком вступу до јсоц≥ац≥њ, в
«акон≥ необх≥дно визначити систему в≥дносин з виробниками, ¤к≥ не
побажають до нењ вступити.
3. —татт¤ 5 «акону передбачаЇ переважн≥сть положень
м≥жнародних договор≥в над нормами, що передбачен≥ цим «аконом.
«аконами ”крањни "ѕро ратиф≥кац≥ю редитноњ угоди закуп≥вл≥ палива
на зимовий пер≥од 2000-2001 рок≥в м≥ж ”крањною та ™вропейським
банком реконструкц≥њ та розвитку" та "ѕро ратиф≥кац≥ю
редитноњ угоди (ѕроект розвитку ринку електроенергетики) м≥ж
”крањною ≥ ћ≥жнародним банком реконструкц≥њ та розвитку"
передбачаЇтьс¤ ≥снуванн¤ законодавства щодо
забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ розпод≥льчих рахунк≥в зг≥дно з
алгоритмом, що встановлюЇтьс¤ Ќ –≈. ¬ той же час, «аконом фактично
скасован≥ ¤к розпод≥льч≥ рахунки, так ≥ алгоритм оптового ринку
електроенерг≥њ.
4. Ќорми статт≥ 6 щодо забезпеченн¤ прозорост≥ системи
формуванн¤ ц≥н ≥ тариф≥в на електричну енерг≥ю Ї суто
декларативними ≥ суперечать статт¤м 1, 14 та 15 цього ж «акону,
¤кими передбачено на¤вн≥сть пр¤мих договор≥в на куп≥влю-продаж
електричноњ енерг≥њ за догов≥рними ц≥нами, а також об≥г товарних
дериватив≥в, що може призвести до поверненн¤ безгрошових
розрахунк≥в на ринку електроенерг≥њ ≥ до зловживань, а не до
оптим≥зац≥њ ц≥ни на електроенерг≥ю.
5. —татт≥ 7, 14, 18 щодо в≥льного ц≥ноутворенн¤ на електричну
енерг≥ю суперечать статт≥ 4 «акону щодо забезпеченн¤ р≥вних умов
суб'Їктам оптового ринку електричноњ енерг≥њ, оск≥льки орган≥зац≥¤
ринку, запроваджена цими нормами, призведе до монопол≥зац≥њ
закуп≥вель дешевоњ електроенерг≥њ ј≈— окремими групами
енергопостачальник≥в (наприклад, виробниками чи власниками
високол≥кв≥дноњ продукц≥њ), а дорожча електроенерг≥¤
купуватиметьс¤ дл¤ комунально-побутовоњ сфери, населенн¤,
бюджетних орган≥зац≥й тощо, тод≥ ¤к саме «аконом ”крањни "ѕро
електроенергетику" закр≥плен≥ норми щодо усередненоњ
оптовоњ ц≥ни на всю вироблену електроенерг≥ю, що не дозвол¤Ї одним
споживачам отримувати дешеву електричну енерг≥ю за рахунок
п≥двищенн¤ ц≥ни дл¤ ≥нших споживач≥в.
“аким чином, скасовуючи норми «акону ”крањни "ѕро
електроенергетику" щодо усередненоњ оптовоњ ц≥ни на
електричну енерг≥ю ≥ встановлюючи нер≥вн≥ умови дл¤
енергопостачальник≥в та споживач≥в електричноњ енерг≥њ, положенн¤
«акону ”крањни "ѕро засади функц≥онуванн¤ оптового ринку
електричноњ енерг≥њ в ”крањн≥" суперечать статт≥ 22 онституц≥њ
”крањни, ¤ка передбачаЇ, що при прийн¤тт≥ нових
закон≥в не допускаЇтьс¤ звуженн¤ зм≥сту та обс¤гу ≥снуючих прав ≥
свобод.
—таттею 7 цього закону закр≥плюЇтьс¤ в≥льний виб≥р суб'Їктами
оптового ринку умов договор≥в на куп≥влю-продаж електроенерг≥њ.
—еред цих умов можуть, зокрема, бути пор¤док та форма розрахунк≥в
(ст.16).
“аким чином, головне надбанн¤ минулого року - впровадженн¤
виключно грошових форм розрахунк≥в за електричну енерг≥ю,
л≥кв≥дуЇтьс¤.
ѕри ще ≥снуючий неповнот≥ розрахунк≥в за електроенерг≥ю,
в≥дмова в≥д обов'¤зкового застосуванн¤ в оплат≥ за електричну
енерг≥ю виключно грошових кошт≥в може призвести до застосуванн¤ в
розрахунках грошових сурогат≥в, застосуванн¤ бартерних операц≥й та
створенн¤ умов до роботи генеруючих компан≥й за тол≥нговими
схемами (на давальницькому палив≥). ÷е призведе до остаточного
вимиванн¤ об≥гових кошт≥в генеруючих компан≥й.
6. Ќорма статт≥ 16 «акону щодо продажу електроенерг≥њ
населенню виключно енергопостачальниками, ¤к≥ волод≥ють м≥сцевими
(локальними) мережами, тобто природними монопол≥стами з передач≥
електричноњ енерг≥њ, суперечить нормам Ївропейського
законодавства, зокрема, ƒиректив≥ 96/92/™— ™вропейського
ѕарламенту та –ади ™вропи в≥д 19.12.96 р. щодо л≥берал≥зац≥њ ринку
електроенерг≥њ, що, в свою чергу, Ї порушенн¤м положень ”годи про
партнерство та сп≥вроб≥тництво м≥ж ”крањною та ™вропейськими
сп≥втовариствами (™вропейським —оюзом) ( 999_012 ) щодо адаптац≥њ
законодавства ”крањни до Ївропейських стандарт≥в.
¬раховуючи той факт, що ст. 16 абз. 14 визначено, що "продаж
електричноњ енерг≥њ населенню зд≥йснюЇтьс¤ енергопостачальниками
що волод≥ють м≥сцевими (локальними) мережами", тобто
монопол≥зований, в≥дсутн≥сть регулюванн¤ тариф≥в на постачанн¤
може призвести до зловживанн¤ енергопостачальними компан≥¤ми
своњм монопольним становищем.
р≥м того, цим пунктом зд≥йснено об'Їднанн¤ двох р≥зних вид≥в
л≥цензованоњ д≥¤льност≥: постачанн¤ та передача.
Ќеобх≥дно також звернути увагу на ст. 18 абз. 8, ¤ким
визначено, що "у випадку встановленн¤ державою ц≥н та тариф≥в, ¤к≥
нижч≥ в≥д звичайних ц≥н та тариф≥в, що склалис¤ на ринку
електричноњ енерг≥њ, держава в≥дшкодовуЇ р≥зницю за рахунок кошт≥в
державного та м≥сцевих бюджет≥в". “аке формулюванн¤ буде лише
стимулювати п≥двищенн¤ тариф≥в.
7. ќкремо необх≥дно в≥дм≥тити статтю 17 "≈кспорт та ≥мпорт
електричноњ енерг≥њ".
¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥ електрична енерг≥¤, що ≥мпортуЇтьс¤
в ”крањну, покупаЇтьс¤ (абз. 2) та продаЇтьс¤ (абз. 4) за в≥льними
ц≥нами.
¬раховуючи, той факт, що зовн≥шн≥ ц≥ни на електроенерг≥ю
(зокрема в –ос≥њ) значно нижч≥ н≥ж у украњнських виробник≥в, можна
з впевнен≥стю припустити, що найближчим часом ≥мпорт рос≥йськоњ
електроенерг≥њ значно зросте та зам≥стить електроенерг≥ю, ¤ка
вироблена на украњнських потужност¤х. ќсобливо це стосуЇтьс¤
електроенерг≥њ, ¤ка вироблена на теплових енергогенеруючих
потужност¤х (генерац≥¤ “≈—).
“аким чином, ц¤ статт¤ ставить п≥д загрозу енергетичну
безпеку ”крањни.
8. —таттею 18 «акону передбачено в≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ у раз≥
встановленн¤ державою ц≥н та тариф≥в, ¤к≥ нижч≥ в≥д звичайних ц≥н
≥ тариф≥в, що склались на ринку електричноњ енерг≥њ (≥ ¤кий буде,
¤к вказувалось вище, монопол≥зованим) за рахунок кошт≥в державного
та м≥сцевих бюджет≥в. ѕоложенн¤ щодо в≥дшкодуванн¤ з м≥сцевих
бюджет≥в суперечить статт≥ 143 онституц≥њ ”крањни
та статт≥ 67 «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в
”крањн≥". р≥м того, н≥ в державному бюджет≥, н≥ в
м≥сцевих бюджетах кошт≥в на таке в≥дшкодуванн¤ не передбачено. «а
п≥драхунками Ќ –≈ дл¤ в≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ м≥ж д≥ючими на
сьогодн≥ тарифами дл¤ населенн¤ та ринковими тарифами необх≥дно
передбачити в державному бюджет≥ 1,7 млрд. грн. на р≥к.
ѕоложенн¤ частин четвертоњ та п'¤тоњ статт≥ 18 щодо
визначенн¤ тариф≥в з передач≥ електричноњ енерг≥њ м≥сцевими
(локальними) мережами сторонами договору в межах граничних р≥вн≥в
тариф≥в, встановлених Ќ –≈, неприйн¤тн≥, оск≥льки д≥¤льн≥сть з
передач≥ електроенерг≥њ м≥сцевими (локальними) мережами
зд≥йснюЇтьс¤ на ринку природноњ монопол≥њ, в умовах повноњ
в≥дсутност≥ конкуренц≥њ.
9. —таттею 22 передбачено отриманн¤ достов≥рноњ ≥нформац≥њ
про обс¤ги виробництва, передач≥, постачанн¤ та споживанн¤
електричноњ енерг≥њ, що вимагаЇ погодинного обл≥ку дл¤ вс≥х точок
вим≥рюванн¤, ¤к при зд≥йсненн≥ розрахунк≥в на балансному, так ≥ на
п≥дстав≥ двосторонн≥х договор≥в. ÷е потребуЇ модерн≥зац≥њ д≥ючоњ
системи комерц≥йного обл≥ку, а в зв'¤зку з цим, залученн¤ значних
кошт≥в. «а умови в≥дсутност≥ належного техн≥чного та комерц≥йного
обл≥ку ≥ визначенн≥ обс¤г≥в виробленоњ, переданоњ, поставленоњ та
спожитоњ електричноњ енерг≥њ розрахунковим шл¤хом створюютьс¤
умови дл¤ зловживань.
√олова Ќ –≈ ё.ѕродан
|
