TopList

На Главную
Установить в качестве домашней!



    НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 05-30-09/1665 від 09.07.2001
                                       На N від 22.06.2001 інд. 21
                                              Мінекономіки України


     Щодо цін на електроенергію для металургійних підприємств


     На виконання  доручення  Кабінету   Міністрів   України   від
22.06.2001 інд.  21  до  листа  ВГО  "Металургпром" від 11.06.2001
N ВХ-157/11  Національна  комісія  регулювання   електроенергетики
України у межах своїх повноважень повідомляє.
     Комісія усвідомлює важливість підтримки  сталого  виробництва
вітчизняної  металургійної продукції та утримання здобутих позицій
на світовому ринку,  проте вважає, що адміністративне встановлення
пільгових  тарифів  для  енергоємних  підприємств  саме по собі не
вирішить проблем вітчизняної  металургії  і  в  той  же  час  може
призвести  до  небажаних наслідків в енергетичній галузі.  Надання
пільг енергоємним підприємствам  в  окремих  регіонах  за  рахунок
прибутку  суб'єктів  енергетичної  галузі,  враховуючи,  що навіть
діючі тарифи на електроенергію не забезпечують прибуткової  роботи
електроенергетики,     призведе     до     збитковості    обласних
енергопостачальних   компаній   або   до   необхідності   значного
підвищення роздрібних тарифів для інших споживачів цих регіонів.
     Крім того,  підвищення   конкурентоспроможності   українських
металургійних  підприємств  не  можливе  без зменшення податкового
тиску,  модернізації та  переозброєння  виробництва,  застосування
нових технологій.  В умовах неврегулювання цих питань встановлення
пільгових тарифів на електроенергію лише законсервує  технологічну
відсталість виробництва.
     Прийнята в Україні концепція,  яка закріплена Законом України
"Про електроенергетику"     та  численними  актами
Кабінету Міністрів України,  передбачає ринкове формування ціни на
електроенергію.   Роздрібні   ціни  на  електроенергію  формуються
енергопостачальниками згідно з  Умовами  та  Правилами  здійснення
підприємницької  діяльності  з постачання електроенергії з оптової
ринкової ціни на електроенергію (основного ціноутворюючого фактора
- приблизно 80%  роздрібного тарифу) та тарифів,  що відшкодовують
витрати з передачі та постачання електроенергії. При цьому порядок
формування  ціни  не  диференціюється  за належністю споживачів до
тієї чи іншої  галузі  економіки.  Роздрібні  тарифи  визначаються
єдиними   для  всіх  споживачів  відповідного  класу  напруги  (за
винятком  сільськогосподарських  споживачів-виробників,  для  яких
тарифи   поки   що   обмежені  граничними  рівнями,  та  побутових
споживачів).
     Диспропорція між  встановленими  та  реальними  тарифами  для
окремих  груп  споживачів  призводить  до  існування  перехресного
субсидіювання.   Так,   побутові   споживачі,  пільгові  категорії
населення,  для яких законодавчо не визначено джерела фінансування
цих  пільг,  сільськогосподарські споживачі-виробники субсидуються
за  рахунок  промислових  споживачів,  транспорту,   непромислових
споживачів.  Механізм субсидіювання здійснюється шляхом збільшення
оптової ринкової ціни на суму місячної  дотації.  Середній  розмір
дотацій становить близько 80 млн. грн., що збільшує оптову ринкову
ціну  до  10%.  Середній  роздрібний  тариф   на   електроенергію,
розрахований  за ринковою формулою для споживачів 2 класу сьогодні
становить 17,07  коп.  за  1  кВт  x   год.,   а   для   населення
розрахунковий   ринковий  середній  тариф  (станом  на 01.06.2001)
становить 18,7  коп.  за  1  кВт  x  год  при  середньому  діючому
12,49 коп.

     Перевищення рівня   тарифів   для  побутових  споживачів  над
тарифами для промислових споживачів  спостерігається  практично  у
всіх  країнах  світу  і також дотримувалося за радянських часів на
території СРСР.  На  сьогодні  населення  відшкодовує   лише   67%
реальної  вартості електроенергії і класичне співвідношення цін на
електроенергію  для  промисловості  та  побутового  споживання  не
витримано в досить значній пропорції. Таким чином, для виправлення
цієї диспропорції необхідно переглянути суттєво державну  політику
щодо  тарифів  для  населення,  при  цьому  підвищуючи  тарифи для
населення до  100  відсоткового  відшкодування  реальної  вартості
електроенергії.  Комісією  опрацьоване  це  питання  і  надано  на
розгляд до Уряду,  позитивне вирішення якого призведе до  зниження
тарифів для промисловості.
     Інформація щодо рівня  тарифів,  яка  наведена  в  листі,  не
достатньо коректна. Так, екологічна складова включена до тарифу на
електроенергію  тільки  для  споживачів  Донецької  та  Луганської
області,   при   формуванні   роздрібних  тарифів  для  споживачів
Дніпропетровської  та  Запорізької  області   така   надбавка   не
застосовується.
     Крім того,  не враховані сезонні коливання рівня  тарифів  на
електроенергію,  що  пояснюється  зміною оптової ринкової ціни:  у
весняно-літній період тарифи зменшуються через  зростання  на  ОРЕ
питомої  ваги  дешевої  електроенергії  ГЕС,  а  в осінньо-зимовий
період -  зростають  внаслідок  збільшення  на  ОРЕ  питомої  ваги
електроенергії ТЕС.
     Якщо порівнювати   темпи   зростання   рівня    тарифів    на
електроенергію   в   індустріальних   областях  (Дніпропетровська,
Донецька, Запорізька та Луганська) і зростання цін в металургійній
промисловості,  то  відслідковується випереджаюче зростання цін на
металопродукцію порівняно з цінами на  електроенергію  (тарифи  на
електроенергію з  1998  по березень 2001 року зросли на 29%,  а на
металопродукцію на 34%).
     Відповідно до  доручень  Уряду  Комісією  ведеться  робота  з
удосконалення формування тарифів на електроенергію  з  урахуванням
особливостей енергоємних підприємств.  Створюється нормативна база
для  тарифоутворення  виходячи  з   чотирьох   класів   споживачів
електроенергії  (за  ступенями  напруги  живлення),  що  дозволить
істотно  знизити  тарифи   на   електроенергію   для   споживачів,
приєднаних до мереж з високою напругою (до яких переважно належать
металургійні підприємства).
     Вирішення цього питання, як інформувалося вище, знаходиться у
прямій   залежності   від   рівня   тарифів   для   населення   та
сільськогосподарських споживачів-виробників.
     Разом з тим,  вже сьогодні існує  низка  заходів,  реалізація
яких реально може знизити вартість електроенергії для споживачів:
     - використання власних генеруючих потужностей (блок-станцій),
оперативний лізінг, оренда генеруючих потужностей (блоків теплових
електростанцій,  ТЕЦ). Постачання електроенергії за нерегульованим
тарифом на власні виробничі потреби;
     - використання тарифів,  диференційованих за  періодами  часу
(нічний  тариф у такому випадку становитиме 25%  від рівня діючого
роздрібного тарифу).

 Член Комісії                                             Ю.Кияшко
 



Hosted by uCoz