Розділ IV. ОХОРОНА ВОД
Глава 18. КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДУ. ВОДООХОРОННІ
ЗОНИ ТА ЗОНИ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ
Стаття 85. Користування землями водного фонду
Порядок надання земель водного фонду в користування та
припинення права користування ними встановлюється земельним
законодавством.
У постійне користування землі водного фонду надаються
водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим
підприємствам, установам і організаціям, в яких створено
спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами,
прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими
смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх
у належному стані.
У тимчасове користування за погодженням з постійними
користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг
відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися
підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян,
релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним
та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб,
культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних
цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з
урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення,
засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури
планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 86. Користування земельними ділянками дна річок,
озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів
На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та
інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з
будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для
судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і
гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів,
трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та
геологорозвідувальні роботи.
Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються
відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами
охорони навколишнього природного середовища, водного господарства
та геології.
Стаття 87. Водоохоронні зони
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів,
попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення
навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку
вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм
встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією
господарської діяльності, що регулюється.
На території водоохоронних зон забороняється:
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів
фільтрації;
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф
місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.
В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено
добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій
частині заплави, у праруслах річок за погодженням з державними
органами охорони навколишнього природного середовища, водного
господарства та геології.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально
розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим
ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до
відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо
меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також
водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних
захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх
територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і
державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 88. Прибережні захисні смуги
З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і
засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо
озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон
виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги
річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період)
шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею
менше 3 гектарів - 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також
ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна
ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга
встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється
прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від
урізу води.
Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних
захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та
на островах
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з
режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та
на островах забороняється:
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і
залісення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних,
гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,
гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття і обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів
рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників,
полів фільтрації тощо.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть
експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим.
Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не
відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають
винесенню з прибережних захисних смуг.
Стаття 90. Обмеження господарської діяльності в прибережних
захисних смугах уздовж морів, морських заток і
лиманів та на островах у внутрішніх морських водах
Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і
лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може
використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших
лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим
водопостачанням і каналізацією.
У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і
лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:
1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і
накопичувачів стічних вод;
3) влаштування вигрібів для накопичення
господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного
метра на добу;
4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для
приймання і знезаражування рідких відходів.
Стаття 91. Смуги відведення
Для потреб експлуатації та захисту від забруднення,
пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших
каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та
гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках
встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.
Розміри смуг відведення та режим користування ними
встановлюються за проектом, який розробляється і затверджується
водокористувачами за погодженням з державними органами охорони
навколишнього природного середовища та водного господарства.
Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються органам
водного господарства та іншим організаціям для спеціальних потреб
і можуть використовуватися ними для створення водоохоронних
лісонасаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних
гідротехнічних споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень.
Стаття 92. Берегові смуги водних шляхів
На судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для
проведення робіт, пов'язаних з судноплавством, встановлюються
берегові смуги.
Розміри берегових смуг водних шляхів та господарська
діяльність на них визначаються статтею 91 цього Кодексу.
Порядок встановлення берегових смуг водних шляхів та
користування ними визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 93. Зони санітарної охорони
З метою охорони водних об'єктів у районах забору води для
централізованого водопостачання населення, лікувальних і
оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які
поділяються на пояси особливого режиму.
Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються
місцевими Радами на їх території за погодженням з державними
органами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного
середовища, водного господарства та геології.
Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
|
