ГЛАВА 6. МАЙНО, ЩО ЗАТОНУЛО В МОРІ
Стаття 120. Поняття майна, що затонуло в морі і сфера
застосування
Майном, що затонуло, як визначає ця глава, є судна або інші
плавучі засоби, що зазнали катастрофи, будь-які споруди, здатні
здійснювати плавання, літальні апарати, їх уламки, обладнання,
вантажі та інші предмети незалежно від того, знаходяться вони на
плаву чи під поверхнею води, опустилися на дно чи викинуті на
мілководдя або на берег.
Правила цієї глави застосовуються щодо підняття, віддалення
або знищення майна, що затонуло у межах внутрішніх вод або
територіального моря України.
До суден, що затонули у відкритому морі, а також до вантажів
та речей, що знаходяться на них, застосовується законодавство
держави, під прапором якої плавало судно.
Правила цієї глави не застосовуються щодо:
а) підняття, віддалення або знищення військового майна;
б) підняття майна культурного характеру, археологічного або
історичного значення.
Підняття, віддалення або знищення майна, переліченого у
підпунктах "а" і "б" частини четвертої цієї статті, здійснюється
відповідно до чинного законодавства України.
Якщо таке майно затонуло на акваторії морського порту,
організація, відповідальна за підняття, віддалення або знищення
цього майна, відповідно до чинного законодавства України повинна
погодити свої дії з керівництвом порту.
Стаття 121. Право на майно, що затонуло
Право на майно, що затонуло у внутрішніх водах або у
територіальному морі України, а також відносини, що виникають у
зв'язку з цим майном, визначаються чинним законодавством України.
Стаття 122. Підняття майна його власником
Власник майна, що затонуло, якщо він має намір підняти це
майно, повинен повідомити про це найближчий морський порт України
протягом одного року з дня, коли майно затонуло.
Порт за погодженням з заінтересованими державними органами
встановлює достатній за обставинами термін для підняття майна,
порядок проведення цих робіт і доводить це до відома власника
майна.
Стаття 123. Порядок підняття небезпечного майна, що затонуло
У тих випадках, коли майно, що затонуло, створює перешкоду
судноплавству, морським промислам, гідротехнічним або іншим
роботам, загрозу життю або здоров'ю людей чи забруднення
навколишнього природного середовища, власник зобов'язаний негайно
повідомити про те, що сталося, найближчий порт і на вимогу
останнього віддалити або знищити це майно у встановлений портом
термін.
Порт повинен повідомити про це Державну інспекцію охорони
Чорноморського (Азовського) морів, Міністерство охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
Якщо майно, що затонуло, становить безпосередню загрозу
безпеці судноплавства, життю чи здоров'ю людей, забрудненню
навколишнього природного середовища, а власник майна, що затонуло,
не піднімає його у термін, встановлений портом, згідно з цією
статтею, порт має право за рахунок власника затонулого майна
вжити необхідних заходів до його негайного підняття, а при
необхідності - до його знищення або віддалення іншим способом.
Якщо власник майна, що затонуло, невідомий, порт робить
публікацію про терміни, встановлені для підняття майна, що
затонуло, у Повідомленнях мореплавцям. Якщо відома держава, під
прапором якої плавало затонуле судно, порт направляє відповідне
повідомлення Міністерству закордонних справ України.
Стаття 124. Право порту на вибір суднопіднімального
підприємства
У разі наявності вагомих підстав порт має право не дозволити
власнику майна піднімати затонуле майно своїми засобами або
засобами обраної ним суднопіднімальної організації. У цьому
випадку підняття майна здійснює порт за рахунок його власника.
Стаття 125. Втрата права на майно, що затонуло
Власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку,
якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені
статтями 122, 123 цього Кодексу, і це майно стає державною
власністю.
Стаття 126. Витребування майна, піднятого портом
Майно, підняте портом згідно зі статтею 124 цього Кодексу, а
також майно, підняте портом внаслідок того, що воно становило
безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю і здоров'ю
людей або забруднення навколишнього природного середовища (стаття
123 цього Кодексу), може бути витребуване його власником протягом
двох років з дня, коли майно було фактично піднято. При цьому
порту повинні бути відшкодовані вартість підняття та інші завдані
у зв'язку з цим витрати і збитки.
Якщо підняте майно реалізовано портом через неможливість або
недоцільність його зберігання, власнику майна повертається
виручена від реалізації сума за вирахуванням усіх витрат,
понесених портом у зв'язку з підняттям, зберіганням і реалізацією
майна. При цьому, якщо виручена від реалізації піднятого майна
сума не покриває всіх витрат і збитків порту, власник майна
зобов'язаний відшкодувати їх порту.
Відмова від затонулого або піднятого майна не звільняє
власника від обов'язку відшкодувати порту його витрати і збитки у
випадках, передбачених статтями 123 і 124 цього Кодексу і цією
статтею.
Стаття 127. Випадково підняте майно
Випадково підняте майно, що затонуло, повинно бути здане
найближчому морському порту України. У цьому разі особі, яка
доставила майно у розпорядження порту, виплачується винагорода у
розмірі однієї третини вартості цього майна.
|
