ГЛАВА 2. ДЕКЛАРУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ
Стаття 44. Транспортні засоби, товари та інші предмети,
що підлягають декларуванню
Транспортні засоби, товари та предмети міжнародних, іноземних
організацій та представництв підлягають обов'язковому декларуванню
митницям України.
Предмети, не зазначені у частині першій цієї статті,
декларуються митниці у випадках, які визначає Державна митна
служба України.
Стаття 45. Форми декларування
Декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою формою
(письмовою, усною тощо) точних даних про мету переміщення через
митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари
та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для
митного контролю та митного оформлення.
Стаття 46. Процедура декларування
Процедура декларування, включаючи його форми та перелік
даних, які належить оголосити у заяві, визначається Кабінетом
Міністрів України.
Декларування транспортних засобів, товарів та інших
предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій та
представництв здійснюється безпосередньо власником або на підставі
договору іншими підприємствами, що допущені митницею до
декларування.
Предмети, що переміщуються через митний кордон України
громадянами, декларуються цими громадянами.
Стаття 47. Допущення до декларування на підставі договору
Допущення митницею підприємства до декларування на підставі
договору здійснюється шляхом видачі такому підприємству свідоцтва
про визнання його як декларанта.
Допущення здійснюється за заявою підприємства тією митницею,
в зоні діяльності якої воно знаходиться.
Заяву має бути розглянуто протягом 15 днів з дня її
надходження. Якщо дані заявника виявляються неповними, митниця
може подати запит про них до підприємств, банків та фінансових
установ, інших державних органів. При цьому строк розгляду заяви
не повинен перевищувати одного місяця.
Свідоцтво в разі неприйняття його заявником протягом шести
місяців з дня винесення рішення про визнання, а також у разі
невиконання функцій декларанта протягом одного року з дня
прийняття свідоцтва, втрачає силу.
Свідоцтво може бути скасовано митницею, яка його видала, у
разі:
1) неодноразового невиконання обов'язків декларанта,
передбачених статтею 48 цього Кодексу;
2) виявлення згодом недостовірних даних, що мають суттєве
значення для прийняття рішення про допуск до декларування;
3) вчинення правопорушень, передбачених цим Кодексом;
4) вчинення дій, що порушують права інших підприємств або
суперечать інтересам держави.
Повторну заяву про допущення до декларування може бути
розглянуто через рік з дня скасування свідоцтва за умови усунення
причин порушення або з дня, коли свідоцтво втратило силу.
За видачу свідоцтва митницею справляється збір у розмірі,
встановленому Кабінетом Міністрів України. Збір вноситься на
рахунок Державної митної служби України.
Державна митна служба України забезпечує офіційну публікацію
переліку підприємств, допущених до декларування.
Стаття 48. Обов'язки декларанта
Декларант зобов'язаний:
1) пред'явити митниці товари та інші предмети, що
переміщуються через митний кордон України;
2) подати митниці документи, що містять дані, необхідні для
здійснення митного контролю та митного оформлення;
3) сплатити мито та митні збори, якщо товари та інші предмети
підлягають митному обкладенню.
При ввезенні товарів, інших матеріальних цінностей,
призначених для виконання угоди про розподіл продукції, декларант
зобов'язаний:
1) пред'явити митниці товари та інші матеріальні цінності, що
переміщуються через митний кордон України;
2) пред'явити митниці копію угоди про розподіл продукції,
укладеної відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл
продукції", завірену міжвідомчою комісією, створеною в
порядку, передбаченому Законом України "Про угоди про розподіл
продукції";
3) сплатити митні збори;
4) пред'явити сертифікат відповідності на товари і предмети,
що підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до
законодавства України
( Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1807-XIV
від 08.06.2000 )
Стаття 49. Особа, уповноважена на декларування
Дії, пов'язані з декларуванням транспортних засобів, товарів
та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних
організацій та представництв, здійснюються особою, яка є
представником декларанта.
Повноваження особи декларанта має бути визначено таким чином,
щоб особа могла здійснювати права та обов'язки декларанта в
повному обсязі.
Митниця може вимагати від особи подання документів, що
підтверджують її повноваження, а якщо є обгрунтовані сумніви в
добросовісності здійснення особою дій щодо декларування,
запропонувати декларанту скласти повноваження.
|
