Р О З Д І Л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Право на звернення до господарського суду
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у
тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -
підприємства та організації), мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають право також звертатися державні та інші
органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Угода про відмову від права на звернення до господарського
суду є недійсною.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 251/97-ВР від
13.05.97 )
Стаття 2. Порушення справ у господарському суді
Господарський суд порушує справи за позовними заявами:
підприємств та організацій, які звертаються до господарського
суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;
державних та інших органів, які звертаються до господарського
суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;
прокурорів та їх заступників, які звертаються до
господарського суду в інтересах держави;
Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в
інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією
та законами України.
Прокурор, який звертається до господарського суду в
інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому
полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність
їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
( Стаття 2 в редакції Закону N 251/97-ВР від 13.05.97; із змінами,
внесеними згідно із Законами N 784-XIV від 30.06.99,
N 2249-III від 18.01.2001, N 2539-III від
21.06.2001 )
( Офіційне тлумачення положень статті 2 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 3-рп/99 від 08.04.99 )
Стаття 3. Мова судочинства
Мова судочинства визначається статтею 21 Закону України "Про
мови в Українській РСР".
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2539-III
від 21.06.2001 )
Стаття 4. Законодавство, яке застосовується при вирішенні
господарських спорів
Господарський суд вирішує господарські спори на підставі
Конституції України, Закону України "Про
господарський суд", цього Кодексу, інших законодавчих
актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.
Господарський суд не застосовує акти державних та інших
органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж
ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються
правила міжнародного договору.
Господарський суд у випадках, передбачених законом або
міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.
У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини
за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності,
господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти,
неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке
регулює спірні відносини.
( Стаття 4 в редакції Закону N 251/97-ВР від 13.05.97 )
Стаття 4-1. Форми судового процесу
Господарські суди вирішують господарські спори у порядку
позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у
порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням
особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
( Кодекс доповнено статтею 4-1 згідно із Законом N 251/97-ВР від
13.05.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 784-XIV
від 30.06.99 )
Стаття 4-2. Рівність перед законом і судом
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах
рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
( Кодекс доповнено статтею 4-2 згідно із Законом N 2539-III
від 21.06.2001 )
Стаття 4-3. Змагальність
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах
змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,
обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які
беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних
обставин справи і правильного застосування законодавства.
( Кодекс доповнено статтею 4-3 згідно із Законом N 2539-III
від 21.06.2001 )
Стаття 4-4. Гласність розгляду справ
Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком
випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної,
комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з
сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і
подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.
Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення
клопотання з цього приводу виноситься ухвала.
Судовий процес фіксується технічними засобами та
відображається у протоколі судового засідання у порядку,
встановленому цим Кодексом.
( Кодекс доповнено статтею 4-4 згідно із Законом N 2539-III
від 21.06.2001 )
Стаття 4-5. Судові рішення
Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття
обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал,
постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються
іменем України.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів
тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими
законами України.
Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.
( Кодекс доповнено статтею 4-5 згідно із Законом N 2539-III
від 21.06.2001 )
Стаття 4-6. Склад господарського суду
Справи у місцевих господарських судах, розглядаються суддею
одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього
суду, залежно від категорії і складності справи, може бути
розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських
судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією
суддів у складі трьох суддів.
Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних
господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України
колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості
суддів.
( Кодекс доповнено статтею 4-6 згідно із Законом N 2539-III
від 21.06.2001 )
Стаття 4-7. Порядок прийняття судових рішень і вирішення
питань щодо розгляду справи
Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення
усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально -
більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання,
що виникають у процесі розгляду справи.
Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування.
Головуючий суддя голосує останнім.
Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів,
зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти
письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не
оголошується.
Підготовку проектів судових рішень здійснює головуючий
колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї
колегії.
( Кодекс доповнено статтею 4-7 згідно із Законом N 2539-III
від 21.06.2001 )
|
