јЅ≤Ќ≈“ ћ≤Ќ≤—“–≤¬ ” –јѓЌ»
≤ Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… ЅјЌ ” –јѓЌ»
ѕ ќ — “ ј Ќ ќ ¬ ј
в≥д 28 серпн¤ 2001 р. N 1124
ињв
ѕро —орок рекомендац≥й √рупи
з розробки ф≥нансових заход≥в боротьби
з в≥дмиванн¤м грошей (FATF)
Ќа виконанн¤ онвенц≥њ ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й про
боротьбу проти незаконного об≥гу наркотичних засоб≥в ≥
психотропних речовин, онвенц≥њ –ади ™вропи про
в≥дмиванн¤, пошук, арешт та конф≥скац≥ю доход≥в, одержаних
злочинним шл¤хом, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥
Ќац≥ональний банк ”крањни п о с т а н о в л ¤ ю т ь:
ќрганам виконавчоњ влади, банк≥вським та ≥ншим ф≥нансовим
установам керуватис¤ у своњй д≥¤льност≥ —орока рекомендац≥¤ми
√рупи з розробки ф≥нансових заход≥в боротьби з в≥дмиванн¤м грошей
(FATF) зг≥дно з додатком.
ѕрем'Їр-м≥н≥стр ”крањни √олова Ќац≥онального банку
”крањни
ј. ≤Ќј’ ¬.—“≈Ћ№ћј’
≤нд. 29
ƒодаток
до постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
та Ќац≥онального банку ”крањни
в≥д 28 серпн¤ 2001 р. N 1124
—ќ–ќ –≈ ќћ≈Ќƒј÷≤…
√рупи з розробки ф≥нансових заход≥в боротьби
з в≥дмиванн¤м грошей (FATF)
A. «ј√јЋ№Ќј Ѕј«ј –≈ ќћ≈Ќƒј÷≤…
1. ”с≥ крањни повинн≥ негайно зд≥йснити кроки дл¤ ратиф≥кац≥њ
≥ повноњ ≥мплементац≥њ онвенц≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й 1998 року проти
незаконного об≥гу наркотик≥в та психотропних речовин (¬≥денськоњ
конвенц≥њ).
2. «акони про збереженн¤ таЇмниц≥ ф≥нансовими установами
повинн≥ формулюватис¤ таким чином, щоб не перешкоджати
запровадженню цих рекомендац≥й.
3. ѕрограма д≥Ївого запровадженн¤ заход≥в проти в≥дмиванн¤
грошей повинна передбачати зростанн¤ багатосторонньоњ д≥¤льност≥ ≥
правовоњ взаЇмодопомоги у ход≥ розсл≥дувань ≥ карного
пересл≥дуванн¤ у справах з в≥дмиванн¤ грошей, а також у процесах
екстрадиц≥њ у зв'¤зку з в≥дмиванн¤м грошей, коли це можливо.
B. –ќЋ№ Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»’ ѕ–ј¬ќ¬»’ —»—“≈ћ ” Ѕќ–ќ“№Ѕ≤ «
¬≤ƒћ»¬јЌЌяћ √–ќЎ≈…
«м≥ст крим≥нальних д≥й з в≥дмиванн¤ грошей
4. ожна з крањн маЇ зд≥йснити так≥ заходи, ¤к≥ Ї
необх≥дними, включаючи законодавч≥, дл¤ того, щоб мати змогу
встановити карне пересл≥дуванн¤ за в≥дмиванн¤ грошей, ¤к цього
вимагаЇ ¬≥денська конвенц≥¤. ƒ≥њ з в≥дмиванн¤ грошей повинн≥
визначатис¤ кожною з крањн злочином такого ж ступен¤, ¤к ≥нш≥
злочинн≥ д≥њ з категор≥њ серйозних. ожна з крањн повинна
визначити т≥ серйозн≥ злочини, доходи в≥д ¤ких у раз≥ њх
в≥дмиванн¤ визнаютьс¤ злочинними.
5. «г≥дно з положенн¤ми ¬≥денськоњ конвенц≥њ визначенн¤
злочинних д≥й з в≥дмиванн¤ грошей повинне поширюватись ≥ на факти
волод≥нн¤ ≥нформац≥Їю про факти в≥дмиванн¤ грошей, включаючи
концепц≥ю, що факт волод≥нн¤ такою ≥нформац≥Їю встановлюЇтьс¤ за
об'Їктивними фактичними обставинами.
6. “ам, де це можливо, карна в≥дпов≥дальн≥сть повинна
поширюватись ≥ на корпорац≥њ, а не т≥льки на њхн≥х сп≥вроб≥тник≥в.
ѕревентивн≥ заходи ≥ конф≥скац≥¤
7. рањни повинн≥ зд≥йснити аналог≥чн≥ наведеним у ¬≥денськ≥й
конвенц≥њ ус≥ т≥ заходи, включаючи законодавч≥ кроки, ¤к≥ можуть
бути необх≥дними дл¤ наданн¤ компетентним органам цих крањн
повноваженн¤ на конф≥скац≥ю в≥дмитих доход≥в, доход≥в, отриманих у
результат≥ злочинних д≥й з в≥дмиванн¤ грошей, засоб≥в, що
використовувались або ≥снував нам≥р њх використанн¤ дл¤ дорученн¤
операц≥й з в≥дмиванн¤ грошей, так само ¤к майна або в≥дпов≥дноњ
вартост≥ такого майна за умови, що не порушуЇтьс¤ право
добров≥льноњ допомоги трет≥х стор≥н.
ƒо таких заход≥в необх≥дно включити повноваженн¤ на:
1) установленн¤, ви¤вленн¤ та оц≥нку майна, ¤ке п≥дл¤гаЇ
конф≥скац≥њ;
2) зд≥йсненн¤ превентивних заход≥в, таких ¤к заморожуванн¤ ≥
вилученн¤ дл¤ того, щоб запоб≥гти будь-¤ким операц≥¤м з майном,
його передач≥ або позбавленню в≥д нього;
3) зд≥йсненн¤ будь-¤ких заход≥в з розсл≥дуванн¤.
Ќа додаток до конф≥скац≥њ ≥ карних санкц≥й крањни повинн≥
розгл¤нути можливост≥ застосуванн¤ санкц≥й ф≥нансового ≥
цив≥льного характеру та/або проведенн¤ судових процес≥в, включаючи
цив≥льну процедуру, з метою анулюванн¤ контракт≥в, укладених
сторонами, ¤к≥ знали або повинн≥ були знати про те, що у
результат≥ виконанн¤ так≥ контракти зашкоджують можливост¤м
держави отримати кошти за своњми ф≥нансовими позовами, наприклад
шл¤хом конф≥скац≥њ або ст¤гненн¤ штраф≥в.
C. –ќЋ№ ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ —»—“≈ћ» ” Ѕќ–ќ“№Ѕ≤ « ¬≤ƒћ»¬јЌЌяћ √–ќЎ≈…
8. –екомендац≥њ з 10 по 29 повинн≥ застосовуватись не т≥льки
до банк≥в, але також ≥ до небанк≥вських ф≥нансових установ. Ќав≥ть
по в≥дношенню до таких небанк≥вських ф≥нансових установ, ¤к≥ в
ус≥х крањнах не п≥дл¤гають режиму оф≥ц≥йного стандартного
нагл¤ду - ¤к, наприклад, обм≥нн≥ бюро - ур¤ди крањн повинн≥
забезпечити п≥дпор¤дкуванн¤ таким самим законам або нормам,
спр¤мованим проти в≥дмиванн¤ грошей, ¤ким п≥дпор¤дковуютьс¤ вс≥
≥нш≥ ф≥нансов≥ заклади, а також д≥Їве практичне вт≥ленн¤ цих
закон≥в або норм.
9. ¬≥дпов≥дн≥ органи державноњ влади повинн≥ розгл¤нути
можлив≥сть застосуванн¤ –екомендац≥й з 10 по 21 ≥ 23 до проведенн¤
ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ ¤к до комерц≥йноњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або профес≥йних установ, що не Ї
ф≥нансовими установами, у раз≥, ¤кщо веденн¤ такоњ д≥¤льност≥
дозвол¤Їтьс¤ або не заборон¤Їтьс¤. ƒо ф≥нансовоњ д≥¤льност≥
належать, кр≥м ≥ншого, види д≥¤льност≥, перел≥чен≥ у додатку до
цього документа. ожна крањна маЇ самост≥йно визначити, чи ≥снуЇ
необх≥дн≥сть вид≥ленн¤ окремих ситуац≥й, коли нема потреби
застосовувати заходи протид≥њ в≥дмиванню грошей, наприклад у
випадках, коли ф≥нансова д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ пер≥одично або
обмежено.
ѕравила ≥дентиф≥кац≥њ кл≥Їнта ≥ веденн¤ обл≥ку
10. ‘≥нансов≥ установи не повинн≥ вести анон≥мн≥ рахунки або
рахунки, в≥дкрит≥ на ¤вно ф≥ктивн≥ пр≥звища: в≥д цих установ
необх≥дно вимагати (силою закону, норми, угоди м≥ж органами
нагл¤ду ≥ ф≥нансовими установами або угоди саморегулюванн¤ м≥ж
ф≥нансовими установами) ≥дентиф≥кац≥њ њхн≥х кл≥Їнт≥в на основ≥
оф≥ц≥йного ≥дентиф≥кац≥йного документа, ¤кий заслуговуЇ на дов≥ру,
≥ в≥дпов≥дного ф≥ксуванн¤ њх особи в ус≥х або у певних випадках
установленн¤ д≥лових стосунк≥в чи проведенн¤ операц≥й (зокрема -
в≥дкритт¤ рахунк≥в або банк≥вських розрахункових книжок, укладенн¤
угод про дов≥рче веденн¤ справ, оренда банк≥вських сейф≥в,
проведенн¤ операц≥й з великими сумами грошей).
ƒл¤ виконанн¤ вимог з ≥дентиф≥кац≥њ стосовно суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥нансов≥ установи, ¤кщо необх≥дно,
повинн≥ зд≥йснювати так≥ заходи:
(i) перев≥р¤ти юридичний факт ≥снуванн¤ ≥ юридичну форму
кл≥Їнта шл¤хом отриманн¤ або з реЇстрац≥йних орган≥в, або в≥д
кл≥Їнта, або в≥д перших ≥ в≥д другого п≥дтверджень оф≥ц≥йноњ
реЇстрац≥њ п≥дприЇмства, включаючи ≥нформац≥ю щодо назви кл≥Їнта,
юридичноњ форми, адреси, пр≥звищ директор≥в ≥ њх повноважень в≥д
≥мен≥ п≥дприЇмства;
(ii) перев≥рити, чи Ї в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤ у особи, ¤ка
маЇ нам≥р д≥¤ти в≥д ≥мен≥ кл≥Їнта, а також ≥дентиф≥кувати цю
особу.
11. ‘≥нансов≥ установи повинн≥ зд≥йснити розумно необх≥дн≥
заходи дл¤ отриманн¤ д≥йсноњ ≥нформац≥њ щодо особи, на чиЇ ≥м'¤
в≥дкритий рахунок або в≥д ≥мен≥ ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ операц≥¤ у раз≥,
¤кщо ≥снують будь-¤к≥ сумн≥ви стосовно того, чи так≥ кл≥Їнти або
замовники д≥ють в≥д свого власного ≥мен≥, наприклад у випадках,
коли м≥сцев≥ компан≥њ (тобто установи, корпорац≥њ, фонди ≥ т. ≥н.)
не ведуть жодних комерц≥йних справ ≥ не зд≥йснюють виробництва та
будь-¤к≥ ≥нших операц≥й у крањн≥, де проголошена оф≥ц≥йна юридична
адреса њхнього оф≥су.
12. ‘≥нансов≥ установи повинн≥ збер≥гати прот¤гом, принаймн≥,
п'¤ти рок≥в ус≥ обл≥ков≥ документи стосовно ¤к внутр≥шн≥х, так ≥
м≥жнародних операц≥й, на основ≥ ¤ких вони мають змогу оперативно
в≥дпов≥дати на запити про ≥нформац≥ю, що надход¤ть в≥д
компетентних орган≥в. ќбс¤г цих документ≥в маЇ бути достатн≥м дл¤
того, щоб простежити х≥д окремоњ операц≥њ (включаючи суми ≥ тип
валюти, ¤кщо таке мало м≥сце), ≥ таким чином надати за
необх≥дност≥ докази на допомогу органам карного пересл≥дуванн¤
ос≥б, що звинувачуютьс¤ у крим≥нальних д≥¤х.
‘≥нансов≥ установи повинн≥ збер≥гати документи, ¤к≥
стосуютьс¤ ≥дентиф≥кац≥њ кл≥Їнта (¤к, наприклад, коп≥њ
≥дентиф≥кац≥йних документ≥в - паспорт≥в, посв≥дчень особи, прав
вод≥¤ або аналог≥чних документ≥в), обл≥ков≥ документи по
банк≥вських рахунках ≥ д≥лову кореспонденц≥ю прот¤гом, принаймн≥,
п'¤ти рок≥в п≥сл¤ закритт¤ в≥дпов≥дного рахунка.
÷≥ документи повинн≥ надаватис¤, у ход≥ карного
пересл≥дуванн¤ та сл≥дства, внутр≥шн≥м компетентним органам
крањни.
13. ќсобливу увагу крањни повинн≥ прид≥л¤ти загроз≥
проведенн¤ операц≥й з в≥дмиванн¤ грошей, ¤ка ≥снуЇ завд¤ки
по¤вленню ≥ розробц≥ нових технолог≥й, що спри¤ють анон≥мност≥;
крањни повинн≥ у раз≥ необх≥дност≥ зд≥йснювати заходи, спр¤мован≥
на запоб≥ганн¤ використанню таких технолог≥й у схемах в≥дмиванн¤
грошей.
ѕ≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ ф≥нансових установ
14. ‘≥нансов≥ установи повинн≥ звертати особливу увагу на
будь-¤к≥ складн≥, незвичайн≥ велик≥ операц≥њ, на будь-¤к≥
незвичайн≥ схеми проведенн¤ операц≥й, де не можна простежити
очевидну законну к≥нцеву мету. Ќеобх≥дно в≥дстежувати, до можливоњ
меж≥, зм≥ст ≥ ц≥л≥ таких операц≥й, отриман≥ висновки оформл¤ти
письмово ≥ надавати њх ¤к допом≥жн≥ документи нагл¤довим,
аудиторським ≥ правоохоронним органам.
15. ” раз≥ коли ф≥нансова установа маЇ п≥дозри щодо
крим≥нального походженн¤ певних кошт≥в, вона повинна бути у
готовност≥ пов≥домити про своњ п≥дозри компетентн≥ органи.
16. ‘≥нансов≥ установи, њх кер≥вники, посадов≥ особи та
прац≥вники повинн≥ мати визначений нормативними актами юридичний
захист в≥д карноњ або цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ у зв'¤зку з
порушенн¤м будь-¤ких обмежень щодо розкритт¤ ≥нформац≥њ,
обумовлених контрактом або будь-¤кими законодавчими, нормативними
або адм≥н≥стративними положенн¤ми, в ус≥х випадках, коли вони
добров≥льно довод¤ть своњ п≥дозри до в≥дома компетентних орган≥в
нав≥ть за умови, що ц≥ особи не знали точно, ¤к≥ саме крим≥нальн≥
д≥њ сто¤ть за операц≥Їю, а також незалежно в≥д того, чи так≥
крим≥нальн≥ д≥њ д≥йсно мали м≥сце у цьому конкретному випадку.
17. ‘≥нансов≥ установи, њх директори, посадов≥ особи ≥
прац≥вники не повинн≥ пов≥домл¤ти кл≥Їнт≥в про факти переданн¤
≥нформац≥њ, ¤ка стосуЇтьс¤ цих кл≥Їнт≥в, до компетентних орган≥в,
≥ так≥ д≥њ цих ос≥б не повинн≥ санкц≥онуватис¤.
18. ‘≥нансов≥ установи, ¤к≥ довели своњ п≥дозри до в≥дома
компетентних орган≥в, повинн≥ виконувати вказ≥вки цих орган≥в.
19. ‘≥нансов≥ установи повинн≥ розробл¤ти програми протид≥њ
в≥дмиванню грошей. ÷≥ програми повинн≥ включати у себе, ¤к
м≥н≥мум, наступне:
(i) розробка внутр≥шньоњ пол≥тики, процедур та важел≥в
контролю, включаючи наданн¤ функц≥й забезпеченн¤ такого контролю
особам на р≥вн≥ кер≥вництва, а також адекватних процедур перев≥рки
дл¤ того, щоб упевнюватис¤ у повн≥й в≥дпов≥дност≥ ≥снуючим вимогам
т≥Їњ особи, ¤ка приймаЇтьс¤ на роботу до установи;
(ii) пост≥йна орган≥зац≥¤ програм п≥дготовки службовц≥в;
(iii) заходи аудиторського характеру з метою перев≥рки
системи роботи установи.
«аходи щодо вир≥шенн¤ проблеми крањн, де заходи протид≥њ
в≥дмиванню грошей не ≥снують або ≥снують у недостатньому обс¤з≥
20. ‘≥нансов≥ установи повинн≥ забезпечити, особливо - у тих
крањнах, де ц≥ –екомендац≥њ не виконуютьс¤ або виконуютьс¤ не
повн≥стю, застосуванн¤ зазначених вище засад до роботи своњх
в≥дд≥лень ≥ б≥льшост≥ ф≥л≥ал≥в цих установ за кордоном у тих
межах, у ¤ких це можливо з огл¤ду на м≥сцеве законодавство ≥
нормативн≥ акти. ” раз≥ коли м≥сцеве законодавство робить
застосуванн¤ цих засад неможливим, ф≥нансов≥ установи повинн≥
пов≥домл¤ти про неможлив≥сть виконанн¤ цих –екомендац≥й
компетентн≥ органи т≥Їњ крањни, де розташоване центральне
в≥дд≥ленн¤ установи.
21. ќсобливу увагу ф≥нансов≥ установи повинн≥ звертати на
д≥лов≥ стосунки ≥ операц≥њ з особами, п≥д ¤кими розум≥ютьс¤ також
компан≥њ ≥ ф≥нансов≥ установи, з тих крањн, ¤к≥ не виконують або
не повн≥стю виконують ц≥ –екомендац≥њ. ” кожному випадку, коли
так≥ операц≥њ не мають очевидноњ законноњ к≥нцевоњ мети, необх≥дно
в≥дстежити можливою м≥рою зм≥ст ≥ ц≥л≥ таких операц≥й, отриман≥
висновки оформлювати письмово ≥ надавати њх ¤к допом≥жн≥ документи
нагл¤довим, аудиторським ≥ правоохоронним органам.
≤нш≥ заходи запоб≥ганн¤ операц≥¤м з в≥дмиванн¤ грошей
22. рањни повинн≥ розгл¤нути можлив≥сть зд≥йсненн¤ заход≥в з
ви¤вленн¤ та в≥дстеженн¤ перевезень гот≥вки та об≥гових
кредитно-грошових документ≥в на пред'¤вника через кордони, за
умови виконанн¤ жорстких правил щодо належного використанн¤
≥нформац≥њ ≥ забезпеченн¤ свободи перем≥щенн¤ кап≥тал≥в.
23. рањни повинн≥ проанал≥зувати можлив≥сть застосуванн¤ ≥
корисн≥сть системи, за ¤коњ банки та ≥нш≥ ф≥нансов≥ установи ≥
посередники пов≥домл¤ли б про вс≥ внутр≥шн≥ та м≥жнародн≥ валютн≥
операц≥њ, сума ¤ких перевищуЇ певний ф≥ксований пор≥г, нац≥ональн≥
центральн≥ органи з комп'ютеризованою базою даних, ¤ка може
надаватис¤ при розсл≥дуванн≥ справ, пов'¤заних з в≥дмиванн¤м
грошей, у розпор¤дженн¤ компетентних орган≥в, за умови виконанн¤
жорстких правил щодо належного використанн¤ ≥нформац≥њ.
24. рањни повинн≥ взагал≥ спри¤ти подальшому розвитков≥
сучасних ≥ над≥йних метод≥в контролю за грошима, включаючи
подальше поширенн¤ застосуванн¤ таких засоб≥в зам≥ни пр¤мого
використанн¤ грошей, ¤к чеки, плат≥жн≥ картки, пр¤мий депозит
чек≥в зароб≥тноњ платн≥ ≥ використанн¤ ц≥нних папер≥в, що ≥снують
т≥льки у бухгалтерському запису.
25. рањни повинн≥ звернути увагу на потенц≥йне зловживанн¤
холдинговими компан≥¤ми з боку фах≥вц≥в у в≥дмиванн≥ грошей ≥
розгл¤нути можлив≥сть зд≥йсненн¤ додаткових заход≥в, спр¤мованих
на запоб≥ганн¤ незаконному використанню таких орган≥зац≥й.
«апровадженн¤ функц≥й регулюючих та ≥нших адм≥н≥стративних
орган≥в ≥ њх роль
26. омпетентн≥ органи, що зд≥йснюють нагл¤д за банками або
≥ншими ф≥нансовими установами чи посередниками, так само ¤к ≥ ≥нш≥
компетентн≥ органи, повинн≥ забезпечити на¤вн≥сть у контрольованих
ними закладах програм захисту в≥д в≥дмиванн¤ грошей. ÷≥ органи
повинн≥ сп≥впрацювати у справах, пов'¤заних з розсл≥дуванн¤м або
карним пересл≥дуванн¤м через операц≥њ з в≥дмиванн¤ грошей, з
≥ншими внутр≥шн≥ми судовими або правоохоронними органами, надаючи
њм експертну допомогу ¤к за власною ≥н≥ц≥ативою, так ≥ за окремими
запитами.
27. ƒл¤ забезпеченн¤ д≥Ївого запровадженн¤ цих –екомендац≥й у
застосуванн≥ до ≥нших вид≥в пов'¤заноњ з грошима д≥¤льност≥,
передбаченоњ законодавством кожноњ з крањн, необх≥дно призначати
компетентн≥ в≥дпов≥дальн≥ органи, що використовуватимуть дл¤ цього
важел≥ адм≥н≥стративного нагл¤ду ≥ регулюванн¤.
28. омпетентним органам належить визначити основн≥ принципи
на допомогу ф≥нансовим установам дл¤ визначенн¤ п≥дозр≥лих схем
д≥¤льност≥ або д≥й њхн≥х кл≥Їнт≥в. «розум≥ло, що так≥ принципи
повинн≥ мати св≥й розвиток у час≥ ≥ не бути вичерпними. р≥м того,
розум≥Їтьс¤, що так≥ принципи слугуватимуть, головним чином, ¤к
≥нструмент п≥дготовки персоналу ф≥нансових установ.
29. омпетентн≥ органи, ¤ким доручено регулюванн¤ д≥¤льност≥
ф≥нансових установ або нагл¤д за ними, повинн≥ зд≥йснити ус≥
заходи юридичного та нормативного характеру, щоб запоб≥гти
контролю злочинц≥в або њх сп≥вучасник≥в над ф≥нансовими установами
або ж надбанню такими елементами права вир≥шального голосу у таких
установах.
D. «ћ≤÷Ќ≈ЌЌя ћ≤∆Ќј–ќƒЌќѓ —ѕ≤¬ѕ–ј÷≤
—п≥впрац¤ адм≥н≥стративних орган≥в
ќбм≥н загальною ≥нформац≥Їю
30. Ќац≥ональним адм≥н≥стративним органам належить розгл¤нути
вар≥анти ф≥ксац≥њ, принаймн≥ на загальному р≥вн≥, м≥жнародних
грошових поток≥в у будь-¤к≥й валют≥ дл¤ того, щоб ≥снувала
можлив≥сть оц≥нки грошових поток≥в ≥ переток≥в з р≥зних
закордонних джерел у сполученн≥ з ≥нформац≥Їю, ¤ка надходить з
центрального банку. “ака ≥нформац≥¤ повинна надаватис¤ у
розпор¤дженн¤ ћ≥жнародного валютного фонду ≥ Ѕанку дл¤ м≥жнародних
розрахунк≥в з метою полегшенн¤ њх м≥жнародних досл≥джень.
31. ћ≥жнародн≥ компетентн≥ органи, так≥ ¤к ≤нтерпол ≥
ћ≥жнародна митна орган≥зац≥¤, повинн≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть за
збиранн¤ та наданн¤ компетентним органам ≥нформац≥њ щодо останн≥х
розробок у процесах та методах в≥дмиванн¤ грошей. ÷ентральн≥ банки
та органи регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ повинн≥ займатис¤ цим
у рамках своЇњ мереж≥. Ќац≥ональн≥ органи р≥зних галузей,
консультуючись з торговельними асоц≥ац≥¤ми, мали б тод≥ змогу
доводити таку ≥нформац≥ю до в≥дома ф≥нансових установ у своњх
крањнах.
ќбм≥н ≥нформац≥Їю стосовно п≥дозр≥лих операц≥й
32. ”с≥ крањни повинн≥ докладати зусиль, спр¤мованих на
пол≥пшенн¤ м≥жнародного обм≥ну м≥ж компетентними органами
≥нформац≥Їю за ≥н≥ц≥ативою окремих крањн або за спец≥альними
запитами стосовно п≥дозр≥лих операц≥й, ос≥б ≥ корпорац≥й, ¤к≥
мають в≥дношенн¤ до таких операц≥й. Ќеобх≥дно передбачити жорстк≥
правила дл¤ забезпеченн¤ в≥дпов≥дност≥ такого ≥нформац≥йного
обм≥ну з нац≥ональними та м≥жнародними положенн¤ми про захист
приватного житт¤ ≥ даних.
≤нш≥ форми сп≥впрац≥
Ѕаза ≥ засоби дл¤ сп≥вроб≥тництва у справах, пов'¤заних з
конф≥скац≥Їю, взаЇмодопомогою та екстрадиц≥Їю
33. рањни повинн≥ забезпечувати - на двосторонн≥й або
тристоронн≥й основ≥ - в≥дсутн≥сть негативного ефекту дл¤
можливостей або бажанн¤ крањн у наданн≥ правовоњ допомоги одна
одн≥й через р≥зницю м≥ж деф≥н≥ц≥¤ми у р≥зних крањнах стандарт≥в
об≥знаност≥, наприклад - р≥зних стандарт≥в щодо попередн≥х нам≥р≥в
скоЇнн¤ злочину.
34. ћ≥жнародна сп≥впрац¤ повинна спиратис¤ на мережу
двосторонн≥х ≥ багатосторонн≥х угод та домовленостей, ¤к≥
базуютьс¤ на загальновизнаних правових концепц≥¤х дл¤ того, щоб
взаЇмодопомога крањн ¤комога б≥льше розширювалас¤ за рахунок
практичних засоб≥в.
35. Ќеобх≥дно подбати про заохоченн¤ крањн до ратиф≥кац≥њ та
≥мплементац≥њ в≥дпов≥дних м≥жнародних конвенц≥й з питань
в≥дмиванн¤ грошей, таких ¤к онвенц≥¤ –ади ™вропи стосовно
в≥дмиванн¤, розшуку, вилученн¤ ≥ конф≥скац≥њ доход≥в, отриманих у
результат≥ злочинноњ д≥¤льност≥ 1990 року.
онцентрац≥¤ уваги на взаЇмодопомоз≥ у справах, пов'¤заних з
в≥дмиванн¤м грошей
36. Ќеобх≥дно заохочувати проведенн¤ сп≥льних розсл≥дувань
в≥дпов≥дними компетентними органами р≥зних крањн. ќдним з
ефективних прийом≥в розсл≥дувань, що надаЇ достов≥рн≥ дан≥ у таких
справах, Ї контрольована доставка ц≥нностей, про ¤к≥ в≥домо, що
вони Ї продуктом злочинноњ д≥¤льност≥ або ≥снуЇ п≥дозра щодо
цього. ¬ ус≥х можливих випадках крањнам рекомендуЇтьс¤
п≥дтримувати проведенн¤ таких заход≥в.
37. Ќалежить встановити процедури взаЇмодопомоги у
крим≥нальних справах стосовно використанн¤ примусових заход≥в,
включаючи отриманн¤ документац≥њ з ф≥нансових установ та в≥д ос≥б,
обшук ос≥б або прим≥щень, вилученн¤ ≥ отриманн¤ доказ≥в дл¤ њх
використанн¤ о процесах розсл≥дуванн¤ або карного пересл≥дуванн¤ у
справах з в≥дмиванн¤ грошей, так само ¤к при проведенн≥
аналог≥чних д≥й у крањнах ≥ншоњ юрисдикц≥њ.
38. Ќеобх≥дно визначити орган дл¤ зд≥йсненн¤ оперативних
заход≥в у в≥дпов≥дь на запити ≥нших держав щодо ви¤вленн¤,
заморожуванн¤, вилученн¤ ≥ конф≥скац≥њ доход≥в або ≥ншого майна
варт≥стю, ¤ка в≥дпов≥даЇ розм≥ру таких доход≥в, що Ї результатом
д≥й з в≥дмиванн¤ грошей або злочин≥в, ¤к≥ сто¤ть за операц≥¤ми з
в≥дмиванн¤ грошей. “ак само повинн≥ ≥снувати домовленост≥ про
координац≥ю процедур вилученн¤ ≥ конф≥скац≥њ, де може
передбачатись ≥ розпод≥л конф≥скованих ц≥нностей.
39. ƒл¤ запоб≥ганн¤ конфл≥ктам м≥ж юрисдикц≥¤ми необх≥дно
розгл¤нути р≥зн≥ механ≥зми правозастосуванн¤ з метою визначенн¤
такоњ територ≥њ дл¤ судового пересл≥дуванн¤ в≥дпов≥дач≥в, ¤ке
найб≥льше в≥дпов≥дало б ≥нтересам правосудд¤ у тих випадках, коли
судове пересл≥дуванн¤ необх≥дно зд≥йснювати у к≥лькох крањнах. “ак
само повинн≥ ≥снувати домовленост≥ щодо координац≥њ процедур
вилученн¤ ≥ конф≥скац≥њ, до ¤ких може належати ≥ розпод≥л м≥ж
сторонами конф≥скованих ц≥нностей.
40. “ам, де це можливо, крањни повинн≥ передбачити ≥снуванн¤
процедури екстрадиц≥њ ос≥б, проти ¤ких висунут≥ звинуваченн¤ у
протиправних д≥¤х з в≥дмиванн¤ грошей або у вчинках, пов'¤заних з
цим злочином. ожна крањна в≥дпов≥дно до норм своЇњ юридичноњ
системи повинна визнавати в≥дмиванн¤ грошей злочином, ¤кий
передбачаЇ екстрадиц≥ю. «алежно в≥д своњх юридичних баз крањни
можуть знайти вар≥анти спрощенн¤ процедури екстрадиц≥њ, надаючи
змогу дл¤ безпосереднього проходженн¤ запит≥в про екстрадиц≥ю м≥ж
в≥дпов≥дними м≥н≥стерствами, дл¤ екстрадиц≥њ ос≥б на основ≥ т≥льки
наказ≥в або судових р≥шень про затриманн¤ особи, дл¤ екстрадиц≥њ
громад¤н своЇњ крањни ≥/або дл¤ запровадженн¤ спрощеноњ процедури
екстрадиц≥њ дл¤ ос≥б, ¤к≥ не вимагають зд≥йсненн¤ повноњ оф≥ц≥йноњ
процедури екстрадиц≥њ.
ƒодаток до –екомендац≥њ 9: ѕерел≥к вид≥в ф≥нансовоњ
д≥¤льност≥, ¤ка ведетьс¤ орган≥зац≥¤ми, що не Ї
ф≥нансовими установами
1. ѕрийн¤тт¤ вклад≥в та ≥нших кошт≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають
поверненню в≥д загалу.
2. ѕозики*.
_________________
* —юди, м≥ж ≥ншим, в≥дноситьс¤:
споживацький кредит;
кредит п≥д заставу;
факторинг з правом або без права об≥гу;
ф≥нансуванн¤ комерц≥йних операц≥й (включаючи форфейтинг).
3. ќренда ф≥нанс≥в.
4. ѕослуги з передаванн¤ грошей.
5. ¬ипуск плат≥жних засоб≥в ≥ управл≥нн¤ ними (наприклад
кредитн≥ ≥ дебетн≥ картки, чеки, дорожн≥ чеки, трати, виставлен≥
одним банком на ≥нший...).
6. ‘≥нансов≥ гарант≥њ або зобов'¤занн¤.
7. “оргов≥ операц≥њ в≥д ≥мен≥ кл≥Їнта (споти, форвардн≥,
обм≥ни, ф'ючерси, опц≥њ ...) з:
(а) грошовими ринковими ≥нструментами (чеки, вексел≥ тощо);
(б) валютою;
(в) обм≥нними ≥нструментами, ц≥нними паперами по банк≥вських
в≥дсотках та ≥ндексах;
(г) перев≥дними ц≥нними папери;
(д) ф'ючерсними угодами про товари.
8. ”часть у випуску ц≥нних папер≥в ≥ наданн¤ ф≥нансових
послуг, пов'¤заних з њх випуском.
9. ”правл≥нн¤ ≥ндив≥дуальними ≥ колективними ≥нвестиц≥¤ми
кл≥Їнт≥в банк≥в.
10. ”триманн¤ сейф≥в та адм≥н≥струванн¤ операц≥й з грошима
або л≥кв≥дними ц≥нними паперами в≥д ≥мен≥ кл≥Їнт≥в.
11. —трахуванн¤ житт¤ та ≥нш≥ види страхуванн¤, пов'¤зан≥ з
≥нвестуванн¤м кошт≥в.
12. √рошовий обм≥н.
«ј”¬ј∆≈ЌЌя ўќƒќ “Ћ”ћј„≈ЌЌя –≈ ќћ≈Ќƒј÷≤…
–екомендац≥¤ 4
рањни повинн≥ передбачити запровадженн¤ крим≥нальноњ
в≥дпов≥дальност≥ за в≥дмиванн¤ грошей, отриманих в результат≥
скоЇнн¤ будь-¤ких важких злочин≥в, або будь-¤ких злочин≥в, ¤к≥
принос¤ть значн≥ суми кошт≥в.
–екомендац≥¤ 8
–екомендац≥њ √рупи з розробки ф≥нансових заход≥в боротьби з
в≥дмиванн¤м грошей (FATF) сл≥д застосовувати, зокрема, до
страхуванн¤ житт¤ та ≥нших ≥нвестиц≥йних продукт≥в, ¤к≥ пропонують
страхов≥ компан≥њ, в той час ¤к рекомендац≥¤ 29 застосовуЇтьс¤ до
всього страхового сектору.
–екомендац≥њ 8 та 9 (пункти обм≥ну валюти)
¬ступ
ѕункти обм≥ну валюти Ї важливою ланкою у ланцюгу в≥дмиванн¤
грошей, оск≥льки важко простежити походженн¤ грошей, ¤кщо њх
обм≥н¤ли. “иполог≥чн≥ досл≥дженн¤, проведен≥ FATF, св≥дчать про
зростанн¤ використанн¤ пункт≥в обм≥ну валюти у операц≥¤х з
в≥дмиванн¤ грошей. “ому у цьому напр¤м≥ важливо вживати
контрзаходи. ” «ауваженн¤х щодо тлумаченн¤ рекомендац≥й даЇтьс¤
роз'¤сненн¤ застосуванн¤ –екомендац≥й FATF стосовно ф≥нансового
сектору, зокрема пункт≥в обм≥ну валюти, ≥ при можливост≥ шл¤хи њх
реал≥зац≥њ.
¬изначенн¤ пункт≥в обм≥ну валюти
ƒл¤ ц≥лей цих «ауважень пункти обм≥ну валюти визначаютьс¤ ¤к
установи, що зд≥йснюють операц≥њ роздр≥бного обм≥ну валюти
(гот≥вкою, чеками або по кредитних картках). ѕро операц≥њ з обм≥ну
грошей, ¤к≥ провод¤тьс¤ лише ¤к додатков≥ до основноњ д≥¤льност≥,
йдетьс¤ в рекомендац≥њ 9. “ому ц≥ операц≥њ не вход¤ть до цих
«ауважень.
Ќеобх≥дн≥ контрзаходи щодо пункт≥в обм≥ну валюти
ўоб протид≥¤ти використанню пункт≥в обм≥ну валюти дл¤ ц≥лей
в≥дмиванн¤ грошей в≥дпов≥дн≥ органи повинн≥ вжити заходи, щоб мати
повну ≥нформац≥ю про вс≥х ф≥зичних та юридичних ос≥б, ¤к≥ за
своњми профес≥йними обов'¤зками виконують операц≥њ з обм≥ну
валюти.
ћ≥н≥мальна вимога пол¤гаЇ у тому, що члени FATF повинн≥ мати
ефективну систему, завд¤ки ¤к≥й пункти обм≥ну валюти стають в≥дом≥
або декларуютьс¤ у в≥дпов≥дних органах (чи то регул¤торних, чи в
органах примусового виконанн¤ законодавства). ќдин з метод≥в,
завд¤ки ¤кому можна цього дос¤гти, Ї вимога, зг≥дно з ¤кою пункти
обм≥ну валюти повинн≥ надсилати до уповноваженого органу просту
декларац≥ю, ¤ка м≥стила адекватну ≥нформац≥ю про саму установу та
њњ кер≥вництво. ”повноважений орган може або над≥слати
пов≥домленн¤ про отриманн¤ ц≥Їњ декларац≥њ, або дати не¤вний
дозв≥л: в≥дсутн≥сть в≥дмови означаЇ ухваленн¤.
„лени FATF можуть також передбачити запровадженн¤ формальноњ
процедури наданн¤ повноважень. ќсоби, ¤к≥ прагнуть в≥дкрити пункти
обм≥ну валюти, повинн≥ будуть направити за¤ву до в≥дпов≥дного
органу, уповноваженого надавати дозв≥л щодо в≥дкритт¤ кожного
окремого такого пункту. ѕроханн¤ надати дозв≥л повинне м≥стити
таку ≥нформац≥ю, ¤ку визначить в≥дпов≥дний орган, але щонайменше
повинне м≥стити докладн≥ дан≥ про установу-за¤вника та њњ
кер≥вництво. ƒозв≥л надаЇтьс¤ залежно в≥д того, наск≥льки пункт
обм≥ну валюти в≥дпов≥даЇ встановленим вимогам щодо його
кер≥вництва та акц≥онер≥в, включаючи результати застосуванн¤
"тесту придатност≥."
ћожна передбачити ≥нший механ≥зм, ¤кий включаЇ ≥ поданн¤
декларац≥њ, ≥ процедуру отриманн¤ дозволу. ѕункти обм≥ну валюти
повинн≥ пов≥домл¤ти про себе в≥дпов≥дн≥ органи, але њм не потр≥бно
отримувати дозв≥л перш н≥ж вони розпочнуть свою д≥¤льн≥сть.
¬≥дпов≥дн≥ органи повинн≥ мати можлив≥сть у будь-¤кий час
застосувати "тест придатност≥" щодо кер≥вництва пункту обм≥ну
валюти п≥сл¤ того, ¤к пункт обм≥ну валюти розпочав свою
д≥¤льн≥сть, ≥, ¤кщо вважатиме за необх≥дне, заборонити його
д≥¤льн≥сть.
якщо в≥д пункт≥в обм≥ну валюти вимагаЇтьс¤ надсилати
декларац≥ю про свою д≥¤льн≥сть або за¤ву про реЇстрац≥ю,
в≥дпов≥дний орган (¤ким може бути або державний орган, або
саморегульована орган≥зац≥¤) можуть мати повноваженн¤ публ≥кувати
перел≥к пункт≥в обм≥ну валюти. як м≥н≥мум, цей орган повинен вести
(комп'ютеризований) обл≥к пункт≥в обм≥ну валюти. ћають бути також
повноваженн¤ вживати заход≥в щодо пункт≥в обм≥ну валюти, ¤к≥
функц≥онують, не подаючи декларац≥ю про свою д≥¤льн≥сть, або ¤к≥
не зареЇстрован≥.
як передбачено в рекомендац≥¤х FATF 8 ≥ 9, на пункти обм≥ну
валюти маЇ поширюватис¤ те ж регулюванн¤ у сфер≥ боротьби з
в≥дмиванн¤м грошей, що ≥ на ≥нш≥ ф≥нансов≥ установи. “ому
рекомендац≥њ FATF з ф≥нансових питань повинн≥ застосовуватис¤ до
пункт≥в обм≥ну валюти. ќсобливо важливе значенн¤ мають
рекомендац≥њ щодо ≥дентиф≥кац≥њ кл≥Їнт≥в, п≥дозр≥лих операц≥й,
належного виконанн¤ операц≥й та веденн¤ обл≥ку.
« метою ефективного впровадженн¤ вимог щодо боротьби з
в≥дмиванн¤м грошей щодо пункт≥в обм≥ну валюти сл≥д створити ≥
забезпечити механ≥зми контролю за њх виконанн¤м. якщо Ї орган,
¤кий зд≥йснюЇ реЇстрац≥ю пункт≥в обм≥ну валюти, ¤кий отримуЇ
декларац≥њ про њхню д≥¤льн≥сть, то в≥н м≥г би виконувати й цю
функц≥ю. јле цей контроль можуть зд≥йснювати ≥нш≥ уповноважен≥
органи (або безпосередньо, або через установи трет≥х ос≥б - так≥,
¤к приватн≥ аудиторськ≥ ф≥рми). ўодо пункт≥в обм≥ну валюти, ¤к≥ не
виконують вимоги щодо боротьби проти в≥дмиванн¤ грошей, необх≥дно
буде вжити в≥дпов≥дних заход≥в.
—ектор пункт≥в обм≥ну валюти, ¤к правило, неструктурований,
де (на в≥дм≥ну в≥д банк≥в) немаЇ орган≥в загальнонац≥онального
характеру, ¤кий м≥г би д≥¤ти ¤к канал зв'¤зку м≥ж р≥зними
органами. ќтже, важливо, щоб члени FATF запровадили ефективн≥
шл¤хи пов≥домленн¤ пункт≥в обм≥ну валюти про њхн≥ обов'¤зки у
сфер≥ боротьби з в≥дмиванн¤м грошей ≥ передач≥ ≥нформац≥њ, таку ¤к
директиви щодо п≥дозр≥лоњ операц≥њ, фах≥вц¤м у в≥дпов≥дн≥й сфер≥.
” цьому в≥дношенн≥ було б корисно спри¤ти розвитку профес≥йних
асоц≥ац≥й.
–екомендац≥њ 11, 15-18
якщо необх≥дно з метою встановленн¤ ≥дентичност≥ кл≥Їнта або
забезпеченн¤ неможливост≥ використанн¤ юридичних ос≥б ф≥зичними
особами дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й за фактично анон≥мними рахунками,
ф≥нансов≥ установи повинн≥, ¤кщо ≥нформац≥ю неможливо отримати з
державних реЇстр≥в або з ≥нших над≥йних джерел, звернутис¤ з
проханн¤м наданн¤ ≥нформац≥њ - та њњ поновленн¤ - основних
власник≥в ≥ бенеф≥ц≥ар≥в такого кл≥Їнта. якщо вони не мають такоњ
≥нформац≥њ, то ф≥нансова установа повинна звернутис¤ з таким
проханн¤м до кл≥Їнта дал≥ по ≥Їрарх≥њ, ¤кий маЇ фактичний контроль
над кл≥Їнтом, про ¤кого йдетьс¤.
якщо адекватну ≥нформац≥ю неможливо отримати, ф≥нансова
установа повинна прид≥л¤ти особливу увагу д≥ловим стосункам ≥
операц≥¤м з таким кл≥Їнтом.
якщо на основ≥ ≥нформац≥њ, отриманоњ в≥д кл≥Їнта або з ≥нших
джерел, ф≥нансова установа маЇ п≥дстави вважати, що рахунок
кл≥Їнта використовуЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й з в≥дмиванн¤
грошей, ф≥нансова установа повинна виконувати в≥дпов≥дне
законодавство, нормативно-правов≥ акти, директиви або угоди
стосовно пов≥домленн¤ в≥дпов≥дних орган≥в про п≥дозр≥л≥ операц≥њ
або про припиненн¤ д≥лових стосунк≥в з такими кл≥Їнтами.
–екомендац≥¤ 11
Ѕанк або ≥нша ф≥нансова установа повинна ≥дентиф≥кувати своњх
власних кл≥Їнт≥в, нав≥ть ¤кщо њх представл¤ють юристи, з тим, щоб
визначити ≥ запоб≥гти зд≥йсненню п≥дозр≥лих операц≥й, а також бути
спроможною швидко в≥дреагувати на вимоги компетентних орган≥в щодо
направленн¤ пов≥домлень або накладенн¤ арешту. ¬≥дпов≥дно,
рекомендац≥¤ 11 застосовуЇтьс¤ у тому раз≥, коли юрист д≥Ї ¤к
посередник у наданн≥ ф≥нансових послуг.
–екомендац≥¤ 14
(а) ѕри тлумаченн≥ ц≥Їњ вимоги сл≥д вимагати, щоб особлива
увага прид≥л¤лас¤ не лише операц≥¤м м≥ж ф≥нансовими установами та
њхн≥ми кл≥Їнтами, а й операц≥¤м та/або перевезенн¤м, особливо
валюти та екв≥валентних ≥нструмент≥в, м≥ж самими ф≥нансовими
установами або нав≥ть ≥ операц≥¤м, що зд≥йснюютьс¤ в межах
ф≥нансових груп. як передбачаЇ формулюванн¤ рекомендац≥њ 14,
насправд≥ мають бути охоплен≥ "вс≥" операц≥њ, тобто це сл≥д
розум≥ти так, що сюди включаютьс¤ й ц≥ м≥жбанк≥вськ≥ операц≥њ.
(б) ѕ≥д словом "операц≥њ" сл≥д розум≥ти сам страховий
продукт, виплату прем≥й та ≥нших виплат.
–екомендац≥¤ 15
ѕри реал≥зац≥њ рекомендац≥њ 15 ф≥нансов≥ установи повинн≥
пов≥домл¤ти про п≥дозр≥л≥ операц≥њ незалежно в≥д того, чи
пов'¤зане це ≥з сплатою податк≥в. рањни також повинн≥
враховувати, що злочинц≥ у сфер≥ в≥дмиванн¤ грошей, аби утримати
ф≥нансов≥ установи в≥д пов≥домленн¤ компетентних орган≥в про
п≥дозр≥л≥ операц≥њ, можуть, кр≥м всього ≥ншого, стверджувати, що
ц≥ операц≥њ пов'¤зан≥ ≥з сплатою податк≥в.
–екомендац≥¤ 22
(а) « метою спрощенн¤ ви¤вленн¤ грошових операц≥й ≥ контролю
за ними без будь-¤кого обмеженн¤ свободи руху кап≥талу
крањни-члени можуть передбачити доц≥льн≥сть поширенн¤ вимог щодо
перев≥рки, адм≥н≥стративного контролю, декларуванн¤ та
бухгалтерського контролю на вс≥ операц≥њ за кордоном, обс¤г ¤ких
перевищуЇ встановлену межу.
(б) якщо крањна ви¤вить незвичайне перевезенн¤ валюти,
монетарних ≥нструмент≥в, дорогоц≥нних метал≥в або кам≥нн¤ тощо,
вона може передбачити, при потреб≥, можлив≥сть пов≥домити митну
службу або ≥нш≥ компетентн≥ органи крањн, з ¤ких було орган≥зовано
таке перевезенн¤, та/або крањн, куди направл¤Їтьс¤ такий вантаж, ≥
повинна д≥¤ти сп≥льно з ними з метою встановленн¤ джерел, м≥сц¤
призначенн¤ та ц≥лей такого перевезенн¤ аж до вжитт¤ в≥дпов≥дних
заход≥в.
–екомендац≥¤ 26
ўо стосуЇтьс¤ ц≥Їњ вимоги, то сл≥д зауважити, що корисно було
б проводити активну д≥¤льн≥сть щодо ви¤вленн¤ в≥дмиванн¤ грошей,
¤кщо компетентн≥ органи надають в≥дпов≥дну статистичну ≥нформац≥ю
органам ф≥нансовоњ розв≥дки, особливо ¤кщо ≥нформац≥¤ стосуЇтьс¤
конкретних показник≥в д≥¤льност≥ з в≥дмиванн¤ грошей. Ќаприклад,
¤кщо статистичн≥ дан≥ компетентних орган≥в св≥дчать про
нев≥дпов≥дн≥сть розвитку ≥ндустр≥њ ф≥нансових послуг у певному
географ≥чному рег≥он≥ ≥ в ус≥й крањн≥ розвитку м≥сцевоњ економ≥ки,
то ц¤ нев≥дпов≥дн≥сть може св≥дчити про д≥¤льн≥сть з в≥дмиванн¤
грошей у цьому рег≥он≥. ≤нший приклад: радикальн≥ зм≥ни поток≥в
нац≥ональноњ валюти без видимих законних економ≥чних причин.
ќднак, необх≥дно провести пруденц≥йний анал≥з таких статистичних
даних, особливо тому, що не завжди обов'¤зково ≥снуЇ пр¤мий
зв'¤зок м≥ж ф≥нансовими потоками ≥ економ≥чною д≥¤льн≥стю
(наприклад, ф≥нансов≥ потоки у м≥жнародному ф≥нансовому центр≥ з
високою часткою послуг з управл≥нн¤ ≥нвестиц≥¤ми, що надаютьс¤
≥ноземним кл≥Їнтам, або великий м≥жбанк≥вський ринок не пов'¤зан≥
з м≥сцевою економ≥чною д≥¤льн≥стю).
–екомендац≥¤ 29
–екомендац≥ю 29 не сл≥д розум≥ти так, що вона вимагаЇ
запровадженн¤ системи регул¤рного перегл¤ду л≥ценз≥й контрольного
пакета акц≥й у ф≥нансових установах виключно з метою боротьби з
в≥дмиванн¤м грошей, - ц¤ рекомендац≥¤ п≥дкреслюЇ бажан≥сть
розгл¤ду акц≥онер≥в, що мають контрольний пакет акц≥й у ф≥нансових
установах (зокрема банках та небанк≥вських установах) з точки зору
FATF. “аким чином, ¤кщо ≥снують тести придатност≥, увага
нагл¤довц≥в маЇ бути спр¤мована на њхню в≥дпов≥дн≥сть ц≥л¤м
боротьби з в≥дмиванн¤м грошей.
–екомендац≥¤ 33
¬≥дпов≥дно до принцип≥в нац≥онального законодавства крањни
повинн≥ прагнути до того, щоб р≥зниц¤ у визначенн≥ складу злочину
у сфер≥ в≥дмиванн¤ грошей - наприклад, р≥зн≥ нормативи щодо
умисних елемент≥в порушенн¤, р≥зниц¤ у визначенн≥ злочинних д≥й,
в≥дм≥нност≥ заход≥в, що застосовуютьс¤ до правопорушника у сфер≥
в≥дмиванн¤ грошей - не впливала на спроможн≥сть або бажанн¤ крањн
надавати одна одн≥й взаЇмну юридичну допомогу.
–екомендац≥¤ 36 (контрольован≥ поставки)
онтрольован≥ поставки кошт≥в, про ¤к≥ в≥домо, що вони
отриман≥ злочинним шл¤хом, або щодо ¤ких ≥снуЇ така п≥дозра, Ї
правильним ≥ ефективним методом отриманн¤ ≥нформац≥њ та св≥дчень,
зокрема щодо м≥жнародних операц≥й з в≥дмиванн¤ грошей. ¬ де¤ких
крањнах метод контрольованих поставок може також включати
мон≥торинг грошових кошт≥в. ÷ей метод може бути особливо ц≥нний
при зд≥йсненн≥ розсл≥дуванн¤ окремих крим≥нальних справ ≥ може
також допомогти при проведенн≥ загального розсл≥дуванн¤ д≥¤льност≥
з в≥дмиванн¤ грошей. —л≥д наст≥йно рекомендувати використанн¤ цих
метод≥в. “ому необх≥дно вжити в≥дпов≥дних заход≥в з метою
забезпеченн¤ в≥дсутност≥ будь-¤ких перешкод в законодавчих
системах щодо застосуванн¤ метод≥в контрольованих поставок, в тому
числ≥ законних повноважень щодо проведенн¤ таких операц≥й. FATF
в≥таЇ ≥ п≥дтримуЇ заходи, ¤к≥ зд≥йснюють —в≥това митна орган≥зац≥¤
≥ ≤нтерпол з метою спонукати крањни-члени до вжитт¤ вс≥х
необх≥дних заход≥в дл¤ подальшого використанн¤ цих метод≥в.
–екомендац≥¤ 38
(а) ожна крањна повинна передбачити, ¤кщо це можливо,
створенн¤ фонду конф≥скованих актив≥в у кожн≥й з крањн, куди
конф≥скована власн≥сть у повному обс¤з≥ або частково буде
депонована у процес≥ примусового виконанн¤ законодавства, з метою
охорони здоров'¤, осв≥ти або дл¤ дос¤гненн¤ ≥нших в≥дпов≥дних
ц≥лей.
(б) ¬с≥ крањни повинн≥ передбачити, ¤кщо це можливо, вжитт¤
заход≥в, необх≥дних дл¤ того, щоб можна було розд≥лити
конф≥скован≥ активи пом≥ж ≥ншими крањнами, зокрема, коли
конф≥скац≥¤ безпосередньо або опосередковано Ї результатом
скоординованих д≥й по примусовому виконанню законодавства.
¬≥дстроченн¤ арешту або конф≥скац≥њ
рањни повинн≥ передбачити вжитт¤ заход≥в, в тому числ≥
законодавчого характеру, на нац≥ональному р≥вн≥, ¤к≥ б дали змогу
њхн≥м компетентним органам, що займаютьс¤ розсл≥дуванн¤м справ з
в≥дмиванн¤ грошей, в≥дкладати або в≥дстрочувати арешт п≥дозр≥лих
ос≥б та/або конф≥скац≥ю грошей з тим, щоб визначити ос≥б, зад≥¤них
у так≥й д≥¤льност≥, чи з≥брати необх≥дн≥ св≥дченн¤. Ѕез таких
заход≥в застосуванн¤ таких процедур, ¤к контрольован≥ поставки та
зд≥йсненн¤ таЇмних операц≥й, неможливе.
|
