ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
Л И С Т
N 14-17-3-М999/2574 від 23.05.2001
Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720
"Про порядок паювання земель, переданих у колективну
власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"
визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени
сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського
кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в
тому числі пенсіонери, які раніше працювали та вийшли на пенсію з
нього і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу,
товариства відповідно до списку, що додається до державного акта
на право колективної власності на землю.
Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай),
визначається списком, що додається до державного акта на право
колективної власності на землю, який у разі потреби уточнюється і
підписується головами відповідної ради і підприємства.
Чинним законодавством встановлено, що підприємство діє на
основі статуту. Статут підприємства визначає порядок вступу до
підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування
спільної власності та права членів щодо неї.
Список громадян як додаток до державного акта формується
самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і
затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів
підприємства та підписується головою місцевої ради і головою
колективного сільськогосподарського підприємства.
Виходячи з викладеного, право на земельну частку (пай) мають
тільки члени недержавного сільськогосподарського підприємства, а
надання права на земельну частку (пай) здійснюється відповідно до
встановленого членства в підприємстві.
Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України та
згідно з пунктом 3.5 Рекомендацій з складання проектів
роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських
підприємств і організацій при передачі земель у
колективну власність сільськогосподарським підприємствам місцевими
радами на своїй території створюється резервний фонд земель за
погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15
відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя
в межах відповідних населених пунктів.
Землі резервного фонду перебувають у постійному користуванні
колишніх землекористувачів (сільськогосподарських підприємств) і
призначаються для подальшого перерозподілу і використання за
цільовим призначенням (за погодженням землекористувача), для
індивідуального житлового будівництва, ведення особистого
підсобного господарства, городництва в межах граничних розмірів,
визначених статтями 56, 59 та 67 Земельного кодексу України.
Слід відзначити, що статтею 7 Указу Президента України від 8
серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель,
переданих у колективну власність сільськогосподарським
підприємствам і організаціям" встановлено, що створений під час
передачі земель у колективну власність резервний фонд
використовується для передачі у приватну власність або надання у
користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у
соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у
члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у
сільську місцевість для постійного проживання.
Отже, для новоприбулих громадян надаються земельні ділянки в
межах граничних норм, визначених вищевказаними статтями Земельного
кодексу України, на підставі рішення місцевої ради.
Заступник Голови Комітету В. Жмуцький
Надруковано: "Урядовий кур'єр", N 109, 21 червня 2001 р.
|