ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
                    ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

                             Л И С Т

 N 1-221/3499 від 01.06.2001




     Державний комітет  України  з питань регуляторної політики та
підприємництва розглянув лист і повідомляє.
     Відповідно до   частини  другої  ст.  1  Закону  України  від
07.02.91 р.  N 698-XII  "Про  підприємництво"  створення
(заснування)   суб'єкта  підприємницької  діяльності  -  юридичної
особи,   а   також   володіння   корпоративними   правами   не   є
підприємницькою    діяльністю,    крім    випадків,   передбачених
законодавством.
     Частина третя  статті  2  Закону  України  від  07.02.91   р.
N 698-XII    "Про  підприємництво"  визначає,  що   не
допускається  заняття  підприємницькою  діяльністю таких категорій
громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури,
суду,  державної безпеки,  внутрішніх справ, державного арбітражу,
державного  нотаріату,  а  також   органів   державної   влади   і
управління,  які  покликані  здійснювати  контроль  за  діяльністю
підприємства.
     Згідно з пунктом "б" статті 5 Закону України від 05.10.95  р.
N 356/95-ВР "Про  боротьбу  з  корупцією"  державний
службовець  або  інша  особа,  уповноважена  на  виконання функцій
держави,  не  має  права  займатися   підприємницькою   діяльністю
безпосередньо  чи  через  посередників  або підставних осіб,  бути
повіреним третіх осіб у справах державного органу,  в  якому  вона
працює,  а  також  виконувати  роботу  на умовах сумісництва (крім
наукової,  викладацької,  творчої  діяльності,  а  також  медичної
практики).
     Стаття 8  Закону  України  від  05.10.95   р.   N   356/95-ВР
"Про    боротьбу   з   корупцією"   встановлює
відповідальність за порушення спеціальних  обмежень,  встановлених
для осіб,  уповноважених на виконання функцій держави.  У статті 8
зазначено, що порушення особою, уповноваженою на виконання функцій
держави,   будь-якого  із  зазначених  у  статті  5  цього  Закону
обмежень,  якщо воно не містить складу  злочину,  тягне  за  собою
адміністративне  стягнення  у  вигляді  штрафу  від п'ятнадцяти до
двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Повторне протягом  року  порушення будь-якого із зазначених у
статті 5 цього Закону    обмежень  тягне  за  собою
адміністративну  відповідальність  у  вигляді  штрафу від двадцяти
п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і
звільнення  з  посади  чи  інше  усунення  від  виконання  функцій
держави.

 Голова                                                   О.Кужель

 "Бизнес -  Бухгалтерия.  Право.  Налоги.  Консультации",  N 31/2,
2 серпня 2001 р.